• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

2.3. Світовий досвід розвитку туризму

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 

Розглядаючи перспективи розвитку туристичної індустрії в Україні і Карпатському регіоні зокрема, варто вивчи­ти і врахувати досвід країн світу в цій галузі діяльності.

Для Карпатського регіону таким досвідом можуть бути сусідні держави Чехія, Болгарія, Австрія, Швейцарія, Польща та інші. Варто відзначити тезу яка наведена в "Известия", 27,01,95 р. На конференції в м. Осака (Японія) констатовано, що експорт-імпорт вражень в нинішніх умовах складає частину вало­вого світового продукту - близько 10%.

За прогнозами спеціалістів рушієм світової економіки у XXI ст. буде саме туризм.

Світовий досвід розвитку туризму представляє для Ук­раїни, а зокрема для Карпатського регіону безумовний інтерес у всіх відношеннях, які, на нашу думку, можна виділити як основні, а саме:

— уміння організації і обслуговування туристів;

— вдале розміщення рекреаційних об'єктів;

—  високе сервісне обслуговування;

— висока комунікабельність зв'язку;

— забезпеченість транспортом;

— продумана економічна ефективність у всіх сферах діяльності тощо.

Дотримуючись таких задач деякі країни в економічних показ­никах розвитку туризму досягли надзвичайно високих результатів.

Виникає питання: чи може Україна, володіючи потужним туристичним потенціалом, зокрема зайняти чільне місце серед країн світу - туристичних лідерів? При всій привабливості пер­спективи, спираючись на праці фахівців у цій діяльності, напри­клад відомого вченого в Україні Василя Кравціва (Львівський Інституту регіональних досліджень), слід дати об'єктивну оцінку ситуації: туризм в Україні в нинішніх умовах кризової економіки процвітати не може, і він не може бути привабливим.

Варто відзначити, що туризм можна розвинути в будь якій країні, для цього можуть бути прикладами, країни Мексика, Бра­зилія, Перу, Кенія, Єгипет, Китай, Таїланд і навіть Хорватія .

Також можна стверджувати, і це буде достовірним, що самі кліматичні умови та природа і весь комплекс ще не гарантують бе­зумовного успіху туристичної діяльності. У кінцевому підсумку визначальним фактором є рівень економічного розвитку держави, її власна підтримка туристичної та рекреаційної індустрії.

До цього варто також додати політичну стабільність в країні, рівень сервісу та вартості і асортимент послуг.

Перспектива туризму в Карпатському регіоні є, цьому може бути підтвердження того, що запорукою його успішного розвитку є наявність кількох визначальних передумов, а саме:

— туристична активність;

— політична стабільність;

— економічне багатство;

— екологічна безпека;

— лікувальні умови;

— гостинність населення тощо.

Саме ці чинники обумовлюють реальні можливості для екс­порту туристичних послуг, який і визначає економічну ефек­тивність туристичної індустрії.

Варто відзначити, що туризм вигідний тоді, коли держава продукує відповідні послуги і розширює ринок їх збуту. Або: чим більше держава приймає туристів, тим більші в неї доходи і менші витрати.

Необхідно також пам'ятати, що продукувати послуги на рівні світових стандартів можуть економічно сильні держави із сформованим ринковим середовищем, культурою обслуговуван­ня, життєвим комфортом, законними гарантіями прав і свобод людини тощо. Причому такі атрибути мають поширюватися на всі сторони життя, а не тільки на сферу туристичного бізнесу.

Можна висловити тезу, що в нинішніх умовах в Україні об'єктивно вищенаведені параметри не притаманні. Відповідно не створено правових та економічних умов для вкладання інвестицій  в туризм, розвитку туристичних послуг на рівні світових стан­дартів. Крім того, турист їде в державу і хоче від неї надзвичайних

вражень і він за це платить кошти державі, а не окремому турис­тичному комплексові. Таким чином, наші туристичні послуги по­ки що не відповідають світовим стандартом і не можуть користу­ватися значним попитом на міжнародному туристичному ринку.

Отже, вихід України на світовий туристичний ринок визна­чатиметься прогресом в економічній сфері і стабілізацією в політичному житті країни.

Місцеві виконавчі органи влади певних рекреаційних регіонів, наприклад Дрогобича, Трускавця, Борислава. Самбора, Старого Самбора, Турки, Сколе, Стрия, Моршина, Підбужа та інших, мають проникнутися увагою до проблем туризму як до­сить прибуткового сектора економіки в порівнянні з іншими, який входить в число провідних економічних напрямків з точки зору окупності капітальних вкладень, зростає його соціальна і політична роль. Тому вкладені в цю галузь місцеві кошти нині за­втра дадуть віддачу в декілька раз більшу, і ця віддача постійно зростатиме.

Варто відзначити статистичні дані Інститутом регіональних досліджень про даними Всесвітньої організації туризму, окремі континенти світу, туристами відвідало в 1990 році такою кількістю:

—  Європи    277,3 млн.  туристів  (62%  їх загальної кількості у світі);

—Америки — 96,4 млн. (22%);

— Африки — 13 млн. (3%);

— Близького Сходу ~7 млн. (2%);

—  Південної Азії — 3,2 млн. (1%);

— решти країн Азіатсько — Тихоокеанського регіону -51,5 млн. (11%).

Світові доходи від міжнародного туризму розподілялись так:

—  Європа -137,2 млрд. дол. (53%);

— Америка - 74,5млрд. дол.(29%);

— Африка - 4,4млрд.дол.(2%);

— Близький Схід - 4,4 млрд. дол.(2%);

— Південна Азія - 1,8 млрд. дол. (1%);

— решта країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону -38,3 млрд. дол. (15%)

- (за даними Н.Надашовської. Рекре­аційна система Карпат. К.: Вища школа, 1983.- С.117; В.Кравціва. Рекреаційна політика Карпатського регіону. Чернівці: Прут,1995.)

Явну картину вигоди від цієї діяльності, показують дані про розподіл туристів і доходів від їх перебування в окремих країнах світу складав в 1990 р:

(Джерело: World Travel and Tourism Review/1992.p.6.)

Отже, на світовому ринку туристичних послуг сформува­лись своєрідні країни-монополісти: на частку Франції, США, Іспанії, Італії і Угорщини припадає майже 40% всіх прибутків міжнародних туристів, або понад 170 млн. чол.

Варто відзначити, що в 1990 р. Австрія прийняла контин­гент туристів, що в 2,6 рази перевищував чисельність постійного населення країни; в 2 рази більше від свого населення - Угорщи­на і Швейцарія.

Аналіз наведених даних дає основу стверджувати про пря­мий взаємозв'язок між рівнем економічного розвитку країн і рівнем розвитку туристичної індустрії: 80% світового обсягу ту­ристичних послуг припадає на промислово розвинуті країни.

 

 

Країна

Прийнято туристів

Доходи

 

 

(тис. чол.)

(млн. дол.)

 

 

1

2

3

 

Австралія

2215

3797

 

Австрія

19011

13017

 

Бельгія

3163

3575

 

Бразилія

1079

1368

 

Великобританія

18021

149998

 

Угорщина

20510

824

 

Німеччина

17045

10683

 

Гонконг

5933

5032

 

Греція

8873

2575

 

Єгипет

2600

1500

 

Індія

1775

1627

 

Іспанія

34300

18683

1

2

3

 

Італія

26679

19742

 

Канада

15258

6374

 

Мексика

6393

5324

 

Польща

3400

266

 

Португалія

8020

3556

 

США

39089

40579

 

Франція

50000

21651

 

Швейцарія

13200

6828

 

Японія

3236

3558

 

 

Протягом останніх років зберігається тенденція до посилен­ня впливу міжнародного туризму на світову економіку. Зараз до­ходи від туризму складають 6,5% світового експорту і 18% міжна­родної торгівлі послугами.

Цікаво, що в деяких країнах, що розвиваються, туризм зай­няв домінуюче місце в структурі експорту, а саме:

— у Домініканській Республіці доходи від міжнародного туризму складають 64% вартості товарного експор­ту;

— на Ямайці - 90%;

— у Мальдівській Республіці - 160%;

— на Бермудських островах - 1850%.

Поряд з економічною ефективністю туризм приносить соціальну вигоду. Заданими Всесвітньої організації туризму в цій сфері щорічно зайнято майже 100 млн. чол., або 6,3% загальної чи­сельності зайнятих. У туристські сезони цей показник підви­щується до 10 - 15%.

Особливо необхідно відзначити і пам'ятати, що разом з по­зитивною стороною туризм викликає ряд негативних соціальних явищ, зокрема, переміщення сільських жителів у туристичні цен­три, що загострює проблеми зайнятості, породжує проституцію, жебрацтво тощо. Ряд туристичних центрів перевантажені турис­тами, внаслідок чого там ускладнюється санітарно-епідеміологічна ситуація, завдається значна шкода природному середовищу.

Розвиток  туризму  в  Карпатському  регіоні  сприятиме міжнародним економічним відносинам. Адже у світі не існує жод­ної самозабезпеченої країни. Навіть найрозвиненіші країни не в змозі абсолютно самостійно забезпечити умови для ефективного виробництва всіх видів товарів і послуг. Такі завдання може вирішувати розвиток рекреаційної індустрії із залученням міжна­родного туризму, міжнародного співробітництва у цій галузі, яка є привабливою для Карпатського регіону.

Природні багатства, які наявні в Карпатському регіоні, сприятливі природно-географічні умови надають перевагу роз­витку рекреаційної індустрії перед усіма іншими видами промис­лової діяльності, що забезпечить і зайнятість населення в рекре­ації та приток іноземного капіталу, становлення України та виз­нання її економіки на міжнародному рівні.

Отже, беручи до уваги проблеми розвитку туризму в деяких країнах, особливо те, які від того може мати вона вигоди, а також негативні наслідки, потрібно вибрати правильну стратегію роз­витку рекреації і туризму, підходити до неї зважено, безперечно, що вигоди для держави від цієї індустрії є значно більшими, ніж передбачувані негативні наслідки.

Таким чином у Карпатському регіоні всіма органами влади потрібно докласти зусиль для розвитку цієї галузі діяльності, що дасть значні надходження іноземної валюти в місцеві бюджети.

 

Розглядаючи перспективи розвитку туристичної індустрії в Україні і Карпатському регіоні зокрема, варто вивчи­ти і врахувати досвід країн світу в цій галузі діяльності.

Для Карпатського регіону таким досвідом можуть бути сусідні держави Чехія, Болгарія, Австрія, Швейцарія, Польща та інші. Варто відзначити тезу яка наведена в "Известия", 27,01,95 р. На конференції в м. Осака (Японія) констатовано, що експорт-імпорт вражень в нинішніх умовах складає частину вало­вого світового продукту - близько 10%.

За прогнозами спеціалістів рушієм світової економіки у XXI ст. буде саме туризм.

Світовий досвід розвитку туризму представляє для Ук­раїни, а зокрема для Карпатського регіону безумовний інтерес у всіх відношеннях, які, на нашу думку, можна виділити як основні, а саме:

— уміння організації і обслуговування туристів;

— вдале розміщення рекреаційних об'єктів;

—  високе сервісне обслуговування;

— висока комунікабельність зв'язку;

— забезпеченість транспортом;

— продумана економічна ефективність у всіх сферах діяльності тощо.

Дотримуючись таких задач деякі країни в економічних показ­никах розвитку туризму досягли надзвичайно високих результатів.

Виникає питання: чи може Україна, володіючи потужним туристичним потенціалом, зокрема зайняти чільне місце серед країн світу - туристичних лідерів? При всій привабливості пер­спективи, спираючись на праці фахівців у цій діяльності, напри­клад відомого вченого в Україні Василя Кравціва (Львівський Інституту регіональних досліджень), слід дати об'єктивну оцінку ситуації: туризм в Україні в нинішніх умовах кризової економіки процвітати не може, і він не може бути привабливим.

Варто відзначити, що туризм можна розвинути в будь якій країні, для цього можуть бути прикладами, країни Мексика, Бра­зилія, Перу, Кенія, Єгипет, Китай, Таїланд і навіть Хорватія .

Також можна стверджувати, і це буде достовірним, що самі кліматичні умови та природа і весь комплекс ще не гарантують бе­зумовного успіху туристичної діяльності. У кінцевому підсумку визначальним фактором є рівень економічного розвитку держави, її власна підтримка туристичної та рекреаційної індустрії.

До цього варто також додати політичну стабільність в країні, рівень сервісу та вартості і асортимент послуг.

Перспектива туризму в Карпатському регіоні є, цьому може бути підтвердження того, що запорукою його успішного розвитку є наявність кількох визначальних передумов, а саме:

— туристична активність;

— політична стабільність;

— економічне багатство;

— екологічна безпека;

— лікувальні умови;

— гостинність населення тощо.

Саме ці чинники обумовлюють реальні можливості для екс­порту туристичних послуг, який і визначає економічну ефек­тивність туристичної індустрії.

Варто відзначити, що туризм вигідний тоді, коли держава продукує відповідні послуги і розширює ринок їх збуту. Або: чим більше держава приймає туристів, тим більші в неї доходи і менші витрати.

Необхідно також пам'ятати, що продукувати послуги на рівні світових стандартів можуть економічно сильні держави із сформованим ринковим середовищем, культурою обслуговуван­ня, життєвим комфортом, законними гарантіями прав і свобод людини тощо. Причому такі атрибути мають поширюватися на всі сторони життя, а не тільки на сферу туристичного бізнесу.

Можна висловити тезу, що в нинішніх умовах в Україні об'єктивно вищенаведені параметри не притаманні. Відповідно не створено правових та економічних умов для вкладання інвестицій  в туризм, розвитку туристичних послуг на рівні світових стан­дартів. Крім того, турист їде в державу і хоче від неї надзвичайних

вражень і він за це платить кошти державі, а не окремому турис­тичному комплексові. Таким чином, наші туристичні послуги по­ки що не відповідають світовим стандартом і не можуть користу­ватися значним попитом на міжнародному туристичному ринку.

Отже, вихід України на світовий туристичний ринок визна­чатиметься прогресом в економічній сфері і стабілізацією в політичному житті країни.

Місцеві виконавчі органи влади певних рекреаційних регіонів, наприклад Дрогобича, Трускавця, Борислава. Самбора, Старого Самбора, Турки, Сколе, Стрия, Моршина, Підбужа та інших, мають проникнутися увагою до проблем туризму як до­сить прибуткового сектора економіки в порівнянні з іншими, який входить в число провідних економічних напрямків з точки зору окупності капітальних вкладень, зростає його соціальна і політична роль. Тому вкладені в цю галузь місцеві кошти нині за­втра дадуть віддачу в декілька раз більшу, і ця віддача постійно зростатиме.

Варто відзначити статистичні дані Інститутом регіональних досліджень про даними Всесвітньої організації туризму, окремі континенти світу, туристами відвідало в 1990 році такою кількістю:

—  Європи    277,3 млн.  туристів  (62%  їх загальної кількості у світі);

—Америки — 96,4 млн. (22%);

— Африки — 13 млн. (3%);

— Близького Сходу ~7 млн. (2%);

—  Південної Азії — 3,2 млн. (1%);

— решти країн Азіатсько — Тихоокеанського регіону -51,5 млн. (11%).

Світові доходи від міжнародного туризму розподілялись так:

—  Європа -137,2 млрд. дол. (53%);

— Америка - 74,5млрд. дол.(29%);

— Африка - 4,4млрд.дол.(2%);

— Близький Схід - 4,4 млрд. дол.(2%);

— Південна Азія - 1,8 млрд. дол. (1%);

— решта країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону -38,3 млрд. дол. (15%)

- (за даними Н.Надашовської. Рекре­аційна система Карпат. К.: Вища школа, 1983.- С.117; В.Кравціва. Рекреаційна політика Карпатського регіону. Чернівці: Прут,1995.)

Явну картину вигоди від цієї діяльності, показують дані про розподіл туристів і доходів від їх перебування в окремих країнах світу складав в 1990 р:

(Джерело: World Travel and Tourism Review/1992.p.6.)

Отже, на світовому ринку туристичних послуг сформува­лись своєрідні країни-монополісти: на частку Франції, США, Іспанії, Італії і Угорщини припадає майже 40% всіх прибутків міжнародних туристів, або понад 170 млн. чол.

Варто відзначити, що в 1990 р. Австрія прийняла контин­гент туристів, що в 2,6 рази перевищував чисельність постійного населення країни; в 2 рази більше від свого населення - Угорщи­на і Швейцарія.

Аналіз наведених даних дає основу стверджувати про пря­мий взаємозв'язок між рівнем економічного розвитку країн і рівнем розвитку туристичної індустрії: 80% світового обсягу ту­ристичних послуг припадає на промислово розвинуті країни.

 

 

Країна

Прийнято туристів

Доходи

 

 

(тис. чол.)

(млн. дол.)

 

 

1

2

3

 

Австралія

2215

3797

 

Австрія

19011

13017

 

Бельгія

3163

3575

 

Бразилія

1079

1368

 

Великобританія

18021

149998

 

Угорщина

20510

824

 

Німеччина

17045

10683

 

Гонконг

5933

5032

 

Греція

8873

2575

 

Єгипет

2600

1500

 

Індія

1775

1627

 

Іспанія

34300

18683

1

2

3

 

Італія

26679

19742

 

Канада

15258

6374

 

Мексика

6393

5324

 

Польща

3400

266

 

Португалія

8020

3556

 

США

39089

40579

 

Франція

50000

21651

 

Швейцарія

13200

6828

 

Японія

3236

3558

 

 

Протягом останніх років зберігається тенденція до посилен­ня впливу міжнародного туризму на світову економіку. Зараз до­ходи від туризму складають 6,5% світового експорту і 18% міжна­родної торгівлі послугами.

Цікаво, що в деяких країнах, що розвиваються, туризм зай­няв домінуюче місце в структурі експорту, а саме:

— у Домініканській Республіці доходи від міжнародного туризму складають 64% вартості товарного експор­ту;

— на Ямайці - 90%;

— у Мальдівській Республіці - 160%;

— на Бермудських островах - 1850%.

Поряд з економічною ефективністю туризм приносить соціальну вигоду. Заданими Всесвітньої організації туризму в цій сфері щорічно зайнято майже 100 млн. чол., або 6,3% загальної чи­сельності зайнятих. У туристські сезони цей показник підви­щується до 10 - 15%.

Особливо необхідно відзначити і пам'ятати, що разом з по­зитивною стороною туризм викликає ряд негативних соціальних явищ, зокрема, переміщення сільських жителів у туристичні цен­три, що загострює проблеми зайнятості, породжує проституцію, жебрацтво тощо. Ряд туристичних центрів перевантажені турис­тами, внаслідок чого там ускладнюється санітарно-епідеміологічна ситуація, завдається значна шкода природному середовищу.

Розвиток  туризму  в  Карпатському  регіоні  сприятиме міжнародним економічним відносинам. Адже у світі не існує жод­ної самозабезпеченої країни. Навіть найрозвиненіші країни не в змозі абсолютно самостійно забезпечити умови для ефективного виробництва всіх видів товарів і послуг. Такі завдання може вирішувати розвиток рекреаційної індустрії із залученням міжна­родного туризму, міжнародного співробітництва у цій галузі, яка є привабливою для Карпатського регіону.

Природні багатства, які наявні в Карпатському регіоні, сприятливі природно-географічні умови надають перевагу роз­витку рекреаційної індустрії перед усіма іншими видами промис­лової діяльності, що забезпечить і зайнятість населення в рекре­ації та приток іноземного капіталу, становлення України та виз­нання її економіки на міжнародному рівні.

Отже, беручи до уваги проблеми розвитку туризму в деяких країнах, особливо те, які від того може мати вона вигоди, а також негативні наслідки, потрібно вибрати правильну стратегію роз­витку рекреації і туризму, підходити до неї зважено, безперечно, що вигоди для держави від цієї індустрії є значно більшими, ніж передбачувані негативні наслідки.

Таким чином у Карпатському регіоні всіма органами влади потрібно докласти зусиль для розвитку цієї галузі діяльності, що дасть значні надходження іноземної валюти в місцеві бюджети.