• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

Розділ 1. Соціально-економічні передумови розвитку

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 

рекреаційної індустрії

Рекреаційна індустрія в системі економічних

пріоритетів Карпатського регіону

Створений у Карпатському регіоні виробничий потенціал, його структура і ефективність є прямим результатом реалізації економічної політики командно-адміністративної економіки в Західних областях України. За рахунок екстенсивного нарощу­вання виробничих потужностей, в першу чергу в природоексплуатуючих галузях, благодатний край був активно перетворений у сировинний придаток.

Принцип брати від природи все, що можна, не жаліючи і більше призвів до шкідливих наслідків у багатьох регіонах країни: вирубування лісів, меліорація, створення штучних водоймищ, осушування цілих регіонів та ін.

Слід зазначити, що в 1990 р. в регіоні було зосереджено 9,2% основних фондів, у тому числі 9,7% основних невиробничих фондів України. Вироблялося майже 12% національного доходу. Приблизно такою ж була частка регіону в загальному обсязі спо­живання матеріальних благ і послуг населення. У ті ж роки в еко­номіку Карпатських областей щорічно спрямовувалось в середнь­ому 9-10% інвестицій.

Таким чином, певний ріст економічних показників, безпе­речно, був викликаний виключно дією екстенсивних факторів, які вже останніми роками вичерпали себе і не дають ніяких ваго­мих доходів у регіоні.

Необхідно також зазначити, що в Карпатському регіоні сформувався індустріально-аграрний тип господарського ком­плексу з розвинутою промисловістю та багатогалузевим сільським господарством в якому вирощують:

продукцію тваринництва (м'ясну, молочну);

зернові культури;

овочівництво (огірки, капуста, морква, редис та інші);

садівництво (яблука, груші, сливи);

бджільництво (набирає розвитку в окремих районах);

птахівництво (кури, гуси, індики, качки);

крільництво, козярство та інші напрямки діяльності.

Ці галузі сільського господарства, які мають достатньо роз­винуту структуру в Карпатському регіоні, сприяють розвитку ре­креації, туризму і забезпеченню регіону свіжими сільськогоспо­дарськими продуктами харчування, а також значної кількості ту­ристів.

Варто також відзначити, що регіон за своєю укрупненою структурою наслідує загальну структуру народного господарства України, за винятком Львівської області, яка наближається до промислово розвинутих районів країни, де виробляються автобу­си, крани на колісному шасі, верстати різних видів, телевізори, машини сільськогосподарського призначення, долота для нафто­газової промисловості, розвинута нафтохімічна промисловість і багато інших.

Необхідно також наголосити, що у 1990 р. регіон давав 32,7% товарної продукції лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, 10% машинобудування, металообробки, промисловості будівельних матеріалів, легкої і харчової промис­ловості.

Регіон дає весь обсяг в Україні видобутку самородної сірки та сировини для полівінілхлоридних смол, техніки для обробки рослин отрутохімікатами, майже всі українські автобуси, автона­вантажувачі та калійні добрива, 39% кольорових телевізорів, 75% автомобільних кранів, третину паперу, четверту частину картону, половину вироблюваних у країні нетканих матеріалів тощо.

Провідне місце в галузевій структурі промисловості займа­ють машинобудування та металообробка -25%, легка -16%, лісо­ва, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість -8,6%.

Особливістю розвитку сільського господарства Карпатсько­го регіону є низька землезабезпеченість. Показники забезпече­ності на душу населення сільськогосподарськими угіддями та ріллею найнижчі в Україні (відповідно 0,4 га та 0,24 га при серед­ньому по Україні 0,78 га та 0,67 га). Слід зазначити, що регіон, на який припадає 6,4% площі сільськогосподарських угідь держави та 5,3% ріллі, виробляє 10% продукції сільського господарства України. Разом з тим можна констатувати, що агропромисловий комплекс нині не забезпечує потреб населення регіону в продук­тах харчування, в останні роки знижується виробництво усіх видів продуктів харчування сільськогосподарського вироб­ництва. Значна частина їх постачається з інших країн - переваж­но Польщі, Туреччини та ін.

Завезення продуктів харчування з інших країн нині пояс­нюють іншими причинами, до яких можна віднести:

продаж товарів (продуктів за демпінговими цінами);

 низький розвиток фермерства в регіоні;

 високі податки, що діють в країні,   не дають можливості вітчизняному виробникові розширити виробництво; нестабільна фінансова система;

слаба державна підтримка сільськогосподарського виробника з боку державних органів влади;

відтік капіталу за межі України та низька участь іноземних інвесторів в економіці, зокрема галузях сільськогосподарського ви­робництва.

Соціальна ситуація в регіоні має чітку тенденцію до загост­рення, що є наслідком загальнонаціональної економічної кризи і прорахунків в соціальній політиці попередніх років. Але якщо розглядати матеріально-технічний стан регіону, який майже не розвивається, то демографічна ситуація має критичну ситуацію. Стрімко падає приріст населення, загострюються депопуляційні процеси. Для прикладу по Львівській області приріст населення останніми роками становив всього 0,5 чол. на 1000 жителів. За ра­хунок міграційних переміщень за останні роки чисельність насе­лення області зменшилась на 9 тис. чоловік.

Необхідно відзначити процес старіння населення: кожний п'ятий мешканець Львівщини - особа пенсійного віку. За останні роки кількість осіб пенсійного віку збільшилась на 5,7%, а загаль­на чисельність населення - на 1,1%. Подібні процеси спостеріга­ються і в інших областях регіону.

В останні роки значне загострення соціальних проблем вик­ликане ще й фактором зайнятості населення. Карпатський регіон у цьому плані завжди був надлишковим. Тепер же ця картина доповнилась появою офіційно зареєстрованих безробітних, чи­сельність яких у 1997 р. становила 0,7% від усього працюючого населення. Крім того зберігається досить високий рівень прихова­ного безробіття, який за експертними оцінками складає 40 - 45%.

На фоні загального падіння життєвого рівня населення Ук­раїни не є винятком і Карпатський регіон. Населення регіону має порівняно низькі середньодушові доходи, основний компонент яких - заробітна плата робітників і службовців та оплата праці сільським працівникам зростає значно повільнішими темпами, ніж в інших регіонах по України.

Структура споживання населення характеризується посту­повим збільшенням грошових витрат на купівлю товарів в основ­ному продуктів харчування і зменшення витрат на купівлю по­слуг.

Отже, така ситуація створює деформовану структуру особи­стого споживання життєвих благ, в якій домінуюче місце займа­ють витрати на харчування, а в їх складі - продукти рослинного походження. Регіон займає провідне місце в державі по спожи­ванню найменш цінного у біологічному відношенні продовольст­ва - хліба і хлібопродуктів.

Для підтвердження цього наведемо приклад, що в більшості розвинутих країн світу питома вага витрат на харчування, одяг та взуття складає 15 - 20% сімейного бюджету. В Карпатському регіоні цей показник в 3 - 4 рази вищий. У розвинутих країнах та­ка картина спостерігалася 70 - 80 років тому.

Важливою для регіону є проблема розвитку матеріально-технічної бази соціальної інфраструктури. Нині існує реальний розрив між нормативними показниками і фактичним рівнем за­безпеченості населення об'єктами соціальної сфери.

Для більшої частини Карпатського регіону характерна суттєва антропогенна ландшафтів і значна забрудненість середо­вища. Хоча на відміну від інших регіонів України (Донбас, Придніпров'я) поширення забруднення не має загального пло­щинного характеру.

В певних місцях Карпатського регіону, наприклад, у межах Дрогобицької агломерації (Дрогобич, Борислав, Стебник, Трускавець), де розвинуті гірничо-хімічна, нафтопереробна, лакофарбова та інші галузі промисловості, ставиться під загрозу розвиток рекреаційного господарства. Загрозлива екологічна ситуація склалася в межах Львівсько-Волинського вугільного басейну, в зонах впливу Яворівського і Роздольсысого ВО "Сірка", Калуського ВО "Оріана".

За показниками забруднення повітря і вод регіон займає за­гальне четверте місце, за забрудненістю ґрунтів мінеральними до­бривами - перше і пестицидами друге місце.

Відносно висока забрудненість повітря зумовлена на­явністю на території регіону окремих агресивних виробництв, котрі дають основну частину забруднення.

Особливу тривогу викликає висока забрудненість ґрунтів регіону мінеральними добривами та пестицидами. Цьому в значній мірі сприяє галузева спеціалізація сільського господарст­ва по виробництву овочів і технічних культур, особливо деяких ранніх сортів овочів і фруктів. Якщо врахувати рекреаційну цінність території, то проблема екологічної безпеки є однією з першочергових.

Слід відзначити також те, що в результаті нераціональної економічної політики і непродуктивних дій в регіоні сформува­лась деформована економічна система, яка в загальному є соціально непривабливою, екологічно та економічно неефектив­ною.

Отже, за останні роки нагромадилось багато соціально-екокомічних проблем, гострота і необхідність яких з усією силою проявились в наші дні. Оцінюючи ситуацію в регіоні за кри­теріями цивілізованих націй, шукаючи найоптимальніші шляхи до процвітання і прогресу, треба рахуватись з тими негативними явищами і фактами, які виникли і мають місце, а саме:

соціально-економічна структура регіону страждає виробни­чою однобокістю: майже 3/4 працюючих зайняті у виробничій сфері, що говорить про соціально несприятливий характер регіональної економіки;

існують відчутні територіальні диспропорції в розвитку продуктивних сил, які проявляються в розвитку рівнинної части­ни і соціальній відсталості гірських районів;

промисловість регіону, як і в цілому його господарство, є еколого небезпечною, а окремі виробництва і галузі з відсталими тех­нологіями взагалі несумісні з природою краю; орієнтація деяких га­лузей промисловості, особливо машинобудування, на привізну сиро­вину (комплектуючі) і прискорені темпи розвитку природоексплуатуючих галузей (сірка, ліс, калійні солі, нафта, газ, вугілля) зроби­ли регіональну економічну систему мало придатною до виживання в критичних ситуаціях;

у регіоні чітко простежується тенденція до різкого погіршення демографічної ситуації: падає приріст населення, йде процес старіння населення. Кожен п'ятий житель регіону пенсіонер. Існує реальна загроза генофонду регіону, а саме:

поступово загострюється соціальна ситуація, пов'язана з проблемами безробіття і зайнятості населення, яку підсилює ще й той факт, що тут вже давно був надлишок трудових ресурсів, який було зроблено штучно заподіяні в попередні роки екологічні збитки природі, які сьогодні доповнюються марнотратством і безгосподарністю, спричинили значне погіршення стану навколиш­нього середовища, викликали деградацію унікальної природи Кар­пат.

Аналіз географічних, природних, історичних, економічних умов показує, що Карпатський регіон на етапі становлення дер­жавності і входження України у світове господарство має унікальний шанс стати своєрідним полігоном, де розумна еко­номічна політика може успішно поєднати регіональні, державні та міжнародні інтереси країни, забезпечивши при цьому прогрес у соціально-економічному житті регіону.

Варто відзначити, що необхідно вже вибрати правильний стратегічний курс розвитку регіону, взявши до уваги те, що Кар­пати є географічним центром Європи, а в природному відношенні - унікальною екологічною системою на заході України, отже при формуванні політики освоєння цього краю необхідно розумно ви­користати його геополітичні переваги і зберегти екологічний фе­номен території.

Майбутня соціально-економічна модель Карпат має бути економічно вигідною для України і екологічно сумісною з прилег­лими територіями сусідніх країн.

Необхідно також відзначити, що через Карпатський регіон проходять усі сполучення із країнами Заходу як транспортними засобами (автомобільний, залізничний дорожній), так і повітряне та трубопровідне, що міцно поєднує регіон з сусідніми країнами.

Сусідські відносини Львівської області з Польщею, Закар­патської - з Чехією, Чернівецької області з Румунією - робить сприяють умовами інтеграції України в західні країни.

Налагоджені шляхові сполучення роблять регіон привабли­вим для туризму та економічної співпраці у всіх напрямках діяль­ності.

Напрямки стратегічного розвитку Карпатського

регіону на сучасному етапі

Враховуючи наявний в регіоні природний, економічний, на­уковий і технічний потенціал, його історичні та географічні особ­ливості, стратегічна мета перспективного розвитку території по­лягає в тому, щоб на основі оптимального використання природ­них, матеріально-технічних, трудових, інтелектуальних ресурсів створити ефективну економічну систему ринкового типу, яка за­безпечить матеріальний добробут населення та економічну безпе­ку краю.

Досягнення поставленої мети вбачається в поетапній ре­алізації першочергових завдань. На найближчий період основни­ми пріоритетами регіонального розвитку повинні виступати:

•рекреаційний комплекс;

• агропромисловий комплекс;

• лісопромисловий комплекс

• машинобудування;

• невиробнича сфера, особливо в гірській частині;

• охорона навколишнього середовища;

• збереження і відновлення істерико-культурної спадщини;

 Створення необхідних умов розвитку цих галузей і сфер людської діяльності забезпечить піднесення загального соціаль­но-економічного рівня, який повинен визначатися не тільки за­гальнодержавними інтересами, а й зумовлюватися потребами та інтересами самого регіону: суб'єктами господарювання, які тут розміщені, і населенням, яке тут проживає.

Одним із стратегічних напрямків розвитку Карпатського регіону є пріоритетне освоєння його рекреаційного потенціалу. Для підтвердження обґрунтованості цього вибору можна навести такі основні аргументи.

1. Наявність природно-ресурсної бази. В регіоні є по­над 800 джерел і свердловин лікувальних мінеральних вод усіх відомих типів, багато з них унікальні. їх запа­си достатні для щорічного оздоровлення більше як 7 млн.чол. Зараз рівень їх використання не перевищує 15%. Розвідано також значні запаси лікувальних гря­зей та озокериту (Борислав та Східниця). Ці ресурси у поєднанні з сприятливими кліматичними умовами є природною базою розвитку стаціонарно-курортної справи. Карпати мають потужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф створюють спри­ятливий фон для короткотривалого відпочинку. Карпати не ма­ють альтернативи на Україні щодо розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів.

2. Вигідне географічне положення. Регіон розташований в центрі Європи, через нього проходять різноманітні зв'яз­ки, а непогана транспортна доступність є сприятливим фактором залучення контингенту відпочиваючих не тільки з східних регіонів, а й Європейських країн.

Карпати можуть служити своєрідним полігоном дислокації центрів міжнародного бізнесу, що стимулюватиме ріст ко­мерційного та ділового туризму.

3.  Фактор територіального поділу праці. В Україні фак­тично є два регіони, умови яких дозволяють забезпечити процес задоволення суспільних потреб в рекреаційних послугах, а саме:

• Чорноморсько-Азовський регіон;

• Карпатський регіон.

На фоні перевантаженості першого і зростаючому попиті Карпати виступають фактично єдиною територією, яка може реалізувати незадоволений попит населення на оздоровлення і відпочинок.

4. Наслідки Чорнобильської аварії. Порівняно високий рівень екологічної безпеки і наявність великих запасів мінеральних вод для лікування радіаційних захворювань обумовлюють потребу в створенні в Карпатах широкої мережі спеціалізованих оздоровниць для населення, яке потерпіло від радіоактивного забруднення.

5. Екологічний феномен території. З однієї сторони, при­рода Карпат у порівнянні з іншими регіонами зазнала менших втрат і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан. А для різних форм відпочинку і туризму це дуже важливо. З другої сторони, враховуючи винятково важ­ливе кліматичне і водно регулююче значення Карпат як для України, так і для сусідніх Європейських держав, гос­тро стоїть питання збереження унікальної природи цього краю. Якщо відкинути чисто консервативні варіанти ви­конання цього завдання, то туризм і відпочинок в еко­логічно обґрунтованих межах можуть виступати актив­ною формою забезпечення екологічної безпеки Карпат.

6.  Соціально-економічна специфіка гір. У гірських райо­нах чотирьох карпатських областей проживає близько 1,3 млн. чол., тобто близько 20% усього населення. З них тре­тя частина - на висоті 500м і більше. Гори створюють спе­цифічні надзвичайно складні умови проживання та гос­подарювання, особливо у сільському господарстві. Тому гостро стоїть проблема зайнятості населення тих районів, і як результат - низький рівень матеріального добробуту жителів гір. Стабілізації цих та інших негативних про­цесів за рахунок розширення сфер зайнятості, розвитку інфраструктури сприятиме туризм з відповідним сервісом та організацією обслуговування, в яких може бу­ти задіяне місцеве населення. В даному контексті розум­ної альтернативи рекреації просто не існує.

7. Економічна конкурентоспроможність рекреаційної сфери. Світовий досвід показує, що туризм є високорен­табельною галуззю народного господарства. Наприклад,

в Італії він дає 17 млрд. дол., що дорівнює 30% від суми доходів щорічного експорту цієї країни; в Італії прибуток від туризму становить 11%, в Данії - 8%, в Австрії - 9% прибутків, які надходять від експорту товарів за кордон. Сьогоднішні показники економічної результативності вітчизняного туризму поки що далекі від зарубіжних.

Хоча в Карпатах є окремі центри, де рекреаційна галузь зай­має провідне місце в господарській структурі. В цілому Карпатсь­кий регіон зараз посідає друге місце в Україні за обсягом доходів від рекреаційної сфери (22% від сумарного показника по Україні) і поступається лише Криму (42%), випереджаючи Причорно­морський регіон (17%) та Приазов'я (13%).

Можна навести ще приклади на користь рекреаційної орієнтації перспективного розвитку Карпатського регіону. Але це аж ніяк не означає, що в цьому напрямку можна швидко досягну­ти бажаних результатів. Необхідні зважені рішення і продумані практичні дії. Тоді розвиток рекреації в регіоні створить мож­ливість перебудови господарського комплексу. В перспективі да­на галузь повинна зайняти одне з профілюючих місць.

Варто відзначити, що такі місця в Карпатах як Трускавець, Моршин, Східниця є особливо унікальні, вони не поступаються ніяким територіям жодної з країн світу. Крім того ці місця мають особливі лікувальні властивості.

Розвиток рекреації та відповідність її міжнародним стандар­там дасть можливість залучати туристів з інших країн. Напри­клад у Трускавці курортний санаторій "Бескид - Дніпро" щорічно приймає туристів та відпочиваючих, що дає можливість залучати іноземної валюти майже 9 млн. доларів США.

Відзначимо, що значний приплив іноземних туристів знач­но зріс після того, як цей лікувальний комплекс став акціонерним товариством і дотримується міжнародних вимог в обслуговуванні і лікуванні.

Такі лікувальні комплекси нині створені і в Моршині, Любині Великому, куди також приїздить багато іноземних туристів для відпочинку та лікування, тим самим поповнюючи регіон іно­земною валютою за яку можна придбати найновіше обладнання для лікування.

Необхідно також відзначити, що для цього необхідно налаго­дити надійне повітряне сполучення з такими містами, як Стрий, Івано-Франківськ, Ужгород, Дрогобич, та належний поштовий зв'язок і послуги з використанням сучасного маркетингу. Вкладені кошти державою в цю сферу послуг найближчим часом дадуть значні надходження до державного бюджету іноземної валюти.

Рекреаційний потенціал Карпатського регіону

та його використання

Природно-ресурсний та історико-культурний потенціал регіону в поєднанні з вигідним географічним положенням в центрі Європи є достатньо вагомою передумовою розвитку і відпочинку, орієнтованою як на внутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземного контингенту.

В Карпатському регіоні України нараховується понад 800 джерел і свердловин мінеральних вод з добовим дебітом 57,5 млн.л. Розвідано і затверджено запаси лікувальних вод 13 родо­вищ (Східниця, Самбір, Сколе, Бубнище, Крушельниця та інші) з сумарним дебітом 4,6 млн.л на добу.

Кількість запасів мінеральних вод показано в таблиці 1.1. Тут приведено тільки ті запаси, які розвідані, затверджені і дійсно функціонують. Існує крім відомих родовищ і багато інших, зокре­ма в Сколівському, Стрийському, Самбірському районах, які не­обхідно вводити в дію для їх використання, але із значним дефіцитом бюджету, ці родовища залишаються як запаси для пізнішого їх введення в експлуатацію.

Майже не використовується великі запаси лікувальних мінеральних вод Старосамбарського району. Надра цього краю багаті також кухонною сіллю.

В економіці провідне місце належить сільському господар­ству. Основним напрямком діяльності є тваринництво, акцент якого за останні роки перемістився з громадського сектора в при­ватний. На кожний сільський двір припадає в середньому по 2 - З голови великої рогатої худоби.

Таблиця 1.1. Запаси лікувальних мінеральних вод Карпатського регіону

 

Типи лікувальних     мінераль­них вод

Родовища

Запаси вод мЗ добу

3 високим вмістом органічних речовин "Нафтуся"

Трускавецьке, Східницьке

129.0

Розсоли Моршинського типу

Моршинське

79,0

Розсоли Трускавецького типу

Трускавецьке

466,5

Вуглекислі

Голубниське, Новополянське Полянське,

Сайминське,

Шаянське

2147,6

Вуглекислі    миш'яковисті

Гірськотисівське (Кваш)

422,0

Вуглекислі залізисті

Келачинське

501,0

Сульфідні

Великолюбінське, Синякське, Брусницьке

818,0

Інші типи

Трускавецьке,

Східницьке,

Бориславське,

Сколівське,

Самбірське

118,0

ВСЬОГО:

 

4602,8

 

Найважливішим потенціалом володіють родовища унікаль­них і високоефективних за лікувальними властивостями міне­ральних вод і розсолів Трускавця, Східниці, Моршина, Борисла­ва, Самбора, Сколе та Закарпатські родовища.

Вуглекислі води - найбільш розповсюджена група міне­ральних вод регіону. За ступенем мінералізації вони поділяються на слабо, середньо, високомінералізовані та розсоли, а за складом солей - на гідрокарбонатні, натрієві і кальцієво-натрієві, хлоридно-натрієві або кальцієво-натрієві.

Гідрокарбонатні вуглекислі води добре вивчені в Калечинському родовищі (Міжгірський район Закарпатської області).

Найбільшу цінність мають ті води, які містять 30 мг/л FeO. За­тверджені експлуатаційні запаси їх складають 500 м3 на добу і мо­жуть забезпечити крупний санаторний комплекс і завод розливу.

Вуглекислі гідрокарбонатні натрієві води середньої міне­ралізації є в Полянській групі родовищ (Свалявський район) -Плосківське, Новополянське, Полянське і Голубинське. їх за­гальні експлуатаційні запаси складають майже 1000 м3 на добу.

Із багаточисельних родовищ вуглекислих хлоридно-гідро-карбонатних натрієвих і кальцієво-натрієвих вод детально розвідані і добре вивчені Гірськотисівське і Сойминське. Гірськотисівське родовище знаходиться на території с. Кваси Рахівського району. Води цього родовища унікальні в нашій країні і мають ви­сокі лікувальні властивості. Затверджені експлуатаційні запаси вод складають 301 м3 на добу, що створює широкі перспективи для будівництва на їх базі курортного комплексу. Зараз тут функціонує пансіонат "Гірська Тиса".

Сойминське родовище вуглекислих хлоридно-гідрокарбонатних кальцієво-натрієвих вод (с.Сойми) є одним з найбільших родовищ даного типу і відрізняється глибоким заляганням водо­носних горизонтів. Мінеральні води під великим тиском фонта­нують із свердловин, а їх дебіт самовпливом досягає 900 м3 добу. Затверджені запаси мінеральних вод складають бООм3 на добу. На їх базі слід побудувати крупний лікувально-туристичний ком­плекс. Це дасть змогу залучити кошти іноземних туристів, крім того створить значну кількість робочих місць для місцевого насе­лення, що є одним із гострих і болючих проблемних питань Кар­патського регіону, особливо в нинішніх умовах зростаючого без­робіття в Україні.

Широко розповсюджені в регіоні і мінеральні води з вели­ким вмістом органічних речовин. Прикладом цього типу є Трускавецька "Нафтуся" - відома у всьому світі унікальна вода, яка традиційно пов'язується з Трускавецьким і Східницьким курор­тами. Близькими до неї є води Борислава та Сколівщини.

Курортами європейського значення є Трускавець, Бори­слав, а також місто Дрогобич.

Трускавець - місто розташоване в передгір'ях Карпат на ви­соті близько 350 м над рівнем моря. За 6 - 10 км на південь від Трускавця піднімаються карпатські вершини Білів (775 м), Бобовище (878 м), Цюхів (942 м). На схилах гір змішані ліси ( дуб, бук. ялиця, смерека, модрина, кедр, вільха, граб та інші породи дерев).

Місто засноване в часи Київської Русі. Перша згадка відно­ситься до 1261 р.

Трускавець - курорт державного і міжнародного значення. Історія курорту налічує 170 років і починається з 1827 р, коли бу­ла відкрита перша невеличка бальнеологічна лікарня на місці джерела сульфідної мінеральної води.

Основний природний фактор-мінеральні води, різні за хімічним складом і мінералізацією. У Трускавці понад 25 міне­ральних джерел, воду використовують для питного лікування, ванн, зрошень, інгаляцій та інших бальнеологічних процедур.

Найбільш відома мінеральна вода "Нафтуся" гідрокарбонатно-сульфатна калієво-магнієва з мінералізацією 0,7 г/л. Вона містить органічні речовини, зв'язані з Бориславським родовищем нафти, які надають воді специфічний присмак і запах нафти. За своїм складом і фізіологічною дією "Нафтуся" є унікальною міне­ральною водою. Крім бальнеотерапії на курорті застосовують озокеритолікування, лікувальну фізкультуру, штучні вуглекислі мінеральні води та інші процедури.

Затверджені запаси мінеральної води "Нафтуся" - 47,2 м3 на добу, лікувальних розсолів - 463 м3 на добу.

На курорті здійснюється лікування захворювань нирок і се­човивідних шляхів, шлунка, печінки і жовчних шляхів, порушень обміну речовин, а також супутніх захворювань серцево-судинної системи.

У Трускавці функціонує 19 санаторіїв, 17 пансіонатів з лікуванням загальною місткістю близько 13 тис. осіб одноразово. Із загальнокурортних установ діють 2 курортні поліклініки, 2 бальнеозокеритні лікарні. Щороку на курорті лікується понад 150 тис.осіб. Працюють також підприємства, які надають турис­тичні та інші послуги.

Особливої уваги заслуговує відкриття у Трускавці -Дрого­бицьким державним університетом , факультету валеології, тобто з метою широкого розвитку сфери послуг і підготовки місцевих кадрів до розвитку курортної інфраструктури. Цьому є також добра база, так як в цьому ж університеті є факультет ме­неджменту та маркетингу, який гготує спеціалістів - менеджерів для невиробничої сфери. Факультет є новим у Карпатському регіоні, але попит на його випускників постійно зростає.

У Трускавці набуває розвитку курортополіс - очолює його доцент Б.Петровський, діяльність якого будується на сучасних теоріях менеджменту та маркетингу. Як уже зазначалося щорічно лікувальними закладами залучається понад 9 млн.доларів США, 10% від яких надходить до місцевого бюджету міста Трускавця.

Наведений приклад дає підстави стверджувати, що кожен окремий район Карпатського краю вимагає швидкого рекре­аційного розвитку з метою залучення іноземного капіталу, тим са­мим створюватимуться робочі місця та зростатиме добробут насе­лення, яке проживає в тих чудесних, від Бога даних края Ук­раїнської землі.

Борислав - один з перших нафтових центрів світу, де вже протягом більше як півтора сторіччя добувають цю корисну копа­лину. За цей час видобуток не припинявся ні на день. Перший надзвичайно бурхливий етап пов'язаний з видобутком простими способами неглибокої (до 200 м) нафти. Він продовжувався близько 30 років. Потім були освоєні нафтоносні горизонти на глибині 800,1000 і більше метрів, відкриті нові родовища в усьо­му регіоні.

Поряд з нафтою і газом добувають у Бориславі озокерит. За запасами, рівнем видобутку бориславське родовище озокериту найбільше у світі. Слід також відзначити, що за якістю Бориславський озокерит - найкращий. Завдяки застосуванню в меди­цині про озокерит знають сотні тисяч людей, яким він допоміг позбутися тяжких недуг. Цю індустрію вже зараз необхідно роз­вивати, зробити привабливою для іноземних туристів, яких у поєднанні процесу лікування озокеритом і „Настусею" та прекра­сними природними мальовничими гірськими ландшафтами. Бо­рислав зацікавить як одне із унікальних місць у цілому світі.

Дрогобич - одне з найстаріших міст регіону, відзначив у 1991 році 900-річний ювілей. Споконвіку основою міста була сіль, якою торгували по всьому Галицько-Волинському краю та у ба­гатьох містах Європи.

У Дрогобичі діють 4 інститути, 4 технікуми, музичне учили­ще, 2 професійні училища, гімназія, ліцей, 21 школа, різні ху­дожні, музичні та спортивні школи.

Дрогобич був значним культурним центром ще в XV ст. Тут у 1450 р. народився видатний вчений, педагог і письменник Юрій Дро­гобич, професор Краківського і ректор Болонського університетів.

Дрогобицький університет на своїх факультетах може готу­вати кадри для всього Карпатського регіону, які, володіють суча­сними знаннями ринкової економіки, зможуть виконувати роботу менеджерів, маркетологів у будь-якій сфері розвитку рекреації.

Але названими ділянками міст поширення "Нафтусі" не ви­черпується. Вченими Львівщини відкрито родовища цієї цілющої води у гірській зоні Карпат (Турківський та Сколівський райони). Зокрема, вона має великі запаси біля сіл Верхнє Синьовидне, де води групи "Нафтуся" у п'ять разів більше, ніж у Трускавецькому родовищі. Такі запаси розміщені також у Підгородцях, Крушельниці, Ямельниці, Уричі, тобто охоплюють широкі площі, на яких можуть розміститися великі туристичні бази та пансіонати для лікування і відпочинку.

Окремо варто сказати про Сколівський та Турківський рай­они, що розташовані у південно-західній частині Львівської об­ласті у межах Бескидів Східних, максимальна висота яких на те­риторії району досягає 1268 м (гора Парашка). Хребти гір круто­схилі та пологогребеневі, розчленовані долинами рік, гірськими ущелинами і міжгірськими угловинами.

Площа Сколівського району 1,5 тис. км2 на більшу части­ну якої поширюється статус гірської місцевості. Це споконвічний клаптик землі України, серпантином доріг якої відкриваються во­рота в Західну Європу.

Площа лісів 101,5 тис. га, багатих грибами, ягодами, дикими звірами. У районі знаходиться ландшафтний заказник Бердо та лісовий Сколівський, 13 пам'яток природи і 10 заповідних уро­чищ, 62 тис. га займають мисливські угіддя.

Враховуючи географічне положення, наявність значних за­пасів різноманітних мінеральних вод та вже діючу мережу турис­тичних баз і закладів відпочинку, район має значний рекре­аційний потенціал.

Турківський район розташований у Карпатських горах, які тут називаються Бескидами і в основній частині мають висоту 650 - 950 м над рівнем моря. Найвища точка району гора Пікуй має висоту 1405 м.

Рельєф району складний. Крутосхили і гірські хребти розчленовані чисельними потоками, річками-притоками ріки Стрий. Тут бере початок одна з найбільших рік України Дністер. Гори вкриті віковими лісами, багатими на ягоди, горіхи, гриби. У лісових хащах водяться ведмеді, олені, косулі.

Оскільки тут є багато різноманітних мінеральних джерел з водами типу „Нафтуся", „Боржомі", сірководневих та інших, рай­он має великі можливості для розвитку санаторно-курортної ме­режі.

Крім того тут поміж Карпатських гір протікає повноводна для цього краю річка Стрий, яка бере початок біля Верницького перевалу створюючи чудові краєвиди.

У Карпатському регіоні також широко розповсюджені міне­ральні води без специфічних компонентів. Води цього класу відомі в Іршавському, Мукачівському, Тячівському, Хустському районах Закарпаття, в Моршині, Трускавці, Самбірському , Сколівському і Старосамбірському районах Львівської області. Особливо багатими на хлоридні натрієві води без специфічних компонентів всі гірські і перед гірські райони Івано- Франківської області.

В районі м.Сколе, смт. Славське і в інших місцях відкриті родовища мінеральних вод, значні запаси яких можна використа­ти як гідромінеральну базу крупних бальнеологічних курортів.

У районі Трускавця детально вивчені дві ділянки скупчення азотних розсолів, виявлених на глибині 20 - 200 м. їх затверджені запаси складають 463 м3 на добу при мінералізації 120 - 340 г/л.

Зона поширення лікувальних розсолів з підвищеним вмістом сульфатів займає південно-західну частину Передкарпаття. У цій зоні розташований добре відомий на Україні і за її межа­ми курорт Моршин, а також біля 15 проявлень, що зафіксовані ге­ологорозвідувальними роботами. Загальні розвідані запаси та прогнозні ресурси лікувальних розсолів даного типу на території Передкарпаття оцінюються в об'ємі понад 600 м3 на добу.

Карпати мають потужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф, кліматичні умови створюють сприятливий фон для короткотривалого відпочинку. Карпати - єдиний регіон України, умови якого придатні для роз­витку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів.

Природний потенціал рекреації органічно доповнюється ба­гатим арсеналом пам'яток історії, культури, архітектури, що є теж привабливим для іноземних туристів, як для відпочинку так і оз­доровлення, духовного збагачення.

Карпатський регіон належить до найбагатших на Україні те­риторій на пам'ятки історії та культури, найстарші з яких розта­шовані в районі Дністра та Закарпаття. На території чотирьох об­ластей взято під охорону понад 6 тисяч пам'яток архітектури IX -XIX століть.

Таким чином, оцінка рекреаційного потенціалу території показує, що його якісні і кількісні параметри в поєднанні з гео­графічними і економічними показниками є важливими об'єктив­ними передумовами розвитку рекреаційного комплексу Кар­патського регіону. А це значні капіталонадходження, тісні зв'язки з іншими державами і основні-створення широкої мережі робо­чих місць.

 

рекреаційної індустрії

Рекреаційна індустрія в системі економічних

пріоритетів Карпатського регіону

Створений у Карпатському регіоні виробничий потенціал, його структура і ефективність є прямим результатом реалізації економічної політики командно-адміністративної економіки в Західних областях України. За рахунок екстенсивного нарощу­вання виробничих потужностей, в першу чергу в природоексплуатуючих галузях, благодатний край був активно перетворений у сировинний придаток.

Принцип брати від природи все, що можна, не жаліючи і більше призвів до шкідливих наслідків у багатьох регіонах країни: вирубування лісів, меліорація, створення штучних водоймищ, осушування цілих регіонів та ін.

Слід зазначити, що в 1990 р. в регіоні було зосереджено 9,2% основних фондів, у тому числі 9,7% основних невиробничих фондів України. Вироблялося майже 12% національного доходу. Приблизно такою ж була частка регіону в загальному обсязі спо­живання матеріальних благ і послуг населення. У ті ж роки в еко­номіку Карпатських областей щорічно спрямовувалось в середнь­ому 9-10% інвестицій.

Таким чином, певний ріст економічних показників, безпе­речно, був викликаний виключно дією екстенсивних факторів, які вже останніми роками вичерпали себе і не дають ніяких ваго­мих доходів у регіоні.

Необхідно також зазначити, що в Карпатському регіоні сформувався індустріально-аграрний тип господарського ком­плексу з розвинутою промисловістю та багатогалузевим сільським господарством в якому вирощують:

продукцію тваринництва (м'ясну, молочну);

зернові культури;

овочівництво (огірки, капуста, морква, редис та інші);

садівництво (яблука, груші, сливи);

бджільництво (набирає розвитку в окремих районах);

птахівництво (кури, гуси, індики, качки);

крільництво, козярство та інші напрямки діяльності.

Ці галузі сільського господарства, які мають достатньо роз­винуту структуру в Карпатському регіоні, сприяють розвитку ре­креації, туризму і забезпеченню регіону свіжими сільськогоспо­дарськими продуктами харчування, а також значної кількості ту­ристів.

Варто також відзначити, що регіон за своєю укрупненою структурою наслідує загальну структуру народного господарства України, за винятком Львівської області, яка наближається до промислово розвинутих районів країни, де виробляються автобу­си, крани на колісному шасі, верстати різних видів, телевізори, машини сільськогосподарського призначення, долота для нафто­газової промисловості, розвинута нафтохімічна промисловість і багато інших.

Необхідно також наголосити, що у 1990 р. регіон давав 32,7% товарної продукції лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, 10% машинобудування, металообробки, промисловості будівельних матеріалів, легкої і харчової промис­ловості.

Регіон дає весь обсяг в Україні видобутку самородної сірки та сировини для полівінілхлоридних смол, техніки для обробки рослин отрутохімікатами, майже всі українські автобуси, автона­вантажувачі та калійні добрива, 39% кольорових телевізорів, 75% автомобільних кранів, третину паперу, четверту частину картону, половину вироблюваних у країні нетканих матеріалів тощо.

Провідне місце в галузевій структурі промисловості займа­ють машинобудування та металообробка -25%, легка -16%, лісо­ва, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість -8,6%.

Особливістю розвитку сільського господарства Карпатсько­го регіону є низька землезабезпеченість. Показники забезпече­ності на душу населення сільськогосподарськими угіддями та ріллею найнижчі в Україні (відповідно 0,4 га та 0,24 га при серед­ньому по Україні 0,78 га та 0,67 га). Слід зазначити, що регіон, на який припадає 6,4% площі сільськогосподарських угідь держави та 5,3% ріллі, виробляє 10% продукції сільського господарства України. Разом з тим можна констатувати, що агропромисловий комплекс нині не забезпечує потреб населення регіону в продук­тах харчування, в останні роки знижується виробництво усіх видів продуктів харчування сільськогосподарського вироб­ництва. Значна частина їх постачається з інших країн - переваж­но Польщі, Туреччини та ін.

Завезення продуктів харчування з інших країн нині пояс­нюють іншими причинами, до яких можна віднести:

продаж товарів (продуктів за демпінговими цінами);

 низький розвиток фермерства в регіоні;

 високі податки, що діють в країні,   не дають можливості вітчизняному виробникові розширити виробництво; нестабільна фінансова система;

слаба державна підтримка сільськогосподарського виробника з боку державних органів влади;

відтік капіталу за межі України та низька участь іноземних інвесторів в економіці, зокрема галузях сільськогосподарського ви­робництва.

Соціальна ситуація в регіоні має чітку тенденцію до загост­рення, що є наслідком загальнонаціональної економічної кризи і прорахунків в соціальній політиці попередніх років. Але якщо розглядати матеріально-технічний стан регіону, який майже не розвивається, то демографічна ситуація має критичну ситуацію. Стрімко падає приріст населення, загострюються депопуляційні процеси. Для прикладу по Львівській області приріст населення останніми роками становив всього 0,5 чол. на 1000 жителів. За ра­хунок міграційних переміщень за останні роки чисельність насе­лення області зменшилась на 9 тис. чоловік.

Необхідно відзначити процес старіння населення: кожний п'ятий мешканець Львівщини - особа пенсійного віку. За останні роки кількість осіб пенсійного віку збільшилась на 5,7%, а загаль­на чисельність населення - на 1,1%. Подібні процеси спостеріга­ються і в інших областях регіону.

В останні роки значне загострення соціальних проблем вик­ликане ще й фактором зайнятості населення. Карпатський регіон у цьому плані завжди був надлишковим. Тепер же ця картина доповнилась появою офіційно зареєстрованих безробітних, чи­сельність яких у 1997 р. становила 0,7% від усього працюючого населення. Крім того зберігається досить високий рівень прихова­ного безробіття, який за експертними оцінками складає 40 - 45%.

На фоні загального падіння життєвого рівня населення Ук­раїни не є винятком і Карпатський регіон. Населення регіону має порівняно низькі середньодушові доходи, основний компонент яких - заробітна плата робітників і службовців та оплата праці сільським працівникам зростає значно повільнішими темпами, ніж в інших регіонах по України.

Структура споживання населення характеризується посту­повим збільшенням грошових витрат на купівлю товарів в основ­ному продуктів харчування і зменшення витрат на купівлю по­слуг.

Отже, така ситуація створює деформовану структуру особи­стого споживання життєвих благ, в якій домінуюче місце займа­ють витрати на харчування, а в їх складі - продукти рослинного походження. Регіон займає провідне місце в державі по спожи­ванню найменш цінного у біологічному відношенні продовольст­ва - хліба і хлібопродуктів.

Для підтвердження цього наведемо приклад, що в більшості розвинутих країн світу питома вага витрат на харчування, одяг та взуття складає 15 - 20% сімейного бюджету. В Карпатському регіоні цей показник в 3 - 4 рази вищий. У розвинутих країнах та­ка картина спостерігалася 70 - 80 років тому.

Важливою для регіону є проблема розвитку матеріально-технічної бази соціальної інфраструктури. Нині існує реальний розрив між нормативними показниками і фактичним рівнем за­безпеченості населення об'єктами соціальної сфери.

Для більшої частини Карпатського регіону характерна суттєва антропогенна ландшафтів і значна забрудненість середо­вища. Хоча на відміну від інших регіонів України (Донбас, Придніпров'я) поширення забруднення не має загального пло­щинного характеру.

В певних місцях Карпатського регіону, наприклад, у межах Дрогобицької агломерації (Дрогобич, Борислав, Стебник, Трускавець), де розвинуті гірничо-хімічна, нафтопереробна, лакофарбова та інші галузі промисловості, ставиться під загрозу розвиток рекреаційного господарства. Загрозлива екологічна ситуація склалася в межах Львівсько-Волинського вугільного басейну, в зонах впливу Яворівського і Роздольсысого ВО "Сірка", Калуського ВО "Оріана".

За показниками забруднення повітря і вод регіон займає за­гальне четверте місце, за забрудненістю ґрунтів мінеральними до­бривами - перше і пестицидами друге місце.

Відносно висока забрудненість повітря зумовлена на­явністю на території регіону окремих агресивних виробництв, котрі дають основну частину забруднення.

Особливу тривогу викликає висока забрудненість ґрунтів регіону мінеральними добривами та пестицидами. Цьому в значній мірі сприяє галузева спеціалізація сільського господарст­ва по виробництву овочів і технічних культур, особливо деяких ранніх сортів овочів і фруктів. Якщо врахувати рекреаційну цінність території, то проблема екологічної безпеки є однією з першочергових.

Слід відзначити також те, що в результаті нераціональної економічної політики і непродуктивних дій в регіоні сформува­лась деформована економічна система, яка в загальному є соціально непривабливою, екологічно та економічно неефектив­ною.

Отже, за останні роки нагромадилось багато соціально-екокомічних проблем, гострота і необхідність яких з усією силою проявились в наші дні. Оцінюючи ситуацію в регіоні за кри­теріями цивілізованих націй, шукаючи найоптимальніші шляхи до процвітання і прогресу, треба рахуватись з тими негативними явищами і фактами, які виникли і мають місце, а саме:

соціально-економічна структура регіону страждає виробни­чою однобокістю: майже 3/4 працюючих зайняті у виробничій сфері, що говорить про соціально несприятливий характер регіональної економіки;

існують відчутні територіальні диспропорції в розвитку продуктивних сил, які проявляються в розвитку рівнинної части­ни і соціальній відсталості гірських районів;

промисловість регіону, як і в цілому його господарство, є еколого небезпечною, а окремі виробництва і галузі з відсталими тех­нологіями взагалі несумісні з природою краю; орієнтація деяких га­лузей промисловості, особливо машинобудування, на привізну сиро­вину (комплектуючі) і прискорені темпи розвитку природоексплуатуючих галузей (сірка, ліс, калійні солі, нафта, газ, вугілля) зроби­ли регіональну економічну систему мало придатною до виживання в критичних ситуаціях;

у регіоні чітко простежується тенденція до різкого погіршення демографічної ситуації: падає приріст населення, йде процес старіння населення. Кожен п'ятий житель регіону пенсіонер. Існує реальна загроза генофонду регіону, а саме:

поступово загострюється соціальна ситуація, пов'язана з проблемами безробіття і зайнятості населення, яку підсилює ще й той факт, що тут вже давно був надлишок трудових ресурсів, який було зроблено штучно заподіяні в попередні роки екологічні збитки природі, які сьогодні доповнюються марнотратством і безгосподарністю, спричинили значне погіршення стану навколиш­нього середовища, викликали деградацію унікальної природи Кар­пат.

Аналіз географічних, природних, історичних, економічних умов показує, що Карпатський регіон на етапі становлення дер­жавності і входження України у світове господарство має унікальний шанс стати своєрідним полігоном, де розумна еко­номічна політика може успішно поєднати регіональні, державні та міжнародні інтереси країни, забезпечивши при цьому прогрес у соціально-економічному житті регіону.

Варто відзначити, що необхідно вже вибрати правильний стратегічний курс розвитку регіону, взявши до уваги те, що Кар­пати є географічним центром Європи, а в природному відношенні - унікальною екологічною системою на заході України, отже при формуванні політики освоєння цього краю необхідно розумно ви­користати його геополітичні переваги і зберегти екологічний фе­номен території.

Майбутня соціально-економічна модель Карпат має бути економічно вигідною для України і екологічно сумісною з прилег­лими територіями сусідніх країн.

Необхідно також відзначити, що через Карпатський регіон проходять усі сполучення із країнами Заходу як транспортними засобами (автомобільний, залізничний дорожній), так і повітряне та трубопровідне, що міцно поєднує регіон з сусідніми країнами.

Сусідські відносини Львівської області з Польщею, Закар­патської - з Чехією, Чернівецької області з Румунією - робить сприяють умовами інтеграції України в західні країни.

Налагоджені шляхові сполучення роблять регіон привабли­вим для туризму та економічної співпраці у всіх напрямках діяль­ності.

Напрямки стратегічного розвитку Карпатського

регіону на сучасному етапі

Враховуючи наявний в регіоні природний, економічний, на­уковий і технічний потенціал, його історичні та географічні особ­ливості, стратегічна мета перспективного розвитку території по­лягає в тому, щоб на основі оптимального використання природ­них, матеріально-технічних, трудових, інтелектуальних ресурсів створити ефективну економічну систему ринкового типу, яка за­безпечить матеріальний добробут населення та економічну безпе­ку краю.

Досягнення поставленої мети вбачається в поетапній ре­алізації першочергових завдань. На найближчий період основни­ми пріоритетами регіонального розвитку повинні виступати:

•рекреаційний комплекс;

• агропромисловий комплекс;

• лісопромисловий комплекс

• машинобудування;

• невиробнича сфера, особливо в гірській частині;

• охорона навколишнього середовища;

• збереження і відновлення істерико-культурної спадщини;

 Створення необхідних умов розвитку цих галузей і сфер людської діяльності забезпечить піднесення загального соціаль­но-економічного рівня, який повинен визначатися не тільки за­гальнодержавними інтересами, а й зумовлюватися потребами та інтересами самого регіону: суб'єктами господарювання, які тут розміщені, і населенням, яке тут проживає.

Одним із стратегічних напрямків розвитку Карпатського регіону є пріоритетне освоєння його рекреаційного потенціалу. Для підтвердження обґрунтованості цього вибору можна навести такі основні аргументи.

1. Наявність природно-ресурсної бази. В регіоні є по­над 800 джерел і свердловин лікувальних мінеральних вод усіх відомих типів, багато з них унікальні. їх запа­си достатні для щорічного оздоровлення більше як 7 млн.чол. Зараз рівень їх використання не перевищує 15%. Розвідано також значні запаси лікувальних гря­зей та озокериту (Борислав та Східниця). Ці ресурси у поєднанні з сприятливими кліматичними умовами є природною базою розвитку стаціонарно-курортної справи. Карпати мають потужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф створюють спри­ятливий фон для короткотривалого відпочинку. Карпати не ма­ють альтернативи на Україні щодо розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів.

2. Вигідне географічне положення. Регіон розташований в центрі Європи, через нього проходять різноманітні зв'яз­ки, а непогана транспортна доступність є сприятливим фактором залучення контингенту відпочиваючих не тільки з східних регіонів, а й Європейських країн.

Карпати можуть служити своєрідним полігоном дислокації центрів міжнародного бізнесу, що стимулюватиме ріст ко­мерційного та ділового туризму.

3.  Фактор територіального поділу праці. В Україні фак­тично є два регіони, умови яких дозволяють забезпечити процес задоволення суспільних потреб в рекреаційних послугах, а саме:

• Чорноморсько-Азовський регіон;

• Карпатський регіон.

На фоні перевантаженості першого і зростаючому попиті Карпати виступають фактично єдиною територією, яка може реалізувати незадоволений попит населення на оздоровлення і відпочинок.

4. Наслідки Чорнобильської аварії. Порівняно високий рівень екологічної безпеки і наявність великих запасів мінеральних вод для лікування радіаційних захворювань обумовлюють потребу в створенні в Карпатах широкої мережі спеціалізованих оздоровниць для населення, яке потерпіло від радіоактивного забруднення.

5. Екологічний феномен території. З однієї сторони, при­рода Карпат у порівнянні з іншими регіонами зазнала менших втрат і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан. А для різних форм відпочинку і туризму це дуже важливо. З другої сторони, враховуючи винятково важ­ливе кліматичне і водно регулююче значення Карпат як для України, так і для сусідніх Європейських держав, гос­тро стоїть питання збереження унікальної природи цього краю. Якщо відкинути чисто консервативні варіанти ви­конання цього завдання, то туризм і відпочинок в еко­логічно обґрунтованих межах можуть виступати актив­ною формою забезпечення екологічної безпеки Карпат.

6.  Соціально-економічна специфіка гір. У гірських райо­нах чотирьох карпатських областей проживає близько 1,3 млн. чол., тобто близько 20% усього населення. З них тре­тя частина - на висоті 500м і більше. Гори створюють спе­цифічні надзвичайно складні умови проживання та гос­подарювання, особливо у сільському господарстві. Тому гостро стоїть проблема зайнятості населення тих районів, і як результат - низький рівень матеріального добробуту жителів гір. Стабілізації цих та інших негативних про­цесів за рахунок розширення сфер зайнятості, розвитку інфраструктури сприятиме туризм з відповідним сервісом та організацією обслуговування, в яких може бу­ти задіяне місцеве населення. В даному контексті розум­ної альтернативи рекреації просто не існує.

7. Економічна конкурентоспроможність рекреаційної сфери. Світовий досвід показує, що туризм є високорен­табельною галуззю народного господарства. Наприклад,

в Італії він дає 17 млрд. дол., що дорівнює 30% від суми доходів щорічного експорту цієї країни; в Італії прибуток від туризму становить 11%, в Данії - 8%, в Австрії - 9% прибутків, які надходять від експорту товарів за кордон. Сьогоднішні показники економічної результативності вітчизняного туризму поки що далекі від зарубіжних.

Хоча в Карпатах є окремі центри, де рекреаційна галузь зай­має провідне місце в господарській структурі. В цілому Карпатсь­кий регіон зараз посідає друге місце в Україні за обсягом доходів від рекреаційної сфери (22% від сумарного показника по Україні) і поступається лише Криму (42%), випереджаючи Причорно­морський регіон (17%) та Приазов'я (13%).

Можна навести ще приклади на користь рекреаційної орієнтації перспективного розвитку Карпатського регіону. Але це аж ніяк не означає, що в цьому напрямку можна швидко досягну­ти бажаних результатів. Необхідні зважені рішення і продумані практичні дії. Тоді розвиток рекреації в регіоні створить мож­ливість перебудови господарського комплексу. В перспективі да­на галузь повинна зайняти одне з профілюючих місць.

Варто відзначити, що такі місця в Карпатах як Трускавець, Моршин, Східниця є особливо унікальні, вони не поступаються ніяким територіям жодної з країн світу. Крім того ці місця мають особливі лікувальні властивості.

Розвиток рекреації та відповідність її міжнародним стандар­там дасть можливість залучати туристів з інших країн. Напри­клад у Трускавці курортний санаторій "Бескид - Дніпро" щорічно приймає туристів та відпочиваючих, що дає можливість залучати іноземної валюти майже 9 млн. доларів США.

Відзначимо, що значний приплив іноземних туристів знач­но зріс після того, як цей лікувальний комплекс став акціонерним товариством і дотримується міжнародних вимог в обслуговуванні і лікуванні.

Такі лікувальні комплекси нині створені і в Моршині, Любині Великому, куди також приїздить багато іноземних туристів для відпочинку та лікування, тим самим поповнюючи регіон іно­земною валютою за яку можна придбати найновіше обладнання для лікування.

Необхідно також відзначити, що для цього необхідно налаго­дити надійне повітряне сполучення з такими містами, як Стрий, Івано-Франківськ, Ужгород, Дрогобич, та належний поштовий зв'язок і послуги з використанням сучасного маркетингу. Вкладені кошти державою в цю сферу послуг найближчим часом дадуть значні надходження до державного бюджету іноземної валюти.

Рекреаційний потенціал Карпатського регіону

та його використання

Природно-ресурсний та історико-культурний потенціал регіону в поєднанні з вигідним географічним положенням в центрі Європи є достатньо вагомою передумовою розвитку і відпочинку, орієнтованою як на внутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземного контингенту.

В Карпатському регіоні України нараховується понад 800 джерел і свердловин мінеральних вод з добовим дебітом 57,5 млн.л. Розвідано і затверджено запаси лікувальних вод 13 родо­вищ (Східниця, Самбір, Сколе, Бубнище, Крушельниця та інші) з сумарним дебітом 4,6 млн.л на добу.

Кількість запасів мінеральних вод показано в таблиці 1.1. Тут приведено тільки ті запаси, які розвідані, затверджені і дійсно функціонують. Існує крім відомих родовищ і багато інших, зокре­ма в Сколівському, Стрийському, Самбірському районах, які не­обхідно вводити в дію для їх використання, але із значним дефіцитом бюджету, ці родовища залишаються як запаси для пізнішого їх введення в експлуатацію.

Майже не використовується великі запаси лікувальних мінеральних вод Старосамбарського району. Надра цього краю багаті також кухонною сіллю.

В економіці провідне місце належить сільському господар­ству. Основним напрямком діяльності є тваринництво, акцент якого за останні роки перемістився з громадського сектора в при­ватний. На кожний сільський двір припадає в середньому по 2 - З голови великої рогатої худоби.

Таблиця 1.1. Запаси лікувальних мінеральних вод Карпатського регіону

 

Типи лікувальних     мінераль­них вод

Родовища

Запаси вод мЗ добу

3 високим вмістом органічних речовин "Нафтуся"

Трускавецьке, Східницьке

129.0

Розсоли Моршинського типу

Моршинське

79,0

Розсоли Трускавецького типу

Трускавецьке

466,5

Вуглекислі

Голубниське, Новополянське Полянське,

Сайминське,

Шаянське

2147,6

Вуглекислі    миш'яковисті

Гірськотисівське (Кваш)

422,0

Вуглекислі залізисті

Келачинське

501,0

Сульфідні

Великолюбінське, Синякське, Брусницьке

818,0

Інші типи

Трускавецьке,

Східницьке,

Бориславське,

Сколівське,

Самбірське

118,0

ВСЬОГО:

 

4602,8

 

Найважливішим потенціалом володіють родовища унікаль­них і високоефективних за лікувальними властивостями міне­ральних вод і розсолів Трускавця, Східниці, Моршина, Борисла­ва, Самбора, Сколе та Закарпатські родовища.

Вуглекислі води - найбільш розповсюджена група міне­ральних вод регіону. За ступенем мінералізації вони поділяються на слабо, середньо, високомінералізовані та розсоли, а за складом солей - на гідрокарбонатні, натрієві і кальцієво-натрієві, хлоридно-натрієві або кальцієво-натрієві.

Гідрокарбонатні вуглекислі води добре вивчені в Калечинському родовищі (Міжгірський район Закарпатської області).

Найбільшу цінність мають ті води, які містять 30 мг/л FeO. За­тверджені експлуатаційні запаси їх складають 500 м3 на добу і мо­жуть забезпечити крупний санаторний комплекс і завод розливу.

Вуглекислі гідрокарбонатні натрієві води середньої міне­ралізації є в Полянській групі родовищ (Свалявський район) -Плосківське, Новополянське, Полянське і Голубинське. їх за­гальні експлуатаційні запаси складають майже 1000 м3 на добу.

Із багаточисельних родовищ вуглекислих хлоридно-гідро-карбонатних натрієвих і кальцієво-натрієвих вод детально розвідані і добре вивчені Гірськотисівське і Сойминське. Гірськотисівське родовище знаходиться на території с. Кваси Рахівського району. Води цього родовища унікальні в нашій країні і мають ви­сокі лікувальні властивості. Затверджені експлуатаційні запаси вод складають 301 м3 на добу, що створює широкі перспективи для будівництва на їх базі курортного комплексу. Зараз тут функціонує пансіонат "Гірська Тиса".

Сойминське родовище вуглекислих хлоридно-гідрокарбонатних кальцієво-натрієвих вод (с.Сойми) є одним з найбільших родовищ даного типу і відрізняється глибоким заляганням водо­носних горизонтів. Мінеральні води під великим тиском фонта­нують із свердловин, а їх дебіт самовпливом досягає 900 м3 добу. Затверджені запаси мінеральних вод складають бООм3 на добу. На їх базі слід побудувати крупний лікувально-туристичний ком­плекс. Це дасть змогу залучити кошти іноземних туристів, крім того створить значну кількість робочих місць для місцевого насе­лення, що є одним із гострих і болючих проблемних питань Кар­патського регіону, особливо в нинішніх умовах зростаючого без­робіття в Україні.

Широко розповсюджені в регіоні і мінеральні води з вели­ким вмістом органічних речовин. Прикладом цього типу є Трускавецька "Нафтуся" - відома у всьому світі унікальна вода, яка традиційно пов'язується з Трускавецьким і Східницьким курор­тами. Близькими до неї є води Борислава та Сколівщини.

Курортами європейського значення є Трускавець, Бори­слав, а також місто Дрогобич.

Трускавець - місто розташоване в передгір'ях Карпат на ви­соті близько 350 м над рівнем моря. За 6 - 10 км на південь від Трускавця піднімаються карпатські вершини Білів (775 м), Бобовище (878 м), Цюхів (942 м). На схилах гір змішані ліси ( дуб, бук. ялиця, смерека, модрина, кедр, вільха, граб та інші породи дерев).

Місто засноване в часи Київської Русі. Перша згадка відно­ситься до 1261 р.

Трускавець - курорт державного і міжнародного значення. Історія курорту налічує 170 років і починається з 1827 р, коли бу­ла відкрита перша невеличка бальнеологічна лікарня на місці джерела сульфідної мінеральної води.

Основний природний фактор-мінеральні води, різні за хімічним складом і мінералізацією. У Трускавці понад 25 міне­ральних джерел, воду використовують для питного лікування, ванн, зрошень, інгаляцій та інших бальнеологічних процедур.

Найбільш відома мінеральна вода "Нафтуся" гідрокарбонатно-сульфатна калієво-магнієва з мінералізацією 0,7 г/л. Вона містить органічні речовини, зв'язані з Бориславським родовищем нафти, які надають воді специфічний присмак і запах нафти. За своїм складом і фізіологічною дією "Нафтуся" є унікальною міне­ральною водою. Крім бальнеотерапії на курорті застосовують озокеритолікування, лікувальну фізкультуру, штучні вуглекислі мінеральні води та інші процедури.

Затверджені запаси мінеральної води "Нафтуся" - 47,2 м3 на добу, лікувальних розсолів - 463 м3 на добу.

На курорті здійснюється лікування захворювань нирок і се­човивідних шляхів, шлунка, печінки і жовчних шляхів, порушень обміну речовин, а також супутніх захворювань серцево-судинної системи.

У Трускавці функціонує 19 санаторіїв, 17 пансіонатів з лікуванням загальною місткістю близько 13 тис. осіб одноразово. Із загальнокурортних установ діють 2 курортні поліклініки, 2 бальнеозокеритні лікарні. Щороку на курорті лікується понад 150 тис.осіб. Працюють також підприємства, які надають турис­тичні та інші послуги.

Особливої уваги заслуговує відкриття у Трускавці -Дрого­бицьким державним університетом , факультету валеології, тобто з метою широкого розвитку сфери послуг і підготовки місцевих кадрів до розвитку курортної інфраструктури. Цьому є також добра база, так як в цьому ж університеті є факультет ме­неджменту та маркетингу, який гготує спеціалістів - менеджерів для невиробничої сфери. Факультет є новим у Карпатському регіоні, але попит на його випускників постійно зростає.

У Трускавці набуває розвитку курортополіс - очолює його доцент Б.Петровський, діяльність якого будується на сучасних теоріях менеджменту та маркетингу. Як уже зазначалося щорічно лікувальними закладами залучається понад 9 млн.доларів США, 10% від яких надходить до місцевого бюджету міста Трускавця.

Наведений приклад дає підстави стверджувати, що кожен окремий район Карпатського краю вимагає швидкого рекре­аційного розвитку з метою залучення іноземного капіталу, тим са­мим створюватимуться робочі місця та зростатиме добробут насе­лення, яке проживає в тих чудесних, від Бога даних края Ук­раїнської землі.

Борислав - один з перших нафтових центрів світу, де вже протягом більше як півтора сторіччя добувають цю корисну копа­лину. За цей час видобуток не припинявся ні на день. Перший надзвичайно бурхливий етап пов'язаний з видобутком простими способами неглибокої (до 200 м) нафти. Він продовжувався близько 30 років. Потім були освоєні нафтоносні горизонти на глибині 800,1000 і більше метрів, відкриті нові родовища в усьо­му регіоні.

Поряд з нафтою і газом добувають у Бориславі озокерит. За запасами, рівнем видобутку бориславське родовище озокериту найбільше у світі. Слід також відзначити, що за якістю Бориславський озокерит - найкращий. Завдяки застосуванню в меди­цині про озокерит знають сотні тисяч людей, яким він допоміг позбутися тяжких недуг. Цю індустрію вже зараз необхідно роз­вивати, зробити привабливою для іноземних туристів, яких у поєднанні процесу лікування озокеритом і „Настусею" та прекра­сними природними мальовничими гірськими ландшафтами. Бо­рислав зацікавить як одне із унікальних місць у цілому світі.

Дрогобич - одне з найстаріших міст регіону, відзначив у 1991 році 900-річний ювілей. Споконвіку основою міста була сіль, якою торгували по всьому Галицько-Волинському краю та у ба­гатьох містах Європи.

У Дрогобичі діють 4 інститути, 4 технікуми, музичне учили­ще, 2 професійні училища, гімназія, ліцей, 21 школа, різні ху­дожні, музичні та спортивні школи.

Дрогобич був значним культурним центром ще в XV ст. Тут у 1450 р. народився видатний вчений, педагог і письменник Юрій Дро­гобич, професор Краківського і ректор Болонського університетів.

Дрогобицький університет на своїх факультетах може готу­вати кадри для всього Карпатського регіону, які, володіють суча­сними знаннями ринкової економіки, зможуть виконувати роботу менеджерів, маркетологів у будь-якій сфері розвитку рекреації.

Але названими ділянками міст поширення "Нафтусі" не ви­черпується. Вченими Львівщини відкрито родовища цієї цілющої води у гірській зоні Карпат (Турківський та Сколівський райони). Зокрема, вона має великі запаси біля сіл Верхнє Синьовидне, де води групи "Нафтуся" у п'ять разів більше, ніж у Трускавецькому родовищі. Такі запаси розміщені також у Підгородцях, Крушельниці, Ямельниці, Уричі, тобто охоплюють широкі площі, на яких можуть розміститися великі туристичні бази та пансіонати для лікування і відпочинку.

Окремо варто сказати про Сколівський та Турківський рай­они, що розташовані у південно-західній частині Львівської об­ласті у межах Бескидів Східних, максимальна висота яких на те­риторії району досягає 1268 м (гора Парашка). Хребти гір круто­схилі та пологогребеневі, розчленовані долинами рік, гірськими ущелинами і міжгірськими угловинами.

Площа Сколівського району 1,5 тис. км2 на більшу части­ну якої поширюється статус гірської місцевості. Це споконвічний клаптик землі України, серпантином доріг якої відкриваються во­рота в Західну Європу.

Площа лісів 101,5 тис. га, багатих грибами, ягодами, дикими звірами. У районі знаходиться ландшафтний заказник Бердо та лісовий Сколівський, 13 пам'яток природи і 10 заповідних уро­чищ, 62 тис. га займають мисливські угіддя.

Враховуючи географічне положення, наявність значних за­пасів різноманітних мінеральних вод та вже діючу мережу турис­тичних баз і закладів відпочинку, район має значний рекре­аційний потенціал.

Турківський район розташований у Карпатських горах, які тут називаються Бескидами і в основній частині мають висоту 650 - 950 м над рівнем моря. Найвища точка району гора Пікуй має висоту 1405 м.

Рельєф району складний. Крутосхили і гірські хребти розчленовані чисельними потоками, річками-притоками ріки Стрий. Тут бере початок одна з найбільших рік України Дністер. Гори вкриті віковими лісами, багатими на ягоди, горіхи, гриби. У лісових хащах водяться ведмеді, олені, косулі.

Оскільки тут є багато різноманітних мінеральних джерел з водами типу „Нафтуся", „Боржомі", сірководневих та інших, рай­он має великі можливості для розвитку санаторно-курортної ме­режі.

Крім того тут поміж Карпатських гір протікає повноводна для цього краю річка Стрий, яка бере початок біля Верницького перевалу створюючи чудові краєвиди.

У Карпатському регіоні також широко розповсюджені міне­ральні води без специфічних компонентів. Води цього класу відомі в Іршавському, Мукачівському, Тячівському, Хустському районах Закарпаття, в Моршині, Трускавці, Самбірському , Сколівському і Старосамбірському районах Львівської області. Особливо багатими на хлоридні натрієві води без специфічних компонентів всі гірські і перед гірські райони Івано- Франківської області.

В районі м.Сколе, смт. Славське і в інших місцях відкриті родовища мінеральних вод, значні запаси яких можна використа­ти як гідромінеральну базу крупних бальнеологічних курортів.

У районі Трускавця детально вивчені дві ділянки скупчення азотних розсолів, виявлених на глибині 20 - 200 м. їх затверджені запаси складають 463 м3 на добу при мінералізації 120 - 340 г/л.

Зона поширення лікувальних розсолів з підвищеним вмістом сульфатів займає південно-західну частину Передкарпаття. У цій зоні розташований добре відомий на Україні і за її межа­ми курорт Моршин, а також біля 15 проявлень, що зафіксовані ге­ологорозвідувальними роботами. Загальні розвідані запаси та прогнозні ресурси лікувальних розсолів даного типу на території Передкарпаття оцінюються в об'ємі понад 600 м3 на добу.

Карпати мають потужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф, кліматичні умови створюють сприятливий фон для короткотривалого відпочинку. Карпати - єдиний регіон України, умови якого придатні для роз­витку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів.

Природний потенціал рекреації органічно доповнюється ба­гатим арсеналом пам'яток історії, культури, архітектури, що є теж привабливим для іноземних туристів, як для відпочинку так і оз­доровлення, духовного збагачення.

Карпатський регіон належить до найбагатших на Україні те­риторій на пам'ятки історії та культури, найстарші з яких розта­шовані в районі Дністра та Закарпаття. На території чотирьох об­ластей взято під охорону понад 6 тисяч пам'яток архітектури IX -XIX століть.

Таким чином, оцінка рекреаційного потенціалу території показує, що його якісні і кількісні параметри в поєднанні з гео­графічними і економічними показниками є важливими об'єктив­ними передумовами розвитку рекреаційного комплексу Кар­патського регіону. А це значні капіталонадходження, тісні зв'язки з іншими державами і основні-створення широкої мережі робо­чих місць.