• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

4.4. Система рекреаційної інфраструктури

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 

На основі викладеного попередніх розділах матеріалу, є підстави висловити думку, що вихід регіону на європейський ри­нок рекреаційних послуг стримується низьким рівнем розвитку інфраструктури. У даному контексті інфраструктура розгля­дається в широкому значенні, основні елементи її повинні вико­нувати не тільки виключно рекреаційну функцію, а й служити провідним фактором піднесення всього соціально-економічного

життя краю.

Принциповим у даному питанні є те, щоб органічно "вписа­ти" інфраструктури об'єкти і системи в природне і рекреаційне середовище, не порушуючи його функціональної структури і про­сторової цілісності.

З точки зору організації інфраструктури забезпечення рек­реаційного процесу одне з ключових місць належить транс­портній системі. Питання охоплює проблему транзитних переве­зень, організацію залізничного сполучення, розвиток авто­магістралей і повітряного транспорту.

Транзитний транспорт у Карпатському регіоні має бути зо­середженим на новостворюваних швидкісних автомагістралях і проходити максимально віддалено від рекреаційних зон.

Транспортно-рекреаційні транскарпатські коридори, що поєднують транзитні і рекреаційні функції на одних магістралях, доцільно трансформувати на транзитні швидкісні магістралі і рекре­аційні дороги. В такий спосіб існуючі транс карпатські зв'язки Львів - Стрий - Мукачево; Івано-Франківськ- Делятин-Ясіня-Рахів пе­ретворяться в транскарпатські лінії рекреаційного транспорту.

Необхідність диференціації транскарпатської транспортної мережі обумовлюється зростанням обсягів транзитних переве­зень в умовах інтеграції України в європейський економічний простір, що пов'язується з екологічними та інженерно-технічни­ми проблемами, необхідністю спорудження нових об'їзних доріг поза межами населених пунктів.

Розглядаючи транзитні магістралі, слід підкреслити значен­ня і доцільність прокладення швидкісної магістралі Польща - Ру­мунія зі сторони Прикарпаття, а також розвиток магістралі вздовж державного кордону на Закарпатті в напрямку Словаччи­на - Румунія через Ужгород - Берегове - Тячів. Це впорядкує транспортний рух у межах Карпатського регіону, зменшить тран­зитні перевезення через рекреаційні території.

Важливими проблемами залишаються подальше вдоскона­лення залізничної мережі регіону, електрифікація регіону тобто окремих відрізків, реконструкція і модернізація залізничних вок­залів.

Заслуговує на увагу ідея реконструкції Трускавця, що має стати його переорієнтацією на Карпати і перетворення з бальнео­логічного курорту в лікувально-рекреаційний центр. Пропо­нується здійснити трамвайне сполучення міста з гірськими района­ми Карпат для поєднання лікування з різними формами відпо­чинку і занять спортом.

Для цього слід прокласти відрізок трамвайної лінії Трускавець - Східниця - до с.Рибник, де вона сполучатиметься з лініями відновлених вузькоколійок, які в свій час успішно діяли і використовувались тільки для перевезення лісу з гір на станцію Верхнє Синєвидне.

Передбачається, що в перспективі такі сполучення можуть бути головним видом громадського транспорту в межах всієї Дро­гобицької агломерації, що об'єднає в єдину систему Дрогобич. Стебник, Трускавець, Борислав, Східницю, матиме відкритий на Карпати планувальний характер через сполучення з відновлювальними вузькоколійними залізницями.

Це принципово реформує соціально-економічне й рекре­аційне життя в межах "Великого Трускавця", відкриє перспекти­ви для збереження його ролі як курортного центру нашої держа­ви, дозволить витримати конкуренцію з новостворюваними ку­рортними рекреаційними центрами.

Вимагає істотного розвитку і поліпшення система авто­мобільних доріг для сполучення рекреаційних центрів з основни­ми центрами урбанізованих зон, а також транспортно карпатськи­ми автомагістралями. Вже зараз є необхідність прокласти ас­фальтне покриття доріг, які б з'єднували Сколе з Трускавцем і проходили через Верхнє Синєвидне - Корчин - Крушельниця -Під городці - Урич - Східниця - Борислав - Трускавець.

Сполучення Дрогобич - Стебник - Доброгостів - Уличне -Стрий дасть можливість зробити замкнуте коло для туристських поїздок, що зробить регіон привабливим для іноземного туриста.

Проблема організації сучасних повітряних сполучень поля­гає перш за все в реконструкції і модернізації аеропортів у облас­них центрах, розширенні їх пропускної спроможності. У зв'язку з відсутністю вільних і зручних територій для будівництва нових аеропортів перспективною видається ідея щодо використання в цивільних цілях військових аеродромів в м. Стриї та відновлення аеродрому у м. Дрогобичі, який функціонував із сполученням Дрогобич — Львів.

Безумовно, проблема інфраструктурного облаштування те­риторії не вичерпується питанням транспортного забезпечення і в принципі не може бути вирішена у рамках галузевої програми розвитку рекреаційної індустрії. її розв'язання можливе лише в контексті практичних дій по реалізації соціально-економічної політики в регіоні.

У системі регіональних пріоритетів з огляду на структурну трансформацію господарського комплексу в напрямку його рек­реаційної спеціалізації з орієнтацією на світові стандарти неви­робничій структурі, як це відзначалося в попередніх параграфах, належить провідна роль. Актуальним для регіону у цьому плані є:

— розвиток системи зв'язку і комунікацій;

— розв'язання проблеми водопостачання;

— розв'язання проблеми каналізації населених пунктів рекре­аційних центрів;

— організація надійного енергозабезпечення рекреаційних зон, у тому числі використання альтернативних джерел електроенергії;

— розширення мережі кордонних переходів, їх сервісне обла­штування;

— оснащення рекреаційних об'єктів очисними спорудами;

— культурна організація рекреаційних зон;

— розвиток системи громадського харчування і побутового обслуговування, розширення асортименту і підвищення якості послуг;

— створення різноманітних служб сервісу та організація культурно-розважального обслуговування рекреантів.

Практична реалізація намічених дій вимагатиме значних матеріально-фінансових ресурсів, що в сьогоднішніх умовах еко­номічного дефіциту коштів та інших матеріально-фінансових ре­сурсів є досить проблемним.

Вихід із становища бачиться в поетапному здійсненні за­ходів із залученням коштів місцевих бюджетів, підприємств, ко­мерційних структур, зарубіжних інвесторів.

Завдання ж держави, крім реально можливого фінансуван­ня ключових об'єктів, створити сприятливі економічні умови тим, хто хоче вкладати кошти в розбудову і розвиток інфраструктури.

Вважаємо за доцільне також наголосити, що оптимізація функціонально-господарської структури регіону на основі фор­мування ефективної рекреаційної системи обумовлює не­обхідність структурних змін і в інших сферах соціально-еко­номічного життя. У цьому плані пріоритетними є завдання забез­печення екологічної безпеки господарських процесів, соціальної переорієнтації різних галузей промислового виробництва, демілітаризації території, ясна річ без ущемлення інтересів дер­жави, її оборони і безпеки.

Останнє, зокрема, передбачає відпрацювання можливих варіантів використання в рекреаційних цілях наявної в Карпатах військової інфраструктури, в тому числі для оздоровлення і відпочинку військовослужбовців. Таким чином, дослідження роз­витку рекреаційної території Карпатського регіону дають підста­ви зробити певні висновки і рекомендації, які варто прийняти до уваги і дії.

 

На основі викладеного попередніх розділах матеріалу, є підстави висловити думку, що вихід регіону на європейський ри­нок рекреаційних послуг стримується низьким рівнем розвитку інфраструктури. У даному контексті інфраструктура розгля­дається в широкому значенні, основні елементи її повинні вико­нувати не тільки виключно рекреаційну функцію, а й служити провідним фактором піднесення всього соціально-економічного

життя краю.

Принциповим у даному питанні є те, щоб органічно "вписа­ти" інфраструктури об'єкти і системи в природне і рекреаційне середовище, не порушуючи його функціональної структури і про­сторової цілісності.

З точки зору організації інфраструктури забезпечення рек­реаційного процесу одне з ключових місць належить транс­портній системі. Питання охоплює проблему транзитних переве­зень, організацію залізничного сполучення, розвиток авто­магістралей і повітряного транспорту.

Транзитний транспорт у Карпатському регіоні має бути зо­середженим на новостворюваних швидкісних автомагістралях і проходити максимально віддалено від рекреаційних зон.

Транспортно-рекреаційні транскарпатські коридори, що поєднують транзитні і рекреаційні функції на одних магістралях, доцільно трансформувати на транзитні швидкісні магістралі і рекре­аційні дороги. В такий спосіб існуючі транс карпатські зв'язки Львів - Стрий - Мукачево; Івано-Франківськ- Делятин-Ясіня-Рахів пе­ретворяться в транскарпатські лінії рекреаційного транспорту.

Необхідність диференціації транскарпатської транспортної мережі обумовлюється зростанням обсягів транзитних переве­зень в умовах інтеграції України в європейський економічний простір, що пов'язується з екологічними та інженерно-технічни­ми проблемами, необхідністю спорудження нових об'їзних доріг поза межами населених пунктів.

Розглядаючи транзитні магістралі, слід підкреслити значен­ня і доцільність прокладення швидкісної магістралі Польща - Ру­мунія зі сторони Прикарпаття, а також розвиток магістралі вздовж державного кордону на Закарпатті в напрямку Словаччи­на - Румунія через Ужгород - Берегове - Тячів. Це впорядкує транспортний рух у межах Карпатського регіону, зменшить тран­зитні перевезення через рекреаційні території.

Важливими проблемами залишаються подальше вдоскона­лення залізничної мережі регіону, електрифікація регіону тобто окремих відрізків, реконструкція і модернізація залізничних вок­залів.

Заслуговує на увагу ідея реконструкції Трускавця, що має стати його переорієнтацією на Карпати і перетворення з бальнео­логічного курорту в лікувально-рекреаційний центр. Пропо­нується здійснити трамвайне сполучення міста з гірськими района­ми Карпат для поєднання лікування з різними формами відпо­чинку і занять спортом.

Для цього слід прокласти відрізок трамвайної лінії Трускавець - Східниця - до с.Рибник, де вона сполучатиметься з лініями відновлених вузькоколійок, які в свій час успішно діяли і використовувались тільки для перевезення лісу з гір на станцію Верхнє Синєвидне.

Передбачається, що в перспективі такі сполучення можуть бути головним видом громадського транспорту в межах всієї Дро­гобицької агломерації, що об'єднає в єдину систему Дрогобич. Стебник, Трускавець, Борислав, Східницю, матиме відкритий на Карпати планувальний характер через сполучення з відновлювальними вузькоколійними залізницями.

Це принципово реформує соціально-економічне й рекре­аційне життя в межах "Великого Трускавця", відкриє перспекти­ви для збереження його ролі як курортного центру нашої держа­ви, дозволить витримати конкуренцію з новостворюваними ку­рортними рекреаційними центрами.

Вимагає істотного розвитку і поліпшення система авто­мобільних доріг для сполучення рекреаційних центрів з основни­ми центрами урбанізованих зон, а також транспортно карпатськи­ми автомагістралями. Вже зараз є необхідність прокласти ас­фальтне покриття доріг, які б з'єднували Сколе з Трускавцем і проходили через Верхнє Синєвидне - Корчин - Крушельниця -Під городці - Урич - Східниця - Борислав - Трускавець.

Сполучення Дрогобич - Стебник - Доброгостів - Уличне -Стрий дасть можливість зробити замкнуте коло для туристських поїздок, що зробить регіон привабливим для іноземного туриста.

Проблема організації сучасних повітряних сполучень поля­гає перш за все в реконструкції і модернізації аеропортів у облас­них центрах, розширенні їх пропускної спроможності. У зв'язку з відсутністю вільних і зручних територій для будівництва нових аеропортів перспективною видається ідея щодо використання в цивільних цілях військових аеродромів в м. Стриї та відновлення аеродрому у м. Дрогобичі, який функціонував із сполученням Дрогобич — Львів.

Безумовно, проблема інфраструктурного облаштування те­риторії не вичерпується питанням транспортного забезпечення і в принципі не може бути вирішена у рамках галузевої програми розвитку рекреаційної індустрії. її розв'язання можливе лише в контексті практичних дій по реалізації соціально-економічної політики в регіоні.

У системі регіональних пріоритетів з огляду на структурну трансформацію господарського комплексу в напрямку його рек­реаційної спеціалізації з орієнтацією на світові стандарти неви­робничій структурі, як це відзначалося в попередніх параграфах, належить провідна роль. Актуальним для регіону у цьому плані є:

— розвиток системи зв'язку і комунікацій;

— розв'язання проблеми водопостачання;

— розв'язання проблеми каналізації населених пунктів рекре­аційних центрів;

— організація надійного енергозабезпечення рекреаційних зон, у тому числі використання альтернативних джерел електроенергії;

— розширення мережі кордонних переходів, їх сервісне обла­штування;

— оснащення рекреаційних об'єктів очисними спорудами;

— культурна організація рекреаційних зон;

— розвиток системи громадського харчування і побутового обслуговування, розширення асортименту і підвищення якості послуг;

— створення різноманітних служб сервісу та організація культурно-розважального обслуговування рекреантів.

Практична реалізація намічених дій вимагатиме значних матеріально-фінансових ресурсів, що в сьогоднішніх умовах еко­номічного дефіциту коштів та інших матеріально-фінансових ре­сурсів є досить проблемним.

Вихід із становища бачиться в поетапному здійсненні за­ходів із залученням коштів місцевих бюджетів, підприємств, ко­мерційних структур, зарубіжних інвесторів.

Завдання ж держави, крім реально можливого фінансуван­ня ключових об'єктів, створити сприятливі економічні умови тим, хто хоче вкладати кошти в розбудову і розвиток інфраструктури.

Вважаємо за доцільне також наголосити, що оптимізація функціонально-господарської структури регіону на основі фор­мування ефективної рекреаційної системи обумовлює не­обхідність структурних змін і в інших сферах соціально-еко­номічного життя. У цьому плані пріоритетними є завдання забез­печення екологічної безпеки господарських процесів, соціальної переорієнтації різних галузей промислового виробництва, демілітаризації території, ясна річ без ущемлення інтересів дер­жави, її оборони і безпеки.

Останнє, зокрема, передбачає відпрацювання можливих варіантів використання в рекреаційних цілях наявної в Карпатах військової інфраструктури, в тому числі для оздоровлення і відпочинку військовослужбовців. Таким чином, дослідження роз­витку рекреаційної території Карпатського регіону дають підста­ви зробити певні висновки і рекомендації, які варто прийняти до уваги і дії.