• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

4.3.Екологічні регламенти рекреаційної індустрії

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 

Розкриваючи дане питання слід відзначити, що рекреаційне природокористування характеризується і серйозними негативни­ми наслідками для природних комплексів.

Як відомо, економічною основою рекреаційної індустрії мо­жуть бути різні форми власності, а окремі курортополіси та рекрополіси - становити вільні економічні зони, наприклад, міста-курорти Трускавець, Моршин, селища - Східниця, Підгородці, Підбуж.

Треба пам'ятати, що рекреаційні ресурси, як і багато інших, мають певні запаси. Можна говорити про їх вичерпність, яка тео­ретично визначається порогом навантаження на них, вище якого ресурси або істотно змінюються в сторону меншої привабливості, або деградують природні багатства.

Надмірна експлуатація ресурсів часто призводить до їх зни­щення. Від витоптування ущільнюються ґрунти, змінюється гідрологічний режим, деградують рослинні асоціації, забруд­нюється побутовими відходами природне середовище.

Перспективи рекреаційного освоєння регіону висувають на­укову і практичну проблему обґрунтування екологічних регла­ментів територіальних пропозицій і масштабів розвитку відпочинкової індустрії.

Необхідно знати, що в основі рекреаційної політики по­винні лежати науково обґрунтовані норми рекреаційного наван­таження на природне середовище, в межах яких воно зберігає здатність до самовідновлення. У практичному плані рекреаційне навантаження виражається максимально можливою кількістю осіб, які можуть одночасно перебувати на даній території, не вик­ликаючи деградації природних екосистем.

Нормативи рекреаційного навантаження повинні врахову­вати природні умови рекреаційних територій (характер рельєфу, механічний склад ґрунтів, лісові території, типи лісу тощо), дотримання яких забезпечило б рівновагу природних екосистем в залежності від інтенсивності впливу і режиму їх використання.

Аналізуючи джерела інформації з даної проблеми, як вітчиз­няні так і зарубіжні, фахівці даної галузі по-різному наводять дані відносно навантаження, яке в основному залежить від плоскої рівнини, гористості, гірської місцевості, пісчаних ґрунтів тощо.

Загальноприйнятою вважається для довготривалого відпо­чинку норма від 4 до 18 чол/га або 400/1800 чол/км2. Але ці дані теж не можуть бути абсолютно прийнятними, вони залежать від складу території та спеціалізації району для рекреаторів.

В світовій практиці рекреаційного використання природних комплексів спостерігаються великі відмінності в нормативах. На­приклад, в Україні до 1990 р. загально курортна норма забудови складала від 350 до 500 м3 на одне ліжко-місце, в той час на бол­гарському курорті "Золоті піски" цей показник дорівнює 150 м3, на румунському курорті "Мамайя" - 85 м3, на англійському ку­рорті "Бронімор" - 53 м3 на одне ліжко-місце.

Наведемо екологічні регламенти рекреаційного освоєння те­риторій за Мироненко Н.С., Твердохлєбовим І. Т. (Рекреаційна ге­ографія. - М. : Вид. МГУ, 1981. - 207с), які та застосовуються в основному на всій території США це багаторічна практика вико­ристання територій без нанесення деградації, як показано в таб.4.1.

Таблиця 4.1. Норми рекреаційного навантаження на природні екосистеми, прийняті в США

 

Види рекреаційного використання територій

Площа на одного рекреанта, м2

Приміські зони відпочинку, ігрові майданчики

80

Пляжі

18,5

Майданчики для пікніків

100

Стежки для пішохідного туризму

80

Стежки для верхової їзди

80

 

Доцільно також відзначити про сусідню країну Польщу, де фактична концентрація туристів у рекреаційних місцевостях ко­ливається від 50 до 500 чол./км2 (див. Табл.. 4.1.).

Таблиця 4.2 Нормативні показники рекреаційного навантаження на природні комплекси Польщі

 

Природні комплекси

Показники рекре­аційного наванта­ження в літній, період, чол./км2

Рекреаційне наван­таження взимку в % до літніх показників.

Морський

300 - 500

20-30

Озерний

80 - 150

 

Гірський

100-200

50-80

Інші комплекси з різними територіями

0-80

30 - 50

Річковий

50-80

30-50

Низовинний

80- 120

60-160

 

Подібні нормативи прийняті в Чехії, Словаччині, Угорщині, Румунії, Молдавії та інших сусідніх державах. Виходячи із світо­вої практики, для Карпатського регіону розроблені нормативи ре­креаційного навантаження на природні комплекси вченими Інституту регіональних досліджень під керівництвом В.Кравціва та інших, що доцільно прийняти в розвитку рекреаційної індустрії. При їх визначені враховувався той факт, що в регіоні виділяються три групи природних комплексів - гірські, горбисті, низовинні.

Нормативи рекреаційного навантаження залежать також від пори року. Відмінність території взимку значно нижча, тому норми рекреаційного навантаження в зимовий період є нижчими і складають в середньому 30 - 50% для рівнинних і 50 - 80% - для гірських територій (табл.4.3).

Дані показники є максимальними і дають загальне уявлен­ня про норми рекреаційного навантаження на різні природні ком­плекси.

Показники рекреаційного навантаження для кожної, ок­ремо взятої, території визначаються на місці з урахуванням конкретних природних умов. Норми рекреаційного наванта­ження служать базою для визначення рекреаційних районів (табл.4.4).

Таблиця 4.3 Нормативи рекреаційного навантаження на природні комплекси Карпатського регіону

 

 

Природні комплекси

Нормативи рекреаційного Навантаження, чол./км

Літо

Зима

Низовинні

80-120

30-50

Горбині

100-150

40 - 35

Гірські

110-200

60-160

Таблиця 4.4 Місткість рекреаційних територій Карпатського регіону

 

 

 

Рекреаційні райони

Площа, тис.км

Разова рекреаційна місткість

Літом

Зимою

Дністровський

1,0

400

240

Гологоро-Вороняцький

2,6

185

62

Розтоцький

1,4

80-100

30-40

Львівський

0,8

60

15-20

Прикарпатський

1,9

460

150

Славсько- Сколівський

1,0

200

120

Верхньод-ністровський

1,0

200

120

Берегівський

0,8

60-80

15-20

Рахівсько- Ясінянський

1,2

200

100

Воловецько- Між гірський

1,0

180

ЗО

Свалявсько- Мукачівський

2,0

400

180

Великоберезнянський

1,0

300

50-70

Мізунський

0,6

100

40

Косівський

1,0

100

40-50

Верховинськи

1,0

180

50-90

Яремчансько- Ворохтянський

2,0

400-450

200

Чернівецький

1,0

100

25-30

Вижницько- Путивльський

1,3

200

100

ВСЬОГО:

23,6

3135-3935

1647-1732

 

Як видно з наведених табличних даних, рекреаційні тери­торії займають 11,7% площі всього регіону. Визначені показники разової рекреаційної місткості складають в середньому: влітку -3,9 млн. Чол..; узимку - 1,7 млн. чол.

Рекреаційна індустрія визначається ресурсними можливос­тями, що безпосередньо впливають на отримання нових наукових результатів і нових технологій, реалізацію оздоровчих процедур та організацію належного сервісу, підготовку і перепідготовку кадрів, курортного виробництва. Тому рекреацію слід розглядати, з одно­го боку, як сукупність природних ресурсів і технологій, а з іншого - як здатність до розробки, впровадження та передачі нових на­укових та технологічних досягнень у лікуванні, обслуговуванні та відпочинку. Організаційно економічний зміст рекреації полягає в його ресурсних та організаційних можливостях, спрямованих на забезпечення населення ефективними оздоровчими послугами. Рівень розвитку рекреаційної індустрії та організаційна структура визначаються всією сукупністю ресурсів, за допомогою яких бу­дуть розв'язані проблеми оптимізації оздоровлення.

Організація рекреаційної індустрії повинна забезпечувати оптимальну взаємоузгодженість дій всіх ланок процесів інно­ваційної та технологічної діяльності з метою підготовки їх до ефективного використання нововведень шляхом якісної зміни технологій. Тому актуальною стає розробка методів та алгоритмів оцінки і прогнозування ефективності технологій, вибору опти­мальних коригуючих впливів.

Запропоновані нормативні показники рекреаційного наван­таження повинні служити орієнтиром при реконструкції діючих і проектуванні будівництва нових об'єктів у Карпатському регіоні.

Розкриваючи дане питання слід відзначити, що рекреаційне природокористування характеризується і серйозними негативни­ми наслідками для природних комплексів.

Як відомо, економічною основою рекреаційної індустрії мо­жуть бути різні форми власності, а окремі курортополіси та рекрополіси - становити вільні економічні зони, наприклад, міста-курорти Трускавець, Моршин, селища - Східниця, Підгородці, Підбуж.

Треба пам'ятати, що рекреаційні ресурси, як і багато інших, мають певні запаси. Можна говорити про їх вичерпність, яка тео­ретично визначається порогом навантаження на них, вище якого ресурси або істотно змінюються в сторону меншої привабливості, або деградують природні багатства.

Надмірна експлуатація ресурсів часто призводить до їх зни­щення. Від витоптування ущільнюються ґрунти, змінюється гідрологічний режим, деградують рослинні асоціації, забруд­нюється побутовими відходами природне середовище.

Перспективи рекреаційного освоєння регіону висувають на­укову і практичну проблему обґрунтування екологічних регла­ментів територіальних пропозицій і масштабів розвитку відпочинкової індустрії.

Необхідно знати, що в основі рекреаційної політики по­винні лежати науково обґрунтовані норми рекреаційного наван­таження на природне середовище, в межах яких воно зберігає здатність до самовідновлення. У практичному плані рекреаційне навантаження виражається максимально можливою кількістю осіб, які можуть одночасно перебувати на даній території, не вик­ликаючи деградації природних екосистем.

Нормативи рекреаційного навантаження повинні врахову­вати природні умови рекреаційних територій (характер рельєфу, механічний склад ґрунтів, лісові території, типи лісу тощо), дотримання яких забезпечило б рівновагу природних екосистем в залежності від інтенсивності впливу і режиму їх використання.

Аналізуючи джерела інформації з даної проблеми, як вітчиз­няні так і зарубіжні, фахівці даної галузі по-різному наводять дані відносно навантаження, яке в основному залежить від плоскої рівнини, гористості, гірської місцевості, пісчаних ґрунтів тощо.

Загальноприйнятою вважається для довготривалого відпо­чинку норма від 4 до 18 чол/га або 400/1800 чол/км2. Але ці дані теж не можуть бути абсолютно прийнятними, вони залежать від складу території та спеціалізації району для рекреаторів.

В світовій практиці рекреаційного використання природних комплексів спостерігаються великі відмінності в нормативах. На­приклад, в Україні до 1990 р. загально курортна норма забудови складала від 350 до 500 м3 на одне ліжко-місце, в той час на бол­гарському курорті "Золоті піски" цей показник дорівнює 150 м3, на румунському курорті "Мамайя" - 85 м3, на англійському ку­рорті "Бронімор" - 53 м3 на одне ліжко-місце.

Наведемо екологічні регламенти рекреаційного освоєння те­риторій за Мироненко Н.С., Твердохлєбовим І. Т. (Рекреаційна ге­ографія. - М. : Вид. МГУ, 1981. - 207с), які та застосовуються в основному на всій території США це багаторічна практика вико­ристання територій без нанесення деградації, як показано в таб.4.1.

Таблиця 4.1. Норми рекреаційного навантаження на природні екосистеми, прийняті в США

 

Види рекреаційного використання територій

Площа на одного рекреанта, м2

Приміські зони відпочинку, ігрові майданчики

80

Пляжі

18,5

Майданчики для пікніків

100

Стежки для пішохідного туризму

80

Стежки для верхової їзди

80

 

Доцільно також відзначити про сусідню країну Польщу, де фактична концентрація туристів у рекреаційних місцевостях ко­ливається від 50 до 500 чол./км2 (див. Табл.. 4.1.).

Таблиця 4.2 Нормативні показники рекреаційного навантаження на природні комплекси Польщі

 

Природні комплекси

Показники рекре­аційного наванта­ження в літній, період, чол./км2

Рекреаційне наван­таження взимку в % до літніх показників.

Морський

300 - 500

20-30

Озерний

80 - 150

 

Гірський

100-200

50-80

Інші комплекси з різними територіями

0-80

30 - 50

Річковий

50-80

30-50

Низовинний

80- 120

60-160

 

Подібні нормативи прийняті в Чехії, Словаччині, Угорщині, Румунії, Молдавії та інших сусідніх державах. Виходячи із світо­вої практики, для Карпатського регіону розроблені нормативи ре­креаційного навантаження на природні комплекси вченими Інституту регіональних досліджень під керівництвом В.Кравціва та інших, що доцільно прийняти в розвитку рекреаційної індустрії. При їх визначені враховувався той факт, що в регіоні виділяються три групи природних комплексів - гірські, горбисті, низовинні.

Нормативи рекреаційного навантаження залежать також від пори року. Відмінність території взимку значно нижча, тому норми рекреаційного навантаження в зимовий період є нижчими і складають в середньому 30 - 50% для рівнинних і 50 - 80% - для гірських територій (табл.4.3).

Дані показники є максимальними і дають загальне уявлен­ня про норми рекреаційного навантаження на різні природні ком­плекси.

Показники рекреаційного навантаження для кожної, ок­ремо взятої, території визначаються на місці з урахуванням конкретних природних умов. Норми рекреаційного наванта­ження служать базою для визначення рекреаційних районів (табл.4.4).

Таблиця 4.3 Нормативи рекреаційного навантаження на природні комплекси Карпатського регіону

 

 

Природні комплекси

Нормативи рекреаційного Навантаження, чол./км

Літо

Зима

Низовинні

80-120

30-50

Горбині

100-150

40 - 35

Гірські

110-200

60-160

Таблиця 4.4 Місткість рекреаційних територій Карпатського регіону

 

 

 

Рекреаційні райони

Площа, тис.км

Разова рекреаційна місткість

Літом

Зимою

Дністровський

1,0

400

240

Гологоро-Вороняцький

2,6

185

62

Розтоцький

1,4

80-100

30-40

Львівський

0,8

60

15-20

Прикарпатський

1,9

460

150

Славсько- Сколівський

1,0

200

120

Верхньод-ністровський

1,0

200

120

Берегівський

0,8

60-80

15-20

Рахівсько- Ясінянський

1,2

200

100

Воловецько- Між гірський

1,0

180

ЗО

Свалявсько- Мукачівський

2,0

400

180

Великоберезнянський

1,0

300

50-70

Мізунський

0,6

100

40

Косівський

1,0

100

40-50

Верховинськи

1,0

180

50-90

Яремчансько- Ворохтянський

2,0

400-450

200

Чернівецький

1,0

100

25-30

Вижницько- Путивльський

1,3

200

100

ВСЬОГО:

23,6

3135-3935

1647-1732

 

Як видно з наведених табличних даних, рекреаційні тери­торії займають 11,7% площі всього регіону. Визначені показники разової рекреаційної місткості складають в середньому: влітку -3,9 млн. Чол..; узимку - 1,7 млн. чол.

Рекреаційна індустрія визначається ресурсними можливос­тями, що безпосередньо впливають на отримання нових наукових результатів і нових технологій, реалізацію оздоровчих процедур та організацію належного сервісу, підготовку і перепідготовку кадрів, курортного виробництва. Тому рекреацію слід розглядати, з одно­го боку, як сукупність природних ресурсів і технологій, а з іншого - як здатність до розробки, впровадження та передачі нових на­укових та технологічних досягнень у лікуванні, обслуговуванні та відпочинку. Організаційно економічний зміст рекреації полягає в його ресурсних та організаційних можливостях, спрямованих на забезпечення населення ефективними оздоровчими послугами. Рівень розвитку рекреаційної індустрії та організаційна структура визначаються всією сукупністю ресурсів, за допомогою яких бу­дуть розв'язані проблеми оптимізації оздоровлення.

Організація рекреаційної індустрії повинна забезпечувати оптимальну взаємоузгодженість дій всіх ланок процесів інно­ваційної та технологічної діяльності з метою підготовки їх до ефективного використання нововведень шляхом якісної зміни технологій. Тому актуальною стає розробка методів та алгоритмів оцінки і прогнозування ефективності технологій, вибору опти­мальних коригуючих впливів.

Запропоновані нормативні показники рекреаційного наван­таження повинні служити орієнтиром при реконструкції діючих і проектуванні будівництва нових об'єктів у Карпатському регіоні.