• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

4.2. Характеристика рекреаційних територій

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 

Для рекреаційних територій характерні певні особливості, які можна віднести до наступного:

- це соціальне за своїм характером і кінцевим продуктом утворення. Його продукція - рекреаційні послуги;

- в рекреаційному районі між виробництвом і споживанням, як правило, немає часового розриву;

- для рекреаційних районів характерна яскраво виражена орієнтація на ресурси;

- рекреаційним районам притаманна сезонність функціонування, зумовлена як природною ритмікою, так і деякими аспектами організації суспільного життя.

В залежності від напрямку діяльності рекреаційні райони можна виділити до наступного:

- існуюча рекреаційна спеціалізація і ступінь розвитку;

- наявність внутрішнього структурно-територіального взаємозв’язку рекреаційного обслуговування населення;

- рівень рекреаційної освоєності території;

- спільність проблем перспективного розвитку окремих частин даної території з позиції рекреаційної галузі.

Виходячи з цих основних ознак в Карпатському регіоні можна виділити декілька рекреаційних районів з різною спеціалізацією, ступенем освоєння, перспективами розвитку, насиченням їх для народногосподарського комплексу як регіону, так і України в загальному.

До основних рекреаційних районів Карпатського регіону належать:

1. Дністровський - основні міста - Галич, Хотин;

2. Гологоро-Вороняцький - Золочів;

3. Розтоцький - Немирів, Шкло, Жовква;

4. Львівський - Львів, Вел. Любинь;

5. Прикарпатський – Самбір, Дрогобич, Трускавець, Борислав, Східниці, Підбуж;

6.  Славсько-Сколівський (Сколе, Славсько);

7. Верхньодністровський (Турка, Розлуч);

8.  Берегівський (Берегове);

9.  Рахівсько-Ясінянський (Рахів, Ясеня);

10.  Воловецько-Міжгірський (Воловець, Міжгір'я);

11.  Сваляво-МукачІвський (Свалява, Мукачеве);

12. Великоберезнянський (Вел.Березний);

13. Мізунський  (ст.Мізунь,   Черче,  Коломия,  Івано-Франківський) ;

14. Косівський (Косів);

15. Верховинський (Верховина);

16. Яремчансько-Ворохтянський (Яремча, Ворохта);

17.  Чернівецький (Чернівці);

18. Вижницько-Путильський (Вижниця, Путила). Дамо характеристику найбільшим із них. Славсько-Сколівський рекреаційний район - поділяється

на два підрайони з яскраво вираженою спеціалізацією. Південна частина в межах селеща міського типу Славське і навколишніх населених пунктів має необхідні умови для організації зимових видів спорту і відпочинку. Необхідно наголосити, що це один се­ред провідних районів з основним центром гірськолижного спор­ту на Україні.

З освоєнням великого родовища лікувальної мінеральної во­ди у смт. Верхнє Синьовиднє сформується санаторно-курортний комплекс, в якому можуть бути рекреаційні центри з доступними автошляхами, надзвичайно добрими природними умовами, причо­му екологічно чистими, а саме: Славське, Сколе, Верхнє Синьовид­нє, Гребенів, Дубина, Климець, Коростів, Корчин, Крушельниця, Ямельниця, Підгородці, Сопіт, Урич. Тут функціонують пансіонат, туристичний комплекс, туристична база, гірськолижна база, понад 40 баз відпочинку, спортивно-оздоровчі бази, дитячі табори.

Площа району складає приблизно 1,0 тис.км2. Максимальна рекреаційна місткість: влітку - 200 тис. чол., взимку - 100 тис. чол.

Прикарпатський рекреаційний район простягається сму­гою із північного заходу на південний схід і частково охоплює Старосамбірський, Самбірський, Дрогобицький, Сколівський та Стрийський райони.

Основним видом діяльності у Прикарпатському району є санаторно-курортне лікування. Тут функціонують курорти за­гальнонаціонального значення „Трускавець" і „Моршии". Фор­мується і набирає розвитку бальнеологічний курорт „Східниця".

Слід відзначити, що необхідні ресурси для організації ку­рортів мають такі центри, як: Майдан, Нагуєвичі, Стара Сіль, Підгородці.

Для оздоровчих видів рекреації використовуються природні ресурси Майдана, Нового та Старого Кропивників, Підбужа, Опа­ки, Блажева Озимини, Сідого, Ракова, Лисович. Тут варто наголо­сити про с.Сприня Самбірського району, яке розташоване в над­звичайно чудовому екологічно чистому місці, як оточують гори з різними породами дерев. Місцевість надзвичайної краси для відпочинку, причому вже є побудовані пансіонати відпочинку.

Якщо б адміністрація Самбірщини звернула особливу увагу на цей куточок Карпат то вже ближчим часом тут були б туристи з різних країн світу. Необхідно значно покращити сервіс та інші послуги.

Значні історико-культурні ресурси є підставою для форму­вання туристичних центрів у Дрогобичі, Нагуєвичах, Самборі, Стрию, Уричі, Добромилі, Сколе. Із створенням митних пере­ходів через кордон в Нижанковичах та Старяві ці населені пунк­ти також сформуються у туристичні центри.

У районі функціонують 28 санаторіїв (Трускавець, Моршин, Східниці, Борислав, Стрий), пансіонати в Модричах, Ново­му Кропивнику, Опаці, Лисовичах, Трускавці, туристичний ком­плекс у Дрогобичі, бази відпочинку в Майдані, Новому Кропив­нику, Перепростині, Підбужі, Блажеві, Чукві, Добромилі, Ракові, Моршині, Трускавці, багато дитячих оздоровчих таборів.

Рекреаційне навантаження в районі нерівномірне. Якщо в Трускавці, Моршині і частково в Майдані спостерігається надмірний наплив рекреантів, то інші території мають значні ре­зерви розвитку.

Площа району - приблизно 1,9 тис.км . Рекреаційна місткість: влітку - близько 460 тис. чол.; узимку - 150 тис. чол.

Таким чином, виділені рекреаційні райони відображають сформовану на сьогоднішній день територіальну структуру рекреаційної діяльності в карпатському регіоні. Аналогічні структу­ри мають й інші райони, які необхідно розвивати, щоб досягнути хоча б 30 - 40% освоєння територій.

Для рекреаційних територій характерні певні особливості, які можна віднести до наступного:

- це соціальне за своїм характером і кінцевим продуктом утворення. Його продукція - рекреаційні послуги;

- в рекреаційному районі між виробництвом і споживанням, як правило, немає часового розриву;

- для рекреаційних районів характерна яскраво виражена орієнтація на ресурси;

- рекреаційним районам притаманна сезонність функціонування, зумовлена як природною ритмікою, так і деякими аспектами організації суспільного життя.

В залежності від напрямку діяльності рекреаційні райони можна виділити до наступного:

- існуюча рекреаційна спеціалізація і ступінь розвитку;

- наявність внутрішнього структурно-територіального взаємозв’язку рекреаційного обслуговування населення;

- рівень рекреаційної освоєності території;

- спільність проблем перспективного розвитку окремих частин даної території з позиції рекреаційної галузі.

Виходячи з цих основних ознак в Карпатському регіоні можна виділити декілька рекреаційних районів з різною спеціалізацією, ступенем освоєння, перспективами розвитку, насиченням їх для народногосподарського комплексу як регіону, так і України в загальному.

До основних рекреаційних районів Карпатського регіону належать:

1. Дністровський - основні міста - Галич, Хотин;

2. Гологоро-Вороняцький - Золочів;

3. Розтоцький - Немирів, Шкло, Жовква;

4. Львівський - Львів, Вел. Любинь;

5. Прикарпатський – Самбір, Дрогобич, Трускавець, Борислав, Східниці, Підбуж;

6.  Славсько-Сколівський (Сколе, Славсько);

7. Верхньодністровський (Турка, Розлуч);

8.  Берегівський (Берегове);

9.  Рахівсько-Ясінянський (Рахів, Ясеня);

10.  Воловецько-Міжгірський (Воловець, Міжгір'я);

11.  Сваляво-МукачІвський (Свалява, Мукачеве);

12. Великоберезнянський (Вел.Березний);

13. Мізунський  (ст.Мізунь,   Черче,  Коломия,  Івано-Франківський) ;

14. Косівський (Косів);

15. Верховинський (Верховина);

16. Яремчансько-Ворохтянський (Яремча, Ворохта);

17.  Чернівецький (Чернівці);

18. Вижницько-Путильський (Вижниця, Путила). Дамо характеристику найбільшим із них. Славсько-Сколівський рекреаційний район - поділяється

на два підрайони з яскраво вираженою спеціалізацією. Південна частина в межах селеща міського типу Славське і навколишніх населених пунктів має необхідні умови для організації зимових видів спорту і відпочинку. Необхідно наголосити, що це один се­ред провідних районів з основним центром гірськолижного спор­ту на Україні.

З освоєнням великого родовища лікувальної мінеральної во­ди у смт. Верхнє Синьовиднє сформується санаторно-курортний комплекс, в якому можуть бути рекреаційні центри з доступними автошляхами, надзвичайно добрими природними умовами, причо­му екологічно чистими, а саме: Славське, Сколе, Верхнє Синьовид­нє, Гребенів, Дубина, Климець, Коростів, Корчин, Крушельниця, Ямельниця, Підгородці, Сопіт, Урич. Тут функціонують пансіонат, туристичний комплекс, туристична база, гірськолижна база, понад 40 баз відпочинку, спортивно-оздоровчі бази, дитячі табори.

Площа району складає приблизно 1,0 тис.км2. Максимальна рекреаційна місткість: влітку - 200 тис. чол., взимку - 100 тис. чол.

Прикарпатський рекреаційний район простягається сму­гою із північного заходу на південний схід і частково охоплює Старосамбірський, Самбірський, Дрогобицький, Сколівський та Стрийський райони.

Основним видом діяльності у Прикарпатському району є санаторно-курортне лікування. Тут функціонують курорти за­гальнонаціонального значення „Трускавець" і „Моршии". Фор­мується і набирає розвитку бальнеологічний курорт „Східниця".

Слід відзначити, що необхідні ресурси для організації ку­рортів мають такі центри, як: Майдан, Нагуєвичі, Стара Сіль, Підгородці.

Для оздоровчих видів рекреації використовуються природні ресурси Майдана, Нового та Старого Кропивників, Підбужа, Опа­ки, Блажева Озимини, Сідого, Ракова, Лисович. Тут варто наголо­сити про с.Сприня Самбірського району, яке розташоване в над­звичайно чудовому екологічно чистому місці, як оточують гори з різними породами дерев. Місцевість надзвичайної краси для відпочинку, причому вже є побудовані пансіонати відпочинку.

Якщо б адміністрація Самбірщини звернула особливу увагу на цей куточок Карпат то вже ближчим часом тут були б туристи з різних країн світу. Необхідно значно покращити сервіс та інші послуги.

Значні історико-культурні ресурси є підставою для форму­вання туристичних центрів у Дрогобичі, Нагуєвичах, Самборі, Стрию, Уричі, Добромилі, Сколе. Із створенням митних пере­ходів через кордон в Нижанковичах та Старяві ці населені пунк­ти також сформуються у туристичні центри.

У районі функціонують 28 санаторіїв (Трускавець, Моршин, Східниці, Борислав, Стрий), пансіонати в Модричах, Ново­му Кропивнику, Опаці, Лисовичах, Трускавці, туристичний ком­плекс у Дрогобичі, бази відпочинку в Майдані, Новому Кропив­нику, Перепростині, Підбужі, Блажеві, Чукві, Добромилі, Ракові, Моршині, Трускавці, багато дитячих оздоровчих таборів.

Рекреаційне навантаження в районі нерівномірне. Якщо в Трускавці, Моршині і частково в Майдані спостерігається надмірний наплив рекреантів, то інші території мають значні ре­зерви розвитку.

Площа району - приблизно 1,9 тис.км . Рекреаційна місткість: влітку - близько 460 тис. чол.; узимку - 150 тис. чол.

Таким чином, виділені рекреаційні райони відображають сформовану на сьогоднішній день територіальну структуру рекреаційної діяльності в карпатському регіоні. Аналогічні структу­ри мають й інші райони, які необхідно розвивати, щоб досягнути хоча б 30 - 40% освоєння територій.