• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

3.2. Пріоритетні напрямки рекреації в регіоні

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 

Основна мета розвитку рекреаційної індустрії в Карпатсько­му регіоні полягає в створенні конкурентоспроможної на світово­му ринку сфери рекреаційних послуг, спрямованої на максималь­не задоволення рекреаційних потреб населення України, забезпе­чення на цій основі комплексного розвитку території і її соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги.

Програма дій по досягненню цієї мети повинна бути син­хронізована з темпами становлення ринкових механізмів і пов'язана з політикою структурних реформ в економіці. Розвиток матеріально-технічної бази рекреації залежатиме від багатьох чинників, а саме:

— рекреаційної активності населення;

— збільшення доходів населення і коливання цін на по­слуги;

— темпів проведення економічних реформ;

—  стабільності грошової валюти і її конвертованості;

— насичення ринку товарами вітчизняного вироб­ництва;

— лібералізації зовнішньоекономічної діяльності тощо.

 У зв'язку з цим прогнозувати процеси в рекреаційній сфері на віддалену перспективу надзвичайно важко. На основі світово­го досвіду та економічного стану у України у нинішніх умовах в основу рекреаційної політики треба покласти такі пріоритети:

— забезпечення "внутрішньої конвертованості" рекре­аційних послуг шляхом підвищення їх якості і розширення асортименту, поліпшення сервісних умов обслуговування;

— обмеження нового будівництва рекреаційних об'єктів, ре­конструкція і модернізація діючих;

— концентрація коштів і ресурсів на об'єкти інфраструктури;

—  створення рекреаційних зон в приміських територіях для короткотривалого відпочинку населення великих міст;

—  організація виробництва екологічно чистої сільськогоспо­дарської продукції для задоволення потреб відпочиваючих у високоякісних продуктах харчування;

— активне залучення приватного сектора (особливо в гірській місцевості) до туристського бізнесу. Це дозво­лить значно зняти напругу в пікові періоди щодо розміщення відпочиваючих і їх харчування;

—  пошук оптимальних форм залучення іноземного спожи­вача через створення відповідного сервісу обслуговуван­ня і надання рекреаційних послуг, що користуються по­питом на міжнародному ринку (наприклад, ліцензійне мисливство);

—  створення сучасної інформаційно-маркетингової служби у сфері рекреаційного бізнесу;

— вивчення структури і напрямків туристичних потоків та їх прогнозування;

— вивчення міжнародного ринку рекреаційних послуг, ділової активності і конкретних пропозицій іноземних інвесторів;

—  активне формування висококваліфікованого кадрового потенціалу в сфері рекреаційного бізнесу;

—  підготовка менеджерів, обслуговуючого персоналу, в тому числі за кордоном;

— налагодження потужної реклами, випуск високоякісного інформаційно-довідкового матеріалу.

Реалізація вищенаведених пріоритетів створить необхідні умови для подальшого цілеспрямованого розвитку рекреаційної індустрії, стабілізує економічне становище рекреаційних об'єктів.

Відзначимо, що ступінь рекреаційного освоєння окремих зон і центрів має лімітуватись показниками рекреаційної місткості території, що базується на нормах антропогенного на­вантаження на ландшафт. Для цього необхідно виділити:

— існуючі рекреаційні центри потенційного розвитку;

— рекреаційні центри обмеженого розвитку;

— резервні зони рекреаційного освоєння.

Слід зазначити, що зміни, які проводяться нині в Україні, вимагають ефективнішого використання інноваційного чинника у розв'язанні багатьох проблем сучасного соціально-економічного розвитку країни. Ключовою серед них є охорона здоров'я людей, збільшення тривалості їх активного періоду життя.

До основних шляхів розв'язання цієї проблеми варто, безу­мовно, віднести докорінне поліпшення організації та управління процесами охорони здоров'я, зокрема розвитку рекреаційної індустрії. Особлива роль тут належить розвитку оздоровчих та лікувально-профілактичних закладів, впровадженню нових на­уково-містких технологій рекреації, лікування, реабілітації, сервісу, екологічним і санітарно - епідеміологічним досліджен­ням, професійному навчанню персоналу та підвищенню ефектив­ності управління рекреаційною індустрією в регіоні.

Наведена градація територій зумовлює тактику і стратегію її освоєння. Районами першочергового освоєння слід вважати існуючі рекреаційні центри з певним розвитком інфраструктури, де потенційно можливе до науково обґрунтованих норм збільшен­ня місткості рекреаційних об'єктів.

Території з високим лікувально-оздоровчим, пізнавально-есте­тичним і туристичним потенціалом, які і на даний час не освоєні, ста­новлять резервний рекреаційний фонд регіону. В перспективі з ура­хуванням реальних змін у розвитку існуючих центрів, наявності матеріально-фінансових ресурсів, кон'юнктури ринку на відповідні по­слуги деякі території можуть відводитись під рекреаційне освоєння.

Основна мета розвитку рекреаційної індустрії в Карпатсько­му регіоні полягає в створенні конкурентоспроможної на світово­му ринку сфери рекреаційних послуг, спрямованої на максималь­не задоволення рекреаційних потреб населення України, забезпе­чення на цій основі комплексного розвитку території і її соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги.

Програма дій по досягненню цієї мети повинна бути син­хронізована з темпами становлення ринкових механізмів і пов'язана з політикою структурних реформ в економіці. Розвиток матеріально-технічної бази рекреації залежатиме від багатьох чинників, а саме:

— рекреаційної активності населення;

— збільшення доходів населення і коливання цін на по­слуги;

— темпів проведення економічних реформ;

—  стабільності грошової валюти і її конвертованості;

— насичення ринку товарами вітчизняного вироб­ництва;

— лібералізації зовнішньоекономічної діяльності тощо.

 У зв'язку з цим прогнозувати процеси в рекреаційній сфері на віддалену перспективу надзвичайно важко. На основі світово­го досвіду та економічного стану у України у нинішніх умовах в основу рекреаційної політики треба покласти такі пріоритети:

— забезпечення "внутрішньої конвертованості" рекре­аційних послуг шляхом підвищення їх якості і розширення асортименту, поліпшення сервісних умов обслуговування;

— обмеження нового будівництва рекреаційних об'єктів, ре­конструкція і модернізація діючих;

— концентрація коштів і ресурсів на об'єкти інфраструктури;

—  створення рекреаційних зон в приміських територіях для короткотривалого відпочинку населення великих міст;

—  організація виробництва екологічно чистої сільськогоспо­дарської продукції для задоволення потреб відпочиваючих у високоякісних продуктах харчування;

— активне залучення приватного сектора (особливо в гірській місцевості) до туристського бізнесу. Це дозво­лить значно зняти напругу в пікові періоди щодо розміщення відпочиваючих і їх харчування;

—  пошук оптимальних форм залучення іноземного спожи­вача через створення відповідного сервісу обслуговуван­ня і надання рекреаційних послуг, що користуються по­питом на міжнародному ринку (наприклад, ліцензійне мисливство);

—  створення сучасної інформаційно-маркетингової служби у сфері рекреаційного бізнесу;

— вивчення структури і напрямків туристичних потоків та їх прогнозування;

— вивчення міжнародного ринку рекреаційних послуг, ділової активності і конкретних пропозицій іноземних інвесторів;

—  активне формування висококваліфікованого кадрового потенціалу в сфері рекреаційного бізнесу;

—  підготовка менеджерів, обслуговуючого персоналу, в тому числі за кордоном;

— налагодження потужної реклами, випуск високоякісного інформаційно-довідкового матеріалу.

Реалізація вищенаведених пріоритетів створить необхідні умови для подальшого цілеспрямованого розвитку рекреаційної індустрії, стабілізує економічне становище рекреаційних об'єктів.

Відзначимо, що ступінь рекреаційного освоєння окремих зон і центрів має лімітуватись показниками рекреаційної місткості території, що базується на нормах антропогенного на­вантаження на ландшафт. Для цього необхідно виділити:

— існуючі рекреаційні центри потенційного розвитку;

— рекреаційні центри обмеженого розвитку;

— резервні зони рекреаційного освоєння.

Слід зазначити, що зміни, які проводяться нині в Україні, вимагають ефективнішого використання інноваційного чинника у розв'язанні багатьох проблем сучасного соціально-економічного розвитку країни. Ключовою серед них є охорона здоров'я людей, збільшення тривалості їх активного періоду життя.

До основних шляхів розв'язання цієї проблеми варто, безу­мовно, віднести докорінне поліпшення організації та управління процесами охорони здоров'я, зокрема розвитку рекреаційної індустрії. Особлива роль тут належить розвитку оздоровчих та лікувально-профілактичних закладів, впровадженню нових на­уково-містких технологій рекреації, лікування, реабілітації, сервісу, екологічним і санітарно - епідеміологічним досліджен­ням, професійному навчанню персоналу та підвищенню ефектив­ності управління рекреаційною індустрією в регіоні.

Наведена градація територій зумовлює тактику і стратегію її освоєння. Районами першочергового освоєння слід вважати існуючі рекреаційні центри з певним розвитком інфраструктури, де потенційно можливе до науково обґрунтованих норм збільшен­ня місткості рекреаційних об'єктів.

Території з високим лікувально-оздоровчим, пізнавально-есте­тичним і туристичним потенціалом, які і на даний час не освоєні, ста­новлять резервний рекреаційний фонд регіону. В перспективі з ура­хуванням реальних змін у розвитку існуючих центрів, наявності матеріально-фінансових ресурсів, кон'юнктури ринку на відповідні по­слуги деякі території можуть відводитись під рекреаційне освоєння.