• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

Глава 8

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 

Управління безпекою готелю

Технологія забезпечення безпеки готелю

Тактико-організаційні заходи забезпечення безпеки

Комплекс технічних засобів безпеки

Пожежна безпека, охорона праці і техніка безпеки в готелях

Економічна безпека готелю

Технологія забезпечення безпеки готелю

Готель є місцем відпочинку і, як наслідок, підвищеного скупчення людей. Адміністрація готелю бере на себе обов'я­зок не лише забезпечити затишне проживання і гарантії доб­рого відпочинку, але і гарантію безпеки людей, що прожива­ють у готелях, їхнього життя, здоров'я, майна тощо. Саме тому, необхідний найретельніший контроль у сфері безпеки готелів.

Під час відпочинку люди найменше думають про свою без­пеку, що іноді призводить до небажаних наслідків, пов'язаних з ризиком для життя. Тому завдання адміністрації готелів поля­гає в попередженні всіх можливих ризиків для життя і здоров'я постояльців.

Принциповими положеннями забезпечення безпеки готе­лю є:

• формування вичерпної множини цілей і завдань із забез­печення безпеки готелю;

•  аналіз переліку можливих загроз, ранжирування імовір­ностей ризику і потенційного збитку;

• реалізація комплексного підходу і взаємного сумісництва організаційних, технічних та кадрових заходів і рішень:

• мінімізація витрат за критерієм «ефективність/вартість»;

• забезпечення живучості, гнучкості і керованості комплексу безпеки;

• можливість подальшого розвитку, модернізації і зміни кон­фігурації комплексу безпеки.

Поняття безпеки містить у собі не лише захист від кримі­нальних зазіхань, але ще в більшому ступені створення запобі­жних заходів забезпечення захисту від пожежі, вибуху й інших надзвичайних подій [72].

Ефективне вирішення проблеми безпеки готелю вимагає системного підходу, заснованого на аналізі функціонування об'єкта, виявленні найбільш вразливих зон і особливо небез­печних загроз, складання всіх можливих сценаріїв криміналь­них дій і вироблення адекватних заходів протидії.Комплексний підхід передбачає оптимальне сполучення організаційних, технічних і фізичних заходів попередження і своєчасного реагування на будь-яку небезпечну ситуацію. Клю­чового значення набуває правильний вибір технічних засобів і систем безпеки, їх правильне проектування, монтаж і обслуго­вування.

Тактико-організаційнізаходи забезпечення безпеки

Традиційний метод посилення безпеки шляхом збільшен­ня чисельності співробітників не дає бажаного результату як через економічні розуміння, так і малої ефективності такого підходу. Людина, що несе службу, піддана стомлюваності, не­уважності, не виключена змова зі злочинцями, шантаж, заля­кування тощо. Єдине правильне рішення питання безпеки ви­користання системного, комплексного підходу, що поєднує в собі методи організаційного, технічного і фізичного характеру в їхньому правильному сполученні і розумному визначенні ча­стки кожної складової.

До організаційних заходів належать: спеціально розроблені системи регламентації поведінки обслуговуючого персоналу і співробітників, що відповідають за безпеку; проведення заходів для спеціальної підготовки персоналу служби безпеки; техно­логія готельного обслуговування; принципи організації поряд­ку доступу й охорони різних категорій готельних номерів і служ­бових приміщень; регламентація дій співробітників в екстре­мальних ситуаціях.

Необхідно особливо відзначити, що великою (можливо, головною) небезпекою для готелю є можливість пожежі, випад­кового або навмисного підпалу, що також вимагає розробки і впровадження адекватних організаційно-технічних заходів про­тидії і є однією з найважливіших складових комплексної систе­ми безпеки.

Очевидно, що перехід до нової, сучасної концепції безпе­ки, що передбачає застосування складної спеціальної техніки, вимагає перегляду тактичних аспектів у роботі різних служб го­телю.

Необхідно реалізувати такі організаційні заходи: розробити детальні інструкції дій у всіх можливих позаштатних ситуаціях і довести їх до кожного співробітника; скласти короткі, барвисті, високоінформативні й інтуїтивно зрозумілі інструкції з корис­тування апаратурою безпеки для гостей, у які повинні бути вне­сені короткі правила поведінки в екстремальній ситуації; регу­лярно проводити заняття з підвищенню кваліфікації персоналу служби безпеки, фізичної і бойової підготовки; провести навчан­ня всього персоналу готелю правилам користування апаратурою комплексу безпеки; організувати для персоналу періодичну (не менш одного разу в рік) перевірку знань в області безпеки, про­водити додаткове навчання в міру зміни кадрів і модернізації го­телю; організувати нечисленну, але професійну інженерну служ­бу (у рамках штату служби безпеки), в обов'язки якої ввійшло б проведення технічного обслуговування комплексу автоматизації готелю, проведення навчання і консультування співробітників інших служб готелю; інші заходи (розробляються індивідуально для кожного конкретного готелю).

Працівники служби безпеки готелю мають постійно ви­вчати досвід експлуатації готелів і роботи їх служб безпеки, дані статистики правопорушень, мати консультаційну взаємодію з фахівцями державних служб охорони порядку, пожежної без­пеки, силових відомств.

Сьогодні у розпорядження професіоналів готельної справи надані різноманітні засоби боротьби зі злочинами: системи елек­тронних карткових замків, сейфи, системи охоронної сигналізації та відеоспостереження тощо. Слід зазначити, що в сучасних умо­вах безпека готелю неможлива без системи технічних засобів без­пеки. Заходи безпеки, що розроблюються та впроваджуються в готелі, мають бути націлені на виконання таких завдань:

•  забезпечення охорони і безпеки постояльців та їхнього особистого майна під час перебування в готелі;

• захист майна готелю від ворожих дій (крадіжок, актів ван­далізму тощо);

• забезпечення захисту готелю (самого будинку і всього, що в ньому знаходиться) від терористичних актів (нападів, саботажу тощо);

• підтримування громадського порядку і забезпечення на­лежної поведінки у всіх громадських місцях готелю;

• забезпечення постояльцям спокою і конфіденційності під час їх перебування в готелі;

•  забезпечення можливості негайного й ефективного реа­гування у випадку будь-якої події, що вимагає втручання персоналу готелю або представників сторонніх відомств (наприклад, міліції, швидкої допомоги тощо);

•  гарантування належної поведінки, а також сумлінності і чесності всього персоналу готелю;

• гарантування можливості надання готелем спеціальних по­слуг із забезпечення підвищеної безпеки високопоставле­них осіб, до охорони яких висуваються особливі вимоги. Застосування цих заходів безпеки не лише убезпечить клієнта під час його перебування в готелі, але і відгородить співробітників від необгрунтованих звинувачень. А це, поряд з іншими аспектами, підвищить репутацію готелю і, як наслідок, збільшить його заповнюваність.

Першорядним у забезпеченні безпеки клієнта під час пе­ребування його в готелі є обмеження і контроль доступу в но­мер.

Вхідні двері всіх гостьових номерів мають обладнуватися до­водчиками дверей, що монтуються зсередини, внутрішніми до­датковими не ключовими запорами, однобічними ширококутовими вічками, що монтуються на висоті 1,5 м від підлоги.

Пожежні виходи на всіх поверхах мають обладнуватися до­водчиками і запірними пристроями, що забезпечують вільний вихід і вхід з використанням механічних ключів або карт-ключів.

Для забезпечення комфортного перебування клієнтів у го­телі варто використовувати малі сейфи в номерах і/або центра­лізоване сховище цінностей (депозитні скриньки).

Кожен готельний номер має обладнуватися міні-сейфом, що управляється (закривається і відкривається) персональним кодом клієнта. Розмір сейфа визначається типом номера, од­нак, варто надавати перевагу сейфам, що дозволяють зберігати в них переносний комп'ютер. Для надання уповноваженими особами допомоги клієнтам у відкриванні сейфів в екстрених випадках має бути передбачений майстер-пристрій, що управ­ляється спеціальним кодом, встановлюваним охороною готе­лю.

Дуже корисна наявність у сейфах енергонезалежної пам'я­ті подій, що знімає всі претензії і питання постояльців щодо несанкціонованого відкриття сейфів службовцями готелю.

Централізоване сховище цінностей клієнтів (депозитні скринь­ки), розташовується поблизу стійки реєстрації. Клієнти можуть орендувати скриньку (або сейфи) у такому сховищі для зберігання особливо важливих і коштовних великогабаритних речей, як, на­приклад, вогнепальна зброя, шуби, цінні папери тощо.

Кожен осередок сховища повинен відкриватися двома клю­чами: майстер-ключем, що зберігається в обслуговуючого пер­соналу й особистим ключем, переданим клієнтові. Централі­зоване сховище цінностей клієнтів обслуговує персонал служ­би прийому:

Приміщення сховища повинне:

• мати капітальні стіни;

•  мати двері з металу (або міцного дерева). Допускається встановлення звичайних дверей і внутрішніх ґрат;

• мати механізм для автоматичного замикання дверей, що не дозволяє помилково залишити двері відкритими;

•  мати контроль доступу (двері відкриваються за допомо­гою особистої кодованої картки і/або особистого коду) з можливістю передачі таємного сигналу небезпеки в тих випадках, коли двері відкриваються під примусом;

• мати систему охоронної сигналізації.

Вхід у сховище повинний проглядатися засобами відеоспостереження з записом зображення на відеомагнітофон.

Централізована система охоронної сигналізації в готелі є засобом забезпечення безпеки зон життєзабезпечення готелю, запобігання неконтрольованого проникнення усередину при­міщення й окремих кімнат.

Для забезпечення постійного моніторингу сигналів триво­ги приймально-контрольний прилад розташовується в місці цілодобової присутності персоналу (це може бути диспетчерсь­ка, приміщення охорони, прийомна стійка готелю або комута­тор).

Забезпеченням охоронними оповісниками на відкриття підлягають:

• всі аварійні виходи з готелю;

• усі зовнішні двері, що звичайно закриті;

• двері службових приміщень з обладнанням, що звичайно працює без обслуговуючого персоналу (дизельна, транс­форматорна, котельня, АТС тощо);

* двері ряду критичних приміщень готелю, захист яких має забезпечуватися в той час, коли вони активно не використовуються. Це комори спиртних напоїв, кімнат з електрон­ним обладнанням (телецентр, сервер і т.п.), кабінети ке­рівництва, бухгалтерія (каса).

Скрізь, де це можливо, магнітоконтактні оповісники відкриття мають бути потайними або врізаними.

У тих місцях, де потрібні особливі запобіжні заходи, через предмети, що там знаходяться, що представляють інтерес для зловмисників, необхідно встановити об'ємні оповісники руху. Для схованої передачі сигналу тривоги оповісники тривож­ної сигналізації встановлюються в таких місцях:

• стійка адміністратора;

• каса прийому грошей у зоні реєстрації;

• каса готелю;

• інші приміщення, де може накопичуватися готівка;

• офіс керівництва.

Система охоронної сигналізації повинна бути обладнана пристроями звукової і візуальної сигналізації (зумер, сирена, строб-сигналізатори), що повинні привернути увагу персоналу до сигналізації тривоги.

Необхідно передбачити централізовану систему відеоспостереження. Система повинна забезпечувати можливість спо­стереження в реальному масштабі часу і запис того, що відбу­вається для подальшого вивчення. У ліфтових холах і на сходо­вих клітках (на житлових поверхах) відеокамери варто розміщувати таким чином, щоб двері номерів не потрапляли в поле зору камер. Необхідно забезпечити запис усіх відеокамер на відеомагнітофон. Головні монітори спостереження, комута­ційне обладнання і записуючі пристрої слід встановлювати в приміщенні служби безпеки або чергового адміністратора.

Необхідно передбачити і робоче місце для перегляду і до­кументування відеоінформації. У сучасних готелях з великою кількістю співробітників доцільно обладнати спеціальний служ­бовий вхід, а також передбачити автоматизовану систему кон­тролю доступу й обліку робочого часу на службовому вході пер­соналу. Система повинна обмежувати прохід людей, що не ма­ють доступу, за допомогою турнікета або дверного замка, вести реєстрацію проходу співробітників у режимі реального часу, забезпечувати формування і роздрукування звітів, у тому числі і про кількість відпрацьованого часу співробітниками за день, місяць.

Як пропуски для системи контролю доступу й обліку робо­чого часу можна використовувати картки з нанесенням на них текстової, графічної і фотоінформації для використання як по­свідчення.

Вищеописані положення можуть використовуватися як базові для побудови системи безпеки готелю. Проте, у кожно­му конкретному випадку вибір систем і засобів є строго індиві­дуальним.

Комплекс технічних засобів безпеки

Пріоритетними напрямками забезпечення безпеки сучас­ного готелю технічними засобами є:

• контроль доступу в готель;

• комплекс заходів для протипожежного захисту;

• охоронна сигналізація і відеоспостереження. Встановлюваний комплекс засобів і систем захисту має бути адекватним можливій загрозі, тобто засоби системи мають бути розумно достатні. Неможливо, та й недоцільно, виключити будь-яку можливість нанесення збитку насамперед з економі­чних міркувань. Засоби забезпечення безпеки досить дорогі, тому їхній вибір має визначатися дійсно розумним аналізом можливих ризиків і збитку. Крім того, використовувана апара­тура не повинна створювати додаткових перешкод і великих ускладнень для нормального функціонування готелю як для обслуговуючого персоналу, так і для гостей. Зайва таємничість, жорсткий режим, постійна демонстрація збройної охорони і підозрілості може відлякати частину клієнтів і позбавити готель іміджу «відкритого будинку».

Система повинна бути збалансованою, тобто засоби захи­сту повинні розподілятися по можливості рівномірно у відпо­відності зі значимістю зон, що захищаються.

Усі застосовувані заходи і засоби не повинні створювати додаткової небезпеки здоров'ю і життю гостей та співробітників готелю. Це стосується в першу чергу забезпечення екстреної евакуації в надзвичайній ситуації.

Далі розглянемо основні підсистеми комплексу технічних засобів безпеки і засоби їхньої інтеграції в єдину систему без­пеки готелю.

Система пожежної безпеки

Система пожежної безпеки має забезпечити виконання та­ких завдань:

• ефективне і своєчасне виявлення загоряння з точною вка­зівкою місця;

• автоматичне оповіщення служби безпеки, усіх співробіт­ників і гостей готелю (а, можливо, і служби міської пожеж­ної охорони) про загоряння;

•  вжиття заходів щодо гасіння пожежі, запобігання поши­ренню вогню і диму, димовидалення;

• організація евакуації людей з будинку, що горить, вклю­чаючи розблокування всіх дверей і ліфтів, включення світлозвукових покажчиків, блокування ліфтів.

Система пожежної сигналізації

Призначення: ефективне і своєчасне виявлення загоряння з точним визначенням місця, оповіщення співробітників служ­би безпеки, міської служби пожежної охорони, ініціювання (по­дача сигналу на включення відключення) інших систем, доку­ментування інформації.

Побудова: для виявлення факту загоряння використову­ються різні типи пожежних датчиків (оповісників):

• димові (оптичні, іонізаційні, радіоізотопні, лінійні тощо). Використовуються в найбільш важливих, пожежонебезпечних зонах, а при можливості у всіх приміщеннях;

• теплові (магнітні, із застосуванням легкоплавких матері­алів, термометричні тощо). Використовуються в менш відповідальних зонах і як допоміжні;

• ручні сигналізатори пожежі. Розташовуються, як правило, поблизу запасних пожежних виходів, у місцях паління тощо;

• комбіновані тепло-димові датчики.

Усі датчики можуть бути адресними (точне визначення місця загоряння) або безадресними (визначення місця з точні­стю до номера, або, як правило, кількох приміщень або цілого поверху).

Інформація від датчиків збирається центральною станцією пожежної сигналізації, що виконує функції контролю стану і працездатності датчиків, виконавчих пристроїв, пристроїв опо­віщення, передачі інформації, ініціювання і документування інформації.

Функції центральної станції можуть виконувати:

•  спеціалізований пожежний приймально-контрольний прилад або багатофункціональний приймально-конт­рольний прилад системи пожежної, охоронної та тривож­но-викличної сигналізації (при автономній або напівавто-номній організації системи безпеки);

• модулі (концентрування інформації, відображення, інтер­фейсу тощо) інтегрованої системи безпеки.

Система візуально-звукового оповіщення

Призначення: екстрене оповіщення гостей і співробітників готелю про виникнення пожежі або іншої екстремальної ситу­ації, указания шляхів якнайшвидшої безпечної евакуації, по­дання іншої екстреної інформації.

Побудова: для оповіщення використовуються спеціалізо­вані гучномовці, світлові табло з фіксованими написами («По­жежа», «Вихід» тощо), піктограмами або світлодіодне табло. Сигнал на включення засобів оповіщення подається або авто­матично центральною станцією пожежної сигналізації, або опе­ратором системи безпеки. Так само передана через гучномовці аудіоінформація може або вимовлятися через мікрофон опера­тором, або бути попередньо записана на магнітофон або в пам'я­ті комп'ютера і передаватися автоматично.

Відзначимо, що сучасні потужні інтегровані системи по­жежної безпеки включають розвинуті інтелектуальні системи оповіщення, що формують звукові і візуальні повідомлення за­лежно від конкретної ситуації (конкретного місця загоряння, розмірів території, охопленої вогнем, часу, що пройшов з мо­менту загоряння тощо), що забезпечує найбільшу ефективність евакуації і безпеку.

Система пожежогасіння.

Призначення: автоматичне гасіння загоряння, запобіган­ня поширенню пожежі.

Побудова: можливі такі варіанти: 1) за принципом пожежогасіння:

• спринклерне пожежогасіння (найдешевший варіант за умови повної реконструкції готелю);

• аерозольне або порошкове пожежогасіння;

• газове пожежогасіння (висока ефективність, не наносить шкоди інтер'єру);

2) за принципом організації системи:

• автономні пожежогасячі модулі з вбудованими пожежни­ми датчиками;

• команда на включення пожежогасячого модуля подається центральною пожежною станцією або інтегрованою си­стемою безпеки.

В іншому випадку за рахунок використання інтелектуаль­них можливостей системи зменшується ймовірність помилко­вої тривоги, можлива реалізація превентивного включення мо­дулів, розташованих у сусідніх приміщеннях.

Управління системою вентиляції і димовидалення

Призначення: Запобігання поширенню диму і вогню по ліфтових і вентиляційних шахтах і трубах, видалення диму з приміщень.

Побудова: включаються підсистеми:

• димовидалення (центральна станція пожежної сигналізації формує сигнали, що запускають відповідні електродвигу­ни вентиляційної системи);

• запобігання поширенню диму (центральна станція пожеж­ної сигналізації формує сигнали, що управляють привода­ми засувок вентиляційної системи, запускає електродви­гуни турбін, що створюють підвищений тиск у ліфтових шахтах).

Відзначимо, що найбільш складні інтегровані комплекси (такі, як наприклад, система фірми Honeywell) цілком вклю­чає до свого складу системи вентиляції (електродвигуни, вен­тиляційні турбіни, засувки тощо), що підвищує ефективність протипожежного захисту.

Система розблокування виходів

Призначення: при виявленні системою пожежної сигналі­зації загоряння суворо необхідним є автоматичне розблокуван­ня всіх дверей, в тому числі готельних номерів, пожежних і інших виходів для забезпечення безперешкодної евакуації з го­телю. Також необхідним, з погляду пожежної безпеки, є вимо­га автоматичного спуску ліфтів донизу і повне їхнє блокування при виникненні пожежі.

Побудова: центральна станція пожежної сигналізації фор­мує сигнали, що передаються головному контролеру (локаль­ним контролерам) системи управління доступом, що забезпе­чує розблокування дверей. При цьому система розблокуван­ня повинна бути інтелектуальною, тобто, наприклад, при локальному загорянні окремої комори госпінвентарю на ос­танньому поверсі немає потреби розблоковувати всі двері бу­динку, і, навпаки, при загорянні подібної комори, прилягаю­чої до центральної пультової, реальною стає загроза виходу з ладу всієї системи в цілому, оскільки подальший розвиток подій найчастіше непередбачуваний, але розраховувати треба на гірше, може бути необхідне моментальне розблокування всіх дверей.

Сигнали також передаються контролерам, що управляють ліфтами (у багатьох системах доступу передбачені контролери ліфтів) для їхнього спуску і блокування.

Система охоронної сигналізації

Призначення: ефективне і своєчасне виявлення факту не­санкціонованого проникнення в охоронювані приміщення (майданчики, зони) з точним визначенням місця, оповіщення співробітників служби безпеки, міліції (позавідомчої охорони), документування інформації.

Захистові за допомогою засобів охоронної сигналізації підлягають:

• зовнішній периметр готельного комплексу;

• паркування автотранспорту;

• зовнішній периметр готелю;

• відповідальні службові приміщення, такі як каса, камера тимчасового зберігання коштовностей, комори, кабінети адміністрації готелю, різного роду апаратні і пультові;

• готельні номери;

• інші площадки, зони, приміщення.

З огляду на велику кількість точок охорони, складний і не­передбачуваний режим функціонування об'єкту, необхідність дотримання принципу максимізації показника ефективність/ вартість і наявність могутніх систем обмеження доступу і теле­візійного спостереження, достатнім може вважатися принцип мінімального оснащення готельних номерів сигналізаційними засобами. З тих же причин необхідна реалізація децентралізованого принципу охорони, тобто встановлення і зняття з охо­рони, яку здійснює сам клієнт.

Природно, це не стосується деяких інших приміщень підви­щеної важливості, таких, як сейфова, каса, комори тощо. При оснащенні цих приміщень необхідно дотримуватися принци­пу багаторубіжності, тобто застосування декількох концентрич­них кілець сигналізації, що оточують охоронюваний об'єкт.

Система тривожно-викличної сигналізації

Призначення: терміновий виклик (оповіщення про виник­нення тривожної ситуації) служби безпеки. На додаток до цьо­го завдання система тривожно-викличної сигналізації може та­кож використовуватися для подання різних сигналів клієнтом готелю покоївкам, технікам тощо.

Система управління доступом

Призначення: забезпечення безперешкодного санкціоно­ваного доступу в приміщення і блокування несанкціонованого доступу, організація режиму доступу (за тимчасовим розкладом, за ієрархією, залежно від сплачених клієнтом послуг тощо), облік робочого часу співробітників, документування інфор­мації.

Більш перспективною (хоча і більш дорогою) на сьо­годнішній день є ідея створення мережної (on-line) системи з централізованим контролем. Така система дозволить опера­тору служби безпеки (а також менеджеру готелю, представни­кам інших служб) постійно тримати під контролем ситуацію на об'єкті, знати, які приміщення відкриті, закриті, дозволя­ти або забороняти доступ тощо, можна навіть дозволити або заборонити певним особам зупиняти ліфт на тому чи іншому поверсі.

Коротко опишемо склад і принцип побудови мережної си­стеми.

Індивідуальні пластикові картки, що використовуються як «електронний ключ», забезпечуючи доступ у приміщення за певним алгоритмом, існують таких типів:

• перфоровані (найдешевші, перезапис неможливий);

• магнітні (найбільш розповсюджені, дешеві);

• штрих кодові (надійні, дешеві, без перезапису);

•  viegand (індуктивні) (перезапис неможливий, середньої вартості);

• proximiti (з дистанційним зчитуванням, відносно дорогі);

•  smart (з вбудованим чипом) (найбільша кількість функцій, практично неможливо підробити, найдорожчі);

Зчитувачі пластиковых карток призначаються для зчиту­вання з них інформації.

Кодонабірні пристрої призначені для набору індивідуально­го коду; іноді поєднуються зі зчитувачем карт, у цьому випадку код служить для підтвердження факту санкціонованого вико­ристання картки.

Контролери зчитувальних пристроїв призначені для оброб­ки інформації, що надходить від зчитувачів і кодонабірних при­строїв і передають її на центральну станцію (головний контро­лер), дозволяють або забороняють доступ відповідно до закла­деного алгоритму, управляють замками.

Центральна станція системи управління доступом являє собою, як правило, персональний комп'ютер, сервер, іноді го­ловний контролер або і те, і інше. В інтегрованих комплексах безпеки відповідні модулі або безпосередньо сервер комплексу використовуються для контролю, обробки, відображення і до­кументування інформації, що надходить, управління режимом доступу, програмування локальних контролерів, організації взаємодії з іншими системами комплексу безпеки, прийому та передачі інформації.

Крім того, до мережної системи включаються:

•  обладнання для виготовлення карт, записування інфор­мації;

•  замкові дверні пристрої (електромеханічні й електро­магнітні замки, електрозасувки, дверні доводчики тощо).

•  інші пристрої, що включають тамбури, шлюзи, прохідні кабіни, детектори металів (для умов готелю ці пристрої можуть застосовуватися з великими обмеженнями).

З погляду економії коштів як індивідуальні картки найдо­цільніше використовувати звичайні пластикові картки з магніт­ним кодуванням. Для клієнтів класу VIP можуть бути рекомен­довані proximiti-картки (зчитуються дистанційно, навіть якщо знаходяться всередині гаманця в нагрудній кишені). Картка видається клієнтові при реєстрації. Система будується таким чином, що доступ клієнту до номера дозволяється рівно на оп­лачений термін перебування в готелі. Крім того, можливий

 

дозвіл або заборона доступу до тих, або інших приміщень (зон, поверхів) залежно від сплаченого комплексу послуг, класу тощо. Відвідувачам, які не є клієнтами готелю, можуть також видава­тися індивідуальні карти, що дозволяють, наприклад, лише до­ступ на певний поверх протягом певного часу.

Відзначимо, що можливі найрізноманітніші настройки си­стеми на певну реакцію у випадку спроби несанкціонованого проходу. Наприклад, якщо зафіксовано спробу скористатися гостьовою карткою в рамках дозволеного маршруту, але поза заданим часом, система може або просто заборонити прохід, або дозволити його, негайно сповістивши службу безпеки.

Обслуговуючий персонал готелю, співробітники служби безпеки можуть мати персональні картки, що дозволяють дос­туп до певних або до всіх номерів. При кожному факту входу до номера центральна станція фіксує, хто і коли ввійшов.

Зазвичай, для більшої ефективності системи контролю до­ступу на особливо важливих об'єктах застосовуються шлюзові або тамбурні прохідні кабіни, що практично виключають будь-яку можливість несанкціонованого проходу і блокують поруш­ника в замкнутому просторі кабіни. Однак застосування по­дібних пристроїв у готелях навряд чи доцільне, оскільки ство­рює масу незручностей для клієнтів та їх гостей. Хоча для окремих приміщень (каса, сховище цінностей) воно може бути рекомендоване. Аналогічно, може бути рекомендоване локаль­не застосування пристроїв виявлення металів (зброї), вибухо­вих речовин. Наприклад, стаціонарні детектори аркового типу можуть бути встановлені на вході в зони або окремі номери ка­тегорії люкс, а вже користуватися ними чи ні, вирішує госпо­дар номера або його особиста охорона. Крім того, рекомендуєть­ся оснастити службу безпеки переносними детекторами зброї й вибухівки.

Система телевізійного спостереження

Призначення: забезпечення візуального контролю за обста­новкою на об'єкті, аналіз позаштатних ситуацій, верифікація (перевірка істинності) сигналів тривоги, що надходять, допо­мога в прийнятті оперативних рішень, протоколювання візу­альної інформації.

Відзначимо, що у всіх сучасних концепціях безпеки за­гальновизнаним вважається висока ефективність застосування систем телевізійного спостереження. Саме тому практично всі комплекси технічних засобів безпеки великих готелів, що вста­новлюються в останні роки за кордоном, оснащуються потуж­ними системами телевізійного спостереження. Такі системи включають, як правило, від декількох десятків до сотень теле­візійних камер, кілька постів спостереження, оснащених моні­торами і винесеними пультами управління.

Узагалі, при виборі типу установки потрібно враховувати таку обставину: відкрито встановлена камера, з одного боку, «відлякує» потенційного злочинця, з іншого боку, створює пев­ний моральний дискомфорт для клієнтів.

Відеоінформація від камер надходить до центральної пуль­тової, де за допомогою різних відеокомутаційних пристроїв здійснюється обробка відеосигналів (накладення дати, часу, імені або номера камери, поєднання зображень тощо), виведен­ня відеоінформації на монітори, запис на реєструючі пристрої, розподіл інформації між постами (пультовими), взаємодія з іншими системами комплексу безпеки.

Система захисту інформації.

Захистові підлягає така інформація:

• про клієнтів категорії VIP;

• про факт прибуття і вибуття, час проживання, розпорядок дня, відвідувачів і телефонних абонентів клієнта;

• про зміст переговорів, що ведуться клієнтом (у номері або в спеціально відведених кімнатах);

• інформація, що обробляється із застосуванням клієнтської або готельної оргтехніки (персональний комп'ютер, дру­карська машинка, електронна записна книжка тощо);

• інформація, обговорювана або оброблювана із застосуван­ням технічних засобів під час нарад у спеціально виділе­них приміщеннях;

• комерційна таємниця.

Комерційну таємницю про діяльність готелю можуть скла­дати відомості про окремі фінансові показники, про систему ділових зв'язків, відомості по клієнтах, дані щодо кадрів, відо­мості щодо організації охорони і протипожежної безпеки.

Захист відомостей здійснюється за допомогою певних організаційно-технічних заходів. До організаційних заходів вар­то віднести обмеження доступу до відомостей, що захищаються, і введення адміністративної і правової відповідальності за їх розголошення. Технічні заходи мають на меті виключити витік відомостей, що захищаються, по технічних каналах за рахунок прослуховування по акустичних і віброакустичних каналах, побічних електромагнітних випромінювань і наведень техніч­них засобів зв'язку, електроживлення, радіотелевізійної прийомної апаратури, електропобутових приладів, оргтехніки тощо; оптичним каналом; за рахунок засобів несанкціонованого зчитування інформації (закладок).

Протиаварійний контроль систем життєзабезпечення бу­динку (газ, вода, електрика)

Призначення: контроль і блокування на випадок аварії (по­жежі, стихійного лиха, загрози теракту) систем життєзабезпе­чення готелю.

Система оперативного зв'язку

Призначення: забезпечення оперативного зв'язку між пуль­товими і постами служби безпеки, окремими співробітниками служби безпеки й інших служб.

Побудова: усі пультові, пости охорони і спостереження ос­нащуються багатоканальними переговорними пристроями (ба­жано з трубками телефонного типу з розумінь конфіденцій­ності) , співробітники служби безпеки, інженерних служб забез­печуються портативними радіостанціями для забезпечення оперативного зв'язку.

Технічна міцність будинку готелю

Призначення: створення фізичних бар'єрів, що перешкод­жають несанкціонованому проникненню до готелю, шляхом руйнування (злому) його інженерних конструкцій.

Побудова: це завдання максимально може бути вирішене лише при будівництві нового будинку або при генеральній ре­конструкції, що допускає перепланування. В інших випадках можуть бути рекомендовані такі заходи підвищення технічної міцності будинку:

• встановлення металевих ґрат на вікнах першого і цоколь­ного поверхів, обклеювання шибок зазначених вікон, а та­кож вікон готельних номерів (усіх або лише категорії люкс) захисною плівкою;

•  встановлення металевих дверей на входах до найбільш відповідальних приміщень і блоків приміщень;

• оснащення найбільш важливих дверей високоякісними замковими пристроями, встановлення турнікетів, прохідних кабін, шлюзів.

Створення комплексної інтегрованої системи безпеки до­зволяє не лише значно підвищити ступінь забезпечення безпе­ки будинку і його мешканців, але і значно підвищити якість обслуговування клієнтів, полегшити роботу обслуговуючого персоналу. Наприклад, всі готельні номери можна оснастити спеціалізованими пультами, пов'язаними з загальним комплек­сом автоматизації будинку, що забезпечують управління освіт­ленням, радіоприймачами, телевізорами, викликом покоївки, технікою, передачу тривожного сигналу до служби безпеки, прохання про медичну допомогу тощо. Виносне табло такого пульту може висвітлювати напис типу «Прохання не турбувати» або «Приберіть, будь ласка, мій номер». Як такий пульт, що має, однак, менший набір функцій, може бути використано, наприк­лад, кодонабірний пристрій системи управління доступом.

Крім того, менеджер готелю, покоївки, техніки завжди змо­жуть мати повну інформацію про життєдіяльність будинку: вільний або зайнятий той чи інший номер, в якому стані знахо­диться система життєзабезпечення тощо, що значно полегшить їхню роботу.

Повна комп'ютеризація допоможе автоматизувати багато процесів обліку.

Можливі інші варіанти застосування систем комплексу тех­нічних засобів безпеки з метою підвищення якості готельного обслуговування, полегшення праці співробітників готелю.

Отже, переваги побудови інтегрованого комплексу техніч­них засобів безпеки безперечні: повний взаємозв'язок усіх си­стем забезпечує високий ступінь автоматизації багатьох про­цесів управління готелем, полегшує і прискорює процес прий­няття рішень оператором служби безпеки в екстремальній ситуації, надаючи оператору повну інформацію від усіх систем, автоматизуючи деякі дії; за рахунок передачі інформації іншим службам готелю полегшується робота покоївок, техніків, адмі­ністраторів тощо; підвищується рівень готельного обслугову­вання, гості почувають себе більш комфортно і спокійно.

Існує два шляхи побудови інтегрованого комплексу. Пер­ший — звертання до могутньої спеціалізованої фірми, що має все необхідне для проведення такої роботи і досить солідний стаж роботи в цій області. Це гарантує повну взаємну сумісність усіх систем, функціональну закінченість, надійність. Однак у цьому випадку фірма-інсталятор схильна нав'язувати замовни­кові свої правила і пристрасті, а в ряді випадків і завищувати вартість проведення робіт.

Другий — вибір оптимального набору технічних засобів від різних виробників за допомогою фірми консультанта та інте­грація підсистем за допомогою комп'ютерних засобів. У цьому випадку вдається краще врахувати специфіку готелю, врахува­ти вже наявне обладнання, заощадити значні кошти. Однак цей шлях вимагає більшої уваги керівництва готелю, уважного роз­глядання і вирішення питань взаємної сумісності підсистем, розробки матзабезпечення тощо.

У будь-якому разі перед прийняттям рішення рекомен­дується провести конкурс — тендер декількох фірм-інсталяторів з розглядом пропонованих ними техніко-економічних обгрун­тувань.

Уразі, коли готель уже має досить сучасні підсистеми без­пеки, що добре себе зарекомендували, наприклад телевізійно­го спостереження або пожежогасіння та їх демонтаж з метою заміни недоцільний, припустима часткова інтеграція старого і нового обладнання з метою модернізації комплексу шляхом зміни його конфігурації і додання йому нових функціональних можливостей. Взагалі, говорячи про принципи організації ком­плексу, необхідно враховувати характерні риси і конкретні умо­ви функціонування об'єкта, а також, наявні фінансові можли­вості.

Пожежна безпека, охорона праці і техніка безпеки в готелях

Організація заходів для забезпечення пожежної безпеки в го­телях

Найбільш серйозною небезпекою для життя і здоров'я гос­тей і персоналу готелю, збереження їхнього майна, а також май­на і будинку готелю є пожежі. Тому в готельних господарствах важливе значення має забезпечення захисту будинків, при­міщень і людей від пожежі.

Найчастішими причинами виникнення пожеж у готелях є необережне поводження з вогнем, несправність електромереж і електрообладнання, порушення технологічного процесу і пра­вил експлуатації, недотримання заходів пожежної безпеки при ремонтних й інших видах робіт.

Процес створення системи протипожежної безпеки в го­телях складається з таких етапів:

1) проведення організаційних заходів щодо створення по­жежної охорони в готелі;

2) проведення протипожежної підготовки працівників;

3) проведення протипожежної профілактики.

Проведення організаційних заходів щодо створення по­жежної охорони в готелі передбачає таку послідовність дій. Ди­ректор готелю, який відповідно до діючого законодавства несе відповідальність за забезпечення пожежної безпеки, наказом призначає відповідального за організацію заходів із забезпе­чення протипожежної безпеки готелю. Призначаються також відповідальні за пожежну безпеку в кожнім підрозділі готелю. Таблички із зазначенням осіб, відповідальних за пожежну без­пеку, вивішуються на видних місцях. Розробляються прави­ла, положення пожежної безпеки для кожного підрозділу й інструкції із заходів протипожежної безпеки на кожному ро­бочому місці. Створюються пожежні бойові розрахунки з числа чергових адміністраторів, чергових менеджерів, працівників служби безпеки готелю й іншого чергового персоналу, що здійснюють цілодобовий контроль за пожежною безпекою. Розробляється система оповіщення у випадку виникнення по­жежі. Розписуються основні обов'язки кожного члена пожеж­ного бойового розрахунку під час пожежі. Після сигналу по­жежної тривоги по системі оповіщення всі особи, призначені наказом директора відповідальними за пожежну безпеку, по­винні прибути до готелю, з'ясувати причину тривоги, почати евакуацію людей, а також вжити всіх необхідних заходів для гасіння і запобігання поширення вогню до прибуття пожеж­них.

Проведення протипожежної підготовки працівників. Проти­пожежна підготовка складається з протипожежного інструкта­жу (вступного, первинного і повторного) і занять за програмою пожежно-технічного мінімуму.

Вступний і первинний інструктажі з пожежної безпеки про­водяться при прийомі на роботу.

Первинний і повторний інструктажі проводить на робочо­му місці особа, відповідальна за пожежну безпеку в цьому підрозділі.

Заняття з пожежно-технічного мінімуму проводяться за спеціально затвердженою директором готелю програмою з пра­цівниками інженерно-технічної служби і з матеріально-відпо­відальними особами. Після закінчення навчання проводиться залік, результати якого заносяться у відомість.

Для забезпечення суворого протипожежного режиму в го­телях розробляються спеціальні пам'ятки, у яких викладають і основні рекомендації з заходів пожежної безпеки і правила по­ведінки при пожежі. Ці пам'ятки знаходяться в кожному но­мері в папці з рекламними матеріалами. Не завжди гість загля­дає в цю папку, тому в деяких готелях високого класу для оз­найомлення з правилами використовують готельний відеоканал.

Проведення протипожежної профілактики. Протипожежна профілактика — це комплекс організаційних і технічних заходів з попередження, локалізації та ліквідації пожеж, а також із за­безпечення безпечної евакуації людей і матеріальних ціннос­тей на випадок пожежі.

Протипожежна профілактика полягає у профілактиці по­жеж на етапі проектування і будівництва, застосуванні системи автоматичної пожежної сигналізації, використанні засобів і систем пожежогасіння, застосуванні системи оповіщення про пожежу, відпрацьовуванні системи дій у випадку пожежі й ева­куації людей.

Профілактика пожеж на етапі проектування і будівництва. Профілактика пожеж у готелі починається ще на етапі проек­тування і будівництва будинку готелю (СНІП 2.08.02, ВСН 62. СНІП 2.07.01). Правилами пожежної безпеки для готелю перед­бачається спеціальне планування будинку, створення протипо­жежних перешкод, відсіків, ізольованих негорючими конструк­ціями. За допомогою протипожежних стін, перекриттів, дверей можна в межах одного будинку або споруди ізолювати пожежонебезпечні приміщення і не допустити поширення вогню у випадку його виникнення.

Засоби і системи пожежогасіння.

1. Установка автоматичного газового пожежогасіння. Пристрої газового пожежогасіння встановлюються в приміщеннях трансформаторної підстанції й головного розподільного щита, атакожу при­міщенні зберігання дизельного палива. Пристрої спрацьовують від димових і теплових датчиків, розташованих у цих приміщеннях. При цьому сигнал про пожежу надходить на пульт ЦДП.

2. Установка автоматичного водяного пожежогасіння. Ус­тановка автоматичного водяного пожежогасіння — це ціла ме­режа труб, заповнених водою під тиском, розташованих у всіх коридорах і приміщеннях готелю. На трубах знаходяться сприн­клерні голівки-розпилювачі. Основним робочим елементом є легкоплавкий замок у цій голівці, що при температурі 50 °С пла­виться, і вода через розподільник покриває певну площу пала­ючого приміщення.

3. Внутрішній протипожежний водопровід. На вертикаль­них трубопроводах по всіх поверхах повинні бути змонтовані внутрішні пожежні крани (патрубок з вентилем), до яких при­єднані пожежні рукави з патрубками. Пожежний рукав повин­ний бути змотаний, покладений з патрубком до чохла, що розта­шований у спеціальній ніші, і закритий дверцятами з умовним зображенням. Довжина кожного рукава — 20 м. Місця їхнього розташування в готелі повинні бути зазначені на поетажних планах евакуації.

4. Водяні завіси. Для захисту від поширення полум'я при розвиненій пожежі на всіх поверхах готелю можуть бути перед­бачені водяні завіси. Пуск води здійснюється вручну.

Система оповіщення про пожежу і управління евакуацією. Система оповіщення гостей про пожежу і управління евакуа­цією є складовою частиною системи протипожежного захисту готелю. У готелях високого класу система оповіщення гостей про пожежу знаходиться на ЦДП. Після того, як бойовий  роз­рахунок з'ясував, що причиною спрацювання пожежної сигна­лізації дійсно стала пожежа, включається система оповіщення про пожежу.

При цьому автоматично включаються дзвінки і зумери три­воги, а також усі гостьові телевізори (або переключаються на готельний канал, якщо вони вже були включені). Це дозволяє більш конкретно, з урахуванням сформованої обстановки, донести інформацію до гостей і запобігти паніці. На екранах те­левізорів висвітлюється текст національною, англійською, німецькою, французькою мовами. Крім тексту, на екрані теле­візорів у номерах висвітлюється план евакуації кожного повер­ху. Передати необхідну інформацію можна також через гучно­мовці в номерах.

Евакуацію можна починати з поверху, на якому виникла пожежа, з розташованих вище поверхів або з готелю в цілому (залежно від обстановки, що склалася в зоні горіння), викори­стовуючи подачу дзвінків і зумерів тривоги. Тому перед прий­няттям рішення про евакуацію гостей і персоналу необхідно знати обстановку в зоні пожежі.

Рішення про включення системи оповіщення людей про пожежу й евакуацію приймає черговий менеджер (начальник зміни пожежного бойового розрахунку) або черговий по готе­лю.

Евакуація гостей здійснюється відповідно до наявних у всіх номерах планів евакуації, а персоналу готелю — відповідно до спеціальних пам'яток, що наявні у всіх відділах, службах і підрозділах.

Евакуаційне освітлення і світлові покажчики напрямку ева­куації мають бути включені постійно, цілодобово.

Дії чергового персоналу при евакуації людей.

Керівник гасіння пожежі, залежно від сформованої ситу­ації, при пожежі приймає рішення почати евакуацію людей шляхом включення системи оповіщення і управління евакуа­цією (слід зазначити, що рішення про евакуацію приймається без страху бути підданим будь-якій критиці або стягненню, навіть якщо згодом виявиться, що необхідності в евакуації не було). Евакуація гостей здійснюється відповідно до наявних планів евакуації, що повинні відпрацьовуватися з усіма задія-ними для евакуації працівниками готелю не рідше одного разу за півроку. Співробітники готелю, що прибули в розпоряджен­ня керівника гасіння пожежі, можуть залучатися (якщо їм не загрожує небезпека) до евакуації гостей і персоналу готелю, перевірки гостьових поверхів, офісів і підвальних приміщень з метою показу тому персоналу, який ще не евакуювався, і гос­тям найкоротших шляхів до виходів; порятунку найбільш цінних документів, коштів тощо. Співробітники служби безпеки перекривають усі входи в готель, відкривають виходи, що ви­користовуються для евакуації, контролюють їх, зупиняють спроби мародерства. Для евакуації співробітників готелю ви­користовуються спеціальні пам'ятки, розроблені для кожного відділу, служби. Керівник гасіння пожежі призначає відпові­дальних осіб з переклички гостей і персоналу на евакуаційно­му пункті, дає їм списки гостей і персоналу і відправляє на ева­куаційний пункт. Заходи з евакуації великої кількості людей і припинення паніки координуються старшим начальником по­жежних підрозділів. Травмовані особи евакуюються в першу чергу. Щоб уникнути паніки, евакуація повинна проводитися спокійно і зосереджено. В окремих випадках використовують­ся засоби індивідуального захисту.

Охорона праці і техніка безпеки в готелях

Сучасний готель оснащений великою кількістю різного обладнання і майна. У ньому працює значна кількість обслуго­вуючого персоналу, відбувається постійна зміна проживаючих. Саме тому питанням охорони праці і техніки безпеки в готелях приділяється велика увага.

У готелях повинні проводиться заходи щодо профілактики травматизму, створення нормальних санітарно-гігієнічних умов, електробезпеки, навчання персоналу.

Загальне керівництво роботою з охорони й безпеки праці в готелі здійснює директор (роботодавець). Він зобов'язаний за­безпечити виконання вимог законів про працю, правил і норм з охорони праці, державних стандартів, а також виконання зо­бов'язань, передбачених колективним договором (контрактом).

Директор готелю наказом призначає відповідального за безпеку праці, формує склад служби охорони праці, призначає відповідальних за стан охорони праці в кожному підрозділі і відповідальних за навчання персоналу готелю і перевірку знань з охорони праці.

На основі положень, правил і типових інструкцій у кожно­му готелі розробляється своє положення про організацію робо­ти з охорони праці і виробничої санітарії. Крім того, для кож­ної категорії працівників розробляються інструкції.

Працівник готелю зобов'язаний дотримуватися норм, пра­вил, інструкцій з охорони праці, вміти правильно застосовувати колективні й індивідуальні засоби захисту, негайно повідом­ляти своєму безпосередньому керівникові про будь-який не­щасний випадок, а також про ситуації, що створюють загрозу життю і здоров'ю людей.

Працівники готелю допускаються до роботи лише після про­ходження інструктажу з техніки безпеки. Видами інструктажу є вступний, первинний, повторний, позаплановий, поточний.

Профілактика виробничого травматизму. Причини травма­тизму можуть бути організаційними і технічними.

До організаційних відносяться: недостатній нагляд за до­триманням правил техніки безпеки, відсутність необхідної тех­нічної кваліфікації в персоналу, робота без запобіжних засобів, неправильне розташування людей на робочому місці, недо­статній інструктаж, погане освітлення, низька або висока тем­пература, слабка вентиляція тощо.

До технічних причин травматизму відносяться: не­справність або недосконалість технологічного обладнання, інструментів, пристроїв і засобів техніки безпеки, незручність або захаращеність робочого місця.

Причиною травми може стати також хворобливий стан пра­цюючого, непідготовленість до даної роботи і неуважне відно­шення до неї, стомлення і стан сп'яніння.

Розслідування й облік нещасних випадків відбувається відповідно до «Положення про порядок розслідування й обліку нещасних випадків на виробництві». Це положення встанов­лює єдиний порядок розслідування й обліку нещасних випадків на виробництві, обов'язковий для готелів будь-яких форм влас­ності.

За результатами розслідування складається висновок, що є обов'язковим для роботодавця і може бути оскаржений в орга­нах державної інспекції праці або в суді.

Виробнича санітарія і гігієна. Гігієна праці розглядає питан­ня, пов'язані з умовами роботи і їхнім впливом на людський організм; розробляє гігієнічні і лікувально-профілактичні захо­ди, спрямовані на поліпшення і збереження здоров'я праців­ників, підвищення працездатності і продуктивності праці. Існу­ють декілька гігієнічних критеріїв оцінки умов праці:

• забруднення повітря;

• температура, вологість і швидкість руху повітря;

• рівень шуму;

• освітленість;

• санітарний стан;

• особиста гігієна співробітників.

Забруднення повітря. Усі приміщення готелю, де працює персонал, повинні бути просторими, мати досить високі стелі, бути оснащеними природною або примусовою вентиляцією, що забезпечує нормальну циркуляцію повітря і виключає проник­нення сторонніх запахів.

Температура, вологість і швидкість руху повітря. Ці пара­метри мають сильний вплив на стан людини, її працездатність і регулюються за допомогою системи опалення. Температура по­вітря в приміщеннях повинна бути не нижче 18 °С, вологість повітря в теплий період року 30-60%, у холодний — не більш 70%, швидкість руху повітря в холодний період — до 0,3 м/с, у теплий — до 0,5 м/с.

Рівень шуму. У готелях повинні дотримуватися протишумні правила, до яких належать такі. Підлоги в коридорах, холах і вітальнях мають покриватися звукопоглинаючими килимами або покриттями, що їх замінюють. Телевізори мають встанов­люватися лише в номерах або спеціальних приміщеннях, а те­лефон загального користування — віддалік від житлових кімнат у спеціальних кабінах або під акустичним ковпаком. Для змен­шення шуму в житлових і громадських приміщеннях викорис­товують спеціальні звукоізолюючі вікна і двері, звукоізолюючу обробку стін.

Освітленість. При поганій освітленості з'являються зоро­ва втома, загальна млявість, погіршення зору, знижується про­дуктивність праці. У приміщеннях повинне бути природне (не менш одного вікна) і штучне освітлення, що забезпечує освіт­леність цілодобово при лампах розжарювання — 100 лк (у лю­менах), при люмінесцентних лампах — 200 лк, у коридорах -природне або штучне освітлення. Кожне робоче місце повин­не бути досить освітлене, але освітлення при цьому не повинне справляти сліпучої дії. Штучне освітлення може бути загальним, місцевим і комбінованим. Застосування лише місцевого освіт­лення на робочих місцях не допускається. Існує також аварій­не освітлення на випадок евакуації.

Санітарний стан. У готелі повинні дотримуватися санітар­но-гігієнічні норми і правила, встановлені органами епідеміо­логічного нагляду, зокрема з чистоти приміщень, стану сантех­нічного обладнання, видалення відходів, ефективного захисту від комах і гризунів, обробки білизни. Усе газове, водопровідне і каналізаційне обладнання повинне бути встановлене й експ­луатуватися відповідно до «Правил технічної експлуатації го­телів та їхнього обладнання».

У приміщеннях необхідно щодня робити вологе прибиран­ня, видаляти пил і павутину, пилососити килими і килимові покриття, протирати вікна, двері. По закінченні роботи при­міщення потрібно ретельно прибрати і залишати в повному порядку. Періодично необхідно прибирати приміщення з ви­користанням мильно-лужного розчину, хлорного вапна, про­водити генеральні прибирання, дезінфекції й дезинсекції (за­ходи боротьби з комахами). Особлива увага має приділятися роботі покоївок. Транспортування білизни, прибиральних ма­теріалів й інвентарю здійснюється покоївками на візках.

У службових приміщеннях, призначених для відпочинку, прийому їжі, зміни одягу обслуговуючого персоналу заборо­няється тримати прибиральний інвентар і брудну білизну. Ці кімнати обладнуються індивідуальними шафами, обідніми сто­лами, стільцями тощо.

Інструкція з санітарного утримання вимагає від персоналу особливої уваги до постільної білизни проживаючих та їхньої своєчасної заміни. У білизняній повинна бути ідеальна чисто­та. Чиста і брудна білизна має зберігатися в різних приміщен­нях, окремо одна від одної. Після прийому брудної білизни не­обхідно вимити руки і змінити халат. Прання білизни прожи­ваючих здійснюється покоївками в спеціально обладнаних приміщеннях.

Інструкція з санітарного утримання включає також вимо­ги до стану території, що прилягає до готелю. Територія повин­на бути прибрана, озеленена, облагороджена. Для збору побу­тових відходів на території двору встановлюються сміттєзбиральники. Вторинна сировина і макулатура має збиратися і складатися окремо.

Усі працівники готелю не рідше одного разу в рік мають проходити медичний профогляд у поліклініках і подавати на роботі довідки про стан свого здоров'я. Співробітники, що не пройшли медогляд, до роботи не допускаються.

У випадку, якщо занедужає проживаючий, адміністрація готелю має викликати лікаря. У випадку інфекційного захво­рювання працівники СЕС проводять у номері дезінфекцію. Прибирання номерів, у яких знаходяться  хворі, має проводи­тися із застосуванням розчину хлорного вапна.

На кожному поверсі готелю повинні бути пам'ятки про на­дання першої допомоги й аптечки з набором необхідних меди­каментів.

Електробезпека в готелях. Електричний струм становить велику небезпеку для життя і здоров'я людини. Враження елек­тричним струмом найчастіше відбувається в результаті: випад­кового дотику до відкритих струмопровідних частин, що зна­ходяться під напругою; появи напруги в результаті пошкоджен­ня ізоляції на зовнішніх металевих частинах електроустановок; неякісного заземлення або занулення електроустановки; неза­довільного огородження струмопровідних частин установки від випадкового дотику; виконання робіт на розподільних пристро­ях без відключення напруги і без дотримання необхідних заходів безпеки.

У результаті дії електричного струму вражаються внутрішні органи людини, що часто приводить до смертельного резуль­тату. При дії електричної дуги виникає ураження зовнішніх органів (опіки).

Електротравми за ступенем важкості класифікуються так:

I ступінь — судомні скорочення м'язів без втрати свідо­мості;

II ступінь — судомні скорочення м'язів і втрата свідо­мості;

III ступінь — втрата свідомості і порушення функцій сер­цевої діяльності і дихання;

IV ступінь — клінічна смерть.

Крім того, до наслідків електротравм відносять «знаки» струму і «металізацію» шкіри.

Важкість електротравми залежить від сили, частоти, шляху струму в організмі потерпілого, фізіологічного стану його органі­зму, часу впливу й умов зовнішнього середовища.

Найбільш небезпечний для людини змінний струм часто­тою 50-500 Гц.

Опіки в залежності від ваги характеризуються так:

I ступінь — почервоніння шкіри;

II ступінь — утворення міхурів;

III ступінь - обвуглювання шкіри;

IV ступінь - обвуглювання м'язів, судин, підшкірної сітківки.

До технічних способів і засобів захисту від ураження стру­мом відносяться: ізоляція струмопровіднихчастин; захисне за­землення, занулення; захисне відключення; огороджувальний пристрій; попереджувальна сигналізація, знаки безпеки, засо­би захисту та ін.

До роботи з електроустановками допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли інструктаж і навчання безпеч­ним прийомам праці, які підтвердили знання правил безпеки стосовно виконуваної роботи й пройшли інструктаж щодо зай­маної посади.

Слід також зазначити, що у кожному готелі наказом дирек­тора з числа спеціально підготовленого електромеханічного персоналу призначається особа, відповідальна за загальний стан електрогосподарства готелю.

Економічна безпека готелю

Економічна безпека готелю — це стан захищеності життє­во важливих інтересів готелю від внутрішніх і зовнішніх загроз (джерел небезпеки), сформований адміністрацією і колективом готелю шляхом реалізації системи заходів правового, економі­чного, організаційного, інженерно-технічного і соціально-пси­хічного характеру.

У цьому визначенні слід особливо зазначити три моменти:

І.стан захищеності носить динамічний характер;

 2.загроза, що виходить зсередини готелю, не менш небез­печна, ніж іззовні;

3.система економічної безпеки готелю може стикатися і навіть взаємодіяти на правовій основі з державною системою забезпечення безпеки.

Результатом забезпечення економічної безпеки готелю є стабільність (надійність) його функціонування, ефективність фінансово-економічної діяльності (прибутковість), особиста безпека персоналу.

До ресурсів забезпечення надійного існування і прогресив­ного розвитку готелю відносяться: персонал готелю, матеріальні й інтелектуальні (інформаційні) ресурси.

З урахуванням цього діяльність із забезпечення економіч­ної безпеки готелю складається з чотирьох основних напрямків:

1. захист матеріальних і фінансових цінностей;

2. захист персоналу;

3. захист інтелектуальної власності (у тому числі комерцій­ної таємниці);

4. інформаційне забезпечення комерційної діяльності го­телю в ринкових умовах.

За оцінками експертів, витрати на створення системи без­пеки підприємства та його оптимальне функціонування можуть досягати 25 % всіх витрат на забезпечення функціонування го­телю.

Проблеми власної економічної безпеки виникають пе­ред кожним готелем не лише в кризові періоди, але і при ро­боті в стабільному економічному середовищі, хоча комплекс розв'язуваних при цьому цільових завдань має істотні розбіж­ності.

У режимі сталого функціонування готель при вирішенні завдань своєї економічної безпеки акцентує головну увагу на підтримці нормального ритму роботи, високого завантаження, на запобіганні матеріальному і/або фінансовому збитку, на не­допущенні несанкціонованого доступу до службової інформації і руйнування комп'ютерних баз даних, на протидії недобро­совісній конкуренції і кримінальним проявам.

Ефективно працюючий готель, якщо він вчасно піддаєть­ся необхідній модернізації, не є джерелом економічного неблагополуччя (економічної небезпеки) як для колективу готелю і його власника, так і для тих агентів ринку, що користуються його послугами, тобто турфірм та споживачів.

У кризові періоди розвитку найбільшою небезпекою для го­телю є руйнування його кадрового потенціалу, зниження заван­таження тощо. Це не дозволяє забезпечити відтворення. Ресур­си для цього готель може здобувати лише виходячи з резуль­татів своєї діяльності (точніше — амортизаційних відрахувань і прибутку), а також за рахунок позикових коштів. Обидва ці дже-рела інвестицій в кризовій ситуації у готелю, як правило, вияв­ляються перекриті.

Неповне завантаження потужностей, а тому і неефективне їхнє використання, а тим більше руйнування створеного потен­ціалу готелю являють загрозу економічним, матеріальним ос­новам життєдіяльності колективу.

Криза призводить до утворення у готелів непосильної для них дебіторської та кредиторської заборгованості, відсутності коштів і можливостей для поповнення обігового капіталу. У результаті виробничий і науково-технічний потенціал готелю переходить у стан прогресуючої деградації, висококваліфікова­ний кадровий склад лишає готель.

Припиняється відновлення активної частини основних фондів. Амортизація не покриває витрат на відновлення фондів, потоки фінансових ресурсів відриваються від реального процесу надання послуг, а інвестори через тривалий цикл повернення капіталу й економічної нестабільності не зацікавлені в його високоризиковому інвестуванні. Все це призводить до швидкого скорочення виробничого і технологічного потенціалу, наявних потужностей.

З усіх можливих видів загроз економічній безпеці готелю катастрофічних (природних і техногенних), інформаційних, конкурентних, кримінальних, пов'язаних з некомпетентністю власника у виробничо-фінансових та інституціональних питан­нях, організаційних і ряду інших особливо виділяються і роз­глядаються ті, що безпосередньо спрямовані на руйнування або ослаблення зазначеного потенціалу під впливом зовнішніх (ек­зогенних) факторів.

Показники та індикатори економічної безпеки готелю

Від точної ідентифікації загроз, від правильного вибору вимірювачів їх прояву, тобто системи показників для моніто­рингу (їх ще називають індикаторами), залежить ступінь адек­ватності оцінки економічної безпеки готелю і комплекс необ­хідних заходів для попередження і відбиття небезпеки, що відпо­відають масштабові і характерові загроз.

Однією з цілей моніторингу економічної безпеки готелю є діагностика його стану за системою показників, що враховують специфічні галузеві особливості.

Якщо використовувати подібну методику для побудови си­стеми кількісних і якісних показників економічної безпеки готе­лю, то до неї необхідно включити такі головні індикатори:

а) індикатори виробництва послуг:

•  динаміка надання послуг (зростання, спад, стабільний стан, темп зміни);

• реальний рівень завантаження;

• частка нових послуг у їх загальній кількості;

• темп відновлення номерного фонду (реновації);

• стабільність процесу надання послуг (ритмічність, рівень завантаженості протягом певного часу);

• питома вага готелю у ВВП (для особливо великих готелів-монополістів);

• оцінка конкурентноздатності послуг;

• вікова структура персоналу;

б) фінансові індикатори:

• обсяг портфеля замовлень (загальний обсяг передбачува­них продажів);

• фактичний і необхідний обсяг інвестицій (для підтримки і розвитку наявного потенціалу);

• рівень інноваційної активності (обсяг інвестицій у ново­введення);

• рівень рентабельності надання послуг;

• фондовіддача (капіталомісткість);

• прострочена заборгованість (дебіторська і кредиторська);

• частка забезпеченості власними джерелами фінансування оборотних коштів, матеріалів для надання послуг;

в) соціальні індикатори:

•  рівень оплати праці стосовно середнього показника по готельній сфері або економіці в цілому;

• рівень заборгованості із зарплати;

• втрати робочого часу;

• структура кадрового потенціалу (вікова, кваліфікаційна).

 Класифікація та оцінка економічної безпеки готелів Стосовно специфіки готелів і відповідно до фактичних і нормативних значень їх техніко-економічних показників і ве­личини їхнього відхилення від бар'єрних (граничних) значень індикаторів економічної безпеки стан готелів можна характе­ризувати як:

а) нормальний, коли індикатори економічної безпеки зна­ходяться в межах граничних значень, а ступінь використання наявного потенціалу близький до обгрунтованих нормативів за­вантаження;

б) передкризовий, коли минається бар'єрне значення хоча б одного з індикаторів економічної безпеки, а інші наближа­ються до певної околиці своїх бар'єрних значень і при цьому не до кінця втрачені технічні і технологічні можливості поліпшен­ня умов і результатів виробництва шляхом прийняття до загроз заходів попереджувального характеру;

в) кризовий, коли минається бар'єрне значення більшості основних індикаторів економічної безпеки і з'являються озна­ки необоротності спаду виробництва і часткової втрати потен­ціалу внаслідок вичерпання технічного ресурсу обладнання і площ, скорочення персоналу;

г) критичний, коли порушуються всі (або майже всі) бар'є­ри, що відділяють нормальний і кризовий стани розвитку готе­лю, а часткова втрата потенціалу стає неминучою і невідворот­ною.

Закритичний момент настає тоді, коли послуги готелю ста­ють цілком неконкурентоспроможними на внутрішньому і зов­нішньому ринках.

Підтримка необхідного потенціалу готелю в сучасних умо­вах повинна грунтуватися на комплексному вирішенні про­блеми багатоканальності ресурсного забезпечення його жит­тєдіяльності за рахунок різних джерел, у першу чергу, шляхом стабільного нарощування комерційного сектора, що буде сприяти мінімізації залежності від держбюджетного фінансу­вання при максимальному збереженні наявного потенціалу. При цьому необхідно враховувати можливості структурної трансформації для ефективного завантаження готелю, по­ліпшення його фінансово-економічного стану і підвищення конкурентоздатності.

Завоювання нових ринків для своїх послуг як додаткових джерел коштів необхідне для компенсації дефіциту фінансуван­ня і доведення його до рівня граничних значень показників еко­номічної безпеки готелю, нижче яких починається необоротна деградація його потенціалу, при якій сама постановка завдан­ня оцінки економічної безпеки втрачає зміст.

Виявлення і вжиття заходів, спрямованих на запобігання загрозам економічній безпеці, передбачає аналіз гіпотетично­го стану готелю в результаті виконання прийнятих раніше стра­тегічних для цього готелю економічних і науково-технічних рішень, загальних тенденцій і процесів у затребуваності послуг, інвестицій тощо.

Оскільки прояв і дія загроз — не одномоментний акт, а складний динамічний процес, причому процес детермінований, тобто з досить твердою тимчасовою структурою причинно-на-слідкових зв'язків подій, що відбуваються у виробництві, то й оцінка економічної безпеки повинна здійснюватися в динаміці зміни потенціалу цього виробництва на деякому тимчасовому інтервалі, що повинний визначатися, виходячи з уявлень про вірогідність інформації, використовуваної як бази прогнозуван­ня (технічно й економічно обґрунтованих нормативів, норм і т. ін.).

Відповідно, для контрольних точок прогнозування (припу­стимо, на кінець кожного року або на кінець усього періоду) необхідний розрахунок техніко-економічних показників стану виробництва готелю, що є основою такої оцінки.

Для побудови і всебічної техніко-економічної оцінки гіпо­тез або можливих стратегій розвитку виробництва в конт­рольних точках встановленого горизонту прогнозування необ­хідний відповідний інструментарій, яким можуть бути різні ме­тоди, застосовувані в економічному і науково-технічному прогнозуванні.

Постійне посилення факторів, що загрожують економічній безпеці готелю й обумовлюють його депресивний розвиток, порушує питання про створення системи моніторингу стану і динаміки розвитку готелю з метою завчасного попередження загрозливої небезпеки, і вживання необхідних заходів захисту і протидії.

Основні цілі моніторингу повинні бути такими:

• оцінка стану і динаміки розвитку виробництва послуг го­телем;

•  виявлення деструктивних тенденцій і процесів розвитку потенціалу цього виробництва;

•  визначення причин, джерел, характеру, інтенсивності впливу загрозливих факторів на потенціал виробництва;

•  прогнозування наслідків дії загрозливих факторів як на потенціал продуктивності, так і на сфери діяльності, забез­печувані продукцією і послугами цього потенціалу;

• системно-аналітичне вивчення сформованої ситуації і тен­денцій її розвитку, розробка цільових заходів щодо відбиття загроз готелю.

Моніторинг повинний бути результатом взаємодії всіх за­цікавлених служб готелю. При здійсненні моніторингу повин­ний діяти принцип безперервності спостереження за станом об'єкта моніторингу з урахуванням фактичного стану і тен­денцій розвитку його потенціалу, а також загального розвитку економіки, політичної обстановки і дії інших загальносистемних факторів.

Для проведення моніторингу необхідне відповідне мето­дичне, організаційне, інформаційне, технічне забезпечення. Зміст і послідовність моніторингу

1.  Ідентифікація готелю (господарюючого суб'єкта) — об'єкта моніторингу.

2. Формування системи техніко-економічних показників оцінки економічної безпеки готелю з урахуванням специфіки його функціонування.

3. Збір і підготовка інформації, що характеризує стан об'єкта моніторингу.

4. Виявлення (визначення) факторів, що характеризують перспективні напрямки розвитку готелю.

5. Моделювання і формування сценаріїв або стратегій роз­витку готелю.

6. Розрахунок техніко-економічних показників готелю на всю глибину прогнозного періоду.

7. Проведення аналізу показників економічної безпеки го­телю.

8. Розробка пропозицій з попередження і нейтралізації за­гроз економічній безпеці готелю.

Викладений методичний підхід і інструментарій аналізу та діагностики стану готелю дозволяють з достатньою повнотою досліджувати комплекс факторів, що загрожують економічній безпеці готелю, осмислено і цілеспрямовано організувати і ви­конати необхідний моніторинг, системно аналізувати динамічно мінливу соціально-економічну ситуацію, проводити техніко-економічне обгрунтування прийнятих управлінських рішень.

Здійснення стратегії стабільного й ефективного функціо­нування готелю припускає комплексне вирішення таких зав­дань управління:

• маркетингові дослідження ринку;

•  інвестиційне забезпечення виробництва і відтворення за рахунок раціональної організації грошових потоків і запо­зичень;

•  створення інноваційних наробок — науково-технічних, технологічних, конструкторських—для забезпечення кон­курентної переваги власних послуг;

• удосконалювання структури і складу кадрового потенціа­лу тощо.

Економічні підходи до підвищення рівня безпеки готелю

У процесі розгляду проблеми забезпечення безпеки готе­лю можна припустити: по-перше, генеральною метою готелю є одержання максимального прибутку в процесі виробництва і реалізації продукції, надання послуг; по-друге, готель прагне робити лише ті витрати, які дозволяють отримати доход, або зменшити можливі витрати в майбутньому. Наприклад, витра­ти на дослідження ринку, рекламу, закупівлю нового обладнан­ня тощо традиційно вважаються продуктивними, тобто здатни­ми принести прибуток; а витрати на сплату штрафів, ліквіда­цію аварій і катастроф — непродуктивними, котрих варто уникати.

Тоді, якщо додатково припустити, що витрати на забезпе­чення безпеки є продуктивними, тобто вони створюють додат­ковий доход у сьогоденні або майбутньому, то адміністрація готелю буде прагнути підвищити рівень безпеки.

Для обрання економічного підходу для підвищення рівня безпеки певного готелю ставляться такі завдання:

• провести аналітичний огляд уявлень ряду дослідників про проблему забезпечення безпеки, опублікованих у сучасній літературі;

• оцінити ефективність деяких моделей прийняття рішень у сфері забезпечення безпеки;

• виявити економічні стимули підвищення рівня безпеки. При вирішенні питань підвищення рівня безпеки готелю необхідно розглянути:

1. Як готель в даний час використовує ресурси для підви­щення рівня безпеки.

2. Як варто використовувати ресурси для досягнення дос­татнього рівня безпеки при мінімумі витрат, тобто знайти мо­дель оптимального використання ресурсів.

Нижче наводяться деякі економічні підходило забезпечен­ня безпеки готелю.

Принцип мінімізації загальних витрат на забезпечення безпеки

Розробка і реалізація превентивних заходів дозволяє зни­зити частоту негативних подій і важкість наслідків і скоротити загальні витрати на забезпечення безпеки.

Прихильники даного підходу вважають, що підприємство, яке мінімізує витрати, повинне прагнути до того, щоб маржинальні витрати превентивних заходів були рівні маржинальним витратам ліквідації наслідків негативних подій, що відбулися, (аварій, катастроф, нещасних випадків, збоїв у процесі вироб­ництва і реалізації продукції готелю тощо). Іншою мовою, на розробку і реалізацію превентивних заходів варто направляти ресурси доти, поки сумарні/загальні витрати на забезпечення безпеки не виявляться мінімальними.

Превентивні заходи покликані підвищити рівень безпеки готелю. Практика показує, що співвідношення витрат, здійсне­них до моменту настання негативної події і різних втрат готе­лю, і витрат на ліквідацію наслідків небезпеки та відновлення майна і ресурсів дорівнює 1/15. Необхідність проведення пре­вентивних заходів очевидна; але якого розміру мають бути ці заходи з матеріальної, трудової, фінансової точки зору оцінити складно. Проблема полягає в тому, що превентивні витрати відносяться до поточного періоду і легко піддаються оцінці; ліквідаційні витрати — це витрати майбутніх періодів, що но­сять імовірнісний характер і залежать від частоти виникнення і реалізації негативних подій, а також масштабу завданих збитків. Таким чином, ці два види витрат важко зіставити. Негативні події поодинокі і непередбачувані, тому побудувати криву ліквідаційних витрат готелю на практиці досить складно. З упевненістю можна лише сказати, що знизити до нуля число нега­тивних подій неможливо.

Крім цього, принцип оптимальних загальних витрат на за­безпечення безпеки має ряд недоліків. По-перше, деякі витра­ти важко однозначно кваліфікувати як превентивні, або як ліквідаційні. Наприклад, витрати на розслідування й аналіз наслідків негативної події. З одного боку, момент здіснення витрат настає відразу після реалізації негативної події і процес розслідування та його фінансування включений у програму ліквідації наслідків. З іншого боку, мета розслідування полягає в зборі даних про причини й умови виникнення негативної події; нагромадженні досвіду і недопущенні виникнення по­дібних подій у майбутньому. Таким чином, витрати на дослід­ження негативної події можна віднести як до превентивних, так і до ліквідаційних.

По-друге, цей принцип не бере до уваги вплив таких фак­торів підвищення безпеки готелю, як підвищення продуктив­ності готелю, економію ресурсів, зниження відходності вироб­ництва, підвищення якості продукції тощо, тобто факторів, які необхідно враховувати при розробці моделі забезпечення без­пеки готелю.

Підходи, засновані на оцінці вартості негативної події

До цієї групи включаються різні підходи, у рамках яких оці­нюються поствитрати.

Теоретичною базою даних підходів є класична модель рин­кової рівноваги, що припускає рівність умов функціонування готелів у країні і стовідсоткове використання ресурсів у процесі виробництва та реалізації продукції. Дана модель розглядаєть­ся у всіх підручниках з економіки готелю.

«Поствитратні» підходи припускають, що простоювання готелю в одиницю часу обертається для суспільства втратою частини внутрішнього національного продукту (ВНП), яка мог­ла б бути створена в цю одиницю часу.

Прихильники цих підходів поділяють поствитрати на прямі й непрямі. До прямих поствитрат відносяться фінансові і мате­ріальні витрати на ліквідацію наслідків негативної події. Не­прямі витрати включають витрати часу на ліквідацію наслідків негативної події: вартість продукції, нествореної через простоювання обладнання, заробітну плату працівників готелю, зай­нятих у заходах щодо ліквідації наслідків негативної події. От­римана величина дозволяє наочно продемонструвати економію витрат у майбутньому.

Проблема застосування підходів, заснованих на оцінці вар­тості негативних подій, полягає в трудомісткості визначення непрямих витрат і, відповідно, співвідношення прямих і непря­мих витрат, необхідного для прийняття рішення в майбутньо­му.

Інші економічні підходи до забезпечення безпеки

Можна коротко охарактеризувати деякі «зовнішні» методи стимулювання підвищення рівня безпеки готелю. До цих методів відносяться:

1. Механізми економічної відповідальності готелю. Ця гру­па механізмів включає систему стандартів (норм, нормативів, квот), відхилення від яких веде до певних економічних санкцій для готелю (від штрафів до заборони діяльності). Важливий клас складають механізми відшкодування збитку, у яких економіч­на відповідальність готелю прямо пов'язана з величиною збит­ку від виникнення негативної події (надзвичайної ситуації), викликаної діяльністю готелю.

2. Механізми перерозподілу ризику. Це механізми страху­вання.

3.  Механізми стимулювання підвищення рівня безпеки (зниження очікуваного збитку). Сюди відносяться механізми пільгового оподатковування, а також пільгового кредитування заходів щодо підвищення рівня безпеки (зниження ризику).

4. Механізми стимулювання повідомлення контрольному і наглядовому державному органам (наприклад, Держміськнагляду) даних про дійсний рівень безпеки готелю на звітний період.

Дані «зовнішні» методи стимулювання мають істотні недо­ліки: вони засновані або на інформації, наданій самим готелем контролюючому органу, або на даних, отриманих зовнішнім контролюючим органом самостійно. Як показує практика, до­могтися точності й об'єктивності оцінки ситуації при такому підході досить важко.

Принцип оптимізації загальних витрат на забезпечення безпеки варто розглядати як основу побудови ідеалізованої моделі балансу готелю в умовах обмежених ресурсів. Будь-який готель прагне досягти оптимального балансу витрат ресурсів на забезпечення безпеки і прибутку та економії коштів, одержу­ваних в результаті зниження частоти негативних подій.

Безумовним плюсом цього підходу є ілюстрація продуктив­ності передвитрат, що стимулює готель платити за підвищення рівня безпеки і зниження ризику.

Як показує практика, «поствитратний» підхід не знайшов широкого застосування в деяких готелях через складність і тру­домісткість процесу оцінки. Крім цього, даний підхід заснова­ний на ретроспективній оцінці наслідків негативних подій, що викликає суперечки в науковому середовищі з приводу ефек­тивності застосування отриманих даних у запобіганні майбутнім негативним подіям.

Бухгалтерський підхід схожий на «поствитратний», але не­етичний з погляду суспільства, оскільки дозволяє, у деяких ви­падках, показати додатковий прибуток від негативної події і відіграє роль «антистимулу» проведення превентивних заходів.

У результаті аналізу існуючих підходів до оцінки процесу забезпечення безпеки виявлено, що наданий час залишається актуальною проблема пошуку комплексних економічних сти­мулів підвищення рівня безпеки готелю.

Питання та завдання для самоперевірки

1. Дайте визначення безпеки сучасного готелю. Наведіть основні види загроз безпеці готелю. Опишіть тактико-організаційні захо­ди забезпечення безпеки готелю.

2. Які існують технічні засоби забезпечення безпеки готелю ?

3.  Охарактеризуйте заходи з забезпечення пожежної безпеки, охо­рони праці та техніки безпеки в готелі.

4. Дайте визначення економічної безпеки готелю. Які існують ме­тоди її забезпечення?

Управління безпекою готелю

Технологія забезпечення безпеки готелю

Тактико-організаційні заходи забезпечення безпеки

Комплекс технічних засобів безпеки

Пожежна безпека, охорона праці і техніка безпеки в готелях

Економічна безпека готелю

Технологія забезпечення безпеки готелю

Готель є місцем відпочинку і, як наслідок, підвищеного скупчення людей. Адміністрація готелю бере на себе обов'я­зок не лише забезпечити затишне проживання і гарантії доб­рого відпочинку, але і гарантію безпеки людей, що прожива­ють у готелях, їхнього життя, здоров'я, майна тощо. Саме тому, необхідний найретельніший контроль у сфері безпеки готелів.

Під час відпочинку люди найменше думають про свою без­пеку, що іноді призводить до небажаних наслідків, пов'язаних з ризиком для життя. Тому завдання адміністрації готелів поля­гає в попередженні всіх можливих ризиків для життя і здоров'я постояльців.

Принциповими положеннями забезпечення безпеки готе­лю є:

• формування вичерпної множини цілей і завдань із забез­печення безпеки готелю;

•  аналіз переліку можливих загроз, ранжирування імовір­ностей ризику і потенційного збитку;

• реалізація комплексного підходу і взаємного сумісництва організаційних, технічних та кадрових заходів і рішень:

• мінімізація витрат за критерієм «ефективність/вартість»;

• забезпечення живучості, гнучкості і керованості комплексу безпеки;

• можливість подальшого розвитку, модернізації і зміни кон­фігурації комплексу безпеки.

Поняття безпеки містить у собі не лише захист від кримі­нальних зазіхань, але ще в більшому ступені створення запобі­жних заходів забезпечення захисту від пожежі, вибуху й інших надзвичайних подій [72].

Ефективне вирішення проблеми безпеки готелю вимагає системного підходу, заснованого на аналізі функціонування об'єкта, виявленні найбільш вразливих зон і особливо небез­печних загроз, складання всіх можливих сценаріїв криміналь­них дій і вироблення адекватних заходів протидії.Комплексний підхід передбачає оптимальне сполучення організаційних, технічних і фізичних заходів попередження і своєчасного реагування на будь-яку небезпечну ситуацію. Клю­чового значення набуває правильний вибір технічних засобів і систем безпеки, їх правильне проектування, монтаж і обслуго­вування.

Тактико-організаційнізаходи забезпечення безпеки

Традиційний метод посилення безпеки шляхом збільшен­ня чисельності співробітників не дає бажаного результату як через економічні розуміння, так і малої ефективності такого підходу. Людина, що несе службу, піддана стомлюваності, не­уважності, не виключена змова зі злочинцями, шантаж, заля­кування тощо. Єдине правильне рішення питання безпеки ви­користання системного, комплексного підходу, що поєднує в собі методи організаційного, технічного і фізичного характеру в їхньому правильному сполученні і розумному визначенні ча­стки кожної складової.

До організаційних заходів належать: спеціально розроблені системи регламентації поведінки обслуговуючого персоналу і співробітників, що відповідають за безпеку; проведення заходів для спеціальної підготовки персоналу служби безпеки; техно­логія готельного обслуговування; принципи організації поряд­ку доступу й охорони різних категорій готельних номерів і служ­бових приміщень; регламентація дій співробітників в екстре­мальних ситуаціях.

Необхідно особливо відзначити, що великою (можливо, головною) небезпекою для готелю є можливість пожежі, випад­кового або навмисного підпалу, що також вимагає розробки і впровадження адекватних організаційно-технічних заходів про­тидії і є однією з найважливіших складових комплексної систе­ми безпеки.

Очевидно, що перехід до нової, сучасної концепції безпе­ки, що передбачає застосування складної спеціальної техніки, вимагає перегляду тактичних аспектів у роботі різних служб го­телю.

Необхідно реалізувати такі організаційні заходи: розробити детальні інструкції дій у всіх можливих позаштатних ситуаціях і довести їх до кожного співробітника; скласти короткі, барвисті, високоінформативні й інтуїтивно зрозумілі інструкції з корис­тування апаратурою безпеки для гостей, у які повинні бути вне­сені короткі правила поведінки в екстремальній ситуації; регу­лярно проводити заняття з підвищенню кваліфікації персоналу служби безпеки, фізичної і бойової підготовки; провести навчан­ня всього персоналу готелю правилам користування апаратурою комплексу безпеки; організувати для персоналу періодичну (не менш одного разу в рік) перевірку знань в області безпеки, про­водити додаткове навчання в міру зміни кадрів і модернізації го­телю; організувати нечисленну, але професійну інженерну служ­бу (у рамках штату служби безпеки), в обов'язки якої ввійшло б проведення технічного обслуговування комплексу автоматизації готелю, проведення навчання і консультування співробітників інших служб готелю; інші заходи (розробляються індивідуально для кожного конкретного готелю).

Працівники служби безпеки готелю мають постійно ви­вчати досвід експлуатації готелів і роботи їх служб безпеки, дані статистики правопорушень, мати консультаційну взаємодію з фахівцями державних служб охорони порядку, пожежної без­пеки, силових відомств.

Сьогодні у розпорядження професіоналів готельної справи надані різноманітні засоби боротьби зі злочинами: системи елек­тронних карткових замків, сейфи, системи охоронної сигналізації та відеоспостереження тощо. Слід зазначити, що в сучасних умо­вах безпека готелю неможлива без системи технічних засобів без­пеки. Заходи безпеки, що розроблюються та впроваджуються в готелі, мають бути націлені на виконання таких завдань:

•  забезпечення охорони і безпеки постояльців та їхнього особистого майна під час перебування в готелі;

• захист майна готелю від ворожих дій (крадіжок, актів ван­далізму тощо);

• забезпечення захисту готелю (самого будинку і всього, що в ньому знаходиться) від терористичних актів (нападів, саботажу тощо);

• підтримування громадського порядку і забезпечення на­лежної поведінки у всіх громадських місцях готелю;

• забезпечення постояльцям спокою і конфіденційності під час їх перебування в готелі;

•  забезпечення можливості негайного й ефективного реа­гування у випадку будь-якої події, що вимагає втручання персоналу готелю або представників сторонніх відомств (наприклад, міліції, швидкої допомоги тощо);

•  гарантування належної поведінки, а також сумлінності і чесності всього персоналу готелю;

• гарантування можливості надання готелем спеціальних по­слуг із забезпечення підвищеної безпеки високопоставле­них осіб, до охорони яких висуваються особливі вимоги. Застосування цих заходів безпеки не лише убезпечить клієнта під час його перебування в готелі, але і відгородить співробітників від необгрунтованих звинувачень. А це, поряд з іншими аспектами, підвищить репутацію готелю і, як наслідок, збільшить його заповнюваність.

Першорядним у забезпеченні безпеки клієнта під час пе­ребування його в готелі є обмеження і контроль доступу в но­мер.

Вхідні двері всіх гостьових номерів мають обладнуватися до­водчиками дверей, що монтуються зсередини, внутрішніми до­датковими не ключовими запорами, однобічними ширококутовими вічками, що монтуються на висоті 1,5 м від підлоги.

Пожежні виходи на всіх поверхах мають обладнуватися до­водчиками і запірними пристроями, що забезпечують вільний вихід і вхід з використанням механічних ключів або карт-ключів.

Для забезпечення комфортного перебування клієнтів у го­телі варто використовувати малі сейфи в номерах і/або центра­лізоване сховище цінностей (депозитні скриньки).

Кожен готельний номер має обладнуватися міні-сейфом, що управляється (закривається і відкривається) персональним кодом клієнта. Розмір сейфа визначається типом номера, од­нак, варто надавати перевагу сейфам, що дозволяють зберігати в них переносний комп'ютер. Для надання уповноваженими особами допомоги клієнтам у відкриванні сейфів в екстрених випадках має бути передбачений майстер-пристрій, що управ­ляється спеціальним кодом, встановлюваним охороною готе­лю.

Дуже корисна наявність у сейфах енергонезалежної пам'я­ті подій, що знімає всі претензії і питання постояльців щодо несанкціонованого відкриття сейфів службовцями готелю.

Централізоване сховище цінностей клієнтів (депозитні скринь­ки), розташовується поблизу стійки реєстрації. Клієнти можуть орендувати скриньку (або сейфи) у такому сховищі для зберігання особливо важливих і коштовних великогабаритних речей, як, на­приклад, вогнепальна зброя, шуби, цінні папери тощо.

Кожен осередок сховища повинен відкриватися двома клю­чами: майстер-ключем, що зберігається в обслуговуючого пер­соналу й особистим ключем, переданим клієнтові. Централі­зоване сховище цінностей клієнтів обслуговує персонал служ­би прийому:

Приміщення сховища повинне:

• мати капітальні стіни;

•  мати двері з металу (або міцного дерева). Допускається встановлення звичайних дверей і внутрішніх ґрат;

• мати механізм для автоматичного замикання дверей, що не дозволяє помилково залишити двері відкритими;

•  мати контроль доступу (двері відкриваються за допомо­гою особистої кодованої картки і/або особистого коду) з можливістю передачі таємного сигналу небезпеки в тих випадках, коли двері відкриваються під примусом;

• мати систему охоронної сигналізації.

Вхід у сховище повинний проглядатися засобами відеоспостереження з записом зображення на відеомагнітофон.

Централізована система охоронної сигналізації в готелі є засобом забезпечення безпеки зон життєзабезпечення готелю, запобігання неконтрольованого проникнення усередину при­міщення й окремих кімнат.

Для забезпечення постійного моніторингу сигналів триво­ги приймально-контрольний прилад розташовується в місці цілодобової присутності персоналу (це може бути диспетчерсь­ка, приміщення охорони, прийомна стійка готелю або комута­тор).

Забезпеченням охоронними оповісниками на відкриття підлягають:

• всі аварійні виходи з готелю;

• усі зовнішні двері, що звичайно закриті;

• двері службових приміщень з обладнанням, що звичайно працює без обслуговуючого персоналу (дизельна, транс­форматорна, котельня, АТС тощо);

* двері ряду критичних приміщень готелю, захист яких має забезпечуватися в той час, коли вони активно не використовуються. Це комори спиртних напоїв, кімнат з електрон­ним обладнанням (телецентр, сервер і т.п.), кабінети ке­рівництва, бухгалтерія (каса).

Скрізь, де це можливо, магнітоконтактні оповісники відкриття мають бути потайними або врізаними.

У тих місцях, де потрібні особливі запобіжні заходи, через предмети, що там знаходяться, що представляють інтерес для зловмисників, необхідно встановити об'ємні оповісники руху. Для схованої передачі сигналу тривоги оповісники тривож­ної сигналізації встановлюються в таких місцях:

• стійка адміністратора;

• каса прийому грошей у зоні реєстрації;

• каса готелю;

• інші приміщення, де може накопичуватися готівка;

• офіс керівництва.

Система охоронної сигналізації повинна бути обладнана пристроями звукової і візуальної сигналізації (зумер, сирена, строб-сигналізатори), що повинні привернути увагу персоналу до сигналізації тривоги.

Необхідно передбачити централізовану систему відеоспостереження. Система повинна забезпечувати можливість спо­стереження в реальному масштабі часу і запис того, що відбу­вається для подальшого вивчення. У ліфтових холах і на сходо­вих клітках (на житлових поверхах) відеокамери варто розміщувати таким чином, щоб двері номерів не потрапляли в поле зору камер. Необхідно забезпечити запис усіх відеокамер на відеомагнітофон. Головні монітори спостереження, комута­ційне обладнання і записуючі пристрої слід встановлювати в приміщенні служби безпеки або чергового адміністратора.

Необхідно передбачити і робоче місце для перегляду і до­кументування відеоінформації. У сучасних готелях з великою кількістю співробітників доцільно обладнати спеціальний служ­бовий вхід, а також передбачити автоматизовану систему кон­тролю доступу й обліку робочого часу на службовому вході пер­соналу. Система повинна обмежувати прохід людей, що не ма­ють доступу, за допомогою турнікета або дверного замка, вести реєстрацію проходу співробітників у режимі реального часу, забезпечувати формування і роздрукування звітів, у тому числі і про кількість відпрацьованого часу співробітниками за день, місяць.

Як пропуски для системи контролю доступу й обліку робо­чого часу можна використовувати картки з нанесенням на них текстової, графічної і фотоінформації для використання як по­свідчення.

Вищеописані положення можуть використовуватися як базові для побудови системи безпеки готелю. Проте, у кожно­му конкретному випадку вибір систем і засобів є строго індиві­дуальним.

Комплекс технічних засобів безпеки

Пріоритетними напрямками забезпечення безпеки сучас­ного готелю технічними засобами є:

• контроль доступу в готель;

• комплекс заходів для протипожежного захисту;

• охоронна сигналізація і відеоспостереження. Встановлюваний комплекс засобів і систем захисту має бути адекватним можливій загрозі, тобто засоби системи мають бути розумно достатні. Неможливо, та й недоцільно, виключити будь-яку можливість нанесення збитку насамперед з економі­чних міркувань. Засоби забезпечення безпеки досить дорогі, тому їхній вибір має визначатися дійсно розумним аналізом можливих ризиків і збитку. Крім того, використовувана апара­тура не повинна створювати додаткових перешкод і великих ускладнень для нормального функціонування готелю як для обслуговуючого персоналу, так і для гостей. Зайва таємничість, жорсткий режим, постійна демонстрація збройної охорони і підозрілості може відлякати частину клієнтів і позбавити готель іміджу «відкритого будинку».

Система повинна бути збалансованою, тобто засоби захи­сту повинні розподілятися по можливості рівномірно у відпо­відності зі значимістю зон, що захищаються.

Усі застосовувані заходи і засоби не повинні створювати додаткової небезпеки здоров'ю і життю гостей та співробітників готелю. Це стосується в першу чергу забезпечення екстреної евакуації в надзвичайній ситуації.

Далі розглянемо основні підсистеми комплексу технічних засобів безпеки і засоби їхньої інтеграції в єдину систему без­пеки готелю.

Система пожежної безпеки

Система пожежної безпеки має забезпечити виконання та­ких завдань:

• ефективне і своєчасне виявлення загоряння з точною вка­зівкою місця;

• автоматичне оповіщення служби безпеки, усіх співробіт­ників і гостей готелю (а, можливо, і служби міської пожеж­ної охорони) про загоряння;

•  вжиття заходів щодо гасіння пожежі, запобігання поши­ренню вогню і диму, димовидалення;

• організація евакуації людей з будинку, що горить, вклю­чаючи розблокування всіх дверей і ліфтів, включення світлозвукових покажчиків, блокування ліфтів.

Система пожежної сигналізації

Призначення: ефективне і своєчасне виявлення загоряння з точним визначенням місця, оповіщення співробітників служ­би безпеки, міської служби пожежної охорони, ініціювання (по­дача сигналу на включення відключення) інших систем, доку­ментування інформації.

Побудова: для виявлення факту загоряння використову­ються різні типи пожежних датчиків (оповісників):

• димові (оптичні, іонізаційні, радіоізотопні, лінійні тощо). Використовуються в найбільш важливих, пожежонебезпечних зонах, а при можливості у всіх приміщеннях;

• теплові (магнітні, із застосуванням легкоплавких матері­алів, термометричні тощо). Використовуються в менш відповідальних зонах і як допоміжні;

• ручні сигналізатори пожежі. Розташовуються, як правило, поблизу запасних пожежних виходів, у місцях паління тощо;

• комбіновані тепло-димові датчики.

Усі датчики можуть бути адресними (точне визначення місця загоряння) або безадресними (визначення місця з точні­стю до номера, або, як правило, кількох приміщень або цілого поверху).

Інформація від датчиків збирається центральною станцією пожежної сигналізації, що виконує функції контролю стану і працездатності датчиків, виконавчих пристроїв, пристроїв опо­віщення, передачі інформації, ініціювання і документування інформації.

Функції центральної станції можуть виконувати:

•  спеціалізований пожежний приймально-контрольний прилад або багатофункціональний приймально-конт­рольний прилад системи пожежної, охоронної та тривож­но-викличної сигналізації (при автономній або напівавто-номній організації системи безпеки);

• модулі (концентрування інформації, відображення, інтер­фейсу тощо) інтегрованої системи безпеки.

Система візуально-звукового оповіщення

Призначення: екстрене оповіщення гостей і співробітників готелю про виникнення пожежі або іншої екстремальної ситу­ації, указания шляхів якнайшвидшої безпечної евакуації, по­дання іншої екстреної інформації.

Побудова: для оповіщення використовуються спеціалізо­вані гучномовці, світлові табло з фіксованими написами («По­жежа», «Вихід» тощо), піктограмами або світлодіодне табло. Сигнал на включення засобів оповіщення подається або авто­матично центральною станцією пожежної сигналізації, або опе­ратором системи безпеки. Так само передана через гучномовці аудіоінформація може або вимовлятися через мікрофон опера­тором, або бути попередньо записана на магнітофон або в пам'я­ті комп'ютера і передаватися автоматично.

Відзначимо, що сучасні потужні інтегровані системи по­жежної безпеки включають розвинуті інтелектуальні системи оповіщення, що формують звукові і візуальні повідомлення за­лежно від конкретної ситуації (конкретного місця загоряння, розмірів території, охопленої вогнем, часу, що пройшов з мо­менту загоряння тощо), що забезпечує найбільшу ефективність евакуації і безпеку.

Система пожежогасіння.

Призначення: автоматичне гасіння загоряння, запобіган­ня поширенню пожежі.

Побудова: можливі такі варіанти: 1) за принципом пожежогасіння:

• спринклерне пожежогасіння (найдешевший варіант за умови повної реконструкції готелю);

• аерозольне або порошкове пожежогасіння;

• газове пожежогасіння (висока ефективність, не наносить шкоди інтер'єру);

2) за принципом організації системи:

• автономні пожежогасячі модулі з вбудованими пожежни­ми датчиками;

• команда на включення пожежогасячого модуля подається центральною пожежною станцією або інтегрованою си­стемою безпеки.

В іншому випадку за рахунок використання інтелектуаль­них можливостей системи зменшується ймовірність помилко­вої тривоги, можлива реалізація превентивного включення мо­дулів, розташованих у сусідніх приміщеннях.

Управління системою вентиляції і димовидалення

Призначення: Запобігання поширенню диму і вогню по ліфтових і вентиляційних шахтах і трубах, видалення диму з приміщень.

Побудова: включаються підсистеми:

• димовидалення (центральна станція пожежної сигналізації формує сигнали, що запускають відповідні електродвигу­ни вентиляційної системи);

• запобігання поширенню диму (центральна станція пожеж­ної сигналізації формує сигнали, що управляють привода­ми засувок вентиляційної системи, запускає електродви­гуни турбін, що створюють підвищений тиск у ліфтових шахтах).

Відзначимо, що найбільш складні інтегровані комплекси (такі, як наприклад, система фірми Honeywell) цілком вклю­чає до свого складу системи вентиляції (електродвигуни, вен­тиляційні турбіни, засувки тощо), що підвищує ефективність протипожежного захисту.

Система розблокування виходів

Призначення: при виявленні системою пожежної сигналі­зації загоряння суворо необхідним є автоматичне розблокуван­ня всіх дверей, в тому числі готельних номерів, пожежних і інших виходів для забезпечення безперешкодної евакуації з го­телю. Також необхідним, з погляду пожежної безпеки, є вимо­га автоматичного спуску ліфтів донизу і повне їхнє блокування при виникненні пожежі.

Побудова: центральна станція пожежної сигналізації фор­мує сигнали, що передаються головному контролеру (локаль­ним контролерам) системи управління доступом, що забезпе­чує розблокування дверей. При цьому система розблокуван­ня повинна бути інтелектуальною, тобто, наприклад, при локальному загорянні окремої комори госпінвентарю на ос­танньому поверсі немає потреби розблоковувати всі двері бу­динку, і, навпаки, при загорянні подібної комори, прилягаю­чої до центральної пультової, реальною стає загроза виходу з ладу всієї системи в цілому, оскільки подальший розвиток подій найчастіше непередбачуваний, але розраховувати треба на гірше, може бути необхідне моментальне розблокування всіх дверей.

Сигнали також передаються контролерам, що управляють ліфтами (у багатьох системах доступу передбачені контролери ліфтів) для їхнього спуску і блокування.

Система охоронної сигналізації

Призначення: ефективне і своєчасне виявлення факту не­санкціонованого проникнення в охоронювані приміщення (майданчики, зони) з точним визначенням місця, оповіщення співробітників служби безпеки, міліції (позавідомчої охорони), документування інформації.

Захистові за допомогою засобів охоронної сигналізації підлягають:

• зовнішній периметр готельного комплексу;

• паркування автотранспорту;

• зовнішній периметр готелю;

• відповідальні службові приміщення, такі як каса, камера тимчасового зберігання коштовностей, комори, кабінети адміністрації готелю, різного роду апаратні і пультові;

• готельні номери;

• інші площадки, зони, приміщення.

З огляду на велику кількість точок охорони, складний і не­передбачуваний режим функціонування об'єкту, необхідність дотримання принципу максимізації показника ефективність/ вартість і наявність могутніх систем обмеження доступу і теле­візійного спостереження, достатнім може вважатися принцип мінімального оснащення готельних номерів сигналізаційними засобами. З тих же причин необхідна реалізація децентралізованого принципу охорони, тобто встановлення і зняття з охо­рони, яку здійснює сам клієнт.

Природно, це не стосується деяких інших приміщень підви­щеної важливості, таких, як сейфова, каса, комори тощо. При оснащенні цих приміщень необхідно дотримуватися принци­пу багаторубіжності, тобто застосування декількох концентрич­них кілець сигналізації, що оточують охоронюваний об'єкт.

Система тривожно-викличної сигналізації

Призначення: терміновий виклик (оповіщення про виник­нення тривожної ситуації) служби безпеки. На додаток до цьо­го завдання система тривожно-викличної сигналізації може та­кож використовуватися для подання різних сигналів клієнтом готелю покоївкам, технікам тощо.

Система управління доступом

Призначення: забезпечення безперешкодного санкціоно­ваного доступу в приміщення і блокування несанкціонованого доступу, організація режиму доступу (за тимчасовим розкладом, за ієрархією, залежно від сплачених клієнтом послуг тощо), облік робочого часу співробітників, документування інфор­мації.

Більш перспективною (хоча і більш дорогою) на сьо­годнішній день є ідея створення мережної (on-line) системи з централізованим контролем. Така система дозволить опера­тору служби безпеки (а також менеджеру готелю, представни­кам інших служб) постійно тримати під контролем ситуацію на об'єкті, знати, які приміщення відкриті, закриті, дозволя­ти або забороняти доступ тощо, можна навіть дозволити або заборонити певним особам зупиняти ліфт на тому чи іншому поверсі.

Коротко опишемо склад і принцип побудови мережної си­стеми.

Індивідуальні пластикові картки, що використовуються як «електронний ключ», забезпечуючи доступ у приміщення за певним алгоритмом, існують таких типів:

• перфоровані (найдешевші, перезапис неможливий);

• магнітні (найбільш розповсюджені, дешеві);

• штрих кодові (надійні, дешеві, без перезапису);

•  viegand (індуктивні) (перезапис неможливий, середньої вартості);

• proximiti (з дистанційним зчитуванням, відносно дорогі);

•  smart (з вбудованим чипом) (найбільша кількість функцій, практично неможливо підробити, найдорожчі);

Зчитувачі пластиковых карток призначаються для зчиту­вання з них інформації.

Кодонабірні пристрої призначені для набору індивідуально­го коду; іноді поєднуються зі зчитувачем карт, у цьому випадку код служить для підтвердження факту санкціонованого вико­ристання картки.

Контролери зчитувальних пристроїв призначені для оброб­ки інформації, що надходить від зчитувачів і кодонабірних при­строїв і передають її на центральну станцію (головний контро­лер), дозволяють або забороняють доступ відповідно до закла­деного алгоритму, управляють замками.

Центральна станція системи управління доступом являє собою, як правило, персональний комп'ютер, сервер, іноді го­ловний контролер або і те, і інше. В інтегрованих комплексах безпеки відповідні модулі або безпосередньо сервер комплексу використовуються для контролю, обробки, відображення і до­кументування інформації, що надходить, управління режимом доступу, програмування локальних контролерів, організації взаємодії з іншими системами комплексу безпеки, прийому та передачі інформації.

Крім того, до мережної системи включаються:

•  обладнання для виготовлення карт, записування інфор­мації;

•  замкові дверні пристрої (електромеханічні й електро­магнітні замки, електрозасувки, дверні доводчики тощо).

•  інші пристрої, що включають тамбури, шлюзи, прохідні кабіни, детектори металів (для умов готелю ці пристрої можуть застосовуватися з великими обмеженнями).

З погляду економії коштів як індивідуальні картки найдо­цільніше використовувати звичайні пластикові картки з магніт­ним кодуванням. Для клієнтів класу VIP можуть бути рекомен­довані proximiti-картки (зчитуються дистанційно, навіть якщо знаходяться всередині гаманця в нагрудній кишені). Картка видається клієнтові при реєстрації. Система будується таким чином, що доступ клієнту до номера дозволяється рівно на оп­лачений термін перебування в готелі. Крім того, можливий

 

дозвіл або заборона доступу до тих, або інших приміщень (зон, поверхів) залежно від сплаченого комплексу послуг, класу тощо. Відвідувачам, які не є клієнтами готелю, можуть також видава­тися індивідуальні карти, що дозволяють, наприклад, лише до­ступ на певний поверх протягом певного часу.

Відзначимо, що можливі найрізноманітніші настройки си­стеми на певну реакцію у випадку спроби несанкціонованого проходу. Наприклад, якщо зафіксовано спробу скористатися гостьовою карткою в рамках дозволеного маршруту, але поза заданим часом, система може або просто заборонити прохід, або дозволити його, негайно сповістивши службу безпеки.

Обслуговуючий персонал готелю, співробітники служби безпеки можуть мати персональні картки, що дозволяють дос­туп до певних або до всіх номерів. При кожному факту входу до номера центральна станція фіксує, хто і коли ввійшов.

Зазвичай, для більшої ефективності системи контролю до­ступу на особливо важливих об'єктах застосовуються шлюзові або тамбурні прохідні кабіни, що практично виключають будь-яку можливість несанкціонованого проходу і блокують поруш­ника в замкнутому просторі кабіни. Однак застосування по­дібних пристроїв у готелях навряд чи доцільне, оскільки ство­рює масу незручностей для клієнтів та їх гостей. Хоча для окремих приміщень (каса, сховище цінностей) воно може бути рекомендоване. Аналогічно, може бути рекомендоване локаль­не застосування пристроїв виявлення металів (зброї), вибухо­вих речовин. Наприклад, стаціонарні детектори аркового типу можуть бути встановлені на вході в зони або окремі номери ка­тегорії люкс, а вже користуватися ними чи ні, вирішує госпо­дар номера або його особиста охорона. Крім того, рекомендуєть­ся оснастити службу безпеки переносними детекторами зброї й вибухівки.

Система телевізійного спостереження

Призначення: забезпечення візуального контролю за обста­новкою на об'єкті, аналіз позаштатних ситуацій, верифікація (перевірка істинності) сигналів тривоги, що надходять, допо­мога в прийнятті оперативних рішень, протоколювання візу­альної інформації.

Відзначимо, що у всіх сучасних концепціях безпеки за­гальновизнаним вважається висока ефективність застосування систем телевізійного спостереження. Саме тому практично всі комплекси технічних засобів безпеки великих готелів, що вста­новлюються в останні роки за кордоном, оснащуються потуж­ними системами телевізійного спостереження. Такі системи включають, як правило, від декількох десятків до сотень теле­візійних камер, кілька постів спостереження, оснащених моні­торами і винесеними пультами управління.

Узагалі, при виборі типу установки потрібно враховувати таку обставину: відкрито встановлена камера, з одного боку, «відлякує» потенційного злочинця, з іншого боку, створює пев­ний моральний дискомфорт для клієнтів.

Відеоінформація від камер надходить до центральної пуль­тової, де за допомогою різних відеокомутаційних пристроїв здійснюється обробка відеосигналів (накладення дати, часу, імені або номера камери, поєднання зображень тощо), виведен­ня відеоінформації на монітори, запис на реєструючі пристрої, розподіл інформації між постами (пультовими), взаємодія з іншими системами комплексу безпеки.

Система захисту інформації.

Захистові підлягає така інформація:

• про клієнтів категорії VIP;

• про факт прибуття і вибуття, час проживання, розпорядок дня, відвідувачів і телефонних абонентів клієнта;

• про зміст переговорів, що ведуться клієнтом (у номері або в спеціально відведених кімнатах);

• інформація, що обробляється із застосуванням клієнтської або готельної оргтехніки (персональний комп'ютер, дру­карська машинка, електронна записна книжка тощо);

• інформація, обговорювана або оброблювана із застосуван­ням технічних засобів під час нарад у спеціально виділе­них приміщеннях;

• комерційна таємниця.

Комерційну таємницю про діяльність готелю можуть скла­дати відомості про окремі фінансові показники, про систему ділових зв'язків, відомості по клієнтах, дані щодо кадрів, відо­мості щодо організації охорони і протипожежної безпеки.

Захист відомостей здійснюється за допомогою певних організаційно-технічних заходів. До організаційних заходів вар­то віднести обмеження доступу до відомостей, що захищаються, і введення адміністративної і правової відповідальності за їх розголошення. Технічні заходи мають на меті виключити витік відомостей, що захищаються, по технічних каналах за рахунок прослуховування по акустичних і віброакустичних каналах, побічних електромагнітних випромінювань і наведень техніч­них засобів зв'язку, електроживлення, радіотелевізійної прийомної апаратури, електропобутових приладів, оргтехніки тощо; оптичним каналом; за рахунок засобів несанкціонованого зчитування інформації (закладок).

Протиаварійний контроль систем життєзабезпечення бу­динку (газ, вода, електрика)

Призначення: контроль і блокування на випадок аварії (по­жежі, стихійного лиха, загрози теракту) систем життєзабезпе­чення готелю.

Система оперативного зв'язку

Призначення: забезпечення оперативного зв'язку між пуль­товими і постами служби безпеки, окремими співробітниками служби безпеки й інших служб.

Побудова: усі пультові, пости охорони і спостереження ос­нащуються багатоканальними переговорними пристроями (ба­жано з трубками телефонного типу з розумінь конфіденцій­ності) , співробітники служби безпеки, інженерних служб забез­печуються портативними радіостанціями для забезпечення оперативного зв'язку.

Технічна міцність будинку готелю

Призначення: створення фізичних бар'єрів, що перешкод­жають несанкціонованому проникненню до готелю, шляхом руйнування (злому) його інженерних конструкцій.

Побудова: це завдання максимально може бути вирішене лише при будівництві нового будинку або при генеральній ре­конструкції, що допускає перепланування. В інших випадках можуть бути рекомендовані такі заходи підвищення технічної міцності будинку:

• встановлення металевих ґрат на вікнах першого і цоколь­ного поверхів, обклеювання шибок зазначених вікон, а та­кож вікон готельних номерів (усіх або лише категорії люкс) захисною плівкою;

•  встановлення металевих дверей на входах до найбільш відповідальних приміщень і блоків приміщень;

• оснащення найбільш важливих дверей високоякісними замковими пристроями, встановлення турнікетів, прохідних кабін, шлюзів.

Створення комплексної інтегрованої системи безпеки до­зволяє не лише значно підвищити ступінь забезпечення безпе­ки будинку і його мешканців, але і значно підвищити якість обслуговування клієнтів, полегшити роботу обслуговуючого персоналу. Наприклад, всі готельні номери можна оснастити спеціалізованими пультами, пов'язаними з загальним комплек­сом автоматизації будинку, що забезпечують управління освіт­ленням, радіоприймачами, телевізорами, викликом покоївки, технікою, передачу тривожного сигналу до служби безпеки, прохання про медичну допомогу тощо. Виносне табло такого пульту може висвітлювати напис типу «Прохання не турбувати» або «Приберіть, будь ласка, мій номер». Як такий пульт, що має, однак, менший набір функцій, може бути використано, наприк­лад, кодонабірний пристрій системи управління доступом.

Крім того, менеджер готелю, покоївки, техніки завжди змо­жуть мати повну інформацію про життєдіяльність будинку: вільний або зайнятий той чи інший номер, в якому стані знахо­диться система життєзабезпечення тощо, що значно полегшить їхню роботу.

Повна комп'ютеризація допоможе автоматизувати багато процесів обліку.

Можливі інші варіанти застосування систем комплексу тех­нічних засобів безпеки з метою підвищення якості готельного обслуговування, полегшення праці співробітників готелю.

Отже, переваги побудови інтегрованого комплексу техніч­них засобів безпеки безперечні: повний взаємозв'язок усіх си­стем забезпечує високий ступінь автоматизації багатьох про­цесів управління готелем, полегшує і прискорює процес прий­няття рішень оператором служби безпеки в екстремальній ситуації, надаючи оператору повну інформацію від усіх систем, автоматизуючи деякі дії; за рахунок передачі інформації іншим службам готелю полегшується робота покоївок, техніків, адмі­ністраторів тощо; підвищується рівень готельного обслугову­вання, гості почувають себе більш комфортно і спокійно.

Існує два шляхи побудови інтегрованого комплексу. Пер­ший — звертання до могутньої спеціалізованої фірми, що має все необхідне для проведення такої роботи і досить солідний стаж роботи в цій області. Це гарантує повну взаємну сумісність усіх систем, функціональну закінченість, надійність. Однак у цьому випадку фірма-інсталятор схильна нав'язувати замовни­кові свої правила і пристрасті, а в ряді випадків і завищувати вартість проведення робіт.

Другий — вибір оптимального набору технічних засобів від різних виробників за допомогою фірми консультанта та інте­грація підсистем за допомогою комп'ютерних засобів. У цьому випадку вдається краще врахувати специфіку готелю, врахува­ти вже наявне обладнання, заощадити значні кошти. Однак цей шлях вимагає більшої уваги керівництва готелю, уважного роз­глядання і вирішення питань взаємної сумісності підсистем, розробки матзабезпечення тощо.

У будь-якому разі перед прийняттям рішення рекомен­дується провести конкурс — тендер декількох фірм-інсталяторів з розглядом пропонованих ними техніко-економічних обгрун­тувань.

Уразі, коли готель уже має досить сучасні підсистеми без­пеки, що добре себе зарекомендували, наприклад телевізійно­го спостереження або пожежогасіння та їх демонтаж з метою заміни недоцільний, припустима часткова інтеграція старого і нового обладнання з метою модернізації комплексу шляхом зміни його конфігурації і додання йому нових функціональних можливостей. Взагалі, говорячи про принципи організації ком­плексу, необхідно враховувати характерні риси і конкретні умо­ви функціонування об'єкта, а також, наявні фінансові можли­вості.

Пожежна безпека, охорона праці і техніка безпеки в готелях

Організація заходів для забезпечення пожежної безпеки в го­телях

Найбільш серйозною небезпекою для життя і здоров'я гос­тей і персоналу готелю, збереження їхнього майна, а також май­на і будинку готелю є пожежі. Тому в готельних господарствах важливе значення має забезпечення захисту будинків, при­міщень і людей від пожежі.

Найчастішими причинами виникнення пожеж у готелях є необережне поводження з вогнем, несправність електромереж і електрообладнання, порушення технологічного процесу і пра­вил експлуатації, недотримання заходів пожежної безпеки при ремонтних й інших видах робіт.

Процес створення системи протипожежної безпеки в го­телях складається з таких етапів:

1) проведення організаційних заходів щодо створення по­жежної охорони в готелі;

2) проведення протипожежної підготовки працівників;

3) проведення протипожежної профілактики.

Проведення організаційних заходів щодо створення по­жежної охорони в готелі передбачає таку послідовність дій. Ди­ректор готелю, який відповідно до діючого законодавства несе відповідальність за забезпечення пожежної безпеки, наказом призначає відповідального за організацію заходів із забезпе­чення протипожежної безпеки готелю. Призначаються також відповідальні за пожежну безпеку в кожнім підрозділі готелю. Таблички із зазначенням осіб, відповідальних за пожежну без­пеку, вивішуються на видних місцях. Розробляються прави­ла, положення пожежної безпеки для кожного підрозділу й інструкції із заходів протипожежної безпеки на кожному ро­бочому місці. Створюються пожежні бойові розрахунки з числа чергових адміністраторів, чергових менеджерів, працівників служби безпеки готелю й іншого чергового персоналу, що здійснюють цілодобовий контроль за пожежною безпекою. Розробляється система оповіщення у випадку виникнення по­жежі. Розписуються основні обов'язки кожного члена пожеж­ного бойового розрахунку під час пожежі. Після сигналу по­жежної тривоги по системі оповіщення всі особи, призначені наказом директора відповідальними за пожежну безпеку, по­винні прибути до готелю, з'ясувати причину тривоги, почати евакуацію людей, а також вжити всіх необхідних заходів для гасіння і запобігання поширення вогню до прибуття пожеж­них.

Проведення протипожежної підготовки працівників. Проти­пожежна підготовка складається з протипожежного інструкта­жу (вступного, первинного і повторного) і занять за програмою пожежно-технічного мінімуму.

Вступний і первинний інструктажі з пожежної безпеки про­водяться при прийомі на роботу.

Первинний і повторний інструктажі проводить на робочо­му місці особа, відповідальна за пожежну безпеку в цьому підрозділі.

Заняття з пожежно-технічного мінімуму проводяться за спеціально затвердженою директором готелю програмою з пра­цівниками інженерно-технічної служби і з матеріально-відпо­відальними особами. Після закінчення навчання проводиться залік, результати якого заносяться у відомість.

Для забезпечення суворого протипожежного режиму в го­телях розробляються спеціальні пам'ятки, у яких викладають і основні рекомендації з заходів пожежної безпеки і правила по­ведінки при пожежі. Ці пам'ятки знаходяться в кожному но­мері в папці з рекламними матеріалами. Не завжди гість загля­дає в цю папку, тому в деяких готелях високого класу для оз­найомлення з правилами використовують готельний відеоканал.

Проведення протипожежної профілактики. Протипожежна профілактика — це комплекс організаційних і технічних заходів з попередження, локалізації та ліквідації пожеж, а також із за­безпечення безпечної евакуації людей і матеріальних ціннос­тей на випадок пожежі.

Протипожежна профілактика полягає у профілактиці по­жеж на етапі проектування і будівництва, застосуванні системи автоматичної пожежної сигналізації, використанні засобів і систем пожежогасіння, застосуванні системи оповіщення про пожежу, відпрацьовуванні системи дій у випадку пожежі й ева­куації людей.

Профілактика пожеж на етапі проектування і будівництва. Профілактика пожеж у готелі починається ще на етапі проек­тування і будівництва будинку готелю (СНІП 2.08.02, ВСН 62. СНІП 2.07.01). Правилами пожежної безпеки для готелю перед­бачається спеціальне планування будинку, створення протипо­жежних перешкод, відсіків, ізольованих негорючими конструк­ціями. За допомогою протипожежних стін, перекриттів, дверей можна в межах одного будинку або споруди ізолювати пожежонебезпечні приміщення і не допустити поширення вогню у випадку його виникнення.

Засоби і системи пожежогасіння.

1. Установка автоматичного газового пожежогасіння. Пристрої газового пожежогасіння встановлюються в приміщеннях трансформаторної підстанції й головного розподільного щита, атакожу при­міщенні зберігання дизельного палива. Пристрої спрацьовують від димових і теплових датчиків, розташованих у цих приміщеннях. При цьому сигнал про пожежу надходить на пульт ЦДП.

2. Установка автоматичного водяного пожежогасіння. Ус­тановка автоматичного водяного пожежогасіння — це ціла ме­режа труб, заповнених водою під тиском, розташованих у всіх коридорах і приміщеннях готелю. На трубах знаходяться сприн­клерні голівки-розпилювачі. Основним робочим елементом є легкоплавкий замок у цій голівці, що при температурі 50 °С пла­виться, і вода через розподільник покриває певну площу пала­ючого приміщення.

3. Внутрішній протипожежний водопровід. На вертикаль­них трубопроводах по всіх поверхах повинні бути змонтовані внутрішні пожежні крани (патрубок з вентилем), до яких при­єднані пожежні рукави з патрубками. Пожежний рукав повин­ний бути змотаний, покладений з патрубком до чохла, що розта­шований у спеціальній ніші, і закритий дверцятами з умовним зображенням. Довжина кожного рукава — 20 м. Місця їхнього розташування в готелі повинні бути зазначені на поетажних планах евакуації.

4. Водяні завіси. Для захисту від поширення полум'я при розвиненій пожежі на всіх поверхах готелю можуть бути перед­бачені водяні завіси. Пуск води здійснюється вручну.

Система оповіщення про пожежу і управління евакуацією. Система оповіщення гостей про пожежу і управління евакуа­цією є складовою частиною системи протипожежного захисту готелю. У готелях високого класу система оповіщення гостей про пожежу знаходиться на ЦДП. Після того, як бойовий  роз­рахунок з'ясував, що причиною спрацювання пожежної сигна­лізації дійсно стала пожежа, включається система оповіщення про пожежу.

При цьому автоматично включаються дзвінки і зумери три­воги, а також усі гостьові телевізори (або переключаються на готельний канал, якщо вони вже були включені). Це дозволяє більш конкретно, з урахуванням сформованої обстановки, донести інформацію до гостей і запобігти паніці. На екранах те­левізорів висвітлюється текст національною, англійською, німецькою, французькою мовами. Крім тексту, на екрані теле­візорів у номерах висвітлюється план евакуації кожного повер­ху. Передати необхідну інформацію можна також через гучно­мовці в номерах.

Евакуацію можна починати з поверху, на якому виникла пожежа, з розташованих вище поверхів або з готелю в цілому (залежно від обстановки, що склалася в зоні горіння), викори­стовуючи подачу дзвінків і зумерів тривоги. Тому перед прий­няттям рішення про евакуацію гостей і персоналу необхідно знати обстановку в зоні пожежі.

Рішення про включення системи оповіщення людей про пожежу й евакуацію приймає черговий менеджер (начальник зміни пожежного бойового розрахунку) або черговий по готе­лю.

Евакуація гостей здійснюється відповідно до наявних у всіх номерах планів евакуації, а персоналу готелю — відповідно до спеціальних пам'яток, що наявні у всіх відділах, службах і підрозділах.

Евакуаційне освітлення і світлові покажчики напрямку ева­куації мають бути включені постійно, цілодобово.

Дії чергового персоналу при евакуації людей.

Керівник гасіння пожежі, залежно від сформованої ситу­ації, при пожежі приймає рішення почати евакуацію людей шляхом включення системи оповіщення і управління евакуа­цією (слід зазначити, що рішення про евакуацію приймається без страху бути підданим будь-якій критиці або стягненню, навіть якщо згодом виявиться, що необхідності в евакуації не було). Евакуація гостей здійснюється відповідно до наявних планів евакуації, що повинні відпрацьовуватися з усіма задія-ними для евакуації працівниками готелю не рідше одного разу за півроку. Співробітники готелю, що прибули в розпоряджен­ня керівника гасіння пожежі, можуть залучатися (якщо їм не загрожує небезпека) до евакуації гостей і персоналу готелю, перевірки гостьових поверхів, офісів і підвальних приміщень з метою показу тому персоналу, який ще не евакуювався, і гос­тям найкоротших шляхів до виходів; порятунку найбільш цінних документів, коштів тощо. Співробітники служби безпеки перекривають усі входи в готель, відкривають виходи, що ви­користовуються для евакуації, контролюють їх, зупиняють спроби мародерства. Для евакуації співробітників готелю ви­користовуються спеціальні пам'ятки, розроблені для кожного відділу, служби. Керівник гасіння пожежі призначає відпові­дальних осіб з переклички гостей і персоналу на евакуаційно­му пункті, дає їм списки гостей і персоналу і відправляє на ева­куаційний пункт. Заходи з евакуації великої кількості людей і припинення паніки координуються старшим начальником по­жежних підрозділів. Травмовані особи евакуюються в першу чергу. Щоб уникнути паніки, евакуація повинна проводитися спокійно і зосереджено. В окремих випадках використовують­ся засоби індивідуального захисту.

Охорона праці і техніка безпеки в готелях

Сучасний готель оснащений великою кількістю різного обладнання і майна. У ньому працює значна кількість обслуго­вуючого персоналу, відбувається постійна зміна проживаючих. Саме тому питанням охорони праці і техніки безпеки в готелях приділяється велика увага.

У готелях повинні проводиться заходи щодо профілактики травматизму, створення нормальних санітарно-гігієнічних умов, електробезпеки, навчання персоналу.

Загальне керівництво роботою з охорони й безпеки праці в готелі здійснює директор (роботодавець). Він зобов'язаний за­безпечити виконання вимог законів про працю, правил і норм з охорони праці, державних стандартів, а також виконання зо­бов'язань, передбачених колективним договором (контрактом).

Директор готелю наказом призначає відповідального за безпеку праці, формує склад служби охорони праці, призначає відповідальних за стан охорони праці в кожному підрозділі і відповідальних за навчання персоналу готелю і перевірку знань з охорони праці.

На основі положень, правил і типових інструкцій у кожно­му готелі розробляється своє положення про організацію робо­ти з охорони праці і виробничої санітарії. Крім того, для кож­ної категорії працівників розробляються інструкції.

Працівник готелю зобов'язаний дотримуватися норм, пра­вил, інструкцій з охорони праці, вміти правильно застосовувати колективні й індивідуальні засоби захисту, негайно повідом­ляти своєму безпосередньому керівникові про будь-який не­щасний випадок, а також про ситуації, що створюють загрозу життю і здоров'ю людей.

Працівники готелю допускаються до роботи лише після про­ходження інструктажу з техніки безпеки. Видами інструктажу є вступний, первинний, повторний, позаплановий, поточний.

Профілактика виробничого травматизму. Причини травма­тизму можуть бути організаційними і технічними.

До організаційних відносяться: недостатній нагляд за до­триманням правил техніки безпеки, відсутність необхідної тех­нічної кваліфікації в персоналу, робота без запобіжних засобів, неправильне розташування людей на робочому місці, недо­статній інструктаж, погане освітлення, низька або висока тем­пература, слабка вентиляція тощо.

До технічних причин травматизму відносяться: не­справність або недосконалість технологічного обладнання, інструментів, пристроїв і засобів техніки безпеки, незручність або захаращеність робочого місця.

Причиною травми може стати також хворобливий стан пра­цюючого, непідготовленість до даної роботи і неуважне відно­шення до неї, стомлення і стан сп'яніння.

Розслідування й облік нещасних випадків відбувається відповідно до «Положення про порядок розслідування й обліку нещасних випадків на виробництві». Це положення встанов­лює єдиний порядок розслідування й обліку нещасних випадків на виробництві, обов'язковий для готелів будь-яких форм влас­ності.

За результатами розслідування складається висновок, що є обов'язковим для роботодавця і може бути оскаржений в орга­нах державної інспекції праці або в суді.

Виробнича санітарія і гігієна. Гігієна праці розглядає питан­ня, пов'язані з умовами роботи і їхнім впливом на людський організм; розробляє гігієнічні і лікувально-профілактичні захо­ди, спрямовані на поліпшення і збереження здоров'я праців­ників, підвищення працездатності і продуктивності праці. Існу­ють декілька гігієнічних критеріїв оцінки умов праці:

• забруднення повітря;

• температура, вологість і швидкість руху повітря;

• рівень шуму;

• освітленість;

• санітарний стан;

• особиста гігієна співробітників.

Забруднення повітря. Усі приміщення готелю, де працює персонал, повинні бути просторими, мати досить високі стелі, бути оснащеними природною або примусовою вентиляцією, що забезпечує нормальну циркуляцію повітря і виключає проник­нення сторонніх запахів.

Температура, вологість і швидкість руху повітря. Ці пара­метри мають сильний вплив на стан людини, її працездатність і регулюються за допомогою системи опалення. Температура по­вітря в приміщеннях повинна бути не нижче 18 °С, вологість повітря в теплий період року 30-60%, у холодний — не більш 70%, швидкість руху повітря в холодний період — до 0,3 м/с, у теплий — до 0,5 м/с.

Рівень шуму. У готелях повинні дотримуватися протишумні правила, до яких належать такі. Підлоги в коридорах, холах і вітальнях мають покриватися звукопоглинаючими килимами або покриттями, що їх замінюють. Телевізори мають встанов­люватися лише в номерах або спеціальних приміщеннях, а те­лефон загального користування — віддалік від житлових кімнат у спеціальних кабінах або під акустичним ковпаком. Для змен­шення шуму в житлових і громадських приміщеннях викорис­товують спеціальні звукоізолюючі вікна і двері, звукоізолюючу обробку стін.

Освітленість. При поганій освітленості з'являються зоро­ва втома, загальна млявість, погіршення зору, знижується про­дуктивність праці. У приміщеннях повинне бути природне (не менш одного вікна) і штучне освітлення, що забезпечує освіт­леність цілодобово при лампах розжарювання — 100 лк (у лю­менах), при люмінесцентних лампах — 200 лк, у коридорах -природне або штучне освітлення. Кожне робоче місце повин­не бути досить освітлене, але освітлення при цьому не повинне справляти сліпучої дії. Штучне освітлення може бути загальним, місцевим і комбінованим. Застосування лише місцевого освіт­лення на робочих місцях не допускається. Існує також аварій­не освітлення на випадок евакуації.

Санітарний стан. У готелі повинні дотримуватися санітар­но-гігієнічні норми і правила, встановлені органами епідеміо­логічного нагляду, зокрема з чистоти приміщень, стану сантех­нічного обладнання, видалення відходів, ефективного захисту від комах і гризунів, обробки білизни. Усе газове, водопровідне і каналізаційне обладнання повинне бути встановлене й експ­луатуватися відповідно до «Правил технічної експлуатації го­телів та їхнього обладнання».

У приміщеннях необхідно щодня робити вологе прибиран­ня, видаляти пил і павутину, пилососити килими і килимові покриття, протирати вікна, двері. По закінченні роботи при­міщення потрібно ретельно прибрати і залишати в повному порядку. Періодично необхідно прибирати приміщення з ви­користанням мильно-лужного розчину, хлорного вапна, про­водити генеральні прибирання, дезінфекції й дезинсекції (за­ходи боротьби з комахами). Особлива увага має приділятися роботі покоївок. Транспортування білизни, прибиральних ма­теріалів й інвентарю здійснюється покоївками на візках.

У службових приміщеннях, призначених для відпочинку, прийому їжі, зміни одягу обслуговуючого персоналу заборо­няється тримати прибиральний інвентар і брудну білизну. Ці кімнати обладнуються індивідуальними шафами, обідніми сто­лами, стільцями тощо.

Інструкція з санітарного утримання вимагає від персоналу особливої уваги до постільної білизни проживаючих та їхньої своєчасної заміни. У білизняній повинна бути ідеальна чисто­та. Чиста і брудна білизна має зберігатися в різних приміщен­нях, окремо одна від одної. Після прийому брудної білизни не­обхідно вимити руки і змінити халат. Прання білизни прожи­ваючих здійснюється покоївками в спеціально обладнаних приміщеннях.

Інструкція з санітарного утримання включає також вимо­ги до стану території, що прилягає до готелю. Територія повин­на бути прибрана, озеленена, облагороджена. Для збору побу­тових відходів на території двору встановлюються сміттєзбиральники. Вторинна сировина і макулатура має збиратися і складатися окремо.

Усі працівники готелю не рідше одного разу в рік мають проходити медичний профогляд у поліклініках і подавати на роботі довідки про стан свого здоров'я. Співробітники, що не пройшли медогляд, до роботи не допускаються.

У випадку, якщо занедужає проживаючий, адміністрація готелю має викликати лікаря. У випадку інфекційного захво­рювання працівники СЕС проводять у номері дезінфекцію. Прибирання номерів, у яких знаходяться  хворі, має проводи­тися із застосуванням розчину хлорного вапна.

На кожному поверсі готелю повинні бути пам'ятки про на­дання першої допомоги й аптечки з набором необхідних меди­каментів.

Електробезпека в готелях. Електричний струм становить велику небезпеку для життя і здоров'я людини. Враження елек­тричним струмом найчастіше відбувається в результаті: випад­кового дотику до відкритих струмопровідних частин, що зна­ходяться під напругою; появи напруги в результаті пошкоджен­ня ізоляції на зовнішніх металевих частинах електроустановок; неякісного заземлення або занулення електроустановки; неза­довільного огородження струмопровідних частин установки від випадкового дотику; виконання робіт на розподільних пристро­ях без відключення напруги і без дотримання необхідних заходів безпеки.

У результаті дії електричного струму вражаються внутрішні органи людини, що часто приводить до смертельного резуль­тату. При дії електричної дуги виникає ураження зовнішніх органів (опіки).

Електротравми за ступенем важкості класифікуються так:

I ступінь — судомні скорочення м'язів без втрати свідо­мості;

II ступінь — судомні скорочення м'язів і втрата свідо­мості;

III ступінь — втрата свідомості і порушення функцій сер­цевої діяльності і дихання;

IV ступінь — клінічна смерть.

Крім того, до наслідків електротравм відносять «знаки» струму і «металізацію» шкіри.

Важкість електротравми залежить від сили, частоти, шляху струму в організмі потерпілого, фізіологічного стану його органі­зму, часу впливу й умов зовнішнього середовища.

Найбільш небезпечний для людини змінний струм часто­тою 50-500 Гц.

Опіки в залежності від ваги характеризуються так:

I ступінь — почервоніння шкіри;

II ступінь — утворення міхурів;

III ступінь - обвуглювання шкіри;

IV ступінь - обвуглювання м'язів, судин, підшкірної сітківки.

До технічних способів і засобів захисту від ураження стру­мом відносяться: ізоляція струмопровіднихчастин; захисне за­землення, занулення; захисне відключення; огороджувальний пристрій; попереджувальна сигналізація, знаки безпеки, засо­би захисту та ін.

До роботи з електроустановками допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли інструктаж і навчання безпеч­ним прийомам праці, які підтвердили знання правил безпеки стосовно виконуваної роботи й пройшли інструктаж щодо зай­маної посади.

Слід також зазначити, що у кожному готелі наказом дирек­тора з числа спеціально підготовленого електромеханічного персоналу призначається особа, відповідальна за загальний стан електрогосподарства готелю.

Економічна безпека готелю

Економічна безпека готелю — це стан захищеності життє­во важливих інтересів готелю від внутрішніх і зовнішніх загроз (джерел небезпеки), сформований адміністрацією і колективом готелю шляхом реалізації системи заходів правового, економі­чного, організаційного, інженерно-технічного і соціально-пси­хічного характеру.

У цьому визначенні слід особливо зазначити три моменти:

І.стан захищеності носить динамічний характер;

 2.загроза, що виходить зсередини готелю, не менш небез­печна, ніж іззовні;

3.система економічної безпеки готелю може стикатися і навіть взаємодіяти на правовій основі з державною системою забезпечення безпеки.

Результатом забезпечення економічної безпеки готелю є стабільність (надійність) його функціонування, ефективність фінансово-економічної діяльності (прибутковість), особиста безпека персоналу.

До ресурсів забезпечення надійного існування і прогресив­ного розвитку готелю відносяться: персонал готелю, матеріальні й інтелектуальні (інформаційні) ресурси.

З урахуванням цього діяльність із забезпечення економіч­ної безпеки готелю складається з чотирьох основних напрямків:

1. захист матеріальних і фінансових цінностей;

2. захист персоналу;

3. захист інтелектуальної власності (у тому числі комерцій­ної таємниці);

4. інформаційне забезпечення комерційної діяльності го­телю в ринкових умовах.

За оцінками експертів, витрати на створення системи без­пеки підприємства та його оптимальне функціонування можуть досягати 25 % всіх витрат на забезпечення функціонування го­телю.

Проблеми власної економічної безпеки виникають пе­ред кожним готелем не лише в кризові періоди, але і при ро­боті в стабільному економічному середовищі, хоча комплекс розв'язуваних при цьому цільових завдань має істотні розбіж­ності.

У режимі сталого функціонування готель при вирішенні завдань своєї економічної безпеки акцентує головну увагу на підтримці нормального ритму роботи, високого завантаження, на запобіганні матеріальному і/або фінансовому збитку, на не­допущенні несанкціонованого доступу до службової інформації і руйнування комп'ютерних баз даних, на протидії недобро­совісній конкуренції і кримінальним проявам.

Ефективно працюючий готель, якщо він вчасно піддаєть­ся необхідній модернізації, не є джерелом економічного неблагополуччя (економічної небезпеки) як для колективу готелю і його власника, так і для тих агентів ринку, що користуються його послугами, тобто турфірм та споживачів.

У кризові періоди розвитку найбільшою небезпекою для го­телю є руйнування його кадрового потенціалу, зниження заван­таження тощо. Це не дозволяє забезпечити відтворення. Ресур­си для цього готель може здобувати лише виходячи з резуль­татів своєї діяльності (точніше — амортизаційних відрахувань і прибутку), а також за рахунок позикових коштів. Обидва ці дже-рела інвестицій в кризовій ситуації у готелю, як правило, вияв­ляються перекриті.

Неповне завантаження потужностей, а тому і неефективне їхнє використання, а тим більше руйнування створеного потен­ціалу готелю являють загрозу економічним, матеріальним ос­новам життєдіяльності колективу.

Криза призводить до утворення у готелів непосильної для них дебіторської та кредиторської заборгованості, відсутності коштів і можливостей для поповнення обігового капіталу. У результаті виробничий і науково-технічний потенціал готелю переходить у стан прогресуючої деградації, висококваліфікова­ний кадровий склад лишає готель.

Припиняється відновлення активної частини основних фондів. Амортизація не покриває витрат на відновлення фондів, потоки фінансових ресурсів відриваються від реального процесу надання послуг, а інвестори через тривалий цикл повернення капіталу й економічної нестабільності не зацікавлені в його високоризиковому інвестуванні. Все це призводить до швидкого скорочення виробничого і технологічного потенціалу, наявних потужностей.

З усіх можливих видів загроз економічній безпеці готелю катастрофічних (природних і техногенних), інформаційних, конкурентних, кримінальних, пов'язаних з некомпетентністю власника у виробничо-фінансових та інституціональних питан­нях, організаційних і ряду інших особливо виділяються і роз­глядаються ті, що безпосередньо спрямовані на руйнування або ослаблення зазначеного потенціалу під впливом зовнішніх (ек­зогенних) факторів.

Показники та індикатори економічної безпеки готелю

Від точної ідентифікації загроз, від правильного вибору вимірювачів їх прояву, тобто системи показників для моніто­рингу (їх ще називають індикаторами), залежить ступінь адек­ватності оцінки економічної безпеки готелю і комплекс необ­хідних заходів для попередження і відбиття небезпеки, що відпо­відають масштабові і характерові загроз.

Однією з цілей моніторингу економічної безпеки готелю є діагностика його стану за системою показників, що враховують специфічні галузеві особливості.

Якщо використовувати подібну методику для побудови си­стеми кількісних і якісних показників економічної безпеки готе­лю, то до неї необхідно включити такі головні індикатори:

а) індикатори виробництва послуг:

•  динаміка надання послуг (зростання, спад, стабільний стан, темп зміни);

• реальний рівень завантаження;

• частка нових послуг у їх загальній кількості;

• темп відновлення номерного фонду (реновації);

• стабільність процесу надання послуг (ритмічність, рівень завантаженості протягом певного часу);

• питома вага готелю у ВВП (для особливо великих готелів-монополістів);

• оцінка конкурентноздатності послуг;

• вікова структура персоналу;

б) фінансові індикатори:

• обсяг портфеля замовлень (загальний обсяг передбачува­них продажів);

• фактичний і необхідний обсяг інвестицій (для підтримки і розвитку наявного потенціалу);

• рівень інноваційної активності (обсяг інвестицій у ново­введення);

• рівень рентабельності надання послуг;

• фондовіддача (капіталомісткість);

• прострочена заборгованість (дебіторська і кредиторська);

• частка забезпеченості власними джерелами фінансування оборотних коштів, матеріалів для надання послуг;

в) соціальні індикатори:

•  рівень оплати праці стосовно середнього показника по готельній сфері або економіці в цілому;

• рівень заборгованості із зарплати;

• втрати робочого часу;

• структура кадрового потенціалу (вікова, кваліфікаційна).

 Класифікація та оцінка економічної безпеки готелів Стосовно специфіки готелів і відповідно до фактичних і нормативних значень їх техніко-економічних показників і ве­личини їхнього відхилення від бар'єрних (граничних) значень індикаторів економічної безпеки стан готелів можна характе­ризувати як:

а) нормальний, коли індикатори економічної безпеки зна­ходяться в межах граничних значень, а ступінь використання наявного потенціалу близький до обгрунтованих нормативів за­вантаження;

б) передкризовий, коли минається бар'єрне значення хоча б одного з індикаторів економічної безпеки, а інші наближа­ються до певної околиці своїх бар'єрних значень і при цьому не до кінця втрачені технічні і технологічні можливості поліпшен­ня умов і результатів виробництва шляхом прийняття до загроз заходів попереджувального характеру;

в) кризовий, коли минається бар'єрне значення більшості основних індикаторів економічної безпеки і з'являються озна­ки необоротності спаду виробництва і часткової втрати потен­ціалу внаслідок вичерпання технічного ресурсу обладнання і площ, скорочення персоналу;

г) критичний, коли порушуються всі (або майже всі) бар'є­ри, що відділяють нормальний і кризовий стани розвитку готе­лю, а часткова втрата потенціалу стає неминучою і невідворот­ною.

Закритичний момент настає тоді, коли послуги готелю ста­ють цілком неконкурентоспроможними на внутрішньому і зов­нішньому ринках.

Підтримка необхідного потенціалу готелю в сучасних умо­вах повинна грунтуватися на комплексному вирішенні про­блеми багатоканальності ресурсного забезпечення його жит­тєдіяльності за рахунок різних джерел, у першу чергу, шляхом стабільного нарощування комерційного сектора, що буде сприяти мінімізації залежності від держбюджетного фінансу­вання при максимальному збереженні наявного потенціалу. При цьому необхідно враховувати можливості структурної трансформації для ефективного завантаження готелю, по­ліпшення його фінансово-економічного стану і підвищення конкурентоздатності.

Завоювання нових ринків для своїх послуг як додаткових джерел коштів необхідне для компенсації дефіциту фінансуван­ня і доведення його до рівня граничних значень показників еко­номічної безпеки готелю, нижче яких починається необоротна деградація його потенціалу, при якій сама постановка завдан­ня оцінки економічної безпеки втрачає зміст.

Виявлення і вжиття заходів, спрямованих на запобігання загрозам економічній безпеці, передбачає аналіз гіпотетично­го стану готелю в результаті виконання прийнятих раніше стра­тегічних для цього готелю економічних і науково-технічних рішень, загальних тенденцій і процесів у затребуваності послуг, інвестицій тощо.

Оскільки прояв і дія загроз — не одномоментний акт, а складний динамічний процес, причому процес детермінований, тобто з досить твердою тимчасовою структурою причинно-на-слідкових зв'язків подій, що відбуваються у виробництві, то й оцінка економічної безпеки повинна здійснюватися в динаміці зміни потенціалу цього виробництва на деякому тимчасовому інтервалі, що повинний визначатися, виходячи з уявлень про вірогідність інформації, використовуваної як бази прогнозуван­ня (технічно й економічно обґрунтованих нормативів, норм і т. ін.).

Відповідно, для контрольних точок прогнозування (припу­стимо, на кінець кожного року або на кінець усього періоду) необхідний розрахунок техніко-економічних показників стану виробництва готелю, що є основою такої оцінки.

Для побудови і всебічної техніко-економічної оцінки гіпо­тез або можливих стратегій розвитку виробництва в конт­рольних точках встановленого горизонту прогнозування необ­хідний відповідний інструментарій, яким можуть бути різні ме­тоди, застосовувані в економічному і науково-технічному прогнозуванні.

Постійне посилення факторів, що загрожують економічній безпеці готелю й обумовлюють його депресивний розвиток, порушує питання про створення системи моніторингу стану і динаміки розвитку готелю з метою завчасного попередження загрозливої небезпеки, і вживання необхідних заходів захисту і протидії.

Основні цілі моніторингу повинні бути такими:

• оцінка стану і динаміки розвитку виробництва послуг го­телем;

•  виявлення деструктивних тенденцій і процесів розвитку потенціалу цього виробництва;

•  визначення причин, джерел, характеру, інтенсивності впливу загрозливих факторів на потенціал виробництва;

•  прогнозування наслідків дії загрозливих факторів як на потенціал продуктивності, так і на сфери діяльності, забез­печувані продукцією і послугами цього потенціалу;

• системно-аналітичне вивчення сформованої ситуації і тен­денцій її розвитку, розробка цільових заходів щодо відбиття загроз готелю.

Моніторинг повинний бути результатом взаємодії всіх за­цікавлених служб готелю. При здійсненні моніторингу повин­ний діяти принцип безперервності спостереження за станом об'єкта моніторингу з урахуванням фактичного стану і тен­денцій розвитку його потенціалу, а також загального розвитку економіки, політичної обстановки і дії інших загальносистемних факторів.

Для проведення моніторингу необхідне відповідне мето­дичне, організаційне, інформаційне, технічне забезпечення. Зміст і послідовність моніторингу

1.  Ідентифікація готелю (господарюючого суб'єкта) — об'єкта моніторингу.

2. Формування системи техніко-економічних показників оцінки економічної безпеки готелю з урахуванням специфіки його функціонування.

3. Збір і підготовка інформації, що характеризує стан об'єкта моніторингу.

4. Виявлення (визначення) факторів, що характеризують перспективні напрямки розвитку готелю.

5. Моделювання і формування сценаріїв або стратегій роз­витку готелю.

6. Розрахунок техніко-економічних показників готелю на всю глибину прогнозного періоду.

7. Проведення аналізу показників економічної безпеки го­телю.

8. Розробка пропозицій з попередження і нейтралізації за­гроз економічній безпеці готелю.

Викладений методичний підхід і інструментарій аналізу та діагностики стану готелю дозволяють з достатньою повнотою досліджувати комплекс факторів, що загрожують економічній безпеці готелю, осмислено і цілеспрямовано організувати і ви­конати необхідний моніторинг, системно аналізувати динамічно мінливу соціально-економічну ситуацію, проводити техніко-економічне обгрунтування прийнятих управлінських рішень.

Здійснення стратегії стабільного й ефективного функціо­нування готелю припускає комплексне вирішення таких зав­дань управління:

• маркетингові дослідження ринку;

•  інвестиційне забезпечення виробництва і відтворення за рахунок раціональної організації грошових потоків і запо­зичень;

•  створення інноваційних наробок — науково-технічних, технологічних, конструкторських—для забезпечення кон­курентної переваги власних послуг;

• удосконалювання структури і складу кадрового потенціа­лу тощо.

Економічні підходи до підвищення рівня безпеки готелю

У процесі розгляду проблеми забезпечення безпеки готе­лю можна припустити: по-перше, генеральною метою готелю є одержання максимального прибутку в процесі виробництва і реалізації продукції, надання послуг; по-друге, готель прагне робити лише ті витрати, які дозволяють отримати доход, або зменшити можливі витрати в майбутньому. Наприклад, витра­ти на дослідження ринку, рекламу, закупівлю нового обладнан­ня тощо традиційно вважаються продуктивними, тобто здатни­ми принести прибуток; а витрати на сплату штрафів, ліквіда­цію аварій і катастроф — непродуктивними, котрих варто уникати.

Тоді, якщо додатково припустити, що витрати на забезпе­чення безпеки є продуктивними, тобто вони створюють додат­ковий доход у сьогоденні або майбутньому, то адміністрація готелю буде прагнути підвищити рівень безпеки.

Для обрання економічного підходу для підвищення рівня безпеки певного готелю ставляться такі завдання:

• провести аналітичний огляд уявлень ряду дослідників про проблему забезпечення безпеки, опублікованих у сучасній літературі;

• оцінити ефективність деяких моделей прийняття рішень у сфері забезпечення безпеки;

• виявити економічні стимули підвищення рівня безпеки. При вирішенні питань підвищення рівня безпеки готелю необхідно розглянути:

1. Як готель в даний час використовує ресурси для підви­щення рівня безпеки.

2. Як варто використовувати ресурси для досягнення дос­татнього рівня безпеки при мінімумі витрат, тобто знайти мо­дель оптимального використання ресурсів.

Нижче наводяться деякі економічні підходило забезпечен­ня безпеки готелю.

Принцип мінімізації загальних витрат на забезпечення безпеки

Розробка і реалізація превентивних заходів дозволяє зни­зити частоту негативних подій і важкість наслідків і скоротити загальні витрати на забезпечення безпеки.

Прихильники даного підходу вважають, що підприємство, яке мінімізує витрати, повинне прагнути до того, щоб маржинальні витрати превентивних заходів були рівні маржинальним витратам ліквідації наслідків негативних подій, що відбулися, (аварій, катастроф, нещасних випадків, збоїв у процесі вироб­ництва і реалізації продукції готелю тощо). Іншою мовою, на розробку і реалізацію превентивних заходів варто направляти ресурси доти, поки сумарні/загальні витрати на забезпечення безпеки не виявляться мінімальними.

Превентивні заходи покликані підвищити рівень безпеки готелю. Практика показує, що співвідношення витрат, здійсне­них до моменту настання негативної події і різних втрат готе­лю, і витрат на ліквідацію наслідків небезпеки та відновлення майна і ресурсів дорівнює 1/15. Необхідність проведення пре­вентивних заходів очевидна; але якого розміру мають бути ці заходи з матеріальної, трудової, фінансової точки зору оцінити складно. Проблема полягає в тому, що превентивні витрати відносяться до поточного періоду і легко піддаються оцінці; ліквідаційні витрати — це витрати майбутніх періодів, що но­сять імовірнісний характер і залежать від частоти виникнення і реалізації негативних подій, а також масштабу завданих збитків. Таким чином, ці два види витрат важко зіставити. Негативні події поодинокі і непередбачувані, тому побудувати криву ліквідаційних витрат готелю на практиці досить складно. З упевненістю можна лише сказати, що знизити до нуля число нега­тивних подій неможливо.

Крім цього, принцип оптимальних загальних витрат на за­безпечення безпеки має ряд недоліків. По-перше, деякі витра­ти важко однозначно кваліфікувати як превентивні, або як ліквідаційні. Наприклад, витрати на розслідування й аналіз наслідків негативної події. З одного боку, момент здіснення витрат настає відразу після реалізації негативної події і процес розслідування та його фінансування включений у програму ліквідації наслідків. З іншого боку, мета розслідування полягає в зборі даних про причини й умови виникнення негативної події; нагромадженні досвіду і недопущенні виникнення по­дібних подій у майбутньому. Таким чином, витрати на дослід­ження негативної події можна віднести як до превентивних, так і до ліквідаційних.

По-друге, цей принцип не бере до уваги вплив таких фак­торів підвищення безпеки готелю, як підвищення продуктив­ності готелю, економію ресурсів, зниження відходності вироб­ництва, підвищення якості продукції тощо, тобто факторів, які необхідно враховувати при розробці моделі забезпечення без­пеки готелю.

Підходи, засновані на оцінці вартості негативної події

До цієї групи включаються різні підходи, у рамках яких оці­нюються поствитрати.

Теоретичною базою даних підходів є класична модель рин­кової рівноваги, що припускає рівність умов функціонування готелів у країні і стовідсоткове використання ресурсів у процесі виробництва та реалізації продукції. Дана модель розглядаєть­ся у всіх підручниках з економіки готелю.

«Поствитратні» підходи припускають, що простоювання готелю в одиницю часу обертається для суспільства втратою частини внутрішнього національного продукту (ВНП), яка мог­ла б бути створена в цю одиницю часу.

Прихильники цих підходів поділяють поствитрати на прямі й непрямі. До прямих поствитрат відносяться фінансові і мате­ріальні витрати на ліквідацію наслідків негативної події. Не­прямі витрати включають витрати часу на ліквідацію наслідків негативної події: вартість продукції, нествореної через простоювання обладнання, заробітну плату працівників готелю, зай­нятих у заходах щодо ліквідації наслідків негативної події. От­римана величина дозволяє наочно продемонструвати економію витрат у майбутньому.

Проблема застосування підходів, заснованих на оцінці вар­тості негативних подій, полягає в трудомісткості визначення непрямих витрат і, відповідно, співвідношення прямих і непря­мих витрат, необхідного для прийняття рішення в майбутньо­му.

Інші економічні підходи до забезпечення безпеки

Можна коротко охарактеризувати деякі «зовнішні» методи стимулювання підвищення рівня безпеки готелю. До цих методів відносяться:

1. Механізми економічної відповідальності готелю. Ця гру­па механізмів включає систему стандартів (норм, нормативів, квот), відхилення від яких веде до певних економічних санкцій для готелю (від штрафів до заборони діяльності). Важливий клас складають механізми відшкодування збитку, у яких економіч­на відповідальність готелю прямо пов'язана з величиною збит­ку від виникнення негативної події (надзвичайної ситуації), викликаної діяльністю готелю.

2. Механізми перерозподілу ризику. Це механізми страху­вання.

3.  Механізми стимулювання підвищення рівня безпеки (зниження очікуваного збитку). Сюди відносяться механізми пільгового оподатковування, а також пільгового кредитування заходів щодо підвищення рівня безпеки (зниження ризику).

4. Механізми стимулювання повідомлення контрольному і наглядовому державному органам (наприклад, Держміськнагляду) даних про дійсний рівень безпеки готелю на звітний період.

Дані «зовнішні» методи стимулювання мають істотні недо­ліки: вони засновані або на інформації, наданій самим готелем контролюючому органу, або на даних, отриманих зовнішнім контролюючим органом самостійно. Як показує практика, до­могтися точності й об'єктивності оцінки ситуації при такому підході досить важко.

Принцип оптимізації загальних витрат на забезпечення безпеки варто розглядати як основу побудови ідеалізованої моделі балансу готелю в умовах обмежених ресурсів. Будь-який готель прагне досягти оптимального балансу витрат ресурсів на забезпечення безпеки і прибутку та економії коштів, одержу­ваних в результаті зниження частоти негативних подій.

Безумовним плюсом цього підходу є ілюстрація продуктив­ності передвитрат, що стимулює готель платити за підвищення рівня безпеки і зниження ризику.

Як показує практика, «поствитратний» підхід не знайшов широкого застосування в деяких готелях через складність і тру­домісткість процесу оцінки. Крім цього, даний підхід заснова­ний на ретроспективній оцінці наслідків негативних подій, що викликає суперечки в науковому середовищі з приводу ефек­тивності застосування отриманих даних у запобіганні майбутнім негативним подіям.

Бухгалтерський підхід схожий на «поствитратний», але не­етичний з погляду суспільства, оскільки дозволяє, у деяких ви­падках, показати додатковий прибуток від негативної події і відіграє роль «антистимулу» проведення превентивних заходів.

У результаті аналізу існуючих підходів до оцінки процесу забезпечення безпеки виявлено, що наданий час залишається актуальною проблема пошуку комплексних економічних сти­мулів підвищення рівня безпеки готелю.

Питання та завдання для самоперевірки

1. Дайте визначення безпеки сучасного готелю. Наведіть основні види загроз безпеці готелю. Опишіть тактико-організаційні захо­ди забезпечення безпеки готелю.

2. Які існують технічні засоби забезпечення безпеки готелю ?

3.  Охарактеризуйте заходи з забезпечення пожежної безпеки, охо­рони праці та техніки безпеки в готелі.

4. Дайте визначення економічної безпеки готелю. Які існують ме­тоди її забезпечення?