• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

2.1. Сучасна організація та її залежність від факторів макросередовища

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 

Усі організації є не лише певними групами працівників, об'єднаних прагненням щодо досягнення спільної мети. Організації мають ряд загальних ознак, що виявляються в процесі використан­ня ресурсів для досягнення певних результатів. Найхарактернішою ознакою організацій є поділ праці. Навіть два співробітники, пра­цюючи разом для досягнення однієї мети, повинні поділити роботу між собою.

Поділ обсягу робіт на складові компоненти називається гори­зонтальним поділом праці. В малих організаціях горизонтальний поділ праці є нечітким, але більшість складних організацій запро­ваджує чіткий горизонтальний поділ для визначення конкретних функцій і цілей діяльності працівників. Класичним прикладом го­ризонтального поділу праці на підприємствах готельно-ресторан­ного бізнесу можуть бути готельне господарство, виробництво продукції масового харчування, бухгалтерія. Ці структурні підрозділи забезпечують основні види діяльності, від реалізації яких залежить досягнення підприємством поставлених цілей.

Складні організації, до яких відносяться й підприємства готель­но-ресторанної сфери, здійснюють чіткий горизонтальний поділ праці шляхом створення підрозділів, які виконують конкретні спе­цифічні завдання, досягають конкретних специфічних цілей і функціонують як відділи служб тощо. Як і організація в цілому, підрозділи являють собою групи людей, діяльність яких свідомо спрямовується й координується для досягнення загальної мети. Ве­ликі й складні організації складаються, як правило, з кількох спеціально створених для конкретних цілей взаємопов'язаних підрозділів і численних неформальних груп, що виникають спон­танно. Оскільки робота в організації поділяється на складові, вини­кає необхідність щодо координування роботи окремих працівників і груп. Діяльність по координуванню роботи зайнятих у вироб­ництві працівників складає сутність управління. Для досягнення ор­ганізацією поставлених цілей процес реалізації завдань коорди­нується шляхом вертикального поділу праці. Вертикальний поділ праці забезпечує функціонування системи підпорядкування підроз­ділів та окремих працівників. При цьому робота по управлінню діяльністю повинна бути чітко розмежована з неуправлінською, тобто йдеться про призначення керівників підрозділів і визначення кола їх обов'язків та міри відповідальності кожного.

Однією з найвизначальніших ознак організації є її зв'язок із зовнішнім середовищем. Організація є відкритою системою, вона перебуває в безперервній взаємодії із зовнішнім середовищем і має з ним зворотній зв'язок. Для ефективного функціонування органі­зація повинна вивчати зміни в оточуючому середовищі, аналізува­ти їх і відповідно реагувати на них. На організацію впливає значна кількість зовнішніх факторів, які поділяться на дві групи: фактори непрямої та прямої дії.

Фактори непрямої дії є такими, що впливають на діяльність ор­ганізації не безпосередньо, а опосередковано, тобто через певні ме­ханізми та відносини.

Для організацій, що відносяться до сфери готельно-ресторанно­го бізнесу і діють в межах внутрішнього ринку, група факторів не­прямої дії включає: технологічний, економічний, політико-правовий, соціально-культурний, міжнародний і природний (схема 2.1).

Технологічний (науково-технічний) фактор є однією із головних рушійних сил розвитку людського суспільства, окремих галузей на­родного господарства країн, і зокрема готельно-ресторанного госпо­дарства. Він виступає водночас і внутрішньою змінною й зовнішнім фактором великого значення. Технологічні нововведення впливають на ефективність виробництва й реалізації послуг готельно-ресторан­ного бізнесу. З одного боку, сучасна технологія надає підприємствам колосальні потенційні можливості для розвитку, що радикально змінює їх цілі, структуру, систему управління. Технологічні досягнен­ня значною мірою доступні всім конкурентам, що зумовлює підви­щення рівня конкурентної боротьби в усіх сферах діяльності.

Відтак, науково-технічний прогрес розкриває для підприємства значні можливості, але й таїть для нього серйозні загрози. Будь-які но­вовведення загрожують застарілим технологіям та методам роботи, що може призвести до негативних наслідків, якщо не приділяти достат­ньої уваги дослідженню факторів науково-технічного спрямування.

Економічний фактор є не менш важливим для підприємств го­тельно-ресторанного бізнесу. Керівництво повинне досить об'єктивно та далекоглядно оцінювати вплив загального стану еко­номіки країни та світової економіки на діяльність підприємства, то­му що цей вплив спрямований насамперед на вартість ресурсів, ви­користовуваних підприємством і здатність споживачів купувати по­слуги. Підприємства готельно-ресторанного бізнесу відносяться до

таких, що мають високий рівень залежності від рівня доходів спо­живачів. Загальний стан економіки країни впливає також і на мож­ливості щодо набуття підприємствами капіталу для власних потреб.

Схема 2.1. Фактори непрямого впливу на

сферу готельно-ресторанного бізнесу

Зміст впливу економічного фактора залежить насамперед від запровадженої політичної системи в країні та загального стану еко­номіки, що визначається такими показниками, як: рівень інфляції та безробіття, курс національної валюти, відсоткова банківська ставка, ставки податків тощо.

Економічний фактор може як позитивно, так і негативно впли­вати на діяльність підприємств готельно-ресторанного бізнесу. Відтак добробут кожного з них залежить від можливості адаптува­тись до його впливу.

Дослідження політико-правового фактору макросередовища здійснюється для виявлення намірів органів державної влади та уп­равління щодо розвитку суспільства та засобів проведення в життя державної політики.

Адже політика впливає на всі сфери суспільного життя. Тип політичного режиму, політична стабільність в країні, позиція дер­жавних органів влади щодо бізнесу як такого є визначальними факторами при залученні інвестицій для розвитку підприємств го­тельно-ресторанної сфери.

Отже, при дослідженні політико-правового середовища слід визначити позиції законодавчих, адміністративних та державних органів щодо інтересів підприємств сфери гостинності, враховува­ти можливу політичну протидію опозиції щодо діючого уряду, про­гнозувати можливі зміни в урядовій політиці тощо.

Соціально-культурний фактор це фактор який визначає форму­вання  та   сприйняття  цінностей,   смаки,   традиції  та  норми суспільства. У готельно-ресторанному бізнесі переважну силу ма­ють норми, прийняті у суспільстві країни розміщення підприємства та країн, представників яких обслуговує підприємство. Крім того, зазначений фактор включає систему соціальних правил, духовних цінностей, ставлення споживачів послуг до пропонованого обслу­говування, природи тощо, а також демографічні тенденції, харак­терні для регіонального ринку послуг (чисельність та зайнятість населення, статеве співвідношення населення та його співвідношен­ня за віковими групами тощо).

Врахування соціально-культурного фактору є досить важливим для підприємств готельно-ресторанного бізнесу, оскільки він впли­ває як на елементи макросередовища, так і на мікросередовище підприємства (наприклад, ставлення працівників до праці, збере­ження матеріальних цінностей тощо).

До природного фактору відносяться різноманітні стихійні лиха: землетруси, повені, урагани; екологічні катастрофи, які охоплюють гео-, гідро-, біо- та атмосферу планети Земля. Цей фактор є факто­ром ризику для будь-якої організації, а його дія може виявитись для неї катастрофічною. Зазначений фактор включає також на­явність в регіоні розташування підприємства природних багатств, певних природо-кліматичних умов тощо.

Міжнародний фактор особливого значення набуває для підпри­ємств готельно-ресторанного бізнесу, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням іноземних громадян.

Спільною ознакою всіх зовнішніх факторів непрямої дії є те, що організація в більшості випадків не може здійснювати на них вплив. Реакцією на прояв цих факторів може бути або адаптація (пристосування) до них або ухилення від них.

Фактори прямої дії є такими що безпосередньо впливають на діяльність організації. До них відносять споживачів послуг, пред­ставників суміжних галузей, конкурентів, контактні аудиторії та постачальників.

Споживачі послуг — це фізичні та юридичні особи, що купують і споживають послуги, пропоновані підприємствами готельно-рес­торанного бізнесу. Значення цього фактора для бізнесу є очевид­ним. Фінансовий стан підприємства залежить від його здатності вірно визначити й опанувати певний споживчий ринок для ре­алізації вироблених ними послуг. Споживачі, вирішуючи, які по­слуги є для них бажаними, водночас визначають результати діяль­ності підприємства. Відтак, чітке уявлення про те, хто є покупцями

пропонованих послуг є головною умовою досягнення успіху під­приємством. Організаційні цілі, структура підприємства і функції менеджменту повинні визначатися насамперед виходячи з потреб споживачів та забезпечувати їх задоволення.

Представники суміжних галузей. Поняття «послуги індустрії гостинності» на відміну від інших послуг є комплексним поняттям і поєднує досить складні неоднорідні елементи, сукупність яких за­довольняє потреби клієнтів під час їхнього проживання й харчу­вання у готелі, відпочинку в зоні розваг тощо.

Комплексна система виробництва готельних послуг передбачає координування діяльності підприємств, різних за профілем, кожно­му з яких належить певний внесок у кінцевому сукупному продукті, пропонованому споживачам для задоволення їх потреб. Отже «суміжники» — це ряд установ, фірм і організацій, які беруть участь у виробництві послуг індустрії гостинності. Всі вони склада­ють інфраструктуру туристичної галузі, від розвитку якої значною мірою залежить розвиток готельно-ресторанного бізнесу. Склад підприємств, які можуть виступати в ролі суміжників у процесі ви­робництва послуг індустрії гостинності наведений у схемі 2.2.

Важливим фактором прямої дії є діяльність конкурентів, підприємств які беруть участь у постійному змаганні за опануван­ня споживчого ринку. Об'єктом конкурентної боротьби зазначених підприємств можуть бути не лише споживачі, але й постачальники матеріалів, сировини, послуг, робочої сили. Обмежуючи свободу дій підприємства, конкуренція впливає на визначення його цілей, структури, методи управління.

При цьому слід зазначити, що остаточну ціну на пропоновані послуги проживання й додаткові послуги підприємств готельно-ре­сторанного бізнесу встановлюють не лише підприємства чи спожи­вачі послуг, але й конкуренти. Саме вони визначають, якого роду продукт можна продати та якою саме повинна бути його ціна. Керівництво будь-якого підприємства розуміє, що якщо ними за­довольнятимуться потреби споживачів нижче від рівня конку­рентів, вони втратять позиції на споживчому ринку. Шляхом до ви­живання підприємств є запровадження ними новітніх форм роботи, що є більш сучасними й ефективними. Діяльність конкурентів зумовлює практично всі внутрішні зміни підприємств готельно-ресторанного бізнесу. Найнебезпечнішими для конкурентного середовища підприємств є мінливість ринку та невизначеність дій конкурентів.

Схема 2.2. Основні типи підприємств, які є суміжниками

підприємств готельно-ресторанного бізнесу

Контактна аудиторія — це група осіб, яка має реальний чи по­тенційний інтерес до діяльності підприємства або впливає на досяг­нення ним визначених цілей.

Виділяють кілька типів контактних аудиторій: фінансові кола, від яких залежить отримання підприємством необхідних коштів (банки, інвестиційні фонди, страхові компанії);

- засоби масової інформації, які визначають створення як пози­тивного, так і негативного іміджу підприємства (преса, радіо, теле­бачення);

- громадські організації (товариства споживачів, комітети за­хисту прав споживачів тощо).

Постачальники. Залежність підприємств готельно-ресторанно­го бізнесу від мережі постачальників матеріалів, обладнання, інвен­таря, сировини, харчових продуктів, напівфабрикатів є виражен­ням прямого впливу макросередовища на діяльність цієї сфери.

Постачальники матеріальних ресурсів — це організації, які за­безпечують підприємства сировиною, матеріалами, запчастинами, готовими виробами, обладнанням тощо. Якщо підприємство має обмежене число постачальників, розміщених у одному й тому ж регіоні, то макросередовище для нього буде простим, малорухли­вими передбачуваним, якщо ж вони розміщені у багатьох регіо­нах — складним, рухливим й непередбачуваним. Для надійності в роботі підприємствам готельно-ресторанного бізнесу необхідно мати певний резерв ресурсів, але це потребує коштів які можна бу­ло б використовувати на інші потреби.

Постачальники комунальних послуг забезпечують підприємст­ва тепло-, водо- та енергоресурсами, організовують вивезення сміт­тя тощо. Всі підприємства готельно-ресторанного бізнесу нині ко­ристуються послугами державного монополіста в цій галузі, який визначає умови надання послуг без врахування пов'язаних з цим інтересів підприємств. У даному випадку маємо приклад взаємоза­лежності зовнішніх змінних.

Трудові ресурси є важливим фактором зовнішнього середови­ща. Для забезпечення підприємства трудовими ресурсами воно вступає у відносини з:

- бюро працевлаштування;

- навчальними закладами, які готують спеціалістів і здійсню­ють підвищення їх кваліфікації;

- профспілками, які захищають права та інтереси працівників державними інститутами, що видають нормативні документи та регулюють відносини між роботодавцями і працівниками.

Усі організації є не лише певними групами працівників, об'єднаних прагненням щодо досягнення спільної мети. Організації мають ряд загальних ознак, що виявляються в процесі використан­ня ресурсів для досягнення певних результатів. Найхарактернішою ознакою організацій є поділ праці. Навіть два співробітники, пра­цюючи разом для досягнення однієї мети, повинні поділити роботу між собою.

Поділ обсягу робіт на складові компоненти називається гори­зонтальним поділом праці. В малих організаціях горизонтальний поділ праці є нечітким, але більшість складних організацій запро­ваджує чіткий горизонтальний поділ для визначення конкретних функцій і цілей діяльності працівників. Класичним прикладом го­ризонтального поділу праці на підприємствах готельно-ресторан­ного бізнесу можуть бути готельне господарство, виробництво продукції масового харчування, бухгалтерія. Ці структурні підрозділи забезпечують основні види діяльності, від реалізації яких залежить досягнення підприємством поставлених цілей.

Складні організації, до яких відносяться й підприємства готель­но-ресторанної сфери, здійснюють чіткий горизонтальний поділ праці шляхом створення підрозділів, які виконують конкретні спе­цифічні завдання, досягають конкретних специфічних цілей і функціонують як відділи служб тощо. Як і організація в цілому, підрозділи являють собою групи людей, діяльність яких свідомо спрямовується й координується для досягнення загальної мети. Ве­ликі й складні організації складаються, як правило, з кількох спеціально створених для конкретних цілей взаємопов'язаних підрозділів і численних неформальних груп, що виникають спон­танно. Оскільки робота в організації поділяється на складові, вини­кає необхідність щодо координування роботи окремих працівників і груп. Діяльність по координуванню роботи зайнятих у вироб­ництві працівників складає сутність управління. Для досягнення ор­ганізацією поставлених цілей процес реалізації завдань коорди­нується шляхом вертикального поділу праці. Вертикальний поділ праці забезпечує функціонування системи підпорядкування підроз­ділів та окремих працівників. При цьому робота по управлінню діяльністю повинна бути чітко розмежована з неуправлінською, тобто йдеться про призначення керівників підрозділів і визначення кола їх обов'язків та міри відповідальності кожного.

Однією з найвизначальніших ознак організації є її зв'язок із зовнішнім середовищем. Організація є відкритою системою, вона перебуває в безперервній взаємодії із зовнішнім середовищем і має з ним зворотній зв'язок. Для ефективного функціонування органі­зація повинна вивчати зміни в оточуючому середовищі, аналізува­ти їх і відповідно реагувати на них. На організацію впливає значна кількість зовнішніх факторів, які поділяться на дві групи: фактори непрямої та прямої дії.

Фактори непрямої дії є такими, що впливають на діяльність ор­ганізації не безпосередньо, а опосередковано, тобто через певні ме­ханізми та відносини.

Для організацій, що відносяться до сфери готельно-ресторанно­го бізнесу і діють в межах внутрішнього ринку, група факторів не­прямої дії включає: технологічний, економічний, політико-правовий, соціально-культурний, міжнародний і природний (схема 2.1).

Технологічний (науково-технічний) фактор є однією із головних рушійних сил розвитку людського суспільства, окремих галузей на­родного господарства країн, і зокрема готельно-ресторанного госпо­дарства. Він виступає водночас і внутрішньою змінною й зовнішнім фактором великого значення. Технологічні нововведення впливають на ефективність виробництва й реалізації послуг готельно-ресторан­ного бізнесу. З одного боку, сучасна технологія надає підприємствам колосальні потенційні можливості для розвитку, що радикально змінює їх цілі, структуру, систему управління. Технологічні досягнен­ня значною мірою доступні всім конкурентам, що зумовлює підви­щення рівня конкурентної боротьби в усіх сферах діяльності.

Відтак, науково-технічний прогрес розкриває для підприємства значні можливості, але й таїть для нього серйозні загрози. Будь-які но­вовведення загрожують застарілим технологіям та методам роботи, що може призвести до негативних наслідків, якщо не приділяти достат­ньої уваги дослідженню факторів науково-технічного спрямування.

Економічний фактор є не менш важливим для підприємств го­тельно-ресторанного бізнесу. Керівництво повинне досить об'єктивно та далекоглядно оцінювати вплив загального стану еко­номіки країни та світової економіки на діяльність підприємства, то­му що цей вплив спрямований насамперед на вартість ресурсів, ви­користовуваних підприємством і здатність споживачів купувати по­слуги. Підприємства готельно-ресторанного бізнесу відносяться до

таких, що мають високий рівень залежності від рівня доходів спо­живачів. Загальний стан економіки країни впливає також і на мож­ливості щодо набуття підприємствами капіталу для власних потреб.

Схема 2.1. Фактори непрямого впливу на

сферу готельно-ресторанного бізнесу

Зміст впливу економічного фактора залежить насамперед від запровадженої політичної системи в країні та загального стану еко­номіки, що визначається такими показниками, як: рівень інфляції та безробіття, курс національної валюти, відсоткова банківська ставка, ставки податків тощо.

Економічний фактор може як позитивно, так і негативно впли­вати на діяльність підприємств готельно-ресторанного бізнесу. Відтак добробут кожного з них залежить від можливості адаптува­тись до його впливу.

Дослідження політико-правового фактору макросередовища здійснюється для виявлення намірів органів державної влади та уп­равління щодо розвитку суспільства та засобів проведення в життя державної політики.

Адже політика впливає на всі сфери суспільного життя. Тип політичного режиму, політична стабільність в країні, позиція дер­жавних органів влади щодо бізнесу як такого є визначальними факторами при залученні інвестицій для розвитку підприємств го­тельно-ресторанної сфери.

Отже, при дослідженні політико-правового середовища слід визначити позиції законодавчих, адміністративних та державних органів щодо інтересів підприємств сфери гостинності, враховува­ти можливу політичну протидію опозиції щодо діючого уряду, про­гнозувати можливі зміни в урядовій політиці тощо.

Соціально-культурний фактор це фактор який визначає форму­вання  та   сприйняття  цінностей,   смаки,   традиції  та  норми суспільства. У готельно-ресторанному бізнесі переважну силу ма­ють норми, прийняті у суспільстві країни розміщення підприємства та країн, представників яких обслуговує підприємство. Крім того, зазначений фактор включає систему соціальних правил, духовних цінностей, ставлення споживачів послуг до пропонованого обслу­говування, природи тощо, а також демографічні тенденції, харак­терні для регіонального ринку послуг (чисельність та зайнятість населення, статеве співвідношення населення та його співвідношен­ня за віковими групами тощо).

Врахування соціально-культурного фактору є досить важливим для підприємств готельно-ресторанного бізнесу, оскільки він впли­ває як на елементи макросередовища, так і на мікросередовище підприємства (наприклад, ставлення працівників до праці, збере­ження матеріальних цінностей тощо).

До природного фактору відносяться різноманітні стихійні лиха: землетруси, повені, урагани; екологічні катастрофи, які охоплюють гео-, гідро-, біо- та атмосферу планети Земля. Цей фактор є факто­ром ризику для будь-якої організації, а його дія може виявитись для неї катастрофічною. Зазначений фактор включає також на­явність в регіоні розташування підприємства природних багатств, певних природо-кліматичних умов тощо.

Міжнародний фактор особливого значення набуває для підпри­ємств готельно-ресторанного бізнесу, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням іноземних громадян.

Спільною ознакою всіх зовнішніх факторів непрямої дії є те, що організація в більшості випадків не може здійснювати на них вплив. Реакцією на прояв цих факторів може бути або адаптація (пристосування) до них або ухилення від них.

Фактори прямої дії є такими що безпосередньо впливають на діяльність організації. До них відносять споживачів послуг, пред­ставників суміжних галузей, конкурентів, контактні аудиторії та постачальників.

Споживачі послуг — це фізичні та юридичні особи, що купують і споживають послуги, пропоновані підприємствами готельно-рес­торанного бізнесу. Значення цього фактора для бізнесу є очевид­ним. Фінансовий стан підприємства залежить від його здатності вірно визначити й опанувати певний споживчий ринок для ре­алізації вироблених ними послуг. Споживачі, вирішуючи, які по­слуги є для них бажаними, водночас визначають результати діяль­ності підприємства. Відтак, чітке уявлення про те, хто є покупцями

пропонованих послуг є головною умовою досягнення успіху під­приємством. Організаційні цілі, структура підприємства і функції менеджменту повинні визначатися насамперед виходячи з потреб споживачів та забезпечувати їх задоволення.

Представники суміжних галузей. Поняття «послуги індустрії гостинності» на відміну від інших послуг є комплексним поняттям і поєднує досить складні неоднорідні елементи, сукупність яких за­довольняє потреби клієнтів під час їхнього проживання й харчу­вання у готелі, відпочинку в зоні розваг тощо.

Комплексна система виробництва готельних послуг передбачає координування діяльності підприємств, різних за профілем, кожно­му з яких належить певний внесок у кінцевому сукупному продукті, пропонованому споживачам для задоволення їх потреб. Отже «суміжники» — це ряд установ, фірм і організацій, які беруть участь у виробництві послуг індустрії гостинності. Всі вони склада­ють інфраструктуру туристичної галузі, від розвитку якої значною мірою залежить розвиток готельно-ресторанного бізнесу. Склад підприємств, які можуть виступати в ролі суміжників у процесі ви­робництва послуг індустрії гостинності наведений у схемі 2.2.

Важливим фактором прямої дії є діяльність конкурентів, підприємств які беруть участь у постійному змаганні за опануван­ня споживчого ринку. Об'єктом конкурентної боротьби зазначених підприємств можуть бути не лише споживачі, але й постачальники матеріалів, сировини, послуг, робочої сили. Обмежуючи свободу дій підприємства, конкуренція впливає на визначення його цілей, структури, методи управління.

При цьому слід зазначити, що остаточну ціну на пропоновані послуги проживання й додаткові послуги підприємств готельно-ре­сторанного бізнесу встановлюють не лише підприємства чи спожи­вачі послуг, але й конкуренти. Саме вони визначають, якого роду продукт можна продати та якою саме повинна бути його ціна. Керівництво будь-якого підприємства розуміє, що якщо ними за­довольнятимуться потреби споживачів нижче від рівня конку­рентів, вони втратять позиції на споживчому ринку. Шляхом до ви­живання підприємств є запровадження ними новітніх форм роботи, що є більш сучасними й ефективними. Діяльність конкурентів зумовлює практично всі внутрішні зміни підприємств готельно-ресторанного бізнесу. Найнебезпечнішими для конкурентного середовища підприємств є мінливість ринку та невизначеність дій конкурентів.

Схема 2.2. Основні типи підприємств, які є суміжниками

підприємств готельно-ресторанного бізнесу

Контактна аудиторія — це група осіб, яка має реальний чи по­тенційний інтерес до діяльності підприємства або впливає на досяг­нення ним визначених цілей.

Виділяють кілька типів контактних аудиторій: фінансові кола, від яких залежить отримання підприємством необхідних коштів (банки, інвестиційні фонди, страхові компанії);

- засоби масової інформації, які визначають створення як пози­тивного, так і негативного іміджу підприємства (преса, радіо, теле­бачення);

- громадські організації (товариства споживачів, комітети за­хисту прав споживачів тощо).

Постачальники. Залежність підприємств готельно-ресторанно­го бізнесу від мережі постачальників матеріалів, обладнання, інвен­таря, сировини, харчових продуктів, напівфабрикатів є виражен­ням прямого впливу макросередовища на діяльність цієї сфери.

Постачальники матеріальних ресурсів — це організації, які за­безпечують підприємства сировиною, матеріалами, запчастинами, готовими виробами, обладнанням тощо. Якщо підприємство має обмежене число постачальників, розміщених у одному й тому ж регіоні, то макросередовище для нього буде простим, малорухли­вими передбачуваним, якщо ж вони розміщені у багатьох регіо­нах — складним, рухливим й непередбачуваним. Для надійності в роботі підприємствам готельно-ресторанного бізнесу необхідно мати певний резерв ресурсів, але це потребує коштів які можна бу­ло б використовувати на інші потреби.

Постачальники комунальних послуг забезпечують підприємст­ва тепло-, водо- та енергоресурсами, організовують вивезення сміт­тя тощо. Всі підприємства готельно-ресторанного бізнесу нині ко­ристуються послугами державного монополіста в цій галузі, який визначає умови надання послуг без врахування пов'язаних з цим інтересів підприємств. У даному випадку маємо приклад взаємоза­лежності зовнішніх змінних.

Трудові ресурси є важливим фактором зовнішнього середови­ща. Для забезпечення підприємства трудовими ресурсами воно вступає у відносини з:

- бюро працевлаштування;

- навчальними закладами, які готують спеціалістів і здійсню­ють підвищення їх кваліфікації;

- профспілками, які захищають права та інтереси працівників державними інститутами, що видають нормативні документи та регулюють відносини між роботодавцями і працівниками.