• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

9.3. Соціально-психологічні методи управління

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 

Значне місце в діяльності менеджерів належить методам пере­конання, тому вони є важливими для вивчення й застосування. Вміння враховувати методи переконання (психологічні фактори) й за їх допомогою цілеспрямовано впливати на працівників допома­гає керівникові сформувати колектив із спільними метою й завдан­нями. Соціологічні дослідження підтверджують, що успіх діяль­ності керівника на 15% залежить від його фахового рівня й на 85% — від уміння працювати з людьми. Знаючи особливості по­ведінки, характер кожного працівника, можна прогнозувати його поведінку в необхідному для колективу напрямі. Кожній групі лю­дей, кожному колективу притаманний певний психологічний клімат. Тому суттєвою умовою створення й розвитку трудових ко­лективів є дотримання в них принципів психологічної сумісності. Недостатня увага до соціальних і психологічних аспектів уп­равління є основою нездорових взаємовідносин у колективі, що може призвести до різкого зниження продуктивності праці (до 15%). Як засвідчує практика, формування позитивного морально-психологічного клімату, виховання почуття товариськості і взаємодопомоги відбувається більш активно при формуванні рин­кових відносин. Тому менеджерам підприємств готельно-ресто­ранного бізнесу для найбільш результативного впливу на працівників слід не лише знати моральні й психологічні особли­вості окремих виконавців та соціально-психологічні характерис­тики окремих груп і колективів, але й здійснювати управлінський вплив за допомогою соціально-психологічних методів управління. Для цього доцільно застосовувати сукупність специфічних спо­собів впливу на відносини й зв'язки, які виникають в трудових ко­лективах, а також на соціальні процеси, які в них відбуваються (схема 9.3).

Головною метою застосування зазначених методів є сформу­вання в колективі позитивного соціального й психологічного клімату, завдяки чому значною мірою вирішуються виховні, ор­ганізаційні й економічні завдання. Тобто поставлені перед колекти­вом цілі можуть бути досягнуті за допомогою одного з важливіших критеріїв ефективності й якості роботи — людського фактору.

Уміння враховувати «людський фактор» дозволяє керівникові цілеспрямовано впливати на колектив, створювати необхідні умови для праці і формувати колектив однодумців. Прийоми й спосо­би соціально-психологічних методів, які застосовуються на під­приємствах, досить часто визначаються фаховим рівнем та компе­тентністю керівника, організаторськими здібностями й обізнаніс­тю в галузі соціальної психології. Очолювати колектив повинні фахівці, які володіють методикою застосування системи соціально­го і психологічного впливу, а саме:

•  методами управління певними груповими явищами й проце­сами;

•  методами стимулювання творчої активності працівників;

•  методами морального стимулювання колективної ініціативи;

•  методами соціального нормування;

•  методами соціального регулювання;

•  методами соціального планування;

•  методами соціального прогнозування;

•  методами управління індивідуально-особистісною поведінкою;

•  методами морального стимулювання особистої ініціативи;

•  методами виховання та навчання;

•  особистим прикладом.

Успіх діяльності керівника залежить також від того, наскільки вірно він застосовує систему психологічних методів впливу, які формують позитивні міжособистісні відносини:

•  метод формування та розвитку первинних колективів;

•  гуманізацію праці (дизайн робочих місць, застосування поло­жень ергономіки, впровадження сучасного технічного обладнання);

•  психологічну мотивацію;

•  психологічні методи відбору й навчання працівників;

•  формування оптимального психологічного клімату колек­тиву.

Основними методами формування оптимального психологіч­ного клімату колективу найчастіше виступають: стиль керівництва, культура управління та етика управлінської діяльності.

Контрольні запитання

1. Як класифікуються методи менеджменту? -

2. Наведіть приклади застосування економічних методів ме­неджменту в системі готельно-ресторанного сервісу.

3. Подайте характеристику регламентуючим, розпорядчим та дисциплінарним методам менеджменту.

4. Які види дисципліни існують в готельно-ресторанному бізнесі?

5. Які соціально-психологічні методи управління застосовують­ся на підприємствах де Ви відбували практику?

Рекомендована література

1. Блейк К.Р., Моутон Дж. Научные методы управления. — К.: Наукова думка, 1990.

2. Брэддик У. Менеджмент в организации. — М.: Инфра, 1997.

3. Зигерт В., Лючия Л. Руководить без конфликтов. — М.: Эко­номика, 1996.

4. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента. — Минск.: БГЭУ, 1996.

5. Омаров A.M. Руководитель: размышления о стиле управле­ния. — М.: Политиздат, 1987.

6. Хміль Ф.І. Менеджмент/Підручник. — К.: Вища школа, 1995.

Значне місце в діяльності менеджерів належить методам пере­конання, тому вони є важливими для вивчення й застосування. Вміння враховувати методи переконання (психологічні фактори) й за їх допомогою цілеспрямовано впливати на працівників допома­гає керівникові сформувати колектив із спільними метою й завдан­нями. Соціологічні дослідження підтверджують, що успіх діяль­ності керівника на 15% залежить від його фахового рівня й на 85% — від уміння працювати з людьми. Знаючи особливості по­ведінки, характер кожного працівника, можна прогнозувати його поведінку в необхідному для колективу напрямі. Кожній групі лю­дей, кожному колективу притаманний певний психологічний клімат. Тому суттєвою умовою створення й розвитку трудових ко­лективів є дотримання в них принципів психологічної сумісності. Недостатня увага до соціальних і психологічних аспектів уп­равління є основою нездорових взаємовідносин у колективі, що може призвести до різкого зниження продуктивності праці (до 15%). Як засвідчує практика, формування позитивного морально-психологічного клімату, виховання почуття товариськості і взаємодопомоги відбувається більш активно при формуванні рин­кових відносин. Тому менеджерам підприємств готельно-ресто­ранного бізнесу для найбільш результативного впливу на працівників слід не лише знати моральні й психологічні особли­вості окремих виконавців та соціально-психологічні характерис­тики окремих груп і колективів, але й здійснювати управлінський вплив за допомогою соціально-психологічних методів управління. Для цього доцільно застосовувати сукупність специфічних спо­собів впливу на відносини й зв'язки, які виникають в трудових ко­лективах, а також на соціальні процеси, які в них відбуваються (схема 9.3).

Головною метою застосування зазначених методів є сформу­вання в колективі позитивного соціального й психологічного клімату, завдяки чому значною мірою вирішуються виховні, ор­ганізаційні й економічні завдання. Тобто поставлені перед колекти­вом цілі можуть бути досягнуті за допомогою одного з важливіших критеріїв ефективності й якості роботи — людського фактору.

Уміння враховувати «людський фактор» дозволяє керівникові цілеспрямовано впливати на колектив, створювати необхідні умови для праці і формувати колектив однодумців. Прийоми й спосо­би соціально-психологічних методів, які застосовуються на під­приємствах, досить часто визначаються фаховим рівнем та компе­тентністю керівника, організаторськими здібностями й обізнаніс­тю в галузі соціальної психології. Очолювати колектив повинні фахівці, які володіють методикою застосування системи соціально­го і психологічного впливу, а саме:

•  методами управління певними груповими явищами й проце­сами;

•  методами стимулювання творчої активності працівників;

•  методами морального стимулювання колективної ініціативи;

•  методами соціального нормування;

•  методами соціального регулювання;

•  методами соціального планування;

•  методами соціального прогнозування;

•  методами управління індивідуально-особистісною поведінкою;

•  методами морального стимулювання особистої ініціативи;

•  методами виховання та навчання;

•  особистим прикладом.

Успіх діяльності керівника залежить також від того, наскільки вірно він застосовує систему психологічних методів впливу, які формують позитивні міжособистісні відносини:

•  метод формування та розвитку первинних колективів;

•  гуманізацію праці (дизайн робочих місць, застосування поло­жень ергономіки, впровадження сучасного технічного обладнання);

•  психологічну мотивацію;

•  психологічні методи відбору й навчання працівників;

•  формування оптимального психологічного клімату колек­тиву.

Основними методами формування оптимального психологіч­ного клімату колективу найчастіше виступають: стиль керівництва, культура управління та етика управлінської діяльності.

Контрольні запитання

1. Як класифікуються методи менеджменту? -

2. Наведіть приклади застосування економічних методів ме­неджменту в системі готельно-ресторанного сервісу.

3. Подайте характеристику регламентуючим, розпорядчим та дисциплінарним методам менеджменту.

4. Які види дисципліни існують в готельно-ресторанному бізнесі?

5. Які соціально-психологічні методи управління застосовують­ся на підприємствах де Ви відбували практику?

Рекомендована література

1. Блейк К.Р., Моутон Дж. Научные методы управления. — К.: Наукова думка, 1990.

2. Брэддик У. Менеджмент в организации. — М.: Инфра, 1997.

3. Зигерт В., Лючия Л. Руководить без конфликтов. — М.: Эко­номика, 1996.

4. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента. — Минск.: БГЭУ, 1996.

5. Омаров A.M. Руководитель: размышления о стиле управле­ния. — М.: Политиздат, 1987.

6. Хміль Ф.І. Менеджмент/Підручник. — К.: Вища школа, 1995.