• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

§ 2. Регламентація деліктних зобов’язань за міжнародним приватним правом в Україні

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 

В Україні чинним є лише один, причому спеціальний, нор_

мативний акт, який регулює колізійні питання деліктних

зобов’язань, — Кодекс Торговельного мореплавства Украї_

ни від 23 травня 1995 р. Згідно зі ст. 5 цього Кодексу, у разі

заподіяння судном шкоди, відшкодування завданих збитків

регулюється законодавством держави, де мала місце дія або

інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкоду_

вання шкоди; а якщо шкода заподіяна у відкритому морі —

законодавством держави, під прапором якої плаває судно.

Для випадків відшкодування збитків у разі зіткнення суден

у внутрішніх водах або територіальному морі застосовується

законодавство держави, де сталося зіткнення. Якщо судна,

що зіткнулися, плавають під одним прапором і не зачіпають

інтересів третьої сторони — застосовується право держави

прапора цих суден (ст. 296). У разі заподіяння ядерної шко_

ди судном, обладнаним ядерною установкою на території

України, включаючи територіальне море, а також у разі за_

подіяння ядерним судном, що плаває під державним прапо_

ром України, ядерної шкоди у виключній морській еко_

номічній зоні — застосовуються норми гл. 5 Кодексу торго_

вельного мореплавства України (ст. 314).

Певну регламентацію отримують колізійні питання зо_

бов’язань з відшкодування шкоди у договорах про правову

допомогу, що були укладені колишнім СРСР і Україною з

деякими державами. Основною є колізійна прив’язка до

закону держави, де мала місце дія чи інша обставина, що є

підставою для відшкодування шкоди; якщо сторони за цим

зобов’язанням є громадянами однієї держави — застосо_

Деліктні зобов’язання у міжнародному приватному... 257

вується право останньої в договорах СРСР з Кубою від 28

грудня 1984 р. і Монголією від 23 вересня 1988 р. Аналогічні

прив’язки вказані в договорах, укладених Україною з Лит_

вою від 7 липня 1993 р. (ст. 33), Молдовою від 13 грудня

1993 р. (ст. 35), Грузією від 9 січня 1995 р. (ст. 33), Латвією

від 23 травня 1995 р. (ст. 34), Узбекистаном від 19 лютого

1998 р. (ст. 42), В’єтнамом від 6 квітня 2000 р. (ст. 33), Ма_

кедонією від 10 квітня 2000 р. (ст. 43), Туреччиною від 23

листопада 2000 р. (ст. 29), а також у Конвенції про правову

допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах

країн СНД від 22 січня 1993 р. (ст. 42). Згідно з договором

між Україною і Польщею від 24 травня 1993 р., колізійна

прив’язка до місця вчинення делікту доповнюється прив’яз_

кою до місця проживання або юридичної адреси відповіда_

ча (ст. 35). Ці договори також містять норми про вибір юрис_

дикції.

Окремо слід сказати про існування Угоди про порядок

вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської

діяльності для країн СНД від 20 березня 1992 р., ст. 11 якої

вказує на застосування прив’язки до законодавства держа_

ви, де мала місце дія чи інша обставина, що є підставою для

вимоги про відшкодування шкоди. Проте ця норма не за_

стосовується, якщо за законодавством місця розгляду спра_

ви вказана підстава не є протиправною.

Крім того, існує низка міжнародних конвенцій, що ре_

гулюють в основному матеріальні питання відповідальності

за забруднення моря (Брюссельська конвенція про цивіль_

ну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1969

р.; Конвенція про створення міжнародного фонду для ком_

пенсації шкоди від забруднення нафтою 1971 р.; Конвенція

про запобігання забрудненню моря викидом відходів 1972

р.;), за забруднення повітря (Конвенція про транскордонні

забруднення повітря на великі відстані 1979 р.), за ядерну

шкоду (Віденська Конвенція про цивільну відповідальність

за ядерну шкоду 1963 р.; Конвенція про фізичний захист

ядерних матеріалів 1980 р.; Конвенція про оперативне по_

відомлення про ядерну аварію 1986 р.; Конвенція про допо_

могу у випадку ядерної аварії 1986 р.; Паризька конвенція

про відповідальність операторів атомних суден 1962 р.;

Брюссельська конвенція про відповідальність операторів

атомних суден); зіткнення суден (Конвенція про уніфікацію

деяких правил відносно відповідальності, що випливає із

зіткнення суден внутрішнього плавання 1960 р.; Міжнарод_

на конвенція про уніфікацію деяких правил відносно обме_

ження відповідальності власників морських суден 1924 р.,

Міжнародна конвенція про втручання у відкритому морі у

випадку аварій 1969 р., Конвенція про шкоду, заподіяну

іноземними повітряними суднами третім особам на поверхні

1952 р.) і т. ін.

В Україні чинним є лише один, причому спеціальний, нор_

мативний акт, який регулює колізійні питання деліктних

зобов’язань, — Кодекс Торговельного мореплавства Украї_

ни від 23 травня 1995 р. Згідно зі ст. 5 цього Кодексу, у разі

заподіяння судном шкоди, відшкодування завданих збитків

регулюється законодавством держави, де мала місце дія або

інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкоду_

вання шкоди; а якщо шкода заподіяна у відкритому морі —

законодавством держави, під прапором якої плаває судно.

Для випадків відшкодування збитків у разі зіткнення суден

у внутрішніх водах або територіальному морі застосовується

законодавство держави, де сталося зіткнення. Якщо судна,

що зіткнулися, плавають під одним прапором і не зачіпають

інтересів третьої сторони — застосовується право держави

прапора цих суден (ст. 296). У разі заподіяння ядерної шко_

ди судном, обладнаним ядерною установкою на території

України, включаючи територіальне море, а також у разі за_

подіяння ядерним судном, що плаває під державним прапо_

ром України, ядерної шкоди у виключній морській еко_

номічній зоні — застосовуються норми гл. 5 Кодексу торго_

вельного мореплавства України (ст. 314).

Певну регламентацію отримують колізійні питання зо_

бов’язань з відшкодування шкоди у договорах про правову

допомогу, що були укладені колишнім СРСР і Україною з

деякими державами. Основною є колізійна прив’язка до

закону держави, де мала місце дія чи інша обставина, що є

підставою для відшкодування шкоди; якщо сторони за цим

зобов’язанням є громадянами однієї держави — застосо_

Деліктні зобов’язання у міжнародному приватному... 257

вується право останньої в договорах СРСР з Кубою від 28

грудня 1984 р. і Монголією від 23 вересня 1988 р. Аналогічні

прив’язки вказані в договорах, укладених Україною з Лит_

вою від 7 липня 1993 р. (ст. 33), Молдовою від 13 грудня

1993 р. (ст. 35), Грузією від 9 січня 1995 р. (ст. 33), Латвією

від 23 травня 1995 р. (ст. 34), Узбекистаном від 19 лютого

1998 р. (ст. 42), В’єтнамом від 6 квітня 2000 р. (ст. 33), Ма_

кедонією від 10 квітня 2000 р. (ст. 43), Туреччиною від 23

листопада 2000 р. (ст. 29), а також у Конвенції про правову

допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах

країн СНД від 22 січня 1993 р. (ст. 42). Згідно з договором

між Україною і Польщею від 24 травня 1993 р., колізійна

прив’язка до місця вчинення делікту доповнюється прив’яз_

кою до місця проживання або юридичної адреси відповіда_

ча (ст. 35). Ці договори також містять норми про вибір юрис_

дикції.

Окремо слід сказати про існування Угоди про порядок

вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської

діяльності для країн СНД від 20 березня 1992 р., ст. 11 якої

вказує на застосування прив’язки до законодавства держа_

ви, де мала місце дія чи інша обставина, що є підставою для

вимоги про відшкодування шкоди. Проте ця норма не за_

стосовується, якщо за законодавством місця розгляду спра_

ви вказана підстава не є протиправною.

Крім того, існує низка міжнародних конвенцій, що ре_

гулюють в основному матеріальні питання відповідальності

за забруднення моря (Брюссельська конвенція про цивіль_

ну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1969

р.; Конвенція про створення міжнародного фонду для ком_

пенсації шкоди від забруднення нафтою 1971 р.; Конвенція

про запобігання забрудненню моря викидом відходів 1972

р.;), за забруднення повітря (Конвенція про транскордонні

забруднення повітря на великі відстані 1979 р.), за ядерну

шкоду (Віденська Конвенція про цивільну відповідальність

за ядерну шкоду 1963 р.; Конвенція про фізичний захист

ядерних матеріалів 1980 р.; Конвенція про оперативне по_

відомлення про ядерну аварію 1986 р.; Конвенція про допо_

могу у випадку ядерної аварії 1986 р.; Паризька конвенція

про відповідальність операторів атомних суден 1962 р.;

Брюссельська конвенція про відповідальність операторів

атомних суден); зіткнення суден (Конвенція про уніфікацію

деяких правил відносно відповідальності, що випливає із

зіткнення суден внутрішнього плавання 1960 р.; Міжнарод_

на конвенція про уніфікацію деяких правил відносно обме_

ження відповідальності власників морських суден 1924 р.,

Міжнародна конвенція про втручання у відкритому морі у

випадку аварій 1969 р., Конвенція про шкоду, заподіяну

іноземними повітряними суднами третім особам на поверхні

1952 р.) і т. ін.