• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

§ 4. Міжнародні залізничні перевезення

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 

Залізничне перевезення, порівняно з перевезеннями за

допомогою інших різновидів транспорту, за своєю вартістю

та безпекою є найбільш привабливе як для громадян, так і

для суб’єктів господарювання. На сьогоднішній час розроб_

лено значну кількість договорів (конвенцій), головною ме_

тою яких є уніфікація правил міжнародного залізничного

перевезення. міжнародних залізничних перевезень (ОТІФ). Основною

метою ОТІФ є встановлення єдиного правопорядку для

перевезень пасажирів, багажу і вантажів у прямому міжна_

родному залізничному сполученні між державами_учасни_

цями, а також сприяння застосуванню й розвитку цього

правопорядку.

Перевезення в прямому міжнародному сполученні підпо_

рядковуються «Єдиним правилам до договору про міжна_

родне залізничне перевезення пасажирів і багажу (ЦІВ)»,

що становлять Додаток A до Конвенції; «Єдиним правилам

до договору про міжнародне залізничне перевезення ван_

тажів (ЦІМ)», що становлять Додаток B до Конвенції. Єдині

правила ЦІВ і ЦІМ разом з двома Додатками є невід’ємною

частиною Конвенції.

Додаток А до Конвенції про міжнародні залізничні пе_

ревезення (ЦІВ) насамперед встановлює сферу його засто_

сування та винятки з неї. Він складається з 62 статей, які

вирішують низку питань, що виникають у результаті

здійснення міжнародного залізничного перевезення паса_

жирів та їхнього багажу. Так, залізниця зобов’язана

здійснювати відповідно до Єдиних правил, будь_яке пере_

везення пасажирів та їхнього багажу, якщо тільки: a) паса_

жир дотримується Єдиних правил, додаткових положень і

міжнародних тарифів; b) перевезення є можливим за наяв_

ності регулярного персоналу і транспортних засобів, що за_

довольняють вимоги звичайного сполучення; c) перевезен_

ню не перешкоджають обставини, яких залізниця не може

уникнути і які вона не в змозі усунути. Умови міжнарод_

них тарифів не можуть відрізнятися від Єдиних правил,

окрім випадків, коли останні це виразно передбачають.

Відповідно до положень додатка А, залізниця повинна

відповідним чином доводити до відома населення розкла_

ди поїздів. У розкладах або тарифах повинні зазначатися

обмеження в користуванні певними поїздами або певними

класами вагонів. У його статтях встановлено можливі ви_

падки відмови в перевезенні, порядок займання, надання і

резервування місць у поїздах, що регулюється приписами,

які застосовує залізниця. Відповідно до положень зазначе_

ного додатку, пасажир має право без додаткової оплати брати з собою в пасажирський вагон легкі для перенесення

предмети (ручну поклажу), встановлено перелік речей, що

заборонено брати в пасажирські вагони. Забороняється бра_

ти: a) речовини і предмети, не допущені до перевезень як

багаж на підставі статті 18 а, якщо додаткові положен_

ня або тарифи не передбачають винятків; b) предмети, що

можуть заважати або створювати незручності пасажи_

рам або заподіювати шкоду; c) предмети, заборонені для

розміщення в пасажирських вагонах приписами митниць

або інших адміністративних органів; d) живих тварин,

якщо додаткові положення або тарифи не передбачають

винятків.

У змісті додатку А передбачено порядок оформлення і

перевезення багажу, а також його видачі при прибутті, вста_

новлено випадки повернення плати за квиток на перевезен_

ня, можливість компенсації і доплати.

Передбачено відповідальність залізниці у разі смерті або

поранення пасажирів (встановлено суму відшкодування

збитків у разі смерті, у разі поранення), відшкодування за

прострочення доставки, а також випадки звільнення заліз_

ниці від відповідальності.

У Додатку B до Конвенції (ЦІМ) насамперед встанов_

лено сферу його застосування та винятки з неї. Він скла_

дається із 66 статей, які вирішують низку питань, що вини_

кають у результаті здійснення міжнародного залізничного

перевезення вантажів. Він встановлює предмети, що не до_

пускаються до перевезення, а також предмети, що допуска_

ються до перевезення за певних умов. У нормах Додатку

можна знайти як спеціальні положення для певних переве_

зень, так і загальні правила щодо укладення договору пере_

везення. Серед питань, пов’язаних з перевезенням вантажу

з допомогою міжнародного залізничного транспорту, врегу_

льовані такі: положення щодо пакування і позначення ван_

тажу, порядок надання вантажу для перевезення і порядок

його перевірки залізницею, зміст накладної на вантаж, яку

відправник повинен надати для перевезення кожного виду

багажу, а також визначено обставини, за яких залізниця

повинна визначати масу вантажу чи кількість місць і фак_

тичну власну масу вагону.

Згідно з Додатком В, відправник повинен долучити до

накладної документи, необхідні для виконання перед ви_

дачею вантажу формальностей, які вимагаються митниця_

ми або іншими адміністративними органами. Ці докумен_

ти можуть стосуватися тільки вантажів, що обіймаються

однією і тією самою накладною, якщо інше не передбачено

приписами митниць або інших адміністративних органів чи

тарифів.

Терміни доставки встановлюються або угодами між

залізницями, що беруть участь у перевезенні, або міжнарод_

ними тарифами, що застосовуються від станції відправлен_

ня до станції призначення. Для певних спеціальних пере_

везень і на певних маршрутах ці терміни можуть також

встановлюватися на підставі планів перевезення, що засто_

совуються між заінтересованими залізницями. У цьому

разі вони повинні бути включені до міжнародних тарифів

або спеціальних угод. Його нормами врегульовано також

порядок видачі вантажу. Так, залізниця повинна вручити

накладну і видати вантаж одержувачу на станції призначен_

ня після отримання від одержувача квитанції і оплати ним

покладених на нього залізницею витрат.

Нарешті, у змісті додатку В передбачено відшкодуван_

ня в разі втрати вантажу (повної, часткової) або прострочен_

ня терміну його доставки, встановлено межі відповідаль_

ності залізниці тощо.

Обидва додатки містять положення щодо строку позивної

давності для позовів, які базуються на договорі перевезення

залізницею пасажирів та їхнього багажу, а також вантажів,

тягаря доказування (покладено на залізницю). За допомогою

їх положень врегульовуються також стосунки між залізни_

цями, зокрема розрахунки між ними, а також можливість

регресних вимог та їх процедури й деякі інші питання.

Конвенція має чотири додатки_регламенти: додаток I —

регламент міжнародних залізничних перевезень небезпеч_

них вантажів (РІД); додаток II — регламент міжнародних

залізничних перевезень приватних вагонів (РІП); додаток

III — регламент міжнародних залізничних перевезень кон_

тейнерів (РІКо); додаток IV — регламент міжнародних за_

лізничних перевезень вантажобагажу (РІЕкс).

2. Угода про міжнародне залізничне вантажне сповіщен_

ня (УМВС) діє з 1 листопада 1951 р. (нова редакція з 1 січня

1998 р.), є чинною для України (див. WWW. NAU. KIEV.

UA). Угода застосовується до всіх перевезень вантажів у пря_

мому міжнародному залізничному сповіщенні між вказани_

ми у другому параграфі ст. 3 станціями, за накладними УМВС

та лише по мережі залізниць_учасниць цієї Угоди. Даний акт

має обов’язкову силу для залізниць, відправників і одержу_

вачів вантажів. Згідно з ним, кожна залізниця, що бере

участь в Угоді, зобов’язана перевозити всі вантажі, окрім

тих, що зазначені у ст. 4 Угоди. Так, до перевезення у міжна_

родному залізничному вантажному сповіщенні не допуска_

ються: предмети, перевезення яких заборонено принаймні

однією з країн, залізниці яких повинні були б брати участь

у перевезенні; предмети, що утворюють монополію пошто_

вого відомства (Додаток 1) принаймні однією з країн, заліз_

ниці яких повинні були б брати участь у перевезенні; вогне_

пальні та бойові припаси, вибухові речовини тощо. За вка_

зівкою відповідних урядових органів залізниця може

тимчасово зупинити рух повністю або частково; тимчасово

зупинити приймання деяких вантажів або допускати їх

приймання тільки на відповідних умовах; тимчасово прий_

мати до перевезення переважно визначені вантажі. Крім

того, залізниця має право прийняти указані заходи у зв’яз_

ку з форс_мажорними обставинами. Разом з тим, угода по_

кладає на залізницю, яка прийняла зазначених заходів, обо_

в’язок негайно сповістити про це зацікавлені залізниці, які

беруть участь у даній Угоді.

Небезпечні вантажі допускаються до перевезенням лише

при дотриманні умов, передбачених у Додатку 2. При переве_

зенні локомотивів, тендерів, вагонів метро, залізничних кранів

відправник зобов’язаний забезпечити їх супровід у відповід_

ності до Додатка 3. Живність перевозиться лише при провідни_

ках, за виключенням дрібних тварин та птиці, які перевозять_

ся у міцно закритих клітках, ящиках, кошиках і т. ін., в без_

перевантажному сповіщенні. Продукти, що швидко псуються,

допускають до перевезення лише на підставі Додатка 4.

Угода встановлює перелік умов, лише за дотриманням

яких можливе перевезення покійників. Її положення та_

кож регулюють порядок пред’явлення до перевезення автомобілів, тракторів, зокрема правила щодо їх пломбування

та інші спеціальні положення для відповідних перевезень.

Значну увагу у змісті Угоди приділено укладенню договору

перевезення, насамперед складанню належним чином на_

кладної, прийманню вантажів до перевезення, його упа_

ковці пломбуванню вагонів тощо.

3. Угода між залізничними адміністраціями держав_

учасниць СНД, Латвійської Республіки, Литовської Респуб_

ліки, Естонської Республіки про особливості застосуван_

ня окремих норм Угоди про міжнародне залізничне вантаж_

не сповіщення, 1 жовтня 1997 р.

4. Угода про міжнародне пасажирське сповіщення (УМПС)

діє з 1 листопада 1951 р. (нова редакція — з 6 січня 1998 р.), є

чинною для України (див. * WWW. NAU. KIEV. UA). Угода

встановлює пряме міжнародне залізничне та змішане заліз_

нично_морське сповіщення для перевезень пасажирів, багажу

та товаровантажу між країнами_учасницями цієї Угоди й по_

кладає обов’язок на залізниці, які беруть участь у ній, органі_

зовувати міжнародні пасажирські перевезення з комфортом і

найбільш сприятливими умовами для останніх. Низка поло_

жень цієї угоди є схожими з положеннями, передбаченими в

Угоді про міжнародне залізничне вантажне сповіщення, зок_

рема положення, що стосуються заходів, яких може вжити

залізниця у випадку відповідних вказівок урядових органів

чи форс_мажору. Відповідно до її положень, документом, що

засвідчує право проїзду в міжнародному сповіщенні у межах

УМПС, є пасажирський квиток. Останній повинен бути офор_

млений ручним або електронним засобом та містити перелік

відомостей, що зазначений в Угоді. У сповіщенні між станці_

ями окремих залізниць при наявності домовленості також мо_

жуть застосовуватися картонні білети. Білети не повинні мати

змін, окрім тих, які допускаються даною Угодою. Білети, які

є зміненими у незаконному порядку, повинні розглядатися як

незаконні.

Для перевезення організованих груп пасажирів може

бути видана одна купонна книжка з бланковим білетом_ку_

поном, на групу у складі не менше 10 дорослих пасажирів.

Кожному пасажиру, який є учасником такої групи, видаєть_

ся окремий контрольний купон — дійсний лише за наявності купонної книжки, що видана на групу. Купонна книж_

ка може видаватися як для проїзду в одному напрямку, так

і для проїзду туди й назад. Для проїзду у спальних вагонах

з місцями для лежання Угодою передбачена обов’язкова

наявність окрім білету плацкарти на зайняття відповідного

місця; перераховано відомості, які вона повинна містити,

врегульовано порядок її видачі та умови заміни. Положен_

ня угоди встановлюють умови придатності білетів, купон_

них книжок. У її змісті знайшли відображення умови про_

їзду дітей, провозу ручного багажу та тварин (встановлено

перелік предметів, які заборонені до перевезення у вигляді

ручного багажу), перевезення дипломатичної пошти, а та_

кож положення про відповідальність пасажирів за збитки,

завдані залізниці. Розділ III Угоди повністю присвячено пи_

танням, пов’язаним із перевезенням. Низка статей Угоди

містить положення, що безпосередньо стосуються відпові_

дальності залізниці тощо.

5. Угода між залізничними адміністраціями держав_

учасниць СНД, Латвійської Республіки, Литовської Респуб_

ліки, Естонської Республіки про особливості застосуван_

ня окремих норм Угоди про міжнародне пасажирське спові_

щення, 28 травня 1997 р.

6. Європейська угода про міжнародні магістральні заліз_

ничні лінії, 31 травня 1985 р., є чинною для України (див.

WWW. NAU. KIEV. UA). Відповідно до положень даної Уго_

ди, країни_Договірні Сторони приймають пропонований план

залізничної мережі, що іменується Міжнародна залізнична

мережа «Е«, опис якої наведений у Додатку I до цієї Угоди як

координований план будівництва й обладнання залізничних

ліній, що мають велике міжнародне значення, який вони ма_

ють намір виконувати в рамках своїх внутрішніх програм

відповідно до свого законодавства.

Залізничне перевезення, порівняно з перевезеннями за

допомогою інших різновидів транспорту, за своєю вартістю

та безпекою є найбільш привабливе як для громадян, так і

для суб’єктів господарювання. На сьогоднішній час розроб_

лено значну кількість договорів (конвенцій), головною ме_

тою яких є уніфікація правил міжнародного залізничного

перевезення. міжнародних залізничних перевезень (ОТІФ). Основною

метою ОТІФ є встановлення єдиного правопорядку для

перевезень пасажирів, багажу і вантажів у прямому міжна_

родному залізничному сполученні між державами_учасни_

цями, а також сприяння застосуванню й розвитку цього

правопорядку.

Перевезення в прямому міжнародному сполученні підпо_

рядковуються «Єдиним правилам до договору про міжна_

родне залізничне перевезення пасажирів і багажу (ЦІВ)»,

що становлять Додаток A до Конвенції; «Єдиним правилам

до договору про міжнародне залізничне перевезення ван_

тажів (ЦІМ)», що становлять Додаток B до Конвенції. Єдині

правила ЦІВ і ЦІМ разом з двома Додатками є невід’ємною

частиною Конвенції.

Додаток А до Конвенції про міжнародні залізничні пе_

ревезення (ЦІВ) насамперед встановлює сферу його засто_

сування та винятки з неї. Він складається з 62 статей, які

вирішують низку питань, що виникають у результаті

здійснення міжнародного залізничного перевезення паса_

жирів та їхнього багажу. Так, залізниця зобов’язана

здійснювати відповідно до Єдиних правил, будь_яке пере_

везення пасажирів та їхнього багажу, якщо тільки: a) паса_

жир дотримується Єдиних правил, додаткових положень і

міжнародних тарифів; b) перевезення є можливим за наяв_

ності регулярного персоналу і транспортних засобів, що за_

довольняють вимоги звичайного сполучення; c) перевезен_

ню не перешкоджають обставини, яких залізниця не може

уникнути і які вона не в змозі усунути. Умови міжнарод_

них тарифів не можуть відрізнятися від Єдиних правил,

окрім випадків, коли останні це виразно передбачають.

Відповідно до положень додатка А, залізниця повинна

відповідним чином доводити до відома населення розкла_

ди поїздів. У розкладах або тарифах повинні зазначатися

обмеження в користуванні певними поїздами або певними

класами вагонів. У його статтях встановлено можливі ви_

падки відмови в перевезенні, порядок займання, надання і

резервування місць у поїздах, що регулюється приписами,

які застосовує залізниця. Відповідно до положень зазначе_

ного додатку, пасажир має право без додаткової оплати брати з собою в пасажирський вагон легкі для перенесення

предмети (ручну поклажу), встановлено перелік речей, що

заборонено брати в пасажирські вагони. Забороняється бра_

ти: a) речовини і предмети, не допущені до перевезень як

багаж на підставі статті 18 а, якщо додаткові положен_

ня або тарифи не передбачають винятків; b) предмети, що

можуть заважати або створювати незручності пасажи_

рам або заподіювати шкоду; c) предмети, заборонені для

розміщення в пасажирських вагонах приписами митниць

або інших адміністративних органів; d) живих тварин,

якщо додаткові положення або тарифи не передбачають

винятків.

У змісті додатку А передбачено порядок оформлення і

перевезення багажу, а також його видачі при прибутті, вста_

новлено випадки повернення плати за квиток на перевезен_

ня, можливість компенсації і доплати.

Передбачено відповідальність залізниці у разі смерті або

поранення пасажирів (встановлено суму відшкодування

збитків у разі смерті, у разі поранення), відшкодування за

прострочення доставки, а також випадки звільнення заліз_

ниці від відповідальності.

У Додатку B до Конвенції (ЦІМ) насамперед встанов_

лено сферу його застосування та винятки з неї. Він скла_

дається із 66 статей, які вирішують низку питань, що вини_

кають у результаті здійснення міжнародного залізничного

перевезення вантажів. Він встановлює предмети, що не до_

пускаються до перевезення, а також предмети, що допуска_

ються до перевезення за певних умов. У нормах Додатку

можна знайти як спеціальні положення для певних переве_

зень, так і загальні правила щодо укладення договору пере_

везення. Серед питань, пов’язаних з перевезенням вантажу

з допомогою міжнародного залізничного транспорту, врегу_

льовані такі: положення щодо пакування і позначення ван_

тажу, порядок надання вантажу для перевезення і порядок

його перевірки залізницею, зміст накладної на вантаж, яку

відправник повинен надати для перевезення кожного виду

багажу, а також визначено обставини, за яких залізниця

повинна визначати масу вантажу чи кількість місць і фак_

тичну власну масу вагону.

Згідно з Додатком В, відправник повинен долучити до

накладної документи, необхідні для виконання перед ви_

дачею вантажу формальностей, які вимагаються митниця_

ми або іншими адміністративними органами. Ці докумен_

ти можуть стосуватися тільки вантажів, що обіймаються

однією і тією самою накладною, якщо інше не передбачено

приписами митниць або інших адміністративних органів чи

тарифів.

Терміни доставки встановлюються або угодами між

залізницями, що беруть участь у перевезенні, або міжнарод_

ними тарифами, що застосовуються від станції відправлен_

ня до станції призначення. Для певних спеціальних пере_

везень і на певних маршрутах ці терміни можуть також

встановлюватися на підставі планів перевезення, що засто_

совуються між заінтересованими залізницями. У цьому

разі вони повинні бути включені до міжнародних тарифів

або спеціальних угод. Його нормами врегульовано також

порядок видачі вантажу. Так, залізниця повинна вручити

накладну і видати вантаж одержувачу на станції призначен_

ня після отримання від одержувача квитанції і оплати ним

покладених на нього залізницею витрат.

Нарешті, у змісті додатку В передбачено відшкодуван_

ня в разі втрати вантажу (повної, часткової) або прострочен_

ня терміну його доставки, встановлено межі відповідаль_

ності залізниці тощо.

Обидва додатки містять положення щодо строку позивної

давності для позовів, які базуються на договорі перевезення

залізницею пасажирів та їхнього багажу, а також вантажів,

тягаря доказування (покладено на залізницю). За допомогою

їх положень врегульовуються також стосунки між залізни_

цями, зокрема розрахунки між ними, а також можливість

регресних вимог та їх процедури й деякі інші питання.

Конвенція має чотири додатки_регламенти: додаток I —

регламент міжнародних залізничних перевезень небезпеч_

них вантажів (РІД); додаток II — регламент міжнародних

залізничних перевезень приватних вагонів (РІП); додаток

III — регламент міжнародних залізничних перевезень кон_

тейнерів (РІКо); додаток IV — регламент міжнародних за_

лізничних перевезень вантажобагажу (РІЕкс).

2. Угода про міжнародне залізничне вантажне сповіщен_

ня (УМВС) діє з 1 листопада 1951 р. (нова редакція з 1 січня

1998 р.), є чинною для України (див. WWW. NAU. KIEV.

UA). Угода застосовується до всіх перевезень вантажів у пря_

мому міжнародному залізничному сповіщенні між вказани_

ми у другому параграфі ст. 3 станціями, за накладними УМВС

та лише по мережі залізниць_учасниць цієї Угоди. Даний акт

має обов’язкову силу для залізниць, відправників і одержу_

вачів вантажів. Згідно з ним, кожна залізниця, що бере

участь в Угоді, зобов’язана перевозити всі вантажі, окрім

тих, що зазначені у ст. 4 Угоди. Так, до перевезення у міжна_

родному залізничному вантажному сповіщенні не допуска_

ються: предмети, перевезення яких заборонено принаймні

однією з країн, залізниці яких повинні були б брати участь

у перевезенні; предмети, що утворюють монополію пошто_

вого відомства (Додаток 1) принаймні однією з країн, заліз_

ниці яких повинні були б брати участь у перевезенні; вогне_

пальні та бойові припаси, вибухові речовини тощо. За вка_

зівкою відповідних урядових органів залізниця може

тимчасово зупинити рух повністю або частково; тимчасово

зупинити приймання деяких вантажів або допускати їх

приймання тільки на відповідних умовах; тимчасово прий_

мати до перевезення переважно визначені вантажі. Крім

того, залізниця має право прийняти указані заходи у зв’яз_

ку з форс_мажорними обставинами. Разом з тим, угода по_

кладає на залізницю, яка прийняла зазначених заходів, обо_

в’язок негайно сповістити про це зацікавлені залізниці, які

беруть участь у даній Угоді.

Небезпечні вантажі допускаються до перевезенням лише

при дотриманні умов, передбачених у Додатку 2. При переве_

зенні локомотивів, тендерів, вагонів метро, залізничних кранів

відправник зобов’язаний забезпечити їх супровід у відповід_

ності до Додатка 3. Живність перевозиться лише при провідни_

ках, за виключенням дрібних тварин та птиці, які перевозять_

ся у міцно закритих клітках, ящиках, кошиках і т. ін., в без_

перевантажному сповіщенні. Продукти, що швидко псуються,

допускають до перевезення лише на підставі Додатка 4.

Угода встановлює перелік умов, лише за дотриманням

яких можливе перевезення покійників. Її положення та_

кож регулюють порядок пред’явлення до перевезення автомобілів, тракторів, зокрема правила щодо їх пломбування

та інші спеціальні положення для відповідних перевезень.

Значну увагу у змісті Угоди приділено укладенню договору

перевезення, насамперед складанню належним чином на_

кладної, прийманню вантажів до перевезення, його упа_

ковці пломбуванню вагонів тощо.

3. Угода між залізничними адміністраціями держав_

учасниць СНД, Латвійської Республіки, Литовської Респуб_

ліки, Естонської Республіки про особливості застосуван_

ня окремих норм Угоди про міжнародне залізничне вантаж_

не сповіщення, 1 жовтня 1997 р.

4. Угода про міжнародне пасажирське сповіщення (УМПС)

діє з 1 листопада 1951 р. (нова редакція — з 6 січня 1998 р.), є

чинною для України (див. * WWW. NAU. KIEV. UA). Угода

встановлює пряме міжнародне залізничне та змішане заліз_

нично_морське сповіщення для перевезень пасажирів, багажу

та товаровантажу між країнами_учасницями цієї Угоди й по_

кладає обов’язок на залізниці, які беруть участь у ній, органі_

зовувати міжнародні пасажирські перевезення з комфортом і

найбільш сприятливими умовами для останніх. Низка поло_

жень цієї угоди є схожими з положеннями, передбаченими в

Угоді про міжнародне залізничне вантажне сповіщення, зок_

рема положення, що стосуються заходів, яких може вжити

залізниця у випадку відповідних вказівок урядових органів

чи форс_мажору. Відповідно до її положень, документом, що

засвідчує право проїзду в міжнародному сповіщенні у межах

УМПС, є пасажирський квиток. Останній повинен бути офор_

млений ручним або електронним засобом та містити перелік

відомостей, що зазначений в Угоді. У сповіщенні між станці_

ями окремих залізниць при наявності домовленості також мо_

жуть застосовуватися картонні білети. Білети не повинні мати

змін, окрім тих, які допускаються даною Угодою. Білети, які

є зміненими у незаконному порядку, повинні розглядатися як

незаконні.

Для перевезення організованих груп пасажирів може

бути видана одна купонна книжка з бланковим білетом_ку_

поном, на групу у складі не менше 10 дорослих пасажирів.

Кожному пасажиру, який є учасником такої групи, видаєть_

ся окремий контрольний купон — дійсний лише за наявності купонної книжки, що видана на групу. Купонна книж_

ка може видаватися як для проїзду в одному напрямку, так

і для проїзду туди й назад. Для проїзду у спальних вагонах

з місцями для лежання Угодою передбачена обов’язкова

наявність окрім білету плацкарти на зайняття відповідного

місця; перераховано відомості, які вона повинна містити,

врегульовано порядок її видачі та умови заміни. Положен_

ня угоди встановлюють умови придатності білетів, купон_

них книжок. У її змісті знайшли відображення умови про_

їзду дітей, провозу ручного багажу та тварин (встановлено

перелік предметів, які заборонені до перевезення у вигляді

ручного багажу), перевезення дипломатичної пошти, а та_

кож положення про відповідальність пасажирів за збитки,

завдані залізниці. Розділ III Угоди повністю присвячено пи_

танням, пов’язаним із перевезенням. Низка статей Угоди

містить положення, що безпосередньо стосуються відпові_

дальності залізниці тощо.

5. Угода між залізничними адміністраціями держав_

учасниць СНД, Латвійської Республіки, Литовської Респуб_

ліки, Естонської Республіки про особливості застосуван_

ня окремих норм Угоди про міжнародне пасажирське спові_

щення, 28 травня 1997 р.

6. Європейська угода про міжнародні магістральні заліз_

ничні лінії, 31 травня 1985 р., є чинною для України (див.

WWW. NAU. KIEV. UA). Відповідно до положень даної Уго_

ди, країни_Договірні Сторони приймають пропонований план

залізничної мережі, що іменується Міжнародна залізнична

мережа «Е«, опис якої наведений у Додатку I до цієї Угоди як

координований план будівництва й обладнання залізничних

ліній, що мають велике міжнародне значення, який вони ма_

ють намір виконувати в рамках своїх внутрішніх програм

відповідно до свого законодавства.