• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

3.1. Держава як суб’єкт майнових відносин

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 

Міжнародне співробітництво різноманітне за формами,

сферами здійснення, реалізується різними суб’єктами, се_

ред яких важливе місце посідають і держави. Причому ос_

танні виступають не тільки як суб’єкт міждержавних відно_

син публічно_правового характеру, що регулюються міжна_

родним правом, а й як суб’єкт цивілістичних відносин

майнового та немайнового характеру, які підпадають під дію

міжнародного приватного права.

У зовнішній сфері держава може виступати в різномані_

тних категоріях відносин. По_перше, її партнерами можуть

бути інші держави та міжнародні організації (держава може

укладати міжнародні угоди про надання та отримання по_

зик, уступати території, здійснювати співробітництво в кон_

кретних сферах, укладати військові та політичні союзи

тощо). По_друге, держава може вступати в різноманітні майнові відносини з іноземними юридичними та фізичними особами (наприклад, придбання земельних ділянок для розміщення посольських і консульських місій, надання в концесію ділянок надр для розробки корисних копалин, переда_

ча в оренду будівель і споруд, придбання та продаж майна,

надання позик і видача гарантій тощо).

Крім того, держава може виступати в цивільному обороті

як спадкоємець так званого відумерлого майна1 (ст. 1277 Ци_

вільного кодексу України) або спадкоємець за заповітом

(ст. 1235 ЦК України). Різним є становище держави і в міжна_

родних організаціях (міжнародні міжурядові (міждер_

жавні) організації та міжнародні неурядові організації).

Існує кілька поглядів на державу як на суб’єкт міжна_

родного приватного права. Одні вважають державу особли_

вим суб’єктом права, оскільки немає такого наддержавно_

го органу, який би наділив її правами юридичної особи, і

завдяки суверенітету вона виступає у відносинах, що регу_

люються нормами як міжнародного публічного права, так і

міжнародного приватного права. Інші додержуються точки

зору, що держава «розпадається» на дві особи. При цьому

вважається, що держава діє не як дві особи (як «казна»

(фіска) — суб’єкт влади, і як «купець» — суб’єкт цивіль_

них правовідносин), а як суверен.

Концепція участі держави в цивільно_правових відноси_

нах знайшла своє відображення і в законодавстві СРСР

(ст. 25 Основ цивільного законодавства Союзу РСР і рес_

публік 1991 р.2) і в законодавстві незалежної України (статті

167, 168 і 169 ЦК України).

Міжнародне співробітництво різноманітне за формами,

сферами здійснення, реалізується різними суб’єктами, се_

ред яких важливе місце посідають і держави. Причому ос_

танні виступають не тільки як суб’єкт міждержавних відно_

син публічно_правового характеру, що регулюються міжна_

родним правом, а й як суб’єкт цивілістичних відносин

майнового та немайнового характеру, які підпадають під дію

міжнародного приватного права.

У зовнішній сфері держава може виступати в різномані_

тних категоріях відносин. По_перше, її партнерами можуть

бути інші держави та міжнародні організації (держава може

укладати міжнародні угоди про надання та отримання по_

зик, уступати території, здійснювати співробітництво в кон_

кретних сферах, укладати військові та політичні союзи

тощо). По_друге, держава може вступати в різноманітні майнові відносини з іноземними юридичними та фізичними особами (наприклад, придбання земельних ділянок для розміщення посольських і консульських місій, надання в концесію ділянок надр для розробки корисних копалин, переда_

ча в оренду будівель і споруд, придбання та продаж майна,

надання позик і видача гарантій тощо).

Крім того, держава може виступати в цивільному обороті

як спадкоємець так званого відумерлого майна1 (ст. 1277 Ци_

вільного кодексу України) або спадкоємець за заповітом

(ст. 1235 ЦК України). Різним є становище держави і в міжна_

родних організаціях (міжнародні міжурядові (міждер_

жавні) організації та міжнародні неурядові організації).

Існує кілька поглядів на державу як на суб’єкт міжна_

родного приватного права. Одні вважають державу особли_

вим суб’єктом права, оскільки немає такого наддержавно_

го органу, який би наділив її правами юридичної особи, і

завдяки суверенітету вона виступає у відносинах, що регу_

люються нормами як міжнародного публічного права, так і

міжнародного приватного права. Інші додержуються точки

зору, що держава «розпадається» на дві особи. При цьому

вважається, що держава діє не як дві особи (як «казна»

(фіска) — суб’єкт влади, і як «купець» — суб’єкт цивіль_

них правовідносин), а як суверен.

Концепція участі держави в цивільно_правових відноси_

нах знайшла своє відображення і в законодавстві СРСР

(ст. 25 Основ цивільного законодавства Союзу РСР і рес_

публік 1991 р.2) і в законодавстві незалежної України (статті

167, 168 і 169 ЦК України).