• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

§ 3. Міжнародні регламенти, типовий закон про міжнародний комерційний арбітраж ЮНСІТРАЛ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 

Поряд з формуванням міжнародно_договірного регулю_

вання комерційного арбітражу вживались інші зусилля,

спрямовані на уніфікацію арбітражної процедури. Особли_

ве значення при цьому мають розроблені під егідою ООН

міжнародні регламенти ЮНСІТРАЛ, ЄЕК1, ЕКАДВ2, а та_

кож Типовий закон про міжнародний комерційний арбіт_

раж ЮНСІТРАЛ.

У Резолюції 31/98, прийнятій Генеральною Асамблеєю

ООН 15 грудня 1976 р., зазначається, що, визнаючи цінність

арбітражу як методу регулювання спорів, що виникають з

міжнародних торговельних угод, та доцільність розробки регламенту для спеціального арбітражу, який був би прий_

нятним для держав з різними правовими, соціальними та

економічними системами, з метою гармонізації міжнарод_

них економічних відносин Генеральна Асамблея рекомен_

дує використовувати Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ

при врегулюванні таких спорів, зокрема посилання на Рег_

ламент в комерційних контрактах.

Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ, на відміну від

інших міжнародних регламентів, є документом, що містить

універсальні правила арбітражної процедури, які характе_

ризують її як завершене процесуальне провадження.

Згідно зі ст. 1 Регламенту, якщо сторони в договорі пого_

дились у письмовій формі, що спори, які належать до цього

договору, будуть передані на розгляд в арбітражі згідно з

Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ, такі спори підля_

гають розгляду відповідно до даного Регламенту з тими

змінами, про які сторони можуть домовитись у письмовій

формі. Арбітражний регламент регулює арбітражний роз_

гляд, за винятком випадків, коли те чи інше з його правил

суперечить нормі застосованого до його арбітражу закону,

від якої сторони не вправі відступати. До цього слід додати,

що Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ, як видно з Резо_

люції 31/98 і його змісту, розроблений для спеціального

арбітражу, тобто арбітражу ad hoc, і не торкається правила

процедури в інституційних арбітражах.

Регламент ЄЕК та Правила ЕКАДВ, як і Регламент

ЮНСІТРАЛ, є результатом уніфікації правил арбітражної

процедури. Одначе, якщо Регламент ЮНСІТРАЛ має більш

універсальний характер, Регламент ЄЕК та Правила ЕКАДВ

розроблялись, як видно з їх найменування, для регіональ_

ного застосування. У Правилах ЕКАДВ прямо передбачена

їхня застосовність до арбітражного розгляду, що виникає з

міжнародної торгівлі регіону ЕКАДВ (ст.1). Як і Арбітраж_

ний регламент ЮНСІТРАЛ, Регламент ЄЕК та Правила

ЕКАДВ регулюють процедуру арбітражу ad hoc.

Комісія ООН з права міжнародної торгівлі підготувала і

прийняла 1985 р. Типовий закон про міжнародний комер_

ційний арбітраж. Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН

40/172 від 11 грудня 1985 р. з урахуванням потреб міжна_

Міжнародний комерційний арбітраж 355

родної торгівлі цей закон рекомендовано усім державам з ме_

тою одноманітності арбітражного законодавства і конкрет_

них потреб практики міжнародного комерційного арбітражу.

Типовий закон не має прямої дії в національній системі

законодавства тієї чи іншої держави. Йдеться про те, що

національні закони про арбітраж повинні ґрунтуватися на

Типовому законі ЮНСІТРАЛ.

Законодавство, що базується на Типовому законі, вже

прийнято в Австралії, Канаді, Кіпрі, Нігерії, штаті Каліфор_

нія (США), Російській Федерації, Україні.

Найбільш принципове положення закону можна звести

до такого. Типовим законом визначена сфера його застосу_

вання. Стаття 1 передбачає, що він застосовується до міжна_

родного комерційного арбітражу за умови дотримання будь_

якої угоди, діючої між даними державами та будь_якою

іншою державою або державами. Положення даного зако_

ну застосовуються тільки тоді, коли місце арбітражу розта_

шоване у даній державі. Арбітраж є міжнародним, якщо

комерційні підприємства сторін арбітражної угоди в момент

її укладання розміщені в різних державах або одне з наступ_

них місць розташоване за межами держави, в якій сторони

мають свої комерційні підприємства (місце арбітражу;

місце, де повинна бути виконана значна частина зобов’я_

зань, або з яким найбільш пов’язаний предмет спору; сто_

рони домовилися про те, що предмет арбітражної угоди по_

в’язаний більш як з однією стороною).

Велика кількість норм типового закону носить диспози_

тивний характер, що дає змогу сторонам за своєю згодою

встановлювати інші правила процедури (п. 1 ст. 19).

Поряд з формуванням міжнародно_договірного регулю_

вання комерційного арбітражу вживались інші зусилля,

спрямовані на уніфікацію арбітражної процедури. Особли_

ве значення при цьому мають розроблені під егідою ООН

міжнародні регламенти ЮНСІТРАЛ, ЄЕК1, ЕКАДВ2, а та_

кож Типовий закон про міжнародний комерційний арбіт_

раж ЮНСІТРАЛ.

У Резолюції 31/98, прийнятій Генеральною Асамблеєю

ООН 15 грудня 1976 р., зазначається, що, визнаючи цінність

арбітражу як методу регулювання спорів, що виникають з

міжнародних торговельних угод, та доцільність розробки регламенту для спеціального арбітражу, який був би прий_

нятним для держав з різними правовими, соціальними та

економічними системами, з метою гармонізації міжнарод_

них економічних відносин Генеральна Асамблея рекомен_

дує використовувати Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ

при врегулюванні таких спорів, зокрема посилання на Рег_

ламент в комерційних контрактах.

Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ, на відміну від

інших міжнародних регламентів, є документом, що містить

універсальні правила арбітражної процедури, які характе_

ризують її як завершене процесуальне провадження.

Згідно зі ст. 1 Регламенту, якщо сторони в договорі пого_

дились у письмовій формі, що спори, які належать до цього

договору, будуть передані на розгляд в арбітражі згідно з

Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ, такі спори підля_

гають розгляду відповідно до даного Регламенту з тими

змінами, про які сторони можуть домовитись у письмовій

формі. Арбітражний регламент регулює арбітражний роз_

гляд, за винятком випадків, коли те чи інше з його правил

суперечить нормі застосованого до його арбітражу закону,

від якої сторони не вправі відступати. До цього слід додати,

що Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ, як видно з Резо_

люції 31/98 і його змісту, розроблений для спеціального

арбітражу, тобто арбітражу ad hoc, і не торкається правила

процедури в інституційних арбітражах.

Регламент ЄЕК та Правила ЕКАДВ, як і Регламент

ЮНСІТРАЛ, є результатом уніфікації правил арбітражної

процедури. Одначе, якщо Регламент ЮНСІТРАЛ має більш

універсальний характер, Регламент ЄЕК та Правила ЕКАДВ

розроблялись, як видно з їх найменування, для регіональ_

ного застосування. У Правилах ЕКАДВ прямо передбачена

їхня застосовність до арбітражного розгляду, що виникає з

міжнародної торгівлі регіону ЕКАДВ (ст.1). Як і Арбітраж_

ний регламент ЮНСІТРАЛ, Регламент ЄЕК та Правила

ЕКАДВ регулюють процедуру арбітражу ad hoc.

Комісія ООН з права міжнародної торгівлі підготувала і

прийняла 1985 р. Типовий закон про міжнародний комер_

ційний арбітраж. Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН

40/172 від 11 грудня 1985 р. з урахуванням потреб міжна_

Міжнародний комерційний арбітраж 355

родної торгівлі цей закон рекомендовано усім державам з ме_

тою одноманітності арбітражного законодавства і конкрет_

них потреб практики міжнародного комерційного арбітражу.

Типовий закон не має прямої дії в національній системі

законодавства тієї чи іншої держави. Йдеться про те, що

національні закони про арбітраж повинні ґрунтуватися на

Типовому законі ЮНСІТРАЛ.

Законодавство, що базується на Типовому законі, вже

прийнято в Австралії, Канаді, Кіпрі, Нігерії, штаті Каліфор_

нія (США), Російській Федерації, Україні.

Найбільш принципове положення закону можна звести

до такого. Типовим законом визначена сфера його застосу_

вання. Стаття 1 передбачає, що він застосовується до міжна_

родного комерційного арбітражу за умови дотримання будь_

якої угоди, діючої між даними державами та будь_якою

іншою державою або державами. Положення даного зако_

ну застосовуються тільки тоді, коли місце арбітражу розта_

шоване у даній державі. Арбітраж є міжнародним, якщо

комерційні підприємства сторін арбітражної угоди в момент

її укладання розміщені в різних державах або одне з наступ_

них місць розташоване за межами держави, в якій сторони

мають свої комерційні підприємства (місце арбітражу;

місце, де повинна бути виконана значна частина зобов’я_

зань, або з яким найбільш пов’язаний предмет спору; сто_

рони домовилися про те, що предмет арбітражної угоди по_

в’язаний більш як з однією стороною).

Велика кількість норм типового закону носить диспози_

тивний характер, що дає змогу сторонам за своєю згодою

встановлювати інші правила процедури (п. 1 ст. 19).