• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

16.3. Модель Манделла — Флемінга як теорія сукупного попиту у відкритій економіці

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 

Методологія побудови моделі

Модель Манделла — Флемінга розроблена американськими економістами Робертом Манделою і Маркусом Флемінгом у 60-х роках ХХ ст. Вона є модифікацією моделі IS – LM (див. розд. 14). Головна відмінність цих моделей полягає в тому, що модель
IS – LM описує закриту економіку, а модель Манделла — Флемінга — відкриту. Тому крім доходу і внутрішньої процентної ставки модель Манделла — Флемінга враховує такі три змінні: чистий експорт, валютний курс, світова процентна ставка.

Концептуальною основою моделі Манделла—Флемінга є при­пущення про абсолютну мобільність капіталу. Під абсолютною мобільністю капіталу розуміється спроможність капіталу без перешкод вільно переміщуватися між окремими країнами залежно від рівня його дохідності. Оскільки рівень дохідності капіталу визначається рівнем процентної ставки, то це означає, що різниця процентних ставок між окремими країнами викликає міжнародне переміщення капіталу.

Модель Манделла — Флемінга може розроблятися у двох варіантах: на базі великої відкритої економіки або на базі малої відкритої економіки. Поняття «велика» і «мала» економіка пов’я­зані не з масштабами національних економік, а з їхніми частками на світових фінансових ринках. До великих відкритих економік належать економіки тих країн, частки яких на світових фінансових ринках значні. Процентна ставка в таких країнах залежить від внутрішнього фінансового ринку, тобто визначається рівновагою між національними заощадженнями та інвестиціями. Мала відкрита економіка становить незначну частку на світових фінансових ринках, а її процентна ставка залежить від світової процентної ставки.

До малих відкритих економік належать економіки переважної більшості країн, у тому числі України. Тому модель Манделла — Флемінга нами буде розглядатися на базі малої відкритої економіки.

Згідно з припущенням про абсолютну мобільність капіталу світова процентна ставка визначається екзогенно і не залежить від малої відкритої економіки, а її внутрішня процентна ставка (r) дорівнює світовій процентній ставці (rw) Алгебраїчно зв’язок між внутрішньою і світовою процентними ставками можна записати так:

            (16.6)

Щоб розкрити логіку рівняння (16.6) припустимо, що в малій відкритій економіці відбулася подія, яка спричинила підвищення внутрішньої процентної ставки порівняно зі світовою (r > rw). В умовах абсолютної мобільності капіталу зростання внутрішньої процентної ставки спровокує приплив в країну капіталу, який через відповідний передатний механізм спричинятиме збільшення пропозиції грошей, допоки внутрішня процентна ставка не знизиться до рівня світової (r ® rw). Якщо, навпаки, внутрішня процентна ставка під впливом екзогенних чинників знизиться порівняно зі світовою (r < rw), то відбудеться відплив з країни капіталу, який через певний передатний механізм викличе скорочення пропозиції грошей і підвищення внутрішньої процентної ставки до рівня світової (r ® rn). Отже, в умовах малої відкритої економіки з абсолютною мобільністю капіталу капітал швидко переміщується між країнами й завдяки цьому утримує внутрішню процентну ставку на рівні світової процентної ставки (r = rw).

Модель Манделла — Флемінга, як і модель IS – LM, можна описати за допомогою двох рівнянь, одне з яких описує криву IS, а інше — криву LM. Спочатку розглянемо рівняння кривої IS, яке відображує рівновагу на товарному ринку в малій відкритій економіці з абсолютною мобільністю капіталу. Його можна вивести на базі рівнянь, що описують рівновагу на товарному ринку:

Звернемо увагу на деякі особливості наведених рівнянь: функція споживання додатково враховує граничну схильність до імпорту, інвестиційна функція спирається на світову процентну ставку; функція чистого експорту відповідає рівнянню (16.2). Зведемо всю систему рівнянь в одне розгорнуте рівняння рівноваги на товарному ринку:

            (16.7)

Якщо рівняння (16.7) розв’язати відносно Y і врахувати, що  то отримаємо уніфіковане рівняння кривої IS:

            (16.8)

Рівняння (16.8) показує, що у малій відкритій економіці дохід (Y) прямо залежить від автономних витрат (), обернено — від світової процентної ставки (rw) і валютного курсу (є).

Тепер звернемося до рівняння кривої LM, яке відображує рівновагу на грошовому ринку в малій відкритій економіці з абсолютною мобільністю капіталу. Оскільки за цих умов r = rw, то рівняння, яке відображує рівновагу на грошовому ринку, слід записати так:

            (16.9)

Але форма рівняння (16.9) не відповідає ідеології моделі Манделла — Флемінга. Це пояснюється тим, що в даному рівнянні пропозиція грошей виконує роль ендогенної змінної, тоді як в дійсності вона є екзогенною змінною. Інші чинники рівняння (16.9) також не можуть бути ендогенними змінними рівняння кривої LM. Так, дохід не може виконувати цю роль, оскільки не є категорією грошового ринку, а формується на товарному ринку. Що стосується світової процентної ставки, то вона, як відомо, не залежить від змін на грошовому ринку, а визначається екзогенно, тобто на світових фінансових ринках. За цих умов криву LM може адекватно описувати лише таке рівняння, яке відображує рівновагу на грошовому ринку без ендогенних змін:

            (16.10)

Усі змінні рівняння (16.10) є екзогенними, оскільки від їх значення залежить рівновага на грошовому ринку. Але якщо значення MS / P та rw задаються до побудови моделі Манделла — Флемінга, то значення Y випливає з побудови цієї моделі, оскільки є ендогенною змінною рівняння кривої IS (16.8).

Модель Манделла — Флемінга використовується для пояснення впливу макроекономічної політики на дохід у короткостроковому періоді. Ця обставина суттєво впливає на визначення екзогенних та ендогенних змінних моделі.

До екзогенних змінних моделі Манделла — Флемінга входять інструменти макроекономічної політики: державні закупівлі, трансферти і податки, які є інструментами фіскальної політики; пропозиція грошей, яка є інструментом монетарної політики; мито і квоти, що є інструментами торговельної політики. Крім цього, до екзогенних змінних моделі відноситься і світова процентна ставка.

Інструменти фіскальної політики впливають на дохід через автономні витрати у складі рівняння (16.8), яке описує криву IS. Вплив інструментів торговельної політики на дохід здійснюється через чистий експорт, який входить до складу автономних витрат. Пропозиція грошей, що входить до складу рівняння (16.10), впливає на дохід опосередковано — через валютний курс.

До ендогенних змінних можуть відноситися лише такі змінні, які залежать від екзогенних змінних. Як видно з рівняння (16.8), ендогенною змінною моделі є дохід, який залежить від автономних витрат, світової процентної ставки і валютного курсу. Але автономні витрати і світова процентна ставка визначаються екзогенно. Ендогенною змінною моделі Манделла — Флемінга може бути лише валютний курс, який залежить від пропозиції грошей. Незважаючи на те, що валютний курс у рівнянні кривої LM відсутній, він є проміжною ланкою передатного механізму, на базі якого пропозиція грошей врівноважує грошовий ринок. Валютний курс, з одного боку, обернено залежить від пропозиції грошей, з іншого — обернено впливає на дохід.

Отже, згідно з моделлю Манделла—Флемінга рівновагу в малій відкритій економіці з абсолютною мобільністю капіталу можна описати за допомогою двох рівнянь:

            (16.11)

            (16.12)

Відповідно до рівнянь (16.11) і (16.12) побудуємо графічну модель Манделла — Флемінга в координатах Y – є (рис. 16.3)

Як видно з рис. 16.3, крива IS має від’ємний нахил, оскільки відображує обернену залежність між реальним валютним курсом і ВВП: зростання валютного курсу скорочує чистий експорт і зменшує ВВП; зниження валютного курсу стимулює приріст чистого експорту і збільшує ВВП. Крива LM має вигляд вертикальної лінії, оскільки валютний курс не входить у її рівняння. Рівновага в економіці забезпечується в точці перетину кривих IS і LM. Ця точка визначає валютний курс і ВВП, за яких товарний і грошовий ринки знаходяться в рівноважному стані.

Щоб розкрити механізм впливу макроекономічної політики на дохід згідно з моделлю Манделла—Флемінга, слід враховувати, що наслідки її впливу на дохід залежать від валютного режиму (плаваючий чи фіксований валютний курс). Отже, об’єктом аналізу спочатку буде мала відкрита економіка з плаваючим валютним курсом, а потім — з фіксованим. У межах кожного валютного режиму послідовно розглядатимуться фіскальна, монетарна та торговельна політика. При цьому під валютним режимом будемо розуміти режим реального валютного курсу. Реальний валютний курс є фіксованим, якщо державне регулювання номінального курсу підпорядковується необхідності забезпечення стабільності реального курсу валюти. Реальний валютний курс є плаваючим, якщо держава не втручається в процес курсоутворення.

Макроекономічна політика
за плаваючого валютного курсу

Фіскальна політика. Припустимо, що держава стимулює зростання автономних витрат шляхом збільшення державних закупівель, трансфертів або зниження податків. Графічну інтерпретацію наслідків цієї політики наведено на рис. 16.4. Як бачимо, стимулювальна фіскальна політика переміщує криву IS вправо (IS1 ® IS2). Внаслідок цього валютний курс зростає, але ВВП не змінюється, тоді як у закритій економіці стимулювальна фіскальна політика збільшує ВВП. Виникає питання: чим зумовлена така відмінність?

Із розд. 14 відомо, що в закритій економіці застосування стимулювальної фіскальної політики викликає збільшення доходу і зростання процентної ставки, яка, породжуючи ефект витіснення інвестицій, частково зменшує приріст ВВП. У малій відкритій економіці внутрішня процентна ставка зростає лише тимчасово. Це зумовлено тим, що в разі її зростання порівняно зі світовою процентною ставкою відбувається приплив капіталу, який збільшує попит на вітчизняну валюту і підвищує її курс, що викликає ефект витіснення чистого експорту і зменшення ВВП. Приплив капіталу і його наслідки тривають допоки зменшення ВВП не зумовить скорочення попиту на гроші, яке, у свою чергу, викликає зниження внутрішньої процентної ставки до рівня світової процентної ставки. Як тільки r досягне rw, ефект приросту ВВП, викликаний стимулювальною фіскальною політикою, повністю нейтралізуються ефектом витіснення чистого експорту. Отже, за плаваючого курсоутворення стимулювальна фіскальна політика в малій відкритій економіці з абсолютно мобільним капіталом є неефективною.

Монетарна політика. Нехай центральний банк збільшує пропозицію грошей. Графічне відображення наслідків такої політики наведено на рис. 16.5. Як бачимо, крива LM переміщується вправо (LM1 ® LM2), а зниження валютного курсу (є1 ® є2) збільшує дохід (Y1 ® Y2). Аналогічний наслідок спричинює стимулювальна монетарна політика і в закритій економіці. Згідно з моделлю IS – LM монетарна експансія зменшує процентну ставку і в такий спосіб стимулює інвестиції і збільшує ВВП. Проте в малій відкритій економіці передатний механізм монетарної політики інший. За моделлю Манделла — Флемінга збільшення пропозиції грошей знижує внутрішню процентну ставку порівняно із світовою. Це спричинює відплив капіталу, збільшення пропозиції національної валюти на валютному ринку і зниження її курсу, що стимулює чистий експорт і збільшує ВВП. Отже, за даних умов монетарна експансія є ефективною.

Торговельна політика. Якщо припустити, що держава запровадила імпортне мито або квоти, то це викличе скорочення імпорту і збільшення чистого експорту. Тому на рис. 16.4 крива IS переміститься вправо (IS1 ® IS2). Але скорочення імпорту пород­жує ще один наслідок — зменшення пропозиції національної валюти на валютному ринку. Як видно з рис. 16.4, це спрямовує курс національної валюти до зростання, що зменшує чистий експорт. У підсумку маємо таке: приріст чистого експорту, який досягається за рахунок торговельної політики, нейтралізується його зменшенням внаслідок зростання валютного курсу. Отже, за даних умов торговельна політика є неефективною.

Макроекономічна політика
за фіксованого валютного курсу

Фіскальна політика. Припустимо, що держава застосувала фіскальну експансію. Наслідки такої політики демонструє графік, наведений на рис. 16.6. Як і в умовах плаваючого курсоутворення, приріст автономних витрат мультиплікативно збільшує дохід, який через відповідний передатний механізм породжує необхідність зростання курсу національної валюти. Про це свідчить переміщення кривої IS вправо (IS1 ® IS2). Але в умовах фіксованого курсоутворення валютний курс не може зрости, оскільки центральний банк зобов’язаний його підтримувати на незмінному рівні. Цього він може досягти за рахунок валютних інтервенцій, тобто купівельних операцій на валютному ринку, спрямованих на адекватне збільшення пропозиції національної валюти до рівня зростання попиту.

Наслідком таких операцій є збільшення пропозиції на ринку грошей. Тому на рис. 16.6 крива LM переміщується вправо (LM1 ® LM2), що нейтралізує тенденцію валютного курсу до зростання. Отже, центральний банк, підтримуючи валютний курс на незмінному рівні, водночас протидіє виникненню ефекту витіснення чистого експорту, що робить фіскальну експансію максимально ефективною.

Монетарна політика. Нехай центральний банк прийняв рішення застосувати стимулювальну політику за рахунок купівлі ОВДП. На рис. 16.7 наведено графічну інтерпретацію наслідків такої політики. Як бачимо, крива LM, незважаючи на застосування монетарної експансії, не змінює місце свого розташування. Це пояснюється дією двох протилежних сил.

З одного боку, збільшення пропозиції грошей центральним банком через відповідний передатний механізм (зниження внутрішньої процентної ставки ® відплив капіталу ® збільшення пропозиції національної валюти) викличе необхідність зниження курсу національної валюти. За таких умов крива LM матиме тенденцію до переміщення вправо. З іншого боку, цент­ральний банк зобов’язаний протидіяти зниженню валютного курсу. Для цього він буде змушений скоротити пропозицію національної валюти за рахунок продажу іноземної валюти (купівлі національної валюти). Це нейтралізує рух кривої LM вправо і тенденцію валютного курсу до зниження. Отже, внаслідок купівлі ОВДП центральний банк намагався збільшити пропозицію грошей, а в результаті вимушеного продажу валютних резервів він на таку саму величину зменшив пропозицію грошей. Це свідчить про те, що в даних умовах монетарна політика є неефективною.

Торговельна політика. Припустимо, що уряд із метою збільшення чистого експорту запровадив обмеження на імпорт (імпортне мито або квоти). За таких умов крива IS на рис 16.6 переміститься вправо (IS1 ® IS2), а валютний курс матиме тенденцію до зростання. Для нейтралізації цієї тенденції та утримання валютного курсу на фіксованому рівні центральний банк збільшить пропозицію національної валюти, що перемістить криву LM вправо (LM1 ® LM2). Такий захід центрального банку унеможливить виникнення ефекту витіснення чистого експорту, як це мало місце за режиму плаваючого курсоутворення. Тому уряд досягає своєї мети: обмеження імпорту збільшує чистий експорт і забезпечує приріст доходу (Y1 ® Y2). Отже, в умовах фіксованого курсоутворення стимулювальна торговельна політика є ефективною. Це пояснюється тим, що збільшення чистого експорту, яке досягається за рахунок обмеження імпорту, не супроводжується скороченням чистого експорту, оскільки валютний курс зберігається на фіксованому рівні.

1. Засади теорії зовнішньої торгівлі були розроблені представниками класичної теорії наприкінці 18 — на початку 19 ст. Адам Сміт висунув теорію абсолютних переваг, а Девід Рікардо — теорію порівняльних переваг. Вони вважали, що мотиваційним чинником у торгівлі між країнами є переваги країни-експортера у витратах на виробництво продукції і відсутність цих переваг у країни-імпортера. Згідно з теорією Гекшера — Оліна мотиваційним чинником зовнішньої торгівлі є неодинаковий рівень забезпеченості країн факторами виробництва. В теорії Майкла Портера участь країни в зовнішній торгівлі зумовлюється рівнем конкурентоспроможності її підприємств на відповідних міжнародних ринках, яка залежить від чотирьох чинників, що утворюють ромб, а також від випадку і політики уряду.

2. Слід розрізняти два види торговельної політики: протекціонізм і вільну торгівлю. Перший вид політики спрямований на захист національних підприємств від іноземної конкуренції, другий — передбачає торгівлю без обмежень з боку держави. В сучасній практиці торговельна політика є змішаною, оскільки поєднує вільну торгівлю з протекціонізмом. В основі змішаної торговельної політики лежить система інструментів, які можна поділити на митні та немитні. До митних інструментів належать такі види мита: імпортне (ввізне) та експортне (вивізне) мито, адвалерне, специфічне, комбіноване, фіскальне, захисне, компенсаційне, антидемпінгове мито. До основних немитних інструментів належать квоти, ліцензії, експортні субсидії.

3. Зовнішня торгівля може справляти суттєвий вплив на ВВП країни. Цей вплив проявляється через чистий експорт. До основних чинників, які впливають на чистий експорт, належать: дохід торговельних партнерів, тобто іноземний ВВП; внутрішній дохід, тобто національний ВВП; реальний курс національної валюти, торговельна політика. Серед них за базову екзогенну змінну функції чистого експорту приймається реальний валютний курс. Інші чинники відносяться до зовнішніх екзогенних змінних, від яких залежить автономний компонент чистого експорту. Крива чистого експорту має від’ємний нахил, оскільки між реальним валютним курсом і чистим експортом існує обернена залежність. При цьому нахил цієї кривої визначається чутливістю чистого експорту до зміни рівня валют­ного курсу. Чистий експорт знаходиться в прямій залежності від іноземного ВВП і в оберненій — від національного ВВП. За зміни зазначених змінних крива чистого експорту зміщується у відповідний бік.

4. Чистий експорт, як і інші елементи сукупних витрат, впливає на обсяг ВВП мультиплікативно. Але слід враховувати, що зовнішня торгівля зменшує граничну схильність до внутрішнього споживання. Внаслідок цього у відкритій економіці мультиплікатор витрат зменшується порівняно з мультиплікатором витрат у закритій економіці. За таких умов однаковий приріст автономних витрат у відкритій економіці забезпечує менший приріст ВВП порівняно з умовами закритої економіки.

5. Модель Манделла — Флемінга є способом пристосування моделі IS – LM до умов малої відкритої економіки з абсолютно мобільним капіталом. Тому крім процентної ставки і доходу, що є базовими змінними моделі IS – LM, до змінних моделі Манделла — Флемінга входять також чистий експорт, світова ставка процента і валютний курс. Ця модель пояснює причини коливань доходу і валютного курсу за незмінного рівня цін. У координатах Y — є до ендогенних змінних моделі належать дохід і валютний курс, до екзогенних — інструменти макроекономічної політики та світова процентна ставка.

6. Згідно з моделлю Манделла — Флемінга наслідки впливу макроекономічної політики на дохід залежать від валютного режиму (плаваючий чи фіксований валютний курс). Модель Манделла — Флемінга виявляє, що за плаваючого валютного курсу і фіскальна, і торговельна політика є неефективними, оскільки обидві підвищують валютний курс і викликають ефект витіснення чистого експорту, який зводить нанівець їхній позитивний вплив на дохід. За фіксованого курсоутворення обидві ці політики є ефективними, оскільки впливають на дохід. Монетарна політика є неефективною за фіксованого валютного курсу, оскільки будь-яке збільшення пропозиції грошей нейтралізується її вимушеним зменшенням, спрямованим на підтримання курсу валюти на фіксованому рівні. За плаваючого курсоутворення монетарна політика є ефективною, оскільки здатна впливати на дохід.

Абсолютно мобільний капітал

Мультиплікатор витрат у відкритій економіці

Адвалерне мито

Національний ВВП

Антидемпінгове мито

Парадокс Леонтьєва

Валютний курс

Плаваючий валютний курс

Вільна торгівля

Протекціонізм

Внутрішня процента ставка

Рівняння кривої IS у відкритій економіці

Експортне (вивізне) мито

Рівняння кривої LM у відкритій економіці

Експортні субсидії

Світова процентна ставка

Захисне мито

Специфічне мито

Імпортне (ввізне) мито

Теорія абсолютних переваг

Іноземний ВВП

Теорія Гекшера — Оліна

Квоти

Теорія порівняльних переваг

Комбіноване мито

Теорія Портера

Компенсаційне мито

Торговельна політика

Крива чистого експорту

Фіксований валютний курс

Ліцензії

Фіскальна політика

Мала відкрита економіка

Фіскальне мито

Модель Манделла — Флемінга

Чистий експорт

Монетарна політика

 

1. Зробіть порівняльний аналіз основних теорій зовнішньої торгівлі і висловіть свою думку щодо переваг України відносно її торговельних партнерів.

2. Запишіть функцію чистого експорту і за допомогою графіка поясніть вплив окремих чинників на чистий експорт.

3. Використовуючи графік, продемонструйте мультиплікативний вплив чистого експорту на ВВП, запишіть і поясніть мультиплікатор витрат у відкритій економіці.

4. Поясність відмінність між протекціонізмом і вільною торгівлею, розкрийте зміст інструментів змішаної торговельної політики.

5. Розкрийте властивості моделі Манделла — Флемінга та роль світової процентної ставки в міжнародній міграції капіталу.

6. Запишіть рівняння кривих моделі Манделла — Флемінга і за допомогою графіка поясніть властивості цих кривих.

7. Проаналізуйте на графіку результати впливу фіскальної, монетарної і торговельної політики на дохід і валютний курс в умовах плаваючого курсоутворення.

8. Проаналізуйте на графіку результати впливу фіскальної, монетарної і торговельної політики на дохід і валютний курс в умовах фіксованого курсоутворення.

9. Маємо умови: c = 0,75; t = 0,2; im = 0,15. Припустимо, що автономний експорт збільшився на 600 млн грн, а імпорт — на 500 млн грн. Обчисліть, на яку величину змінився дохід.

10. Маємо такі умови: c = 0,75; t = 0,2; im = 0,15. Припустимо, що автономні витрати збільшилися на 50 млн грн, світова процентна ставка зросла від 10 % до 12 %; а реальний курс гривні впав на 4 %. При цьому b = 50 млн грн, z = 0,8, а чистий експорт у базовому періоді становив 10 млрд грн. Обчисліть, на яку величину змінився дохід згідно з функцією кривої IS у відкритій економіці.

11. Використовуючи інформацію, що міститься в завданні 10, розрахуйте величину пропозиції грошей, за якої забезпечується рівновага на грошовому ринку згідно з функцією кривої LM. При цьому k = 0,4; h = 25 млн грн.

Абсолютних переваг теорія 393

Абсолютно гнучка заробітна плата 92

Абсолютно мобільний капітал 405

Автоматичні стабілізатори 298

Автономне споживання 172—173

Автономні витрати 224

Автономні інвестиції 197, 200

Акселератора модель 201

Акомодаційна монетарна політика 352

Активи 109—111, 119

Акція 209

Альтернативна вартість 119

Аутсайдери 78

Бажаний обсяг основного
капіталу 192

Баланс платіжний 371—374

Баланс товарів і послуг 374— 375

Баланс торговельний 375

Банківські резерви 111—112

Безробіття

визначення 64

добровільне

природне 67

структурне 66

фрикційне 66

циклічне 67

Борг державний 314—315

Боргове фінансування 314

Бреттон-Вудська валютна
система 387—388

Бюджет державний 306

Бюджетний дефіцит

структурний 311

фактичний 310

циклічний 311

Валове нагромадження 47

Валовий внутрішній продукт

визначення 40

методи обчислення 43—52

потенційний 68

рівноважний 215

Валовий національний дохід 52

Валовий національний наявний дохід 53

Валовий прибуток 46, 207

Валові інвестиції 48, 184

Валюта 381

Валютні інтервенції 324

Валютний курс

багатосторонній 386

двосторонній 385

номінальний 384

плаваючий 384

реальний 384—385

фіксований 383

ВВП-розрив 80, 230

Випуск 39

Витрати

автономні 224

заплановані 215—216

індуційовані 224, 227

незаплановані 217

сукупні 215

Гіпотеза

життєвого циклу 176—177

негнучких цін 97

негнучкої заробітної плати 96

недосконалої інформації 97

неправильних уявлень працівників 96—97

постійного доходу 178

Гнучка заробітна плата 96

Гранична ефективність
капіталу 188—191

Гранична ставка податку 272

Гранична схильність до

заощаджень 170

імпорту 370

споживання 169

Додана вартість 43

Дохід

за весь період життя 175

наявний 164

особистий 163

постійний 178

тимчасовий 178

Екзогенні змінні 21

Економіка

відкрита 365

змішана закрита 267

мала відкрита 406

приватна закрита 161

Економічна ефективність 13

 

Граничний продукт капіталу 185, 254

Граничний продукт праці 254

Граничні витрати на капітал 192

Граничні інвестиції 249, 252

Грошова база 111

Грошовий мультиплікатор 112—113

Грошовий ринок 109

Грошові агрегати 109—111

Гранична виручка від капіталу 186

Демографічні зміни 75

Депозити банківські 111—112

Депресія 259

Державний борг

внутрішній 314

зовнішній 314

Державні закупівлі 51

Державні заощадження 274

Дефлювання 56

Дефлятор ВВП 55

Децільний коефіцієнт 167

Дисконтована (теперішня) вартість 165

Дисконтування 165

Дно (фаза економічного циклу) 260

Довгострокова сукупна пропозиція 92—93

Довгостроковий період 25

Економічне зростання 240

Економічний цикл 258

Економічні операції 36—37

Емісія грошова 111—112

Ендогенні змінні 21

Ефект

багатства 89

витіснення 351

доходу 88

заміщення 88

процентної ставки 89

Фішера 132

чистого експорту 89

Ефективність праці 250

Зайнятість

повна 67

неповна 67

Закон

Оукена 81

про мінімальну зарплату 77

психологічний Кейнса 170

Залишок Солоу 256—257

Заощадження

домогосподарств 207

приватні 169

державні 274

національні 274

Запаси товарні 196, 217

 

Заплановані

витрати 215

інвестиції 220

Застережний мотив 119

Зовнішній лаг 278

Зовнішньоторговельна політика 397—399

Золотий стандарт 387

Інвестиції

в основний капітал 188

заплановані 220

граничні 249, 252

незаплановані 220

у житлове будівництво 194—195

у запаси 196—197

Інвестиційна пастка 358

Інвестиційна функція 187

Індекси валютного курсу 386

Індекси цін 54—56

Інсайдери 78

Інституційна одиниця 34

Інтервенція валютна 324

Інфляційний розрив 233—235

Інфляція

визначення 139

галопуюча 140

гіперінфляція 140

імпортована 149

неочікувана 143

очікувана 143

помірна 140

попиту 141

витрат 142

Інфляція і безробіття 151—155

Капітал

людський 245

основний 188

Квотування 399

Кейнс Джон Мейнард 28

Кількісна теорія грошей 117

Кількісне рівняння 117

Кінцева продукція 41

Кінцеві цілі 321—322

Коефіцієнт

готівки 112

Джині 167

заміни 75

Крайній випадок 95

Крива

довгострокової сукупної пропозиції 93—94

короткострокової сукупної пропозиції 95, 98—99

IS 342—345

Лафера 304—305

LM 346—348

Лоренца 166—167

Пропозиції грошей 116

Сукупного попиту 88

Філіпса 151, 154

Критика Лукаса 283

Лафер Артур 304

Ліквідність 109

Ліцензія 399

Лукас Роберт 283

Людський капітал 245

Макроекономіка

нормативна 19

об’єкт 14—18

позитивна 19

предмет 19—20

Метод вилучення—ін’єкції 219—223

витрати – випуск 216—219

Модель

AD – AS 100—104

 

Кейнсіанська функція

інвестицій 188—191

попиту на гроші 118—121, 122

споживання 168—171

Кейнсіанський хрест 218—219

акселератора 201

Гекшера — Оліна 395—396

гнучкого акселератора 193

IS – LM 342—352

Манделла — Флемінга 405—410

 

Мультиплікатора-акселератора 262—263

Портера

реального економічного
циклу 262

Солоу 245

Модільяні Франко 176, 328

Монетарна політика 321—336

Монетарне правило 285

Мультиплікатор

витрат 223—229, 292—293, 404

грошовий 112—113

збалансованого бюджету 297

податків 294—295

Передатний механізм монетарної політики

монетаристська модель 330—332

неокейнсіанські моделі 328—330

Піднесення 260

Платежі трансфертні 269

Платіжний баланс 371—374

Податки

автоматичні 297—298

валові 269

на виробництво та імпорт 46

продуктові 43

чисті 269, 272

Політика

 

Надлишкові резерви 112

Надмірна зайнятість 67—68

Надмірний сукупний попит 141, 145, 148

Негнучка заробітна плата 95—96

Нейтральність грошей 336

Неокласична

теорія економічного зростання 243—245

модель інвестицій 194

функція попиту на працю 70

функція пропозиції праці 71

Неповна зайнятість 67

Несприятливі збурення 76—77

Номінальна процентна
ставка 130

Номінальний ВВП 53

Норматив обов’язкового резервування 111

Облікова ставка 324

Операції на відкритому
ринку 323

Оукен Артур 80—81

Паритет купівельної спроможності 383

Пастка ліквідності 357—358

активна 281

за правилами 284—286

монетарна 276, 321

на основі свободи дій 284—286

пасивна 281

стабілізаційна 275

торговельна 397—399

фіскальна 276, 291

Попит на

гроші 117—123

робочу силу (працю) 70,72

Попит сукупний 87—91

Порівнянні (постійні) ціни 53—54

Потенційний ВВП 68

Поточний рахунок платіжного балансу 374—376

Поточні трансферти 375—376

Поточні (фактичні) ціни 53

Прибуток

валовий 208

нерозподілений 46, 164

чистий 207

Приватна закрита економіка 161

Приріст населення 249

Проміжна продукція 41

Проміжні цілі 322

Пропозиція

грошей 109

праці (робочої сили) 71, 72

сукупна 92

Протекціонізм 397

 

Резервна норма 112

Рецесійний розрив 230—232

Ринок грошей 109

Рівень зайнятості 65

Рівень безробіття 65

Рівень інфляції 139

Рікардо Девід 394

Рівняння Фішера 131

Система національних рахунків 33—38

Сміт Адам 27, 393

Солоу Роберт 245, 256

Спад 259

Спіраль «ціни—заробітна плата» 143

Споживання

державне 51

домашніх господарств 51

основного капіталу 52, 184

приватне 51

Ставка дисконту 165

Стагфляція 103—104

Стійка капіталоозброєність 248

Схильність до заощаджень

гранична 170

середня 171

Схильність до споживання

гранична 169

середня 170

Сукупна продуктивність факторів виробництва 256

Темп інфляції 139

Теорія

адаптивних очікувань 143—144

економіки пропозиції 301—302

q-Тобіна 328—329

переваги ліквідності 118—121

раціональних очікувань 144—145

реального економічного циклу 262

Технічний прогрес 201, 249—251

Товарні запаси 196—197

Трансферти

капітальні 375

поточні 375—376

соціальні 163

Трудовий дохід 175—176

Фактичний бюджет 310

Фактичні сукупні витрати 215

Фіксований валютний курс 383

Філіпс Артур 151

Фінансові ринки 209

Фінансові посередники 209—210

Фінансово-інвестиційні
ресурси 202

Фактори виробництва 185, 241, 243

Функція кривої LM у

закритій економіці 347

малій відкритій економіці 408

Функція сукупної пропозиції

довгострокової 94

короткострокової 97

Фіскальна політика 276, 291

Фіскальна експансія 276

Фішер Ірвін 117, 131—132

Фрідман Мільтон 121—122, 330

Функція

інвестицій 191, 194, 197

попиту на гроші 122

попиту на працю 70, 72

пропозиції грошей 113

пропозиції праці 71—72

споживання 169, 177—178

чистого експорту 401

Функція кривої IS у

закритій економіці 345

малій відкритій економіці 407

Центральні банки 111

Цикли економічні (ділові) 258—259

Циклічне безробіття 67

Цілі стабілізаційної політики 277—278

Чистий ВВП 52

Чистий експорт 52

Чистий прибуток 207

Чисті заощадження 207

Чисті інвестиції 48, 184

Швидкість обігу грошей 121

Методологія побудови моделі

Модель Манделла — Флемінга розроблена американськими економістами Робертом Манделою і Маркусом Флемінгом у 60-х роках ХХ ст. Вона є модифікацією моделі IS – LM (див. розд. 14). Головна відмінність цих моделей полягає в тому, що модель
IS – LM описує закриту економіку, а модель Манделла — Флемінга — відкриту. Тому крім доходу і внутрішньої процентної ставки модель Манделла — Флемінга враховує такі три змінні: чистий експорт, валютний курс, світова процентна ставка.

Концептуальною основою моделі Манделла—Флемінга є при­пущення про абсолютну мобільність капіталу. Під абсолютною мобільністю капіталу розуміється спроможність капіталу без перешкод вільно переміщуватися між окремими країнами залежно від рівня його дохідності. Оскільки рівень дохідності капіталу визначається рівнем процентної ставки, то це означає, що різниця процентних ставок між окремими країнами викликає міжнародне переміщення капіталу.

Модель Манделла — Флемінга може розроблятися у двох варіантах: на базі великої відкритої економіки або на базі малої відкритої економіки. Поняття «велика» і «мала» економіка пов’я­зані не з масштабами національних економік, а з їхніми частками на світових фінансових ринках. До великих відкритих економік належать економіки тих країн, частки яких на світових фінансових ринках значні. Процентна ставка в таких країнах залежить від внутрішнього фінансового ринку, тобто визначається рівновагою між національними заощадженнями та інвестиціями. Мала відкрита економіка становить незначну частку на світових фінансових ринках, а її процентна ставка залежить від світової процентної ставки.

До малих відкритих економік належать економіки переважної більшості країн, у тому числі України. Тому модель Манделла — Флемінга нами буде розглядатися на базі малої відкритої економіки.

Згідно з припущенням про абсолютну мобільність капіталу світова процентна ставка визначається екзогенно і не залежить від малої відкритої економіки, а її внутрішня процентна ставка (r) дорівнює світовій процентній ставці (rw) Алгебраїчно зв’язок між внутрішньою і світовою процентними ставками можна записати так:

            (16.6)

Щоб розкрити логіку рівняння (16.6) припустимо, що в малій відкритій економіці відбулася подія, яка спричинила підвищення внутрішньої процентної ставки порівняно зі світовою (r > rw). В умовах абсолютної мобільності капіталу зростання внутрішньої процентної ставки спровокує приплив в країну капіталу, який через відповідний передатний механізм спричинятиме збільшення пропозиції грошей, допоки внутрішня процентна ставка не знизиться до рівня світової (r ® rw). Якщо, навпаки, внутрішня процентна ставка під впливом екзогенних чинників знизиться порівняно зі світовою (r < rw), то відбудеться відплив з країни капіталу, який через певний передатний механізм викличе скорочення пропозиції грошей і підвищення внутрішньої процентної ставки до рівня світової (r ® rn). Отже, в умовах малої відкритої економіки з абсолютною мобільністю капіталу капітал швидко переміщується між країнами й завдяки цьому утримує внутрішню процентну ставку на рівні світової процентної ставки (r = rw).

Модель Манделла — Флемінга, як і модель IS – LM, можна описати за допомогою двох рівнянь, одне з яких описує криву IS, а інше — криву LM. Спочатку розглянемо рівняння кривої IS, яке відображує рівновагу на товарному ринку в малій відкритій економіці з абсолютною мобільністю капіталу. Його можна вивести на базі рівнянь, що описують рівновагу на товарному ринку:

Звернемо увагу на деякі особливості наведених рівнянь: функція споживання додатково враховує граничну схильність до імпорту, інвестиційна функція спирається на світову процентну ставку; функція чистого експорту відповідає рівнянню (16.2). Зведемо всю систему рівнянь в одне розгорнуте рівняння рівноваги на товарному ринку:

            (16.7)

Якщо рівняння (16.7) розв’язати відносно Y і врахувати, що  то отримаємо уніфіковане рівняння кривої IS:

            (16.8)

Рівняння (16.8) показує, що у малій відкритій економіці дохід (Y) прямо залежить від автономних витрат (), обернено — від світової процентної ставки (rw) і валютного курсу (є).

Тепер звернемося до рівняння кривої LM, яке відображує рівновагу на грошовому ринку в малій відкритій економіці з абсолютною мобільністю капіталу. Оскільки за цих умов r = rw, то рівняння, яке відображує рівновагу на грошовому ринку, слід записати так:

            (16.9)

Але форма рівняння (16.9) не відповідає ідеології моделі Манделла — Флемінга. Це пояснюється тим, що в даному рівнянні пропозиція грошей виконує роль ендогенної змінної, тоді як в дійсності вона є екзогенною змінною. Інші чинники рівняння (16.9) також не можуть бути ендогенними змінними рівняння кривої LM. Так, дохід не може виконувати цю роль, оскільки не є категорією грошового ринку, а формується на товарному ринку. Що стосується світової процентної ставки, то вона, як відомо, не залежить від змін на грошовому ринку, а визначається екзогенно, тобто на світових фінансових ринках. За цих умов криву LM може адекватно описувати лише таке рівняння, яке відображує рівновагу на грошовому ринку без ендогенних змін:

            (16.10)

Усі змінні рівняння (16.10) є екзогенними, оскільки від їх значення залежить рівновага на грошовому ринку. Але якщо значення MS / P та rw задаються до побудови моделі Манделла — Флемінга, то значення Y випливає з побудови цієї моделі, оскільки є ендогенною змінною рівняння кривої IS (16.8).

Модель Манделла — Флемінга використовується для пояснення впливу макроекономічної політики на дохід у короткостроковому періоді. Ця обставина суттєво впливає на визначення екзогенних та ендогенних змінних моделі.

До екзогенних змінних моделі Манделла — Флемінга входять інструменти макроекономічної політики: державні закупівлі, трансферти і податки, які є інструментами фіскальної політики; пропозиція грошей, яка є інструментом монетарної політики; мито і квоти, що є інструментами торговельної політики. Крім цього, до екзогенних змінних моделі відноситься і світова процентна ставка.

Інструменти фіскальної політики впливають на дохід через автономні витрати у складі рівняння (16.8), яке описує криву IS. Вплив інструментів торговельної політики на дохід здійснюється через чистий експорт, який входить до складу автономних витрат. Пропозиція грошей, що входить до складу рівняння (16.10), впливає на дохід опосередковано — через валютний курс.

До ендогенних змінних можуть відноситися лише такі змінні, які залежать від екзогенних змінних. Як видно з рівняння (16.8), ендогенною змінною моделі є дохід, який залежить від автономних витрат, світової процентної ставки і валютного курсу. Але автономні витрати і світова процентна ставка визначаються екзогенно. Ендогенною змінною моделі Манделла — Флемінга може бути лише валютний курс, який залежить від пропозиції грошей. Незважаючи на те, що валютний курс у рівнянні кривої LM відсутній, він є проміжною ланкою передатного механізму, на базі якого пропозиція грошей врівноважує грошовий ринок. Валютний курс, з одного боку, обернено залежить від пропозиції грошей, з іншого — обернено впливає на дохід.

Отже, згідно з моделлю Манделла—Флемінга рівновагу в малій відкритій економіці з абсолютною мобільністю капіталу можна описати за допомогою двох рівнянь:

            (16.11)

            (16.12)

Відповідно до рівнянь (16.11) і (16.12) побудуємо графічну модель Манделла — Флемінга в координатах Y – є (рис. 16.3)

Як видно з рис. 16.3, крива IS має від’ємний нахил, оскільки відображує обернену залежність між реальним валютним курсом і ВВП: зростання валютного курсу скорочує чистий експорт і зменшує ВВП; зниження валютного курсу стимулює приріст чистого експорту і збільшує ВВП. Крива LM має вигляд вертикальної лінії, оскільки валютний курс не входить у її рівняння. Рівновага в економіці забезпечується в точці перетину кривих IS і LM. Ця точка визначає валютний курс і ВВП, за яких товарний і грошовий ринки знаходяться в рівноважному стані.

Щоб розкрити механізм впливу макроекономічної політики на дохід згідно з моделлю Манделла—Флемінга, слід враховувати, що наслідки її впливу на дохід залежать від валютного режиму (плаваючий чи фіксований валютний курс). Отже, об’єктом аналізу спочатку буде мала відкрита економіка з плаваючим валютним курсом, а потім — з фіксованим. У межах кожного валютного режиму послідовно розглядатимуться фіскальна, монетарна та торговельна політика. При цьому під валютним режимом будемо розуміти режим реального валютного курсу. Реальний валютний курс є фіксованим, якщо державне регулювання номінального курсу підпорядковується необхідності забезпечення стабільності реального курсу валюти. Реальний валютний курс є плаваючим, якщо держава не втручається в процес курсоутворення.

Макроекономічна політика
за плаваючого валютного курсу

Фіскальна політика. Припустимо, що держава стимулює зростання автономних витрат шляхом збільшення державних закупівель, трансфертів або зниження податків. Графічну інтерпретацію наслідків цієї політики наведено на рис. 16.4. Як бачимо, стимулювальна фіскальна політика переміщує криву IS вправо (IS1 ® IS2). Внаслідок цього валютний курс зростає, але ВВП не змінюється, тоді як у закритій економіці стимулювальна фіскальна політика збільшує ВВП. Виникає питання: чим зумовлена така відмінність?

Із розд. 14 відомо, що в закритій економіці застосування стимулювальної фіскальної політики викликає збільшення доходу і зростання процентної ставки, яка, породжуючи ефект витіснення інвестицій, частково зменшує приріст ВВП. У малій відкритій економіці внутрішня процентна ставка зростає лише тимчасово. Це зумовлено тим, що в разі її зростання порівняно зі світовою процентною ставкою відбувається приплив капіталу, який збільшує попит на вітчизняну валюту і підвищує її курс, що викликає ефект витіснення чистого експорту і зменшення ВВП. Приплив капіталу і його наслідки тривають допоки зменшення ВВП не зумовить скорочення попиту на гроші, яке, у свою чергу, викликає зниження внутрішньої процентної ставки до рівня світової процентної ставки. Як тільки r досягне rw, ефект приросту ВВП, викликаний стимулювальною фіскальною політикою, повністю нейтралізуються ефектом витіснення чистого експорту. Отже, за плаваючого курсоутворення стимулювальна фіскальна політика в малій відкритій економіці з абсолютно мобільним капіталом є неефективною.

Монетарна політика. Нехай центральний банк збільшує пропозицію грошей. Графічне відображення наслідків такої політики наведено на рис. 16.5. Як бачимо, крива LM переміщується вправо (LM1 ® LM2), а зниження валютного курсу (є1 ® є2) збільшує дохід (Y1 ® Y2). Аналогічний наслідок спричинює стимулювальна монетарна політика і в закритій економіці. Згідно з моделлю IS – LM монетарна експансія зменшує процентну ставку і в такий спосіб стимулює інвестиції і збільшує ВВП. Проте в малій відкритій економіці передатний механізм монетарної політики інший. За моделлю Манделла — Флемінга збільшення пропозиції грошей знижує внутрішню процентну ставку порівняно із світовою. Це спричинює відплив капіталу, збільшення пропозиції національної валюти на валютному ринку і зниження її курсу, що стимулює чистий експорт і збільшує ВВП. Отже, за даних умов монетарна експансія є ефективною.

Торговельна політика. Якщо припустити, що держава запровадила імпортне мито або квоти, то це викличе скорочення імпорту і збільшення чистого експорту. Тому на рис. 16.4 крива IS переміститься вправо (IS1 ® IS2). Але скорочення імпорту пород­жує ще один наслідок — зменшення пропозиції національної валюти на валютному ринку. Як видно з рис. 16.4, це спрямовує курс національної валюти до зростання, що зменшує чистий експорт. У підсумку маємо таке: приріст чистого експорту, який досягається за рахунок торговельної політики, нейтралізується його зменшенням внаслідок зростання валютного курсу. Отже, за даних умов торговельна політика є неефективною.

Макроекономічна політика
за фіксованого валютного курсу

Фіскальна політика. Припустимо, що держава застосувала фіскальну експансію. Наслідки такої політики демонструє графік, наведений на рис. 16.6. Як і в умовах плаваючого курсоутворення, приріст автономних витрат мультиплікативно збільшує дохід, який через відповідний передатний механізм породжує необхідність зростання курсу національної валюти. Про це свідчить переміщення кривої IS вправо (IS1 ® IS2). Але в умовах фіксованого курсоутворення валютний курс не може зрости, оскільки центральний банк зобов’язаний його підтримувати на незмінному рівні. Цього він може досягти за рахунок валютних інтервенцій, тобто купівельних операцій на валютному ринку, спрямованих на адекватне збільшення пропозиції національної валюти до рівня зростання попиту.

Наслідком таких операцій є збільшення пропозиції на ринку грошей. Тому на рис. 16.6 крива LM переміщується вправо (LM1 ® LM2), що нейтралізує тенденцію валютного курсу до зростання. Отже, центральний банк, підтримуючи валютний курс на незмінному рівні, водночас протидіє виникненню ефекту витіснення чистого експорту, що робить фіскальну експансію максимально ефективною.

Монетарна політика. Нехай центральний банк прийняв рішення застосувати стимулювальну політику за рахунок купівлі ОВДП. На рис. 16.7 наведено графічну інтерпретацію наслідків такої політики. Як бачимо, крива LM, незважаючи на застосування монетарної експансії, не змінює місце свого розташування. Це пояснюється дією двох протилежних сил.

З одного боку, збільшення пропозиції грошей центральним банком через відповідний передатний механізм (зниження внутрішньої процентної ставки ® відплив капіталу ® збільшення пропозиції національної валюти) викличе необхідність зниження курсу національної валюти. За таких умов крива LM матиме тенденцію до переміщення вправо. З іншого боку, цент­ральний банк зобов’язаний протидіяти зниженню валютного курсу. Для цього він буде змушений скоротити пропозицію національної валюти за рахунок продажу іноземної валюти (купівлі національної валюти). Це нейтралізує рух кривої LM вправо і тенденцію валютного курсу до зниження. Отже, внаслідок купівлі ОВДП центральний банк намагався збільшити пропозицію грошей, а в результаті вимушеного продажу валютних резервів він на таку саму величину зменшив пропозицію грошей. Це свідчить про те, що в даних умовах монетарна політика є неефективною.

Торговельна політика. Припустимо, що уряд із метою збільшення чистого експорту запровадив обмеження на імпорт (імпортне мито або квоти). За таких умов крива IS на рис 16.6 переміститься вправо (IS1 ® IS2), а валютний курс матиме тенденцію до зростання. Для нейтралізації цієї тенденції та утримання валютного курсу на фіксованому рівні центральний банк збільшить пропозицію національної валюти, що перемістить криву LM вправо (LM1 ® LM2). Такий захід центрального банку унеможливить виникнення ефекту витіснення чистого експорту, як це мало місце за режиму плаваючого курсоутворення. Тому уряд досягає своєї мети: обмеження імпорту збільшує чистий експорт і забезпечує приріст доходу (Y1 ® Y2). Отже, в умовах фіксованого курсоутворення стимулювальна торговельна політика є ефективною. Це пояснюється тим, що збільшення чистого експорту, яке досягається за рахунок обмеження імпорту, не супроводжується скороченням чистого експорту, оскільки валютний курс зберігається на фіксованому рівні.

1. Засади теорії зовнішньої торгівлі були розроблені представниками класичної теорії наприкінці 18 — на початку 19 ст. Адам Сміт висунув теорію абсолютних переваг, а Девід Рікардо — теорію порівняльних переваг. Вони вважали, що мотиваційним чинником у торгівлі між країнами є переваги країни-експортера у витратах на виробництво продукції і відсутність цих переваг у країни-імпортера. Згідно з теорією Гекшера — Оліна мотиваційним чинником зовнішньої торгівлі є неодинаковий рівень забезпеченості країн факторами виробництва. В теорії Майкла Портера участь країни в зовнішній торгівлі зумовлюється рівнем конкурентоспроможності її підприємств на відповідних міжнародних ринках, яка залежить від чотирьох чинників, що утворюють ромб, а також від випадку і політики уряду.

2. Слід розрізняти два види торговельної політики: протекціонізм і вільну торгівлю. Перший вид політики спрямований на захист національних підприємств від іноземної конкуренції, другий — передбачає торгівлю без обмежень з боку держави. В сучасній практиці торговельна політика є змішаною, оскільки поєднує вільну торгівлю з протекціонізмом. В основі змішаної торговельної політики лежить система інструментів, які можна поділити на митні та немитні. До митних інструментів належать такі види мита: імпортне (ввізне) та експортне (вивізне) мито, адвалерне, специфічне, комбіноване, фіскальне, захисне, компенсаційне, антидемпінгове мито. До основних немитних інструментів належать квоти, ліцензії, експортні субсидії.

3. Зовнішня торгівля може справляти суттєвий вплив на ВВП країни. Цей вплив проявляється через чистий експорт. До основних чинників, які впливають на чистий експорт, належать: дохід торговельних партнерів, тобто іноземний ВВП; внутрішній дохід, тобто національний ВВП; реальний курс національної валюти, торговельна політика. Серед них за базову екзогенну змінну функції чистого експорту приймається реальний валютний курс. Інші чинники відносяться до зовнішніх екзогенних змінних, від яких залежить автономний компонент чистого експорту. Крива чистого експорту має від’ємний нахил, оскільки між реальним валютним курсом і чистим експортом існує обернена залежність. При цьому нахил цієї кривої визначається чутливістю чистого експорту до зміни рівня валют­ного курсу. Чистий експорт знаходиться в прямій залежності від іноземного ВВП і в оберненій — від національного ВВП. За зміни зазначених змінних крива чистого експорту зміщується у відповідний бік.

4. Чистий експорт, як і інші елементи сукупних витрат, впливає на обсяг ВВП мультиплікативно. Але слід враховувати, що зовнішня торгівля зменшує граничну схильність до внутрішнього споживання. Внаслідок цього у відкритій економіці мультиплікатор витрат зменшується порівняно з мультиплікатором витрат у закритій економіці. За таких умов однаковий приріст автономних витрат у відкритій економіці забезпечує менший приріст ВВП порівняно з умовами закритої економіки.

5. Модель Манделла — Флемінга є способом пристосування моделі IS – LM до умов малої відкритої економіки з абсолютно мобільним капіталом. Тому крім процентної ставки і доходу, що є базовими змінними моделі IS – LM, до змінних моделі Манделла — Флемінга входять також чистий експорт, світова ставка процента і валютний курс. Ця модель пояснює причини коливань доходу і валютного курсу за незмінного рівня цін. У координатах Y — є до ендогенних змінних моделі належать дохід і валютний курс, до екзогенних — інструменти макроекономічної політики та світова процентна ставка.

6. Згідно з моделлю Манделла — Флемінга наслідки впливу макроекономічної політики на дохід залежать від валютного режиму (плаваючий чи фіксований валютний курс). Модель Манделла — Флемінга виявляє, що за плаваючого валютного курсу і фіскальна, і торговельна політика є неефективними, оскільки обидві підвищують валютний курс і викликають ефект витіснення чистого експорту, який зводить нанівець їхній позитивний вплив на дохід. За фіксованого курсоутворення обидві ці політики є ефективними, оскільки впливають на дохід. Монетарна політика є неефективною за фіксованого валютного курсу, оскільки будь-яке збільшення пропозиції грошей нейтралізується її вимушеним зменшенням, спрямованим на підтримання курсу валюти на фіксованому рівні. За плаваючого курсоутворення монетарна політика є ефективною, оскільки здатна впливати на дохід.

Абсолютно мобільний капітал

Мультиплікатор витрат у відкритій економіці

Адвалерне мито

Національний ВВП

Антидемпінгове мито

Парадокс Леонтьєва

Валютний курс

Плаваючий валютний курс

Вільна торгівля

Протекціонізм

Внутрішня процента ставка

Рівняння кривої IS у відкритій економіці

Експортне (вивізне) мито

Рівняння кривої LM у відкритій економіці

Експортні субсидії

Світова процентна ставка

Захисне мито

Специфічне мито

Імпортне (ввізне) мито

Теорія абсолютних переваг

Іноземний ВВП

Теорія Гекшера — Оліна

Квоти

Теорія порівняльних переваг

Комбіноване мито

Теорія Портера

Компенсаційне мито

Торговельна політика

Крива чистого експорту

Фіксований валютний курс

Ліцензії

Фіскальна політика

Мала відкрита економіка

Фіскальне мито

Модель Манделла — Флемінга

Чистий експорт

Монетарна політика

 

1. Зробіть порівняльний аналіз основних теорій зовнішньої торгівлі і висловіть свою думку щодо переваг України відносно її торговельних партнерів.

2. Запишіть функцію чистого експорту і за допомогою графіка поясніть вплив окремих чинників на чистий експорт.

3. Використовуючи графік, продемонструйте мультиплікативний вплив чистого експорту на ВВП, запишіть і поясніть мультиплікатор витрат у відкритій економіці.

4. Поясність відмінність між протекціонізмом і вільною торгівлею, розкрийте зміст інструментів змішаної торговельної політики.

5. Розкрийте властивості моделі Манделла — Флемінга та роль світової процентної ставки в міжнародній міграції капіталу.

6. Запишіть рівняння кривих моделі Манделла — Флемінга і за допомогою графіка поясніть властивості цих кривих.

7. Проаналізуйте на графіку результати впливу фіскальної, монетарної і торговельної політики на дохід і валютний курс в умовах плаваючого курсоутворення.

8. Проаналізуйте на графіку результати впливу фіскальної, монетарної і торговельної політики на дохід і валютний курс в умовах фіксованого курсоутворення.

9. Маємо умови: c = 0,75; t = 0,2; im = 0,15. Припустимо, що автономний експорт збільшився на 600 млн грн, а імпорт — на 500 млн грн. Обчисліть, на яку величину змінився дохід.

10. Маємо такі умови: c = 0,75; t = 0,2; im = 0,15. Припустимо, що автономні витрати збільшилися на 50 млн грн, світова процентна ставка зросла від 10 % до 12 %; а реальний курс гривні впав на 4 %. При цьому b = 50 млн грн, z = 0,8, а чистий експорт у базовому періоді становив 10 млрд грн. Обчисліть, на яку величину змінився дохід згідно з функцією кривої IS у відкритій економіці.

11. Використовуючи інформацію, що міститься в завданні 10, розрахуйте величину пропозиції грошей, за якої забезпечується рівновага на грошовому ринку згідно з функцією кривої LM. При цьому k = 0,4; h = 25 млн грн.

Абсолютних переваг теорія 393

Абсолютно гнучка заробітна плата 92

Абсолютно мобільний капітал 405

Автоматичні стабілізатори 298

Автономне споживання 172—173

Автономні витрати 224

Автономні інвестиції 197, 200

Акселератора модель 201

Акомодаційна монетарна політика 352

Активи 109—111, 119

Акція 209

Альтернативна вартість 119

Аутсайдери 78

Бажаний обсяг основного
капіталу 192

Баланс платіжний 371—374

Баланс товарів і послуг 374— 375

Баланс торговельний 375

Банківські резерви 111—112

Безробіття

визначення 64

добровільне

природне 67

структурне 66

фрикційне 66

циклічне 67

Борг державний 314—315

Боргове фінансування 314

Бреттон-Вудська валютна
система 387—388

Бюджет державний 306

Бюджетний дефіцит

структурний 311

фактичний 310

циклічний 311

Валове нагромадження 47

Валовий внутрішній продукт

визначення 40

методи обчислення 43—52

потенційний 68

рівноважний 215

Валовий національний дохід 52

Валовий національний наявний дохід 53

Валовий прибуток 46, 207

Валові інвестиції 48, 184

Валюта 381

Валютні інтервенції 324

Валютний курс

багатосторонній 386

двосторонній 385

номінальний 384

плаваючий 384

реальний 384—385

фіксований 383

ВВП-розрив 80, 230

Випуск 39

Витрати

автономні 224

заплановані 215—216

індуційовані 224, 227

незаплановані 217

сукупні 215

Гіпотеза

життєвого циклу 176—177

негнучких цін 97

негнучкої заробітної плати 96

недосконалої інформації 97

неправильних уявлень працівників 96—97

постійного доходу 178

Гнучка заробітна плата 96

Гранична ефективність
капіталу 188—191

Гранична ставка податку 272

Гранична схильність до

заощаджень 170

імпорту 370

споживання 169

Додана вартість 43

Дохід

за весь період життя 175

наявний 164

особистий 163

постійний 178

тимчасовий 178

Екзогенні змінні 21

Економіка

відкрита 365

змішана закрита 267

мала відкрита 406

приватна закрита 161

Економічна ефективність 13

 

Граничний продукт капіталу 185, 254

Граничний продукт праці 254

Граничні витрати на капітал 192

Граничні інвестиції 249, 252

Грошова база 111

Грошовий мультиплікатор 112—113

Грошовий ринок 109

Грошові агрегати 109—111

Гранична виручка від капіталу 186

Демографічні зміни 75

Депозити банківські 111—112

Депресія 259

Державний борг

внутрішній 314

зовнішній 314

Державні закупівлі 51

Державні заощадження 274

Дефлювання 56

Дефлятор ВВП 55

Децільний коефіцієнт 167

Дисконтована (теперішня) вартість 165

Дисконтування 165

Дно (фаза економічного циклу) 260

Довгострокова сукупна пропозиція 92—93

Довгостроковий період 25

Економічне зростання 240

Економічний цикл 258

Економічні операції 36—37

Емісія грошова 111—112

Ендогенні змінні 21

Ефект

багатства 89

витіснення 351

доходу 88

заміщення 88

процентної ставки 89

Фішера 132

чистого експорту 89

Ефективність праці 250

Зайнятість

повна 67

неповна 67

Закон

Оукена 81

про мінімальну зарплату 77

психологічний Кейнса 170

Залишок Солоу 256—257

Заощадження

домогосподарств 207

приватні 169

державні 274

національні 274

Запаси товарні 196, 217

 

Заплановані

витрати 215

інвестиції 220

Застережний мотив 119

Зовнішній лаг 278

Зовнішньоторговельна політика 397—399

Золотий стандарт 387

Інвестиції

в основний капітал 188

заплановані 220

граничні 249, 252

незаплановані 220

у житлове будівництво 194—195

у запаси 196—197

Інвестиційна пастка 358

Інвестиційна функція 187

Індекси валютного курсу 386

Індекси цін 54—56

Інсайдери 78

Інституційна одиниця 34

Інтервенція валютна 324

Інфляційний розрив 233—235

Інфляція

визначення 139

галопуюча 140

гіперінфляція 140

імпортована 149

неочікувана 143

очікувана 143

помірна 140

попиту 141

витрат 142

Інфляція і безробіття 151—155

Капітал

людський 245

основний 188

Квотування 399

Кейнс Джон Мейнард 28

Кількісна теорія грошей 117

Кількісне рівняння 117

Кінцева продукція 41

Кінцеві цілі 321—322

Коефіцієнт

готівки 112

Джині 167

заміни 75

Крайній випадок 95

Крива

довгострокової сукупної пропозиції 93—94

короткострокової сукупної пропозиції 95, 98—99

IS 342—345

Лафера 304—305

LM 346—348

Лоренца 166—167

Пропозиції грошей 116

Сукупного попиту 88

Філіпса 151, 154

Критика Лукаса 283

Лафер Артур 304

Ліквідність 109

Ліцензія 399

Лукас Роберт 283

Людський капітал 245

Макроекономіка

нормативна 19

об’єкт 14—18

позитивна 19

предмет 19—20

Метод вилучення—ін’єкції 219—223

витрати – випуск 216—219

Модель

AD – AS 100—104

 

Кейнсіанська функція

інвестицій 188—191

попиту на гроші 118—121, 122

споживання 168—171

Кейнсіанський хрест 218—219

акселератора 201

Гекшера — Оліна 395—396

гнучкого акселератора 193

IS – LM 342—352

Манделла — Флемінга 405—410

 

Мультиплікатора-акселератора 262—263

Портера

реального економічного
циклу 262

Солоу 245

Модільяні Франко 176, 328

Монетарна політика 321—336

Монетарне правило 285

Мультиплікатор

витрат 223—229, 292—293, 404

грошовий 112—113

збалансованого бюджету 297

податків 294—295

Передатний механізм монетарної політики

монетаристська модель 330—332

неокейнсіанські моделі 328—330

Піднесення 260

Платежі трансфертні 269

Платіжний баланс 371—374

Податки

автоматичні 297—298

валові 269

на виробництво та імпорт 46

продуктові 43

чисті 269, 272

Політика

 

Надлишкові резерви 112

Надмірна зайнятість 67—68

Надмірний сукупний попит 141, 145, 148

Негнучка заробітна плата 95—96

Нейтральність грошей 336

Неокласична

теорія економічного зростання 243—245

модель інвестицій 194

функція попиту на працю 70

функція пропозиції праці 71

Неповна зайнятість 67

Несприятливі збурення 76—77

Номінальна процентна
ставка 130

Номінальний ВВП 53

Норматив обов’язкового резервування 111

Облікова ставка 324

Операції на відкритому
ринку 323

Оукен Артур 80—81

Паритет купівельної спроможності 383

Пастка ліквідності 357—358

активна 281

за правилами 284—286

монетарна 276, 321

на основі свободи дій 284—286

пасивна 281

стабілізаційна 275

торговельна 397—399

фіскальна 276, 291

Попит на

гроші 117—123

робочу силу (працю) 70,72

Попит сукупний 87—91

Порівнянні (постійні) ціни 53—54

Потенційний ВВП 68

Поточний рахунок платіжного балансу 374—376

Поточні трансферти 375—376

Поточні (фактичні) ціни 53

Прибуток

валовий 208

нерозподілений 46, 164

чистий 207

Приватна закрита економіка 161

Приріст населення 249

Проміжна продукція 41

Проміжні цілі 322

Пропозиція

грошей 109

праці (робочої сили) 71, 72

сукупна 92

Протекціонізм 397

 

Резервна норма 112

Рецесійний розрив 230—232

Ринок грошей 109

Рівень зайнятості 65

Рівень безробіття 65

Рівень інфляції 139

Рікардо Девід 394

Рівняння Фішера 131

Система національних рахунків 33—38

Сміт Адам 27, 393

Солоу Роберт 245, 256

Спад 259

Спіраль «ціни—заробітна плата» 143

Споживання

державне 51

домашніх господарств 51

основного капіталу 52, 184

приватне 51

Ставка дисконту 165

Стагфляція 103—104

Стійка капіталоозброєність 248

Схильність до заощаджень

гранична 170

середня 171

Схильність до споживання

гранична 169

середня 170

Сукупна продуктивність факторів виробництва 256

Темп інфляції 139

Теорія

адаптивних очікувань 143—144

економіки пропозиції 301—302

q-Тобіна 328—329

переваги ліквідності 118—121

раціональних очікувань 144—145

реального економічного циклу 262

Технічний прогрес 201, 249—251

Товарні запаси 196—197

Трансферти

капітальні 375

поточні 375—376

соціальні 163

Трудовий дохід 175—176

Фактичний бюджет 310

Фактичні сукупні витрати 215

Фіксований валютний курс 383

Філіпс Артур 151

Фінансові ринки 209

Фінансові посередники 209—210

Фінансово-інвестиційні
ресурси 202

Фактори виробництва 185, 241, 243

Функція кривої LM у

закритій економіці 347

малій відкритій економіці 408

Функція сукупної пропозиції

довгострокової 94

короткострокової 97

Фіскальна політика 276, 291

Фіскальна експансія 276

Фішер Ірвін 117, 131—132

Фрідман Мільтон 121—122, 330

Функція

інвестицій 191, 194, 197

попиту на гроші 122

попиту на працю 70, 72

пропозиції грошей 113

пропозиції праці 71—72

споживання 169, 177—178

чистого експорту 401

Функція кривої IS у

закритій економіці 345

малій відкритій економіці 407

Центральні банки 111

Цикли економічні (ділові) 258—259

Циклічне безробіття 67

Цілі стабілізаційної політики 277—278

Чистий ВВП 52

Чистий експорт 52

Чистий прибуток 207

Чисті заощадження 207

Чисті інвестиції 48, 184

Швидкість обігу грошей 121