• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

Розділ 11 ФІНАНСОВА САНАЦІЯ ТА БАНКРУТСТВО ПІДПРИЄМСТВ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 

Для розв’язування практичних завдань цього розділу слід ознайомитись із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII від 14.05.92 р. зі змінами й доповненнями; ураховувати зміни в правовому регулюванні господарської діяльності та зміни в судовій практиці вирішення господарських спорів у зв’язку з прийняттям Господарського кодексу України, який набув чинності з 01.01.2004 р., з’ясувати підходи цього кодексу України до визначення організаційно-правової форми суб’єкта та його відмінність від цивільно-правової моделі; звернути увагу на практичні проблеми застосування положень цього кодексу щодо правового режиму майна суб’єктів господарювання.

Необхідно звернути увагу, що фінансова неспроможність ведення господарської діяльності є підставою для оголошення підприємства банкрутом. Важливим моментом є те, що значна кількість підприємств потрапляють у скрутне становище тимчасово, а тому за умови проведення санації чи реструктуризації таких суб’єктів господарювання вони можуть продовжити свою діяльність, виправивши всі негативні наслідки та повернувши борги.

Слід ураховувати, що різні види криз тісно взаємопов’язані між собою, як за причинами виникнення, так і за наслідками (стратегічна; криза прибутковості; ліквідності). З метою раціонального застосування відповідного підходу щодо антикризових дій необхідно розрізняти глибину кризи.

Метою фінансової санації є усунення причин, які сприяли виникненню збитків і кризи та покриття поточних збитків, поновлення й збереження ліквідності, платоспроможності підприємств тощо. Відповідно до чинних нормативно-правових документів рішення про фінансове оздоровлення підприємства приймається: у досудовому порядку; у рамках судових процедур. Ефективним інструментом визначення санаційної спроможності підприємства є проведення санаційного аудиту.

Головним критерієм прийняття рішення щодо санації чи ліквідації підприємства є його санаційна спроможність, а саме — наявність у підприємства фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей для проведення фінансової санації. Слід пам’ятати, що санаційну спроможність можна визначити за трьо­ма основними показниками, такими як: поточна платоспроможність; коефіцієнт забезпечення власними засобами; коефіцієнт покриття.

Фінансування санації може здійснюватися за рахунок внутрішніх фінансових джерел (реструктуризація активів, зменшення витрат, збільшення обсягів реалізації); фінансових засобів власників (збільшення/зменшення статутного капіталу, надання позик, надання цільових внесків на безповоротній основі); кредиторами (реструктуризація наявної заборгованості, зменшення або списання заборгованості, надання санаційних кредитів, надання поруки чи гарантій); персоналом підприємства (відстрочення чи відмова від винагороди за виробничі результати, надання працівниками позичок, придбання працівниками акцій даного підприємства); за рахунок державної фінансової підтримки (пряме бюджетне фінансування з використанням непрямих форм держав­ного впливу, наприклад, надання дозволу на порушення антимонопольного законодавства тощо).

Для розв’язування задач цього розділу слід взяти до уваги, що ефективність санації можна визначити за наведеною нижче формулою:

Для розв’язування практичних завдань цього розділу слід ознайомитись із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII від 14.05.92 р. зі змінами й доповненнями; ураховувати зміни в правовому регулюванні господарської діяльності та зміни в судовій практиці вирішення господарських спорів у зв’язку з прийняттям Господарського кодексу України, який набув чинності з 01.01.2004 р., з’ясувати підходи цього кодексу України до визначення організаційно-правової форми суб’єкта та його відмінність від цивільно-правової моделі; звернути увагу на практичні проблеми застосування положень цього кодексу щодо правового режиму майна суб’єктів господарювання.

Необхідно звернути увагу, що фінансова неспроможність ведення господарської діяльності є підставою для оголошення підприємства банкрутом. Важливим моментом є те, що значна кількість підприємств потрапляють у скрутне становище тимчасово, а тому за умови проведення санації чи реструктуризації таких суб’єктів господарювання вони можуть продовжити свою діяльність, виправивши всі негативні наслідки та повернувши борги.

Слід ураховувати, що різні види криз тісно взаємопов’язані між собою, як за причинами виникнення, так і за наслідками (стратегічна; криза прибутковості; ліквідності). З метою раціонального застосування відповідного підходу щодо антикризових дій необхідно розрізняти глибину кризи.

Метою фінансової санації є усунення причин, які сприяли виникненню збитків і кризи та покриття поточних збитків, поновлення й збереження ліквідності, платоспроможності підприємств тощо. Відповідно до чинних нормативно-правових документів рішення про фінансове оздоровлення підприємства приймається: у досудовому порядку; у рамках судових процедур. Ефективним інструментом визначення санаційної спроможності підприємства є проведення санаційного аудиту.

Головним критерієм прийняття рішення щодо санації чи ліквідації підприємства є його санаційна спроможність, а саме — наявність у підприємства фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей для проведення фінансової санації. Слід пам’ятати, що санаційну спроможність можна визначити за трьо­ма основними показниками, такими як: поточна платоспроможність; коефіцієнт забезпечення власними засобами; коефіцієнт покриття.

Фінансування санації може здійснюватися за рахунок внутрішніх фінансових джерел (реструктуризація активів, зменшення витрат, збільшення обсягів реалізації); фінансових засобів власників (збільшення/зменшення статутного капіталу, надання позик, надання цільових внесків на безповоротній основі); кредиторами (реструктуризація наявної заборгованості, зменшення або списання заборгованості, надання санаційних кредитів, надання поруки чи гарантій); персоналом підприємства (відстрочення чи відмова від винагороди за виробничі результати, надання працівниками позичок, придбання працівниками акцій даного підприємства); за рахунок державної фінансової підтримки (пряме бюджетне фінансування з використанням непрямих форм держав­ного впливу, наприклад, надання дозволу на порушення антимонопольного законодавства тощо).

Для розв’язування задач цього розділу слід взяти до уваги, що ефективність санації можна визначити за наведеною нижче формулою: