• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

ПЕРЕДНЄ СЛОВО

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 

Практика господарювання на ринкових засадах підтверджує ту незаперечну істину, що результативність (ефективність) будь-якої виробничо-господарської та комерційної діяльності залежить передовсім від компетентності та творчої активності управлінських кадрів, достатньо глибокого знання ними конкретної економіки, законодавчої бази й соціальних аспектів господарювання.

У вищих навчальних закладах України все ширше здійснюється багаторівнева підготовка економістів для різних ланок господарювання — бакалаврів з економіки та менеджменту, спеціалістів, магістрів ділової адміністрації. Навчальними планами таких закладів передбачене вивчення курсу «Економіка підприємства», що є базовою загальноекономічною дисципліною для майбутніх фахівців-еконо­містів, оскільки охоплює всі ключові розділи прикладної економіки, організації та забезпечення ефективного господарювання на рівні основної структурної ланки суспільного виробництва, дає необхідну сукупність теоретичних і практичних знань з управління ринковою економікою на сучасному етапі її розвитку в Україні. Економіка підприємства спирається не тільки на власні логіку і зміст, а й на вихідні методологічні положення суміжних економічних дисциплін, зокрема економічної теорії, макроекономіки, мікроекономіки, маркетингу, менеджменту, фінансів, статистики та обліку.

Протягом останніх років тривало становлення ринкової системи господарювання, активніше здійснювалися економічні реформи, виявлялися нові аспекти реформування форм власності і структурної перебудови економіки України. Саме цим пояснюється потреба у другому виданні підручника «Економіка підприємства», що в ньому грунтовно перероблено та доповнено майже всі його розділи, здійснено нову структуризацію підручника. Крім того, до нього включено кілька нових розділів: 1) основи підприємницької діяльності; 2) техніко-технологічна база виробництва; 3) економічна безпека підприємства (організації); 4) реструктуризація і санація (фінансове оздоровлення) підприємств та організацій; 5) банкрутство і ліквідація підприємств (організацій).

Друге видання підручника відповідає вдосконаленій типовій програмі дисципліни «Економіка підприємства» і розраховане насамперед на студентів, які навчаються за навчальними планами бакалаврів з економіки та менеджменту і спеціалістів. Автори намагалися якомога ліпше поєднати принципи достатньо високого науко­вого рівня і доступності для розуміння студентами. Особливістю підручника можна вважати широке використання ілюстративного матеріалу (рисунків і таблиць), який допомагатиме студентам ліпше сприймати та засвоювати теоретичні й методичні положення, характер практики господарювання. Водночас для забезпечення більшої стабільності підручника автори свідомо уникали залучення конкретної статистичної інформації, що швидко застаріває і з кожним наступним роком все більше перестає об’єктивно відображувати реалії виробничо-господарської та комерційної діяльності. Цифрова інформація використовувалася тільки для ілюстрації сучасних тенденцій у перебігу процесів господарювання.

На початку кожної глави наводиться перелік ключових термінів і понять, грунтовне засвоєння яких є обов’язковою вимогою до студентів, що вивчають дисципліну «Економіка підприємства». Додані до кожного розділу питання для самостійного поглибленого вивчення варто використовувати не тільки за прямим призначенням: вони можуть бути використані для організації дискусій з теоретичних і методичних питань, проведення студентами наукових досліджень відповідного рівня, визначення тематики та виконання курсових і дипломних (випускних) робіт. У підручнику вміщено також предметний покажчик.

Друге видання підручника «Економіка підприємства» підготовлено науковцями й викладачами факультету економіки та управління Київського національного економічного університету. Керівник авторського колективу і відповідальний науковий редактор — доктор економічних наук, професор-консультант кафедри економіки підприємств, заслужений працівник народної освіти України С. Ф. Покропивний. Він є також автором «Вступу до економіки підприємств», розділів 1 (

1.1—1.4), 2 (2.3), 5, 7, 8, (8.1—8.3, 8.5—8.6), 9, 10 (10.3), 11 (11.4), 14 (14.1—14.3), 17 (17.5), 18. Співавторами підручника є: проф. М. Г. Грещак — розділи 11 (

11.1—11.3), 16 (16.1—16.4), 17 (17.1—17.3); доц. В. М. Колот — розділи 2 (2.1—2.2), 4 (4.3—4.4), 15 (15.3—15.4); доц. А. П. Наливайко — розділ 13; доц. В. М. Сай — розділи 4 (4.1—4.2), 15 (15.1—15.2, 15.5); доц. С. М. Соболь — розділи 1 (1.3), 6, 12; проф. О. С. Федонін — розділи 1 (1.5), 10 (10.1—10.2, 10.4), 16 (16.5), 17 (17.4), 18; проф. Г. О.  Швиданенко — розділи 8 (8.4, 8.7), 14 (14.4—14.6), 19, 20.

Практика господарювання на ринкових засадах підтверджує ту незаперечну істину, що результативність (ефективність) будь-якої виробничо-господарської та комерційної діяльності залежить передовсім від компетентності та творчої активності управлінських кадрів, достатньо глибокого знання ними конкретної економіки, законодавчої бази й соціальних аспектів господарювання.

У вищих навчальних закладах України все ширше здійснюється багаторівнева підготовка економістів для різних ланок господарювання — бакалаврів з економіки та менеджменту, спеціалістів, магістрів ділової адміністрації. Навчальними планами таких закладів передбачене вивчення курсу «Економіка підприємства», що є базовою загальноекономічною дисципліною для майбутніх фахівців-еконо­містів, оскільки охоплює всі ключові розділи прикладної економіки, організації та забезпечення ефективного господарювання на рівні основної структурної ланки суспільного виробництва, дає необхідну сукупність теоретичних і практичних знань з управління ринковою економікою на сучасному етапі її розвитку в Україні. Економіка підприємства спирається не тільки на власні логіку і зміст, а й на вихідні методологічні положення суміжних економічних дисциплін, зокрема економічної теорії, макроекономіки, мікроекономіки, маркетингу, менеджменту, фінансів, статистики та обліку.

Протягом останніх років тривало становлення ринкової системи господарювання, активніше здійснювалися економічні реформи, виявлялися нові аспекти реформування форм власності і структурної перебудови економіки України. Саме цим пояснюється потреба у другому виданні підручника «Економіка підприємства», що в ньому грунтовно перероблено та доповнено майже всі його розділи, здійснено нову структуризацію підручника. Крім того, до нього включено кілька нових розділів: 1) основи підприємницької діяльності; 2) техніко-технологічна база виробництва; 3) економічна безпека підприємства (організації); 4) реструктуризація і санація (фінансове оздоровлення) підприємств та організацій; 5) банкрутство і ліквідація підприємств (організацій).

Друге видання підручника відповідає вдосконаленій типовій програмі дисципліни «Економіка підприємства» і розраховане насамперед на студентів, які навчаються за навчальними планами бакалаврів з економіки та менеджменту і спеціалістів. Автори намагалися якомога ліпше поєднати принципи достатньо високого науко­вого рівня і доступності для розуміння студентами. Особливістю підручника можна вважати широке використання ілюстративного матеріалу (рисунків і таблиць), який допомагатиме студентам ліпше сприймати та засвоювати теоретичні й методичні положення, характер практики господарювання. Водночас для забезпечення більшої стабільності підручника автори свідомо уникали залучення конкретної статистичної інформації, що швидко застаріває і з кожним наступним роком все більше перестає об’єктивно відображувати реалії виробничо-господарської та комерційної діяльності. Цифрова інформація використовувалася тільки для ілюстрації сучасних тенденцій у перебігу процесів господарювання.

На початку кожної глави наводиться перелік ключових термінів і понять, грунтовне засвоєння яких є обов’язковою вимогою до студентів, що вивчають дисципліну «Економіка підприємства». Додані до кожного розділу питання для самостійного поглибленого вивчення варто використовувати не тільки за прямим призначенням: вони можуть бути використані для організації дискусій з теоретичних і методичних питань, проведення студентами наукових досліджень відповідного рівня, визначення тематики та виконання курсових і дипломних (випускних) робіт. У підручнику вміщено також предметний покажчик.

Друге видання підручника «Економіка підприємства» підготовлено науковцями й викладачами факультету економіки та управління Київського національного економічного університету. Керівник авторського колективу і відповідальний науковий редактор — доктор економічних наук, професор-консультант кафедри економіки підприємств, заслужений працівник народної освіти України С. Ф. Покропивний. Він є також автором «Вступу до економіки підприємств», розділів 1 (

1.1—1.4), 2 (2.3), 5, 7, 8, (8.1—8.3, 8.5—8.6), 9, 10 (10.3), 11 (11.4), 14 (14.1—14.3), 17 (17.5), 18. Співавторами підручника є: проф. М. Г. Грещак — розділи 11 (

11.1—11.3), 16 (16.1—16.4), 17 (17.1—17.3); доц. В. М. Колот — розділи 2 (2.1—2.2), 4 (4.3—4.4), 15 (15.3—15.4); доц. А. П. Наливайко — розділ 13; доц. В. М. Сай — розділи 4 (4.1—4.2), 15 (15.1—15.2, 15.5); доц. С. М. Соболь — розділи 1 (1.3), 6, 12; проф. О. С. Федонін — розділи 1 (1.5), 10 (10.1—10.2, 10.4), 16 (16.5), 17 (17.4), 18; проф. Г. О.  Швиданенко — розділи 8 (8.4, 8.7), 14 (14.4—14.6), 19, 20.