• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

13.2.3. Порівняння розрахункових показників з еталонними величинами

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 

Відправною точкою проведення КФА шляхом обробки вхідної інформаційної бази на основі здійснення порівняльної характерис­тики розрахункових показників із її еталонними величинами є визначення рамок інформаційної бази, збір необхідної інформації та визначення її достовірності (зокрема, на основі аудиторського висновку за результатами аудиторської перевірки). Ураховуючи, що основними користувачами даної форми КФА є треті особи (потенційні інвестори, кредитори тощо), джерелом інформації у даному випадку виступає, як правило, публічна фінансова звітність, яка офіційно оприлюднюється і в обов’язковому порядку підтверджена незалежним аудитором.

При цьому метою такої форми КФА буде не тільки визначення фінансово-економічного потенціалу підприємства, а також його порівняння із певним ринковим еталоном — сукупністю інших підприємств, середньогалузевими показниками, конкурентами тощо. Звичайно, порівняльний аналіз може використовуватися і самим підприємством з відповідною корекцією інформаційної бази, маючи за мету ідентифікацію ринкового положення підприємства з позицій ефективності його діяльності у порівнянні з іншими підприємствами, співставлення результативності господарської діяльності окремих структурних підрозділів підприємства, інвестиційної привабливості альтернативних проектів.

Однією із форм порівняльного аналізу є бенчмаркінг (bench­marking) як форма динамічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства — об’єкта аналізу. У практиці порівняльного аналізу найчастіше використовують бенчмаркінг, зорієнтований на конкурентів, коли за еталонні величини прийнято відповідні дані по інших підприємствах, які є прямими його конкурентами.

Особливості практичної реалізації алгоритму (процедури КФА) порівняльної характеристики розрахункових показників з її еталонними величинами доцільно розглянути на такому прикладі (рис. 13.5).

Для цього введемо такі припущення.

Об’єктом дослідження комплексного фінансового аналізу є підприємство «Альфа-3».

Для цілей комплексного фінансового аналізу за еталонні показ­ники взято дані про фінансово-господарську діяльність підприємств «Бета», «Гамма» та «Дельта».

Визначено напрями проведення КФА та сукупність цільових показників, необхідних для виконання завдань цього дослідження

Ліквідність — коефіцієнт покриття загальний, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт покриття запасів.

Рентабельність — рентабельність продажу, період окупності власного капіталу, рентабельність підприємств.

Ділова активність — обертання готової продукції, загальне обертання капіталу, обертання власного капіталу.

Фінансова стійкість — коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт маневреності власних коштів, коефіцієнт структури залученого капіталу.

Усі цільові показники розглядаються як рівнозначні із ціною ваги у .

Усі підприємства вибірки належать до однієї галузі, що дає змогу забезпечити повну зіставність фінансових показників та коефіцієнтів без додаткових перетворень відповідно до специфіки їх операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

На основі вхідних даних по кожному підприємству розраховують абсолютні значення цільових показників, а результати формують у матриці, по рядках якої відображуються абсолютні значення сукупності цільових показників по окремому підпри­ємству, які формують стовпчики матриці (табл. 13.7). Крім того, необхідно ввести додатковий стовпчик щодо форми нормалізуючої функції, яка б відображала напрям впливу зміни цільового показника на кінцевий результат.

Наступним етапом є нормалізація порівняльної матриці на основі таких формул відповідно до форми нормалізуючої функції:

для нормалізуючої функції max () —          (13.7)

для нормалізуючої функції min () —           (13.8)

Таблиця 13.7

ПОРІВНЯЛЬНА МАТРИЦЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ
І КОЕФІЦІЄНТІВ ПО ВИБОРЦІ ПІДПРИЄМСТВ

Цільовий показник ki

Показник kj

Нормалізуюча
функція

«Альфа»

«Бета»

«Гамма»

«Дельта»

Коефіцієнт покриття загаль­ний

max ()

0,990

1,050

0,850

1,120

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

max ()

0,011

0,008

0,015

0,013

Коефіцієнт покриття запасів

max ()

0,310

0,420

0,350

0,490

Рентабельність продажу

max ()

18,500

21,100

12,500

8,900

Період окупності власного капіталу

max ()

8,210

9,010

6,110

8,090

Рентабельність підприємства

max ()

14,100

18,100

5,100

7,900

Оборот готової продукції

max ()

1,050

1,250

1,220

1,340

Загальний обіг капіталу

max ()

0,860

0,990

1,020

0,890

Обіг власного капіталу

max ()

1,980

2,910

1,990

1,620

Коефіцієнт фінансової залеж­ності

max ()

2,300

2,940

1,950

1,820

Коефіцієнт маневреності влас­них коштів

max ()

0,760

0,710

0,810

0,790

Коефіцієнт структури залученого капіталу

max ()

0,510

0,480

0,590

0,630

Пропонована нормалізація коефіцієнтів дає змогу забезпечити зіставність різних показників, що використовуються при дослідженні, та врахувати різнонаправленість їх впливу на фінансову ситуацію на підприємстві. Здійснивши трансформацію порів­няльної матриці на основі нормалізуючих функцій (13.7) та (13.8), отримаємо такі дані (табл. 13.8). Скориставшись формулою (13.9), визначимо абсолютне значення цільової функції комплексного фінансового аналізу, яке змінюється у проміжку (0; 1]. Максимальне значення цільової функції відповідає абстрактному підприємству, значення цільових показників якого сформовано на основі їх найкращих значень для підприємств вибірки, що досліджується. Звичайно, можливий варіант, коли вся сукупність цільових показників одного із підприємств вибірки відповідатиме критичним значенням, тоді абсолютне значення цільової функції такого підприємства дорівнюватиме 1.

,           (13.9)

де  — кількість цільових показників .

Таблиця 13.8

НОРМАЛІЗОВАНИЙ ВИГЛЯД ПОРІВНЯЛЬНОЇ МАТРИЦІ

Нормалізовані цільові показники

«Альфа»

«Бета»

«Гамма»

«Дельта»

Коефіцієнт покриття загальний

0,884

0,938

0,759

1,000

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,667

0,533

1,000

0,867

Коефіцієнт покриття запасів

0,639

0,852

0,721

1,000

Рентабельність продажу

0,877

1,000

0,592

0,422

Період окупності власного капіталу

0,911

1,000

0,678

0,898

Рентабельність підприємства

0,779

1,000

0,282

0,436

Оборот готової продукції

0,784

0,933

0,910

1,000

Загальний обіг капіталу

0,843

0,971

1,000

0,873

Оборот власного капіталу

0,680

1,000

0,683

0,557

Коефіцієнт фінансової залежності

0,782

1,000

0,663

0,619

Коефіцієнт маневреності власних коштів

0,938

0,877

1,000

0,975

Коефіцієнт структури залученого капіталу

0,810

0,762

0,937

1,000

Абсолютне значення цільової функції (Z)

0,800

0,906

0,769

0,804

* Максимальні та мінімальні значення подані жирним шрифтом, проміжні значення — звичайним.

Аналізуючи порівняльну матрицю (табл. 13.8), можна зазначити, що підприємство — об’єкт аналізу — демонструє середні значення цільових показників, при цьому жоден з них не має максимального значення. Рівень цільової функції (Z = 0,8) свідчить, що підприємство «Альфа» належить далеко не до лідерів галузі, але демонструє третє абсолютне значення цільової функції. Крім того, наявні мінімальні значення нормалізованих цільових показників серед вибірки підприємств — коефіцієнти покриття запасів, обороту продукції та загального обігу капіталу — свідчить про наявність певних проблем по відповідних напрямах фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до визначених вище основних слабких місць у
фінансово-господарській діяльності підприємства має бути сфор­мований арсенал заходів щодо впливу на стан підприємства та забезпечення реалізації його потенціалу. Отже, перед підприємством «Альфа» постала необхідність поліпшення ситуації з фінансування запасів, прискорення реалізації готової продукції.

Крім того, специфіка КФА на основі порівняльної характеристики розрахункових показників з її еталонними величинами свідчить про доцільність використання такого алгоритму обробки вхідної інформаційної бази насамперед третіми особами, а саме потенційними кредиторами чи інвесторами, які приймають рішення про визначення напрямів власної фінансово-господарської діяльності, розглядаючи кілька альтернативних варіантів.

Розглянуті вище методики обробки вхідної інформаційної бази з окремими алгоритмами їх організації являють собою базову формалізовану форму комплексного фінансового аналізу. Зважаючи, що сукупність інтересів замовників дослідження фінансового стану підприємства на основі комплексного підходу може змінюватися у широкому діапазоні, аналітичне навантаження моделі комплексного фінансового аналізу може на відповідному рівні варіювати, не змінюючи при цьому моделі його організації. Підтвердженням можливості такої варіації є різноманітність часткових моделей організації та проведення КФА, окремі з яких планується розглянути нижче.

Відправною точкою проведення КФА шляхом обробки вхідної інформаційної бази на основі здійснення порівняльної характерис­тики розрахункових показників із її еталонними величинами є визначення рамок інформаційної бази, збір необхідної інформації та визначення її достовірності (зокрема, на основі аудиторського висновку за результатами аудиторської перевірки). Ураховуючи, що основними користувачами даної форми КФА є треті особи (потенційні інвестори, кредитори тощо), джерелом інформації у даному випадку виступає, як правило, публічна фінансова звітність, яка офіційно оприлюднюється і в обов’язковому порядку підтверджена незалежним аудитором.

При цьому метою такої форми КФА буде не тільки визначення фінансово-економічного потенціалу підприємства, а також його порівняння із певним ринковим еталоном — сукупністю інших підприємств, середньогалузевими показниками, конкурентами тощо. Звичайно, порівняльний аналіз може використовуватися і самим підприємством з відповідною корекцією інформаційної бази, маючи за мету ідентифікацію ринкового положення підприємства з позицій ефективності його діяльності у порівнянні з іншими підприємствами, співставлення результативності господарської діяльності окремих структурних підрозділів підприємства, інвестиційної привабливості альтернативних проектів.

Однією із форм порівняльного аналізу є бенчмаркінг (bench­marking) як форма динамічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства — об’єкта аналізу. У практиці порівняльного аналізу найчастіше використовують бенчмаркінг, зорієнтований на конкурентів, коли за еталонні величини прийнято відповідні дані по інших підприємствах, які є прямими його конкурентами.

Особливості практичної реалізації алгоритму (процедури КФА) порівняльної характеристики розрахункових показників з її еталонними величинами доцільно розглянути на такому прикладі (рис. 13.5).

Для цього введемо такі припущення.

Об’єктом дослідження комплексного фінансового аналізу є підприємство «Альфа-3».

Для цілей комплексного фінансового аналізу за еталонні показ­ники взято дані про фінансово-господарську діяльність підприємств «Бета», «Гамма» та «Дельта».

Визначено напрями проведення КФА та сукупність цільових показників, необхідних для виконання завдань цього дослідження

Ліквідність — коефіцієнт покриття загальний, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт покриття запасів.

Рентабельність — рентабельність продажу, період окупності власного капіталу, рентабельність підприємств.

Ділова активність — обертання готової продукції, загальне обертання капіталу, обертання власного капіталу.

Фінансова стійкість — коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт маневреності власних коштів, коефіцієнт структури залученого капіталу.

Усі цільові показники розглядаються як рівнозначні із ціною ваги у .

Усі підприємства вибірки належать до однієї галузі, що дає змогу забезпечити повну зіставність фінансових показників та коефіцієнтів без додаткових перетворень відповідно до специфіки їх операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

На основі вхідних даних по кожному підприємству розраховують абсолютні значення цільових показників, а результати формують у матриці, по рядках якої відображуються абсолютні значення сукупності цільових показників по окремому підпри­ємству, які формують стовпчики матриці (табл. 13.7). Крім того, необхідно ввести додатковий стовпчик щодо форми нормалізуючої функції, яка б відображала напрям впливу зміни цільового показника на кінцевий результат.

Наступним етапом є нормалізація порівняльної матриці на основі таких формул відповідно до форми нормалізуючої функції:

для нормалізуючої функції max () —          (13.7)

для нормалізуючої функції min () —           (13.8)

Таблиця 13.7

ПОРІВНЯЛЬНА МАТРИЦЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ
І КОЕФІЦІЄНТІВ ПО ВИБОРЦІ ПІДПРИЄМСТВ

Цільовий показник ki

Показник kj

Нормалізуюча
функція

«Альфа»

«Бета»

«Гамма»

«Дельта»

Коефіцієнт покриття загаль­ний

max ()

0,990

1,050

0,850

1,120

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

max ()

0,011

0,008

0,015

0,013

Коефіцієнт покриття запасів

max ()

0,310

0,420

0,350

0,490

Рентабельність продажу

max ()

18,500

21,100

12,500

8,900

Період окупності власного капіталу

max ()

8,210

9,010

6,110

8,090

Рентабельність підприємства

max ()

14,100

18,100

5,100

7,900

Оборот готової продукції

max ()

1,050

1,250

1,220

1,340

Загальний обіг капіталу

max ()

0,860

0,990

1,020

0,890

Обіг власного капіталу

max ()

1,980

2,910

1,990

1,620

Коефіцієнт фінансової залеж­ності

max ()

2,300

2,940

1,950

1,820

Коефіцієнт маневреності влас­них коштів

max ()

0,760

0,710

0,810

0,790

Коефіцієнт структури залученого капіталу

max ()

0,510

0,480

0,590

0,630

Пропонована нормалізація коефіцієнтів дає змогу забезпечити зіставність різних показників, що використовуються при дослідженні, та врахувати різнонаправленість їх впливу на фінансову ситуацію на підприємстві. Здійснивши трансформацію порів­няльної матриці на основі нормалізуючих функцій (13.7) та (13.8), отримаємо такі дані (табл. 13.8). Скориставшись формулою (13.9), визначимо абсолютне значення цільової функції комплексного фінансового аналізу, яке змінюється у проміжку (0; 1]. Максимальне значення цільової функції відповідає абстрактному підприємству, значення цільових показників якого сформовано на основі їх найкращих значень для підприємств вибірки, що досліджується. Звичайно, можливий варіант, коли вся сукупність цільових показників одного із підприємств вибірки відповідатиме критичним значенням, тоді абсолютне значення цільової функції такого підприємства дорівнюватиме 1.

,           (13.9)

де  — кількість цільових показників .

Таблиця 13.8

НОРМАЛІЗОВАНИЙ ВИГЛЯД ПОРІВНЯЛЬНОЇ МАТРИЦІ

Нормалізовані цільові показники

«Альфа»

«Бета»

«Гамма»

«Дельта»

Коефіцієнт покриття загальний

0,884

0,938

0,759

1,000

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,667

0,533

1,000

0,867

Коефіцієнт покриття запасів

0,639

0,852

0,721

1,000

Рентабельність продажу

0,877

1,000

0,592

0,422

Період окупності власного капіталу

0,911

1,000

0,678

0,898

Рентабельність підприємства

0,779

1,000

0,282

0,436

Оборот готової продукції

0,784

0,933

0,910

1,000

Загальний обіг капіталу

0,843

0,971

1,000

0,873

Оборот власного капіталу

0,680

1,000

0,683

0,557

Коефіцієнт фінансової залежності

0,782

1,000

0,663

0,619

Коефіцієнт маневреності власних коштів

0,938

0,877

1,000

0,975

Коефіцієнт структури залученого капіталу

0,810

0,762

0,937

1,000

Абсолютне значення цільової функції (Z)

0,800

0,906

0,769

0,804

* Максимальні та мінімальні значення подані жирним шрифтом, проміжні значення — звичайним.

Аналізуючи порівняльну матрицю (табл. 13.8), можна зазначити, що підприємство — об’єкт аналізу — демонструє середні значення цільових показників, при цьому жоден з них не має максимального значення. Рівень цільової функції (Z = 0,8) свідчить, що підприємство «Альфа» належить далеко не до лідерів галузі, але демонструє третє абсолютне значення цільової функції. Крім того, наявні мінімальні значення нормалізованих цільових показників серед вибірки підприємств — коефіцієнти покриття запасів, обороту продукції та загального обігу капіталу — свідчить про наявність певних проблем по відповідних напрямах фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до визначених вище основних слабких місць у
фінансово-господарській діяльності підприємства має бути сфор­мований арсенал заходів щодо впливу на стан підприємства та забезпечення реалізації його потенціалу. Отже, перед підприємством «Альфа» постала необхідність поліпшення ситуації з фінансування запасів, прискорення реалізації готової продукції.

Крім того, специфіка КФА на основі порівняльної характеристики розрахункових показників з її еталонними величинами свідчить про доцільність використання такого алгоритму обробки вхідної інформаційної бази насамперед третіми особами, а саме потенційними кредиторами чи інвесторами, які приймають рішення про визначення напрямів власної фінансово-господарської діяльності, розглядаючи кілька альтернативних варіантів.

Розглянуті вище методики обробки вхідної інформаційної бази з окремими алгоритмами їх організації являють собою базову формалізовану форму комплексного фінансового аналізу. Зважаючи, що сукупність інтересів замовників дослідження фінансового стану підприємства на основі комплексного підходу може змінюватися у широкому діапазоні, аналітичне навантаження моделі комплексного фінансового аналізу може на відповідному рівні варіювати, не змінюючи при цьому моделі його організації. Підтвердженням можливості такої варіації є різноманітність часткових моделей організації та проведення КФА, окремі з яких планується розглянути нижче.