• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

13.2.3. Розрахунок інтегрованого показника

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 

Від попередньої моделі обробки вхідної інформаційної бази значно відрізняється алгоритм оцінки фінансового стану підприємства — об’єкта аналізу на основі визначення абсолютної величини розрахункового значення інтегрованого показника, у чому можна переконатися, розглянувши поданий нижче один із можливих варіантів такого алгоритму рис. 13.4).

Вихідними елементами наведеного алгоритму (процедури КФА), розглянутого нижче, є такі припущення:

Об’єктом дослідження виступає підприємство «Альфа-2».

Сформовано сукупність цільових показників, які з метою спрощення математичної обробки інформації згруповано в чотири групи по чотирьох напрямах дослідження (табл. 13.2).

Форму розрахунку інтегрованого показника визначено так:

варіант А — зважування на основі відносної ваги цільового показника. Для варіанта А вага (wij) першої групи показників дорівнює 40 %, другої, третьої та четвертої — по 20 %, для напрямів дослідження вага (wij) цільових показників ліквідності становить 34 %, інші напрями дослідження є рівнозначними;

варіант Б — визначення середнього значення цільових показ­ників. Для варіанта Б середнє значення визначається як середня геометрична проста.

Таблиця 13.2

Сукупність цільових показників розрахунку
інтегрованого показника

 

Напрями дослідження

 

 

Ліквідність

Рентабельність

Ділова активність

Фінансова стійкість

Цільові
показники

1 група

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Рентабельність під-
приємства, %

Загальний обіг капіталу

Коефіцієнт автономії

2 група

Коефіцієнт швидкої ліквідності

Рентабельність продажу, %

Середній строк обороту кредиторської заборгованості, днів

Коефіцієнт структури залученого капіталу

3 група

Коефіцієнт покриття загальний

Рентабельність основ­ної діяльності, %

Середній строк обороту дебіторської за­боргованості, днів

Співвідношення позикових та власних коштів

4 група

Частка власних оборотних коштів у покритті запасів

Період окупності влас­ного капіталу, років

Обіг власного капіталу

Коефіцієнт маневреності власних коштів

Результати первинної обробки вхідної фінансової інформації щодо об’єкта дослідження (абсолютні значення фінансових показ­ників по визначених напрямах дослідження) подано в табл. 13.3.

Таблиця 13.3

Матриця вхідних значень цільових показників Рin

0,09

7,11

1,81

0,49

0,51

13,19

32,0

0,15

0,95

14,92

56,0

1,01

0,61

11,96

3,62

0,51

Розрахункові значення цільових показників, які визначаються відповідно до даних вхідної інформаційної бази, формують матрицю значень цільових показників  (табл. 13.3). У табл. 13.4 подано матрицю оптимальних значень цільових показників , які визначаються з урахуванням таких критеріїв (як загального, так і суб’єктивного характеру):

галузевої приналежності підприємства — об’єкта дослідження;

нормативно-правових вимог щодо обов’язкового дотримання певних значень окремих фінансових показників та коефіцієнтів;

цілей та вимог комплексного аналізу в окремо взятому випадку;

вимог власників підприємства — об’єкта дослідження та його кредиторів тощо.

Значеннями елементів матриці, поданої в табл. 13.4, можуть виступати планові абсолютні величини значень окремих цільових показників у разі необхідності інтегральної оцінки рівня виконання плану підприємством, господарська діяльність якого досліджується.

Таблиця 13.4

Матриця оптимальних значень цільових показників

0,20

20

1,5

0,4

0,80

30

30

0,3

2,00

27

15

1,5

1,00

2,5

4

0,5

На основі матриць  та  формується нормалізована матриця , що відображує рівень відповідності фактичних значень цільових показників їх оптимальним значенням. Елемент нової матриці дорівнює відношенню фактичного значення цільового показника до його оптимального значення або 1, якщо таке розрахункове значення цільового показника краще за оптимальне. Така постановка нормалізуючої функції дає змогу приділити біль­ше уваги саме слабким місцям підприємства, що аналізується (13.3). Для показників, позитивна тенденція яких проявляється у зменшенні абсолютного значення показника (середній строк обороту дебіторської заборгованості, співвідношення позикових та власних коштів, період окупності власного капіталу тощо), застосовується нормалізуюча функція (13.4).

            (13.3)

            (13.4)

Здійснивши необхідні розрахунки за формулами 13.3 та 13.4, отримаємо матрицю нормалізованих цільових показників (табл. 13.5).

Таблиця 13.5

МАТРИЦЯ НОРМАЛІЗОВАНИХ ЦІЛЬОВИХ ПОКАЗНИКІВ

0,45

0,36

1,00

1,00

0,64

0,44

1,00

0,50

0,48

0,55

0,27

1,00

0,61

0,21

0,91

1,00

На основі нормалізованих цільових показників визначимо абсолютне значення інтегрованого показника цільової функції комплексного фінансового аналізу для варіантів А і Б.

Варіант А:

,           (13.5)

де  — вага окремого цільового показника, що розраховується відповідно до визначеної ваги напрямів дослідження та груп цільових показників (табл. 13.6).

Таблиця 13.6

РОЗРАХУНОК ВАГИ ЦІЛЬОВИХ ПОКАЗНИКІВ

 

 

 

Напрями дослідження

 

 

 

Ліквідність
wi = 0,34

Рентабель-
ність wi = 0,22

Ділова активність wi = 0,34

Фінансова
стійкість
wi = 0,22

Цільові показники

1 група

wj = 0,4

0,136 = 0,34 × 0,4

0,088

0,088

0,088

2 група

wj = 0,2

0,068

0,044

0,044

0,044

3 група

wj = 0,2

0,068

0,044

0,044

0,044

4 група

wj = 0,2

0,068

0,044

0,044

0,044

Використовуючи дані табл. 13.6 та формулу 13.5, отримаємо значення інтегрованого показника: .

Варіант Б.

Інтегрований показник комплексного фінансового аналізу відповідно до другого варіанта розраховують за формулою 13.6.

,           (13.6)

де  — кількість напрямів дослідження;  — кількість груп цільових показників.

Здійснивши розрахунки, отримаємо значення інтегрованого показника: .

Результати розрахунку інтегрального показника комплексного аналізу дають змогу ідентифікувати фінансово-економічний потенціал як такий, що становить 0,58527 від ідеального варіанта за умови оптимальності абсолютних значень усіх цільових показників (за другою формою — варіант Б — розрахунку інтегрованого показника). Для варіанта інтегрального показника, який ураховує важливість тих чи інших елементів фінансово-господарської діяль­ності підприємства — об’єкта дослідження (варіант А), кількісне визначення фінансово-економічного потенціалу дорівнює 0,64524. За такої ситуації можна стверджувати, що підприємство забезпечує порівняно адекватне (вище від середнього рівня) дотримання критеріїв організації фінансово-господарської діяльності за напрямами, що визначені пріоритетними та наділені більшою вагою при розрахунку інтегрованого показника комплекс­ного аналізу.

Загалом використання моделі розрахунку інтегрального показ­ника як форми організації та проведення КФА можна рекомендувати в разі:

визначення факту виконання пріоритетних напрямів забезпечення фінансової стійкості підприємства;

однозначної кількісної оцінки (одне числове значення) економічного потенціалу підприємства — об’єкта дослідження з метою використання у подальших розрахунках;

оцінки рівня виконання плану (дотримання планових показників) у випадку використання замість матриці оптимальних значень цільових показників  матрицю планових величин цільових показників .

Від попередньої моделі обробки вхідної інформаційної бази значно відрізняється алгоритм оцінки фінансового стану підприємства — об’єкта аналізу на основі визначення абсолютної величини розрахункового значення інтегрованого показника, у чому можна переконатися, розглянувши поданий нижче один із можливих варіантів такого алгоритму рис. 13.4).

Вихідними елементами наведеного алгоритму (процедури КФА), розглянутого нижче, є такі припущення:

Об’єктом дослідження виступає підприємство «Альфа-2».

Сформовано сукупність цільових показників, які з метою спрощення математичної обробки інформації згруповано в чотири групи по чотирьох напрямах дослідження (табл. 13.2).

Форму розрахунку інтегрованого показника визначено так:

варіант А — зважування на основі відносної ваги цільового показника. Для варіанта А вага (wij) першої групи показників дорівнює 40 %, другої, третьої та четвертої — по 20 %, для напрямів дослідження вага (wij) цільових показників ліквідності становить 34 %, інші напрями дослідження є рівнозначними;

варіант Б — визначення середнього значення цільових показ­ників. Для варіанта Б середнє значення визначається як середня геометрична проста.

Таблиця 13.2

Сукупність цільових показників розрахунку
інтегрованого показника

 

Напрями дослідження

 

 

Ліквідність

Рентабельність

Ділова активність

Фінансова стійкість

Цільові
показники

1 група

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Рентабельність під-
приємства, %

Загальний обіг капіталу

Коефіцієнт автономії

2 група

Коефіцієнт швидкої ліквідності

Рентабельність продажу, %

Середній строк обороту кредиторської заборгованості, днів

Коефіцієнт структури залученого капіталу

3 група

Коефіцієнт покриття загальний

Рентабельність основ­ної діяльності, %

Середній строк обороту дебіторської за­боргованості, днів

Співвідношення позикових та власних коштів

4 група

Частка власних оборотних коштів у покритті запасів

Період окупності влас­ного капіталу, років

Обіг власного капіталу

Коефіцієнт маневреності власних коштів

Результати первинної обробки вхідної фінансової інформації щодо об’єкта дослідження (абсолютні значення фінансових показ­ників по визначених напрямах дослідження) подано в табл. 13.3.

Таблиця 13.3

Матриця вхідних значень цільових показників Рin

0,09

7,11

1,81

0,49

0,51

13,19

32,0

0,15

0,95

14,92

56,0

1,01

0,61

11,96

3,62

0,51

Розрахункові значення цільових показників, які визначаються відповідно до даних вхідної інформаційної бази, формують матрицю значень цільових показників  (табл. 13.3). У табл. 13.4 подано матрицю оптимальних значень цільових показників , які визначаються з урахуванням таких критеріїв (як загального, так і суб’єктивного характеру):

галузевої приналежності підприємства — об’єкта дослідження;

нормативно-правових вимог щодо обов’язкового дотримання певних значень окремих фінансових показників та коефіцієнтів;

цілей та вимог комплексного аналізу в окремо взятому випадку;

вимог власників підприємства — об’єкта дослідження та його кредиторів тощо.

Значеннями елементів матриці, поданої в табл. 13.4, можуть виступати планові абсолютні величини значень окремих цільових показників у разі необхідності інтегральної оцінки рівня виконання плану підприємством, господарська діяльність якого досліджується.

Таблиця 13.4

Матриця оптимальних значень цільових показників

0,20

20

1,5

0,4

0,80

30

30

0,3

2,00

27

15

1,5

1,00

2,5

4

0,5

На основі матриць  та  формується нормалізована матриця , що відображує рівень відповідності фактичних значень цільових показників їх оптимальним значенням. Елемент нової матриці дорівнює відношенню фактичного значення цільового показника до його оптимального значення або 1, якщо таке розрахункове значення цільового показника краще за оптимальне. Така постановка нормалізуючої функції дає змогу приділити біль­ше уваги саме слабким місцям підприємства, що аналізується (13.3). Для показників, позитивна тенденція яких проявляється у зменшенні абсолютного значення показника (середній строк обороту дебіторської заборгованості, співвідношення позикових та власних коштів, період окупності власного капіталу тощо), застосовується нормалізуюча функція (13.4).

            (13.3)

            (13.4)

Здійснивши необхідні розрахунки за формулами 13.3 та 13.4, отримаємо матрицю нормалізованих цільових показників (табл. 13.5).

Таблиця 13.5

МАТРИЦЯ НОРМАЛІЗОВАНИХ ЦІЛЬОВИХ ПОКАЗНИКІВ

0,45

0,36

1,00

1,00

0,64

0,44

1,00

0,50

0,48

0,55

0,27

1,00

0,61

0,21

0,91

1,00

На основі нормалізованих цільових показників визначимо абсолютне значення інтегрованого показника цільової функції комплексного фінансового аналізу для варіантів А і Б.

Варіант А:

,           (13.5)

де  — вага окремого цільового показника, що розраховується відповідно до визначеної ваги напрямів дослідження та груп цільових показників (табл. 13.6).

Таблиця 13.6

РОЗРАХУНОК ВАГИ ЦІЛЬОВИХ ПОКАЗНИКІВ

 

 

 

Напрями дослідження

 

 

 

Ліквідність
wi = 0,34

Рентабель-
ність wi = 0,22

Ділова активність wi = 0,34

Фінансова
стійкість
wi = 0,22

Цільові показники

1 група

wj = 0,4

0,136 = 0,34 × 0,4

0,088

0,088

0,088

2 група

wj = 0,2

0,068

0,044

0,044

0,044

3 група

wj = 0,2

0,068

0,044

0,044

0,044

4 група

wj = 0,2

0,068

0,044

0,044

0,044

Використовуючи дані табл. 13.6 та формулу 13.5, отримаємо значення інтегрованого показника: .

Варіант Б.

Інтегрований показник комплексного фінансового аналізу відповідно до другого варіанта розраховують за формулою 13.6.

,           (13.6)

де  — кількість напрямів дослідження;  — кількість груп цільових показників.

Здійснивши розрахунки, отримаємо значення інтегрованого показника: .

Результати розрахунку інтегрального показника комплексного аналізу дають змогу ідентифікувати фінансово-економічний потенціал як такий, що становить 0,58527 від ідеального варіанта за умови оптимальності абсолютних значень усіх цільових показників (за другою формою — варіант Б — розрахунку інтегрованого показника). Для варіанта інтегрального показника, який ураховує важливість тих чи інших елементів фінансово-господарської діяль­ності підприємства — об’єкта дослідження (варіант А), кількісне визначення фінансово-економічного потенціалу дорівнює 0,64524. За такої ситуації можна стверджувати, що підприємство забезпечує порівняно адекватне (вище від середнього рівня) дотримання критеріїв організації фінансово-господарської діяльності за напрямами, що визначені пріоритетними та наділені більшою вагою при розрахунку інтегрованого показника комплекс­ного аналізу.

Загалом використання моделі розрахунку інтегрального показ­ника як форми організації та проведення КФА можна рекомендувати в разі:

визначення факту виконання пріоритетних напрямів забезпечення фінансової стійкості підприємства;

однозначної кількісної оцінки (одне числове значення) економічного потенціалу підприємства — об’єкта дослідження з метою використання у подальших розрахунках;

оцінки рівня виконання плану (дотримання планових показників) у випадку використання замість матриці оптимальних значень цільових показників  матрицю планових величин цільових показників .