• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

13.1.2. Об’єкт і суб’єкти комплексного фінансового аналізу

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 

Для побудови моделі КФА та її узгодження з метою такого дослідження необхідно правильно визначити об’єкт КФА, а також суб’єктів його реалізації.

Нагадаємо, що потреба комплексного фінансового аналізу викликана переважно потребами інформаційного, методологічного й організаційного забезпечення обґрунтування та прийняття управлінських фінансових рішень щодо фінансування різних видів діяльності суб’єкта господарювання у коротко- та довгостроковій пер-
спективі. Тому очевидним є твердження, що об’єктом КФА є сукуп­ність фінансових відносин, що виникають при реалізації операційної, інвестиційної та фінансової діяльності структурного підрозділу підприємства, суб’єкта господарювання в цілому або їх групи (сукупності). Результатом такого аналізу буде кількісне вираження спроможності об’єкта дослідження забезпечити стабільність фінансово-господарської діяльності, приріст ринкової вартості підприємства та забезпечення доходу його власників у коротко- та довгостроковій перспективах. Іншими словами, КФА дає змогу кількісно оцінити рівень економічного потенціалу підприємства. При цьому об’єкт дослідження КФА може виражатися у таких формах:

відокремлений суб’єкт господарювання, що має статус юридичної особи (підприємства у формі господарських товариств, державних чи казенних підприємств тощо);

відокремлений суб’єкт господарювання, що не має статусу юридичної особи (спільна діяльність без створення юридичної особи, приватне підприємство тощо);

структурний підрозділ суб’єкта господарювання (цех, філіал, дочірнє підприємство та ін.);

інтегрована корпоративна структура (бізнес-група) або фінансово-промислова група (ФПГ);

сукупність суб’єктів господарювання, не пов’язаних між собою формалізованими відносинами (підприємства-конкуренти, підприємства-бізнес-аналоги);

інвестиційний проект, що реалізується окремим суб’єктом господарювання або їх групою (включаючи формалізовані та неформалізовані групи).

У встановленні реального рівня економічного потенціалу підприємства зацікавлені всі учасники корпоративних відносин — як інсайдери, так і аутсайдери

. Названі категорії учасників ринку капіталу виступають основними замовниками КФА, хоча при цьому вони як суб’єкти КФА реалізують різні функції. Однак зважаючи на специфічність цілей та завдань, що ставляться замовниками перед КФА, та різний рівень їх інформаційної обізнаності про фінансово-господарську діяльність підприємства, об’єкта дослідження, до реалізації КФА можуть залучатися інші учасники — консалтин­гові організації, рейтингові та інформаційні агентства. Роль останніх як суб’єктів КФА полягає у виконанні таких функцій:

для рейтингових та інформаційних агентств:

інформаційне забезпечення додатковою інформацією, що потрібна для КФА (наприклад, фінансова інформація щодо підприємств-аналогів, підприємств-конкурентів; середньогалузеві показники, загальноекономічні індикатори; ринкові індекси та інша фінансово-економічна інформація);

самостійне проведення КФА як форма реалізації інформаційного посередництва (наприклад, кредитні рейтинги підприємств таких агентств, як Standard&Poor, Moody, Top-100 «Українсь­кої Інвестиційної Газети» тощо);

для консалтингових організацій:

надання додаткової інформації для проведення КФА;

консалтинг внутрішніх служб замовника КФА щодо питань, які виникають при організації та проведенні КФА;

надання послуг щодо обґрунтування моделі КФА та її реалізація;

інтерпретація результатів дослідження для його замовників;

вироблення рекомендацій щодо формування стратегії діяльності у коротко- та довгостроковій перспективі тощо.

Слід визнати, що згадані вище суб’єкти КФА виконують відмінні функції, специфіка яких обумовлена метою та завданнями, які поставлені перед КФА.

Наприклад, з одного боку, дослідження рейтингових агентств реалізується на інформаційній базі про фінансово-госпоодарську діяльність значної сукупності суб’єктів господарювання. Однак такі дослідження мають спрощений характер і спрямовані на оцін­ку, як правило, лише окремого аспекту їх діяльності, який визначається потребами цільової аудиторії. Так, часто оприлюднюються рейтинги підприємств за рівнем їх кредитоспроможності або прибутковості їх корпоративних прав, або їх ринкової активності (частки ринку) тощо. Такі рейтинги можуть задовольнити потребу частини замовників КФА, для яких основною вимогою до надання результатів КФА виступає гранична простота та швидкість їх отримання, наприклад дрібних інвесторів чи спекулянтів на ринку цінних паперів. З другого боку, менеджерів, власників корпоративних прав підприємства або стратегічного інвестора не завжди (у більшості випадків) задовольняють результати лише такого аналізу, оскільки дана категорія замовників висуває принципово інші вимоги до організації, проведення та надання результатів КФА.

Тому доцільно зупинитися на з’ясуванні завдань КФА, які висуваються різними категоріями замовників, та їх впливу на реалізацію моделі такого дослідження.

Для побудови моделі КФА та її узгодження з метою такого дослідження необхідно правильно визначити об’єкт КФА, а також суб’єктів його реалізації.

Нагадаємо, що потреба комплексного фінансового аналізу викликана переважно потребами інформаційного, методологічного й організаційного забезпечення обґрунтування та прийняття управлінських фінансових рішень щодо фінансування різних видів діяльності суб’єкта господарювання у коротко- та довгостроковій пер-
спективі. Тому очевидним є твердження, що об’єктом КФА є сукуп­ність фінансових відносин, що виникають при реалізації операційної, інвестиційної та фінансової діяльності структурного підрозділу підприємства, суб’єкта господарювання в цілому або їх групи (сукупності). Результатом такого аналізу буде кількісне вираження спроможності об’єкта дослідження забезпечити стабільність фінансово-господарської діяльності, приріст ринкової вартості підприємства та забезпечення доходу його власників у коротко- та довгостроковій перспективах. Іншими словами, КФА дає змогу кількісно оцінити рівень економічного потенціалу підприємства. При цьому об’єкт дослідження КФА може виражатися у таких формах:

відокремлений суб’єкт господарювання, що має статус юридичної особи (підприємства у формі господарських товариств, державних чи казенних підприємств тощо);

відокремлений суб’єкт господарювання, що не має статусу юридичної особи (спільна діяльність без створення юридичної особи, приватне підприємство тощо);

структурний підрозділ суб’єкта господарювання (цех, філіал, дочірнє підприємство та ін.);

інтегрована корпоративна структура (бізнес-група) або фінансово-промислова група (ФПГ);

сукупність суб’єктів господарювання, не пов’язаних між собою формалізованими відносинами (підприємства-конкуренти, підприємства-бізнес-аналоги);

інвестиційний проект, що реалізується окремим суб’єктом господарювання або їх групою (включаючи формалізовані та неформалізовані групи).

У встановленні реального рівня економічного потенціалу підприємства зацікавлені всі учасники корпоративних відносин — як інсайдери, так і аутсайдери

. Названі категорії учасників ринку капіталу виступають основними замовниками КФА, хоча при цьому вони як суб’єкти КФА реалізують різні функції. Однак зважаючи на специфічність цілей та завдань, що ставляться замовниками перед КФА, та різний рівень їх інформаційної обізнаності про фінансово-господарську діяльність підприємства, об’єкта дослідження, до реалізації КФА можуть залучатися інші учасники — консалтин­гові організації, рейтингові та інформаційні агентства. Роль останніх як суб’єктів КФА полягає у виконанні таких функцій:

для рейтингових та інформаційних агентств:

інформаційне забезпечення додатковою інформацією, що потрібна для КФА (наприклад, фінансова інформація щодо підприємств-аналогів, підприємств-конкурентів; середньогалузеві показники, загальноекономічні індикатори; ринкові індекси та інша фінансово-економічна інформація);

самостійне проведення КФА як форма реалізації інформаційного посередництва (наприклад, кредитні рейтинги підприємств таких агентств, як Standard&Poor, Moody, Top-100 «Українсь­кої Інвестиційної Газети» тощо);

для консалтингових організацій:

надання додаткової інформації для проведення КФА;

консалтинг внутрішніх служб замовника КФА щодо питань, які виникають при організації та проведенні КФА;

надання послуг щодо обґрунтування моделі КФА та її реалізація;

інтерпретація результатів дослідження для його замовників;

вироблення рекомендацій щодо формування стратегії діяльності у коротко- та довгостроковій перспективі тощо.

Слід визнати, що згадані вище суб’єкти КФА виконують відмінні функції, специфіка яких обумовлена метою та завданнями, які поставлені перед КФА.

Наприклад, з одного боку, дослідження рейтингових агентств реалізується на інформаційній базі про фінансово-госпоодарську діяльність значної сукупності суб’єктів господарювання. Однак такі дослідження мають спрощений характер і спрямовані на оцін­ку, як правило, лише окремого аспекту їх діяльності, який визначається потребами цільової аудиторії. Так, часто оприлюднюються рейтинги підприємств за рівнем їх кредитоспроможності або прибутковості їх корпоративних прав, або їх ринкової активності (частки ринку) тощо. Такі рейтинги можуть задовольнити потребу частини замовників КФА, для яких основною вимогою до надання результатів КФА виступає гранична простота та швидкість їх отримання, наприклад дрібних інвесторів чи спекулянтів на ринку цінних паперів. З другого боку, менеджерів, власників корпоративних прав підприємства або стратегічного інвестора не завжди (у більшості випадків) задовольняють результати лише такого аналізу, оскільки дана категорія замовників висуває принципово інші вимоги до організації, проведення та надання результатів КФА.

Тому доцільно зупинитися на з’ясуванні завдань КФА, які висуваються різними категоріями замовників, та їх впливу на реалізацію моделі такого дослідження.